Между Сциллою конфіденційності та Харибдою прозорості

Между Сциллою конфіденційності та Харибдою прозрачности

Реферат статті Privacy in the Age of Transparency журналу Strategy+Business.

Сегодня компанії зіштовхуються з протилежними тенденціями. Один із них — прагнення інформаційної прозорості, заснований на нових міжнародні стандарти відкритості й чесності, стимульоване розвитком та поширенням инфокоммуникационных технологій і яке підігрівається бажанням акціонерів і інвесторів мати доступом до максимально повної корпоративної информации.

Другая тенденція — збереження в секреті конфіденційних даних. Дедалі більше компаній об'єднуються друг з одним — щоби підвищити ефективність ланцюжка поставок, поліпшити управління стосунки з клієнтами, і вдосконалити інші бізнес-процеси. Вони діляться друг з одним своєї клієнтської, виробничої, дослідницької, маркетингової інформацією по інтернетові і интранету, через програми файлообміну чи навіть електронною поштою… Якщо такі компанії-партнери не дотримуються суворої політики у сфері захисту, частину даних, складових комерційну таємницю і які мають значну цінність в ролі інтелектуальної власності, може у такий непростий період отримати поширення, ніж їм того хотілося бы.

Однако інформаційна безпеку сьогодні актуальна лише у взаємовідносинах B2B. Від, наскільки ревно компанія оберігає конфіденційні дані своїм клієнтам, може залежати лояльність споживачів. Найбагатші бази клієнтських даних збирають ті компанії, які щонайретельніше охороняють приватну інформацію про демографічних характеристиках, споживчих перевагах і розмірах гаманців своїх покупців: до них переходять все клієнти менш педантичних фірм. Створюються спеціальні організації та ресурси, на кшталт privacy.org, які декларують і що відстоюють захист конфіденційних даних як право, ніж як возможность.

Еще однією істотною чинником в політиці конфіденційності особистих даних стає глобалізація. Виходячи на міжнародний ринок, компанії повинні дотримуватися норм захисту, які у тій чи іншій країні, і їх можуть чекати неприємні сюрпризи. Деякі країни, подібно Болгарії, видають спеціальні нормативні акти у цій сфері. Болгарський Закон про захист персональних даних наказує будь-який організації повідомляти людей про цілі збору їх особистої інформації та шляхах її використання, надавати їм доступом до цієї інформації та право змінити її, а також гарантувати її збереження. Той самий закон забороняє організаціям використовувати отримані відомості у різноманітних інших цілях, крім заздалегідь обумовлених, без особливого згоди власника даних. Компанія США, де питання інформаційну безпеку регулюються дуже слабко відповідні політики, переважно, залежить від внутрикорпоративных норм, може мати справу з забороною на пересилку адресної бази своїм клієнтам філії у країні, де передача приватних відомостей регламентується жорсткіше. Для безперешкодних відносин із Євросоюзом американські компанії підписують звані «правила тихою гавані» (safe harbor rules), розроблені 2000 року за сприяння Департаменту торгівлі США. Дотримання цього набору політик, у галузі захисту персональних даних дозволяє американцям працювати з цими громадян країн Євросоюзу, від даних про кредитних картках клієнтів до особистих даних службовців європейських підрозділів, і навіть вільно обмінюватися інформацією прямо пов’язана з європейськими контрагентами.

Когда-то компанії не надавали особливого значення бажанню клієнтів зберегти свою інформацію таємно. У 1999;му року на Amazon.com з’явилися «цикли покупок» — своєрідний маркетинговий інструмент, використовує дані про те, які і коли купували через Amazon співробітники відомих корпорацій. Весь світ знає, що з працівників Microsoft популярна книга «Річ Microsoft: секретні матеріали про Білле Гейтсе» (The Microsoft File: The Secret Case Against Bill Gates, by Wendy Goldman Rohm), яка містить критику топ-менеджменту софтверного гіганта. На Intel, з’ясувалося, хітом була книга про Linux. Читацькі переваги службовців IBM, також розголошені Amazon, не містили у собі нічого єретичного, але тодішньому CEO корпорації Луїсові Герстнеру не сподобався сам собою факт оприлюднення. Він опитав з цього приводу співробітників IBM. Більше 90% з отриманих 5000 листів містили протест проти за таке поводження з порожніми власними даними. Тоді Герстнер написав Джеффу Безосу, CEO Amazon, — та її лист також набула розголосу: уривок із листа нього виник New York Times. «Я точно не збираюся вчити вас вести бізнес, але настійно прошу вас це запитання, як надзвичайно важливий», — йшлося у цьому отрывке.

Сейчас мало залишилося значних компаній, не котрі уваги захисту користувальних даних. Переважна більшість компаній декларує схоронність приватній інформації, а навіть використовують власну політику у сфері інформаційну безпеку як іміджевий елемент. Інтернет-провайдер Earthlink у своїй рекламної кампанії підкреслював свою орієнтованість зберегти конфіденційності особистих даних, натякаючи на те, що його конкуренти менш принципові із цього питання. Microsoft запустив спеціальний проект «Надійний комп’ютер» (Trustworthy Computing), проголосивши ключовими властивостями кожного свого програмного продукту і житлово-комунальні послуги безпеку, захист конфіденційних даних, і надежность.

Но іноді навіть благі наміри в сфері безпеки наводять організації до втрати споживчої лояльності. Як відомо скандал з авіакомпанією JetBlue, що у 2003 року передала даних про своїх пасажирів підрядчику з Пентагону, працював над системою безпеки польотів, — і втратила багатьох клієнтів. Говорять — з пошуковими системами, яких Департамент юстиції США у межах боротьби з порнографією потребував надати інформацію про пошукових запитах і ресурсах, куди потрапиш через їх механізми. Yahoo!, MSN Search і AOL погодилися співпрацювати. Google став єдиним поисковиком, який відмовився надати владі безцінні користувальні дані, якими можна було розкрити детальнішу персональну інформацію. Пішли судові розгляди, які безпрецедентні коливання курсу акцій Google, проте наприкінці кінців суд визнав право пошукової системи зберегти конфіденційності даних. Через війну імідж компанії та її ринкова вартість лише додали у вазі. І це AOL розкрила приватну інформацію про своє користувачів випадково, опублікувавши внутрішній корпоративний документ на загальнодоступному мережному ресурсе.

Чем гостріше боротьба за клієнтів — і інвесторів, тим точніше компаніям доведеться визначати й дотримуватися межа між інформаційної прозорістю і збереженням конфіденційності даних, в особливості персональных.

Реферат підготувала Світлана Шишкова, E-xecutive.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.