Влияние пережитого у дитинстві насильства виникнення особистісних розладів
С. У. Ильина Представители різних теоретичних орієнтацій свідчить про патогенне вплив фізичного і психологічного насильства, зокрема сексуальних домагань, тілесних покарань, неадекватних батьківських установок і манипуляторства, на особистість і психіку дитини. Проте проблематика насильства, всю її важливість та актуальність, досі немає єдиного теоретичного та дослідницького підстави, тоді як і… Читати ще >
Влияние пережитого у дитинстві насильства виникнення особистісних розладів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Влияние пережитого у дитинстві насильства виникнення особистісних расстройств
С. У. Ильина Представители різних теоретичних орієнтацій свідчить про патогенне вплив фізичного і психологічного насильства, зокрема сексуальних домагань, тілесних покарань, неадекватних батьківських установок і манипуляторства, на особистість і психіку дитини. Проте проблематика насильства, всю її важливість та актуальність, досі немає єдиного теоретичного та дослідницького підстави, тоді як і психотерапевтична практика, і кілька експериментальних даних вітчизняних і іноземних авторів засвідчують спільності генезу особистісних розладів різної специфіки і наслідків посттравматичного стресового розлади внаслідок пережитого насилия.
Несмотря на значне і весь час збільшення кількості робіт у цій області, вона є щодо нової в з психології та стала розроблятися лише у 60-ті рр. нашого століття, у через відкликання громадським визнанням проблеми сексуального эбьюза (sexual abuse) — використання батьком дитини на ролі сексуального объекта.
Как зазначає З. Палмер [19], на той час існування феноменів інцесту і згвалтування фактично заперечувалося й відвертий спротив що ведуться дослідженням було величезна. З іншого боку, за свідченням До. Колла і співавт. [9], відстрочені наслідки насильства, пережитого у дитинстві, лише останнім часом стає об'єктом емпіричних досліджень, у психології. Більшість публікацій з цієї тематиці є опис психотерапевтичних клінічних випадків, відсутня кореляційний аналіз, недостатньо статистичних данных.
Традиционно основну увагу приділяється инцестуозному паттерну «батько — дочка », який описаний і досліджений найповніше. Порівняно мало робіт стосуються інших форм сексуального насильства, зокрема, погано вивчені наслідки сексуального насильства для хлопчиків, і навіть решта видів насильства, такі як фізичну й эмоциональное.
Разноречивость дослідницьких даних, зокрема і статистичних, обумовлена ще й відсутністю універсального уявлення, що прийнято вважати насильством. Дослідження, що базуються в різних критеріях, дають надзвичайно широкий розкид результатів щодо поширеності сексуального насильства в сім'ї. Останніми роками ці цифри коливаються від 6 до 62% стосовно жінкам і зажадав від 3 до 31% - до чоловіків у Європі (Р. Тейлор, цит. по [11]). У нашій країні показники що така ще більше суперечливі і неоднозначні, оскільки лише останні 5−6 років ми почали більш інформованими проблему сексуального насильства щодо неповнолітніх. За твердженням відомого російського сексолога І. З. Кіна, кримінальна статистика не заслуговує довіри, оскільки приуменьшает реальні цифри до 5−7%. З використанням анонімних опитувань ці цифри зростають до 15−17%. Опитування підлітків, що у великих російських містах (Москва, Санкт-Петербург, Воронеж, Нижній Новгород), які проводилися в 1993;1995 рр., показали, що жертвами сексуального насильства стали 22% дівчат і 2% хлопчиків [2].
Таким чином, проблема насильства у ній далекою від вирішення і потребує нових дослідницьких програм, оригінальних методичних прийомів і специфічного підходи до людям, котрі пережили насильство, в психотерапевтичної практике.
Список литературы
Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.