Образовательные технологій і інформаційний світ екологічному поданні

Образовательные технологій і інформаційний світ екологічному поданні

Александр Калмиков.

Термин «інформаційне суспільство» дедалі більше став з’являтися зі сторінок наукових закладів та науково-популярних видань. Потім стоїть об'єктивний процес поступового усвідомлення суспільством значимості інформації, як деякою самостійної фундаментальної сутності (поруч із енергією і матерією) і перетворення їх у реальну продуктивну силу. Понад те, йдеться революцію як і свідомості нашого народу, і у науково-технічному образі цивілізації. Ця революція соотносима з тим, яка відбулася біля підніжжя історії, коли людина навчився записувати свої міркування, що дозволило транслювати знання одного покоління іншому. Саме тоді почали складатися перші освітні технології, і з’явився інститут Вчителі. Знання придбали тимчасову координату, відповідно форми й ефективні методи освіти як процедури передачі знань будувалися в часі вимірі. Їх кінцевою метою було максимально можливе освоєння досвіду їхніх попередників, абстрагованого і стислого тією мірою, в якій це необхідно, щоб передати наступним.

Сегодня склалася якісно інша ситуація: накопичених знань у цілому стільки, що й неможливо освоїти як окремої людини, а й наукового співтовариства. Разом про те інформаційні технологій і телекомунікації роблять кожен фрагмент знання загальнодоступним. Проте легкість доступу до інформації ще означає легкості отримання саме того інформації, що необхідно у цей момент. Виникає проблема й не так збереження і отримання, скільки перебування, чи, як кажуть, навігації в інформаційному море. Інформаційній масі піддаються вже суто просторові характеристики, відповідно завдання освітніх інститутів власності та структур зміщується для підтримки процесів освоєння чужих знань особистістю до освоєння методів орієнтації в інформаційному просторі. Зміна завдання, що стоїть перед інститутом Вчителі, потягне за собою і злочини народження якісно нових освітніх технологій.

Из позиції «сьогодні», внаслідок природною консервативності системи освіти, важко чітко побачити ці майбутні освітні технології. Проте він менш, деякі проблеми, що виникають у процесі народження, говорити можна вже нині.

1. Інформація стрімко упредметнюється. У суспільній свідомості вона стає так само відчутною, як гроші продуктів харчування. Інформаційні, енергетичні та матеріальні світи перетікають один одного, що створює небезпека занурення в ілюзорне буття. Це те, що часто, але зовсім правильно, називають віртуальної реальністю. Освітні технології майбутнього, очевидно, повинні знайти метод протидії глобальному иллюзионизму, щоб втрачена у завулках інформаційних просторів.

2. Відомо, що у основі системи освіти лежить панівна у суспільстві антропологічна парадигма. Аж по ХХ століття у Росії освіту трактувалося не інакше, як надання Образа Божого, відповідно до православними уявленнями про Образі і Подобі. Цим виконувалася загальнокультурна місія системи освіти. У радянські часи як антропологічної парадигми був постулирован образ будівельника комунізму, що представляв якийсь елемент загальнонародного будівельного механізму. Людина розумна змінився людиною вмілим, тобто фахівцем, збройним знаннями й технологіями. Їх до такий моделі прийшли поступово, починаючи з Ренесансу, але набагато раніше. Кінець ХХ століття ознаменувався різким кризою такий антропології і пошуками нових її формулювань. На жаль, важко прогнозувати, яка парадигма замінить человека-специалиста, але є загроза, що систему освіти почне формувати людей по Образу і Подобою — світового павутиння Інтернет. Внаслідок цього процесу може бути повне знеособлювання людини, його інтелектуальне приниження і деградація. Тому, попри привабливість і ефективність інформаційних технологій, необхідно підвищувати статус традиційних культурних ціннісних систем, зокрема релігійних.

3. Множинність і доступність інформації, з одного боку, збільшує її утилітарну цінність, з іншого — навпаки, знецінює її. Відповідно й освіту як такий також піддаватися переоценкам. У нашій країні освіту в дедалі більшому ступеня усвідомлюється як специфічна форма власності, чому сприяє, наприклад, зростання кількості платних освітніх закладів. Разом з тим соціальний статус освічених людей ще чимало низький. Освітні технології майбутнього одночасно мають включати у собі методи соціальної ідентифікації, що, як наслідок, виводить в галузі суто інформаційної в область социально-экономико-политическую. Інакше кажучи, статус системи освіти, мабуть, підвищиться, включаючись до процесів економічного і політичного будівництва.

4. Сьогодні у світовому океані плаває, але в дні її лежить занадто багато сміття. У інформаційному море справи не краще, а то й гірше. Постає проблема екології інформаційних просторів. Ні, що «сміття» заважає пошуку корисною інформації (ставлення сигнал/шум), головне — тому, що інформаційний сміття часто-густо є токсичним в людини, здатним руйнувати її психіку змінювати соціальну поведінку людини. Приклади цього, до жалю, лише множаться. Вичистити інформаційний океан у майбутньому неможливо, але націлити освітні технології влади на рішення завдань знешкодження породжуваних інформаційних потоків можна вже нині. Іншими словами, у яких мають стояти, на постановочному рівні, критерії оцінки якості та безпеки інформації, техніка безпеки під час роботи з шкідливою інформацією і стримуючі механізми породження небезпечної інформації наукою, ЗМІ та інші джерелами.

Информационный аспект розвитку цивілізації в екологічному смисл найближчим часом вийде першому плані, коли людство зможе подолати проблеми, пов’язані з енергетичними і матеріальних ресурсів для планети, і до цього варто готуватися вже нині. Попри наявні у суспільстві апокаліпсичні настрої щодо екологічних проблем, зауважимо: малоймовірно, що кінець історії людства виявиться настільки вульгарним. Ядерний чи екологічний сценарій представляється занадто примітивним для такого Великого Події. Отже, екологічні страхи, зокрема эколого-информационные і эколого-психологические, необхідно розглядати як стимул до подолання актуальних небезпек і дійсних ризиків.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.