Стрес

Стресс

Введение

Данная робота присвячена аналізу стресу, причин її виникнення, впливу його за організм людини, і навіть вивченню засобів боротьби з стресами, і методів профілактики стрессов.

В роботі дано кілька визначень поняття «стрес». Найбільш широкоупотребимым визначенням є що:" Стрес — це напружене стан організму людини, як фізичне, і психічне." Стрес є у життя людини, оскільки наявність стресових імпульсів в усіх галузях людського життя й діяльності безсумнівно. Стресові ситуації виникають і вдома, і на роботі. З погляду управління, найбільше зацікавлення нам представляють організаційні чинники, що викликають стрес на робочих місць. Знання цих факторів, і уделение їм особливої уваги допоможе запобігти багато стресові ситуації та збільшити ефективність управлінської праці, і навіть досягти цілей організації з мінімальними психологічними і фізіологічними втратами персоналу. Адже саме стрес причина багатьох захворювань, отже, завдає суттєвої шкоди здоров’ю людини, тоді як здоров’я — одна з умов досягнення на успіх будь-який діяльності. Тож у роботі розглядаються і особистісні чинники, викликають стрес. Крім причин появи стресів, в першому розділі аналізується стрессовое стан організму — стрессовое напруга, його це основна прикмета і причины.

Во другий — главі основну увагу приділено способам боротьби з стресом, дано деякі вправи по релаксації, концентрації, ауторегуляции дихання. Дуже важливо було подолати себе і зайнятися даними вправами, надалі, у разі виникнення стресовій ситуації, ефект від їхньої виконання за лихвою компенсує початкові зусилля освоєння вправ. Мені довелося випробувати у собі: релаксація і концентрація на улюбленому слові таки допомогти у важкій ситуації не піддатися паніці і запасти у депрессию.

Третья глава містить опис методів профілактики стресу, до яких належать релаксація, противострессовая «переробка» дні й перша допомогу в гострому стресі. Сюди внесено і розгляд аутоанализа особистого стресу. Тут докладно викладено основоположні принципи застосування даних методів у як профілактику проти наступу стресового состояния.

В кінці роботи наведено докладання, містять графічні і табличні коментар до основному тексту, і навіть тест визначення стрессоустойчивости людини.

Основной висновок, якого можна дійти з цієї роботи, можна сформулювати в такий спосіб. Стрес — це неминучість, яку ми ж повинні знати і завжди пам’ятати. Стрес можна припустити. Потрібно обов’язково підготуватися для її приходу і треба постаратися впоратися з нею якнайкраще. Деяких стресів можна запобігти взагалі. Не можна дозволяти перемоги стресу з себе. Треба терпляче, з наміром готувати себе на складним життєвим ситуацій, які обов’язково трапляться на роботі, й у особистої жизни.

1. Стрес життя. Основні причини.

Стрессзвичайне і найчастіше що надибуємо явище. Ми всі часом відчуваємо його — то, можливо, як відчуття порожнечі у глибині шлунка, коли встаємо, відрекомендовуючись у п’ятому класі, чи як сильну роздратованість чи безсоння під час екзаменаційної сесії. Незначні стреси неминучі і нешкідливі. Саме надмірний стрес створює проблеми для індивідуумів і закупівельних організацій. Стрес є невід'ємною частиною існування, треба лише навчитися розрізняти допустиму ступінь стресу й великий стрес. Нульовий стрес невозможен.

Тот тип стресу, який ми розглядати у цій роботі, окреслюється надмірне психологічне чи фізіологічне напруга. Дослідження показують, що фізіологічним ознаками стресу належать виразки, мігрень, гіпертонія, біль у спині, артрит, астма і у серце. Психологічні прояви включають дратівливість, втрату апетиту, депресію і знижений інтерес до межличным і сексуальним відносинам і др.

Снижая ефективність яких і добробут індивідуума, надмірний cтресс дорого обходиться організаціям. Багато проблем співробітників, що віддзеркалюються як у їх заробітку і результатах роботи, і для здоров’я й добробут співробітників, лежать у психологічному стресі. Стрес і непрямо примножує видатки досягнення цілей організацій корисною і знижує якість життю великого числа трудящихся.

1.1. Причини стресса.

Стресс може викликати чинниками, пов’язані з роботою та діяльністю організації, або подіями особистому житті человека.

1.1.1. Організаційні факторы.

Рассмотрим ті чинники, діючі всередині організації, що викликають стресс.

1. Перевантаження або занадто мала робоча навантаження, тобто. завдання, яке слід завершити за конкретний період.

Работнику просто доручили непомірну кількість завдань чи необгрунтований рівень випуску своєї продукції тепер. І тут зазвичай виникають занепокоєння, фрустрація (почуття катастрофи), і навіть почуття безнадійності і матеріальних втрат. Проте недовантаження може викликати точно такі самі почуття. Робітник, який отримує роботи, що відповідає її можливостям, зазвичай відчуває фрустрацію, стурбованість щодо своєї цінності й положення у соціальну структуру організації та почувається явно невознагражденным.

2. Конфлікт ролей.

Конфликт ролей виникає тоді, коли до працівника пред’являють суперечливі вимоги. Наприклад, продавець може мати простий завдання негайно реагувати на прохання клієнтів, але, що його бачать разговаривающим з клієнтом, то кажуть, що він не забував заповнювати полки товаром.

Конфликт ролей може також статися результаті порушення принципу єдиноначальності. Два керівника ієрархії можуть дати працівникові суперечливі вказівки. Наприклад, директор заводу вимагатиме від цеху максимально збільшити випускати продукцію, тоді як начальник відділу технічного контролю вимагає дотримання стандартів качества.

Конфликт ролей може також виникнути внаслідок різниці між нормами неформальній групи та вимогами формальної організації. У цій ситуації індивідуум може відчути напруга й занепокоєння, бо Польща хоче сприймали групою, з одного боку, й виконувати вимоги керівництва — з другой.

3. Невизначеність ролей .

Неопределенность ролей виникає тоді, коли працівник невпевнений у цьому, чого від нього очікують. У на відміну від конфлікту ролей, тут вимоги ні суперечливими, а й ухильні і невизначені. Люди повинен мати правильне уявлення про очікуваннях керівництва — що вони мають робити, як вони мають робити й як його після цього оценивать.

4. Нецікава работа.

Некоторые дослідження свідчать, що індивідууми, мають цікавішу роботу, виявляють менше занепокоєння менше схильні до фізичним нездужанню, ніж займаються нецікавою роботою. Проте погляди на поняття «цікава» праця в людей різниться: те, що здається цікавим чи нудним на одне, не обов’язково буде цікаво знати другим.

5. Існують й інші факторы.

Стресс може виникнути внаслідок поганих фізичних умов, наприклад, відхилень в температурі приміщення, поганого висвітлення тих чи надмірного шуму. Неправильні співвідношень між повноваженнями і відповідальністю, погані канали обміну інформацією у створенні й необгрунтовані вимоги співробітників друг до друга також можуть гідно викликати стресс.

Идеальным буде таке становище, коли продуктивність перебуває в максимально високому рівні, а стрес — на максимально низькому. Щоб цього, керівники й інші працівники організації маємо навчитися справлятися стресові в собі. Які ж управляти, щоби підвищити продуктивність й знизити рівень стресу ?

Люди, які від надмірного стресу на роботі можуть спробувати застосувати такі методы.

1. Розробіть систему пріоритетів у роботі. Оцініть своєї роботи так: «має зробити сьогодні», «зробити пізніше цього тижня» і «зробити, коли буде час».

2. Навчіться говорити «немає», коли досягнете краю, після чого ви не можете взяти він більше роботи. Поясніть свого начальника, що розумієте важливість завдання. Потім опишіть конкретні пріоритетні роботи, з яких на цей час працюєте. Якщо наполягає на виконанні нового завдання, запитаєте, яку роботу ви повинні відкласти до завершення нового задания.

3. Налагодьте особливо ефективні і тривкі стосунки зі своєю начальником. Зрозумійте його проблеми освіти й допоможіть зрозуміти ваші. Навчіть вашого начальника поважати ваші пріоритети, вашу робоче навантаження і навіть обгрунтовані поручения.

4. Не згоджуйтеся зі своєю керівником чи будь-ким, хто починає виставляти суперечливі вимоги (конфлікт ролей). Поясніть, що ці вимоги тягнуть Вас у протилежних напрямах. Попросіть влаштувати нараду з усіма зацікавленими сторонами, аби з’ясувати питання. Не займайте обвинительно-агрессивной позиції; просто поясніть, які конкретні проблеми створюють вам суперечливі требования.

5. Повідомте своєму керівникові, або співробітникам, як ви відчуєте, що очікування чи стандарти оцінки вашого завдання не зрозумілі (невизначеність ролей). Скажіть їм, що ви кілька неупевнені щодо цілої низки конкретних, що з завданням запитань і хотіли б мати можливість обговорити це питання з ними.

6. Обговоріть почуття нудьги або відсутність інтересу до роботи із своїм керівником. Вкотре врахуйте, годі було ставати на становище яка. Поясніть, що ви прибічник що вимагає віддачі сил праці та мати можливість і взяти що у інші види деятельности.

7. Знайдіть щодня час для відключення відпочинку. Закрийте п’ять хвилин двері кожне ранок, підніміть і обіпріть на щось ноги, повністю розслабтеся і викиньте роботу з голови. Звернімося до приємним думкам чи образам, щоб освіжити мозок. Ідіть раз у раз з контори, щоб змінити обстановку чи хід думок. Не обідайте то й не затримуйтеся подовгу по тому, як вам було б вже додому чи зайнятися інший работой.

К іншим чинникам, що з зниженням ймовірності стресу, ставляться дотримання належного харчування, підтримку себе у формі з допомогою фізичних вправ і досягнення загального рівноваги у житті. У таблиці 1 (Додаток 1) наведено різницю між стресовим і низкострессовым стилями життя. Загальна схема появи стресу у житті зображено в Додатку 2.

Чтобы управляти іншими, досягаючи у своїй високої продуктивність праці і низького рівня стресу, ми пропонуємо следующее.

1. Оцініть здібності, потреби і маніакальну схильність ваших працівників і спробуйте вибрати об'єм і тип роботи з них, відповідні цим чинникам. Щойно вони продемонструють успішні результати і під час з завдань, підвищте їм робоче навантаження, якщо вони це бажають. У підхожих випадках делегируйте повноваження і ответственность.

2. Дозволяйте вашим працівникам відмовитися від виконання якогоабо завдання, якщо в них є при цьому достатні підстави. Якщо потрібно, що вони виконали це завдання, поясніть, чому це потрібно, і встановіть пріоритети у їхній роботі, щоб дати протягом необхідного часу і ресурси до виконання додаткового задания.

3. Чітко опишіть конкретні зони повноважень, відповідальності держави і виробничих очікувань. Використовуйте двосторонню комунікацію і інформацію своїх підлеглих (зворотний зв’язок).

4. Використовуйте стиль лідерства, відповідний вимогам даної ситуации.

5. Забезпечте належне винагороду за ефективну работу.

6. Виступайте в ролі наставника стосовно вашим підлеглим, розвиваючи їх спроможність і обговорюючи із нею складні вопросы.

1.1.2. Особистісні факторы.

На життєвому шляху нас очікує купа подій і потрясінь, здатних викликати стрес. У здебільшого є невід'ємною частиною нашого життя, тому запобігти їм або обминути просто неможливо. Важливо знати, які у яких випадках особливо стрессогенны, — це пом’якшити негативні последствия.

Полученные в результаті багатьох досліджень дані засвідчують певної зв’язок між що викликають стрес життєвими ситуаціями та початком розвитку різноманітних захворювань. Вони дозволяють дійти невтішного висновку, що що викликає стрес подія чи явище то, можливо однією з численних чинників нашої повсякденні, сприяють появі різноманітних психічних відхилень і психосоматичних заболеваний.

Ученые Холмс і Раге з урахуванням багаторічних досліджень склали перелік найчастіше можна зустріти змін у житті, викликають стрес (Додаток 3). Кожне вказаний у цьому переліку подія має певну емоційну значимість в життя, що виражається в балах. Послідовність у списку визначається виходячи з значимості кожного події. Це в нагоді провести аутоанализ особистого стресса.

С допомогою цієї таблиці кожна людина, не володіючи спеціальними знаннями чи досвідом, може самостійно з’ясувати ступінь своєї опірності стресу чи, навпаки, ранимість. І тому необхідно уважно вивчити всі пункти переліку і відзначити собі ті події, які в останні двох років відбувалися вашої життя. Тепер зверніть увагу до кількість балів, яким оцінюється кожна ситуація, відзначена вами. Коли якась ситуація виникала ви частіше один раз, то відповідне кількість балів слід помножити На цей кількість раз. Далі просуммируйте все набрані вами бали кожну ситуацію і знайдіть середнє арифметичне. Результат як висловлює вашу ступінь стресовій навантаження, а й одночасно виявляє міру вашої опірності стресу. Багато балів — це сигнал тривоги, попереджуючий вас про небезпечність. Отже, вам необхідно терміново щось зробити, щоб ліквідувати стресс.

Если загальна сума балів перебуває у проміжку від 150 до 199 балів, те в вас висока ступінь опірності стресу. Якщо від 200 до 299 — порогова опірність. Якщо ж ваша сума балів понад 300, то опірність є низькою і означає реальну загрозу — вам загрожує психосоматическое захворювання, оскільки ви близькі до фази нервового истощения.

Если знову переглянемо перелік життєвих ситуацій і подій, здатних викликати стрес, то побачимо, що з яких є позитивними і сприятливо впливають на життя (весілля, особистий успіх, народження дитини, успішне складання іспитів). З іншого боку, протягом ми відчуваємо та інші позитивні відчуття: до прикладу, радість (закінчення школи, інституту, зустріч із друзями й рідними, перемога улюбленої команди), любов, творчий підйом (натхнення), досягнення видатного спортивного результату т.п. Проте стрессовое напруга здатні викликати як позитивні, і негативні ситуації. Щоб якось розрізняти джерела стресів, та й самі стреси, позитивні дістали назву эвстресс, негативні - дистресс, чи навіть стрес.

Некоторые життєвих ситуацій, викликають стрес можна припустити. Наприклад, зміну фаз розвитку та становлення сім'ї або ж біологічно зумовлені зміни у організмі, характерні кожного з нас. Інші ситуації несподівані і непередбачувані, особливо раптові (нещасні випадки, природні катаклізми, смерть близької людини). Є ще ситуації, зумовлені поведінкою людини, прийняттям певних рішень, певним ходом подій (розлучення, зміна місця роботи, чи місця і т.п.). Кожна з таких ситуацій здатне викликати душевний дискомфорт.

В цьому разі людині необхідні хороші адаптаційні здібності, які допоможуть пережити найважчі життєвих ситуацій, вистояти найжорсткіших життєвих випробуваннях. Ці адаптаційні здібності ми й можемо у собі виховати, і удосконалювати з допомогою різних вправ. Наведемо кілька висновків, відповідальних питанням, як і своєчасно підготуватися до стрессогенному події чи життєвої ситуації та послабити їх негативний вплив на организм.

1. Насамперед необхідна достатня інформацію про можливість настання подібні ситуаций.

2. Продумайте, як попередити конкретні життєві небезпеки, ніж виникла очікувана критична ситуація, чи спробуйте знайти спосіб її смягчения.

3. Не поспішайте робити передчасні поспішні висновки, не приймайте рішень зопалу, може знервованості чи істерії, перш ніж очікувані події почалися. Не намагайтеся напередодні самого події, виходячи із власних припущень, робити поспішні умовиводи — либонь у ваших думках і уяві вже є достатньо матеріалу, здатного продиктувати які завжди правильне решение.

4. Пам’ятаєте, що більшу частину викликають стрес ситуацій спроможні вирішити самі, не вдаючись до допомоги специалистов.

5. Дуже важливо було мати достатній запас енергії і сили волі до розв’язання складних ситуацій — це одне з головних умов активної опірності стресу. За можливості не піддавайтеся паніці, не упадайте в безпорадність. Немає гіршого, ніж, опустивши руки, скоритися подій. Навпаки, прагнете активно втручатися у ситуацію, що викликає стресс.

6. Вам необхідно зрозуміти й прийняти, що серйозні зміни, у тому числі негативні, — невід'ємний елемент жизни.

7. Пам’ятаєте, що стрессогенными життєвими ситуаціями швидше, і краще опановують ті, хто вміє використовувати методи релаксації. Це найнадійніший спосіб підготовки боротьби з ними.

8. Активний спосіб життя сприяє створення організмі захисного фону проти стресу, поліпшуючи цим діяльність адаптаційних організмів. З іншого боку, створюються сприятливі можливості для здатність до контролю своєї поведінки, своїх реакцій й у самостійного оволодіння стрессом.

9. Для ослаблення негативної дії стресовій ситуації необхідні надійні емоційні тили, які допомагають розраховувати на відчуття впевненості у собі щоб забезпечити вам емоційну й моральну поддержку.

10. Подолати стресогенні життєвих ситуацій може допомогти деякі суспільні інститути: наприклад, дошкільні установи, курси майбутніх матерів, консультації для молодят і т.д.

1.2. Стрессовое напряжение.

Итак, стрес — це напружене стан організму, тобто. неспецифічний відповідь організму на пред’явлене йому вимога (стресову ситуацію). Під впливом стресу організм людини відчуває стрессовое напруга. Розглянемо різні стану людини, які можуть опинитися сигналізувати про наявність у організмі внутрішнього напруги. Свідома оцінка здатна перевести ці сигнали зі сфери емоційної (почуття) до сфери раціональну (розум) і тим самим ліквідувати небажане состояние.

Признаки стресового напряжения.

1. Неможливість зосередитися на чем-то.

2. Занадто часті помилки у работе.

3. Погіршується память.

4. Зачасто виникає відчуття усталости.

5. Дуже швидка речь.

6. Думки часто улетучиваются.

7. Досить часто з’являються болю (голова, спина, область шлунка).

8. Підвищена возбудимость.

9. Робота не доставляє колишньої радости.

10. Втрата почуття юмора.

11. Різко зростає кількість выкуриваемых сигарет.

12. Пристрасть до алкогольним напиткам.

13. Постійне відчуття недоедания.

14. Втрачається апетит — взагалі втрачено смак до еде.

15. Неможливість вчасно закінчити работу.

Если ми виявили в себе ознаки стресового напруги організму, необхідно уважно вивчити її причины.

Причины стресового напряжения.

1. Набагато частіше вам доводиться робити чи, хотілося б, бо, що потрібно, що входить у ваші обязанности.

2. Вам постійно немає часу — не встигаєте нічого сделать.

3. Вас щось чи хтось підганяє, ви постійно кудись спешите.

4. Вам починає здаватися, що це оточуючі душать лещатах якогось внутрішнього напряжения.

5. Вам постійно хочеться спати — неможливо можете выспаться.

6. Ви бачите занадто багато снів, особливо коли дуже втомилися за день.

7. Ви дуже багато курите.

8. Потребляете алкоголю більше, ніж обычно.

9. Вам майже щось нравится.

10. Будинку, в сім'ї, ви постійні конфликты.

11. Постійно відчуваєте незадоволеність жизнью.

12. Влезаете в борги, навіть знаючи, як ви їх расплатиться.

13. Вам з’являється комплекс неполноценности.

14. Вам ні з ким поговорити про проблеми, та й не спостерігається желания.

15. Ви відчуваєте шанування собі вдома, і работе.

Вероятно тут наведено в повному обсязі причини стресового напруги. Кожна людина має сам проводити аналіз свого майна і виявляти причини стресового напруги, можливо характерних лише щодо його організму (з т.зр. його власних відчуттів).

Предрасположенность до стресовому напрузі можна визначити також з допомогою різних тестів. Одне з них приведено у Додатку 4.

Ответив на наведені нижче питання (можливі варіанти відповідей: «ніколи», «зрідка», раз у раз", «часто», «часто-густо»), можна також ознайомитися визначити, схильні ви до стресу чи нет.

1. Чи часто ви переедаете? Скільки потребляете алкоголю? Чи багато курите ?

2. Запитуєте ви себе (по крайнього заходу іноді), чи варто загалом жити ?

3. Чи вважаєте ви, що ведете неправильний спосіб життя ?

4. Відчуваєте ви себе винним, коли щось робите вдома — лише відпочиваєте, спите, дивіться телевізор ?

5. Здається чи вам часом майбутнє зміна у житті нездоланною перешкодою?

6. Чи вважаєте ви себе позбавляєте песимістом ?

7. Не здається чи вам, що ви втратили контроль над своїм життям ?

8. Чи відчуваєте ви напруження у конфліктних ситуаціях на роботі або мають удома ?

9. Чи маєте ви відчуття безнадійності, якщо в вас щось виходить ?

10. Відчуваєте ви сильна напруга у разі виникнення непередбачених ситуацій ?

11. Захищаєте ви свою думку від нападок іншим людям ?

12. Чи вважаєте ви причиною невдачі інших людей якісь які залежать від вас обставини ?

13. Берете чи ви себе відповідальність за успіхи чи неуспіхи у житті ?

15. Чи часто у вас може бути поганий настрій ?

Правильные, чесні відповіді опікується цими питаннями дозволять подивитись себе з боку, по-новому оцінити своїх поглядів, відчуття й деякі елементи свого поведения.

И якщо виявиться, що у більшість відповідей ви відповіли «часто» чи «часто-густо», отже, вам бути гранично уважним себе, бо до стресу, що називається, рукою подать.

2. Способи боротьби з стрессом.

Давайте вкотре повернемося до визначення поняття стрес. У переведенні з англійської мови слово «стрес» означає «тиск, тиск, напруга». А енциклопедичний словник дає таке тлумачення стресу: «Сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають у організмі тварин і людини у відповідь вплив різних несприятливих чинників (стрессоров)».

Первым подав визначення стресу канадський фізіолог Ганс Сельє. Відповідно до його визначенню, стрес — усе це, що веде швидкого старіння організму чи викликає хвороби. Постає питання, як людський організм може протистояти стресу і керувати ним ?

Рассмотрим можливі реакції організму на стрес реалізувати основні способи боротьби з стресом:

— релаксацию;

— концентрацию;

— ауторегуляцию дыхания.

2.1. Як людський організм реагує на стресс.

Каковы можливі реакції організму особи на одне стресс?

1. Реакція стресса.

Неблагоприятные чинники (стрессоры) викликають реакцію стресу, т. е.стресс. Людина свідомо чи несвідомо намагається пристосуватися до абсолютно новій ситуації. Потім настає вирівнювання, чи адаптація. Людина або знаходить рівновагу в ситуації стреси це не дає ніяких наслідків, або адаптується до неї - це звана МАЛ-АДАПТАЦИЯ (погана адаптація). Як наслідок цього виникатимуть різні психічні чи фізичні отклонения.

Иными словами, стрес або який досить довго триває, або виникає частенько. Причому часті стреси здатні до виснаження адаптаційної захисної системи організму, що, своєю чергою дає підстави психосоматичних заболеваний.

2. Пассивность.

Она проявляється в людини, адаптаційний резерв якого недостатній і організм неспроможний протистояти стресу. Виникає стан безпорадності, безнадійності, депресії. Але така стресова реакція то, можливо преходящей.

Две інші реакції активні і підпорядковані волі человека.

3. Активна захист від стресу. Людина змінює сферу роботи і знаходить щось більш корисне і підходяще задля досягнення душевної рівноваги, що сприяє поліпшенню стану здоров’я (спорт, музика, робота у саду чи городі, колекціонування тощо.).

4. Активна релаксація (розслаблення), яка підвищує природну адаптацію людського організму — як психічну, і фізичну. Ця реакція найбільш действенная.

Попытаемся пояснити, що відбувається у організмі під час стресса.

В нормальних умовах перетворюється на у відповідь стрес в людини виникає стан тривоги, сум’яття, що є автоматичної підготовкою до активної дії: атакуючому чи захисному. Така підготовка ввозяться організмі завжди, незалежно від цього, реакція на стрес — навіть тоді, коли відбувається ніякого фізичного дії. Імпульс автоматичної реакції то, можливо потенційно небезпечний і призводить організм у стан вищої готовності. Серце починає битися прискорено, підвищується кров’яний тиск, м’язи напружуються. Незалежно від цього, серйозна чи небезпека (загрозу для життя, фізичне насильство) або дуже (словесне образу), в організмі виникає тривога у відповідь її у — готовність протистояти.

2.2. Релаксация.

Автоматическая реакція тривоги складається з трьох послідовних фаз (відповідно до теорії Г. Селье) :

— импульс.

— стресс.

— адаптация.

Иными словами, якщо настає стрес, незабаром стрессовое стан зменшується — людина однак заспокоюється. Якщо ж адаптація порушується (чи взагалі відсутня), то можливо виникнення деяких психосоматичних захворювань чи расстройств.

Следовательно, Якщо людина хоче направити свої зусилля зберегти здоров’я, то, на стресовий імпульс він має усвідомлено відповідати релаксацією. З допомогою цього виду активного захисту людина у змозі втручатися у будь-яку із трьох фаз стресу. Цим він може зашкодити впливу стресового імпульсу, затримати його (якщо стресова ситуація ще настала) послабити стрес, запобігши цим психосоматичні порушення у организме.

Активизируя діяльність нервової системи, релаксація регулює настрій і рівень психічного порушення, дозволяє послабити чи скинути викликане стресом психічне й м’язове напряжение.

Так що саме таке релаксація ?

Релаксация — це метод, з допомогою якого частково чи цілком позбуватися фізичного чи психічного напруги. Релаксація є дуже корисним методом, оскільки опанувати нею досить легко — ля цього потрібно спеціальної освіти і навіть природного дару. Але є одне неодмінна умова — мотивація, тобто. кожному треба зазначити, чого він хоче освоїти релаксацию.

Методы релаксації потрібно освоювати заздалегідь, щоб у критичного моменту можна було запросто протистояти роздратуванню і психічної втоми. При регулярності занять релаксационные вправи поступово стануть звичкою, будуть асоціюватися з приємними враженнями, хоча до здобуття права їх освоїти, необхідно завзяття й терпение.

2.2.1. Релаксационные упражнения.

Большинство з нас здається настільки звик до душевного і м’язовому напрузі, що сприймають його як природний стан, навіть усвідомлюючи, наскільки це шкідливо. Треба чітко усвідомити, що освоївши релаксацію, можна навчитися ця плавна напруга регулювати, припиняти і розслаблятися з власної волі, зі свого желанию.

Итак, виконувати вправи релаксационной гімнастики бажано в окремому приміщенні, без від сторонніх очей. Метою вправ є повне розслаблення м’язів. Повна м’язова релаксація надає позитивний вплив на психіку знижує душевну рівновагу. Психічна ауторелаксация може викликати стан «ідейній порожнечі». Це означає хвилинне порушення психічних і розумових зв’язку з довкіллям, що дає необхідний відпочинок мозку. Тут слід виявляти обережність і перестаратися з відмовою від мира.

Для початку вправ необхідно ухвалити початкове положення: лежачи на спині, ноги розведені убік, ступні розгорнуто шкарпетками назовні, руки вільно лежать вздовж тіла (долонями вгору). Голова злегка закинута тому. Усі тіло розслаблено, очі закриті, подих через нос.

Приведем приклади деяких релаксаційних упражнений.

1. Лежіть спокійно майже двом хвилини, очі закриті. Спробуйте уявити приміщення, в якому перебуваєте. Спочатку спробуйте подумки обійти всю комнату (вдоль стін), та був проробіть шлях з усього периметру тіла — від голови до п’ять і обратно.

2. Уважно стежте за своїм диханням, пасивно усвідомлюючи, що дихайте через ніс, Подумки відзначте, що вдихуваний повітря кілька холодніше видихуваного. Зосередьтеся своєму подиху протягом 1−2 хвилин. Постарайтеся не думати що другом.

3. Зробіть неглибокий вдих і мить затримайте подих. Одночасно різко напружте всі м’язи сталася на кілька секунд, намагаючись відчути напруга в усьому тілі. При видиху розслабтеся. Повторіть 3 раза.

Затем полежите спокійно кілька хвилин, розслабляючись і зосередившись на відчутті тяжкості свого тіла. Насолоджуйтеся цим приємним ощущением.

Теперь виконуйте вправи окремих частин тіла — з попеременным напругою і расслаблением.

4. Вправа для м’язів ніг. Напружте відразу всі м’язи ніг — від п’ять до стегон. Протягом кількох секунд фіксуйте напружене стан, намагаючись відчути напруга, та був розслабте м’язи. Повторіть 3 раза.

Затем полежите спокійно протягом декількох хвилин, повністю розслабляючись і відчуваючи тяжкість своїх розслаблених ног.

Все звуки довкілля реєструйте у свідомості, але з сприймайте. Це ж стосується й думкам, проте намагайтеся їх подолати, його потрібно лише регистрировать.

Следующие вправи ідентичні вправі, описаного вище, але ставляться решти м’язам тіла: сідничні м’язи, черевної прес, м’язи грудної клітини, м’язи рук, м’язи особи (губи, лоб).

В висновок подумки «пробегитесь» за всі м’язам тіла — не залишилося десь хоч найменшого напруги. Якщо можна, то намагайтеся орендувати його, оскільки розслаблення має бути полным.

Завершая релаксационные вправи, зробіть глибокий вдих, затримайте дихання і він на мить напружте м’язи всього тіла: при видиху розслабте м’язи. Після цього довго лежіть на спині - спокійно, розслабляючись, дихання рівне, без затримок. Ви знову набули віру у власних силах, здатні подолати стресову ситуацію — і складається враження внутрішнього спокою. По виконанні цих вправ ви мають відчути себе відпочилим, повним зусиль і энергии.

Теперь відкрийте очі, потім зажмурьте кілька разів, знову відкрийте і солодко потягніться після приємного пробудження. Дуже повільно, плавно, без ривків сядьте. Потім як і повільно, без різких рухів, встаньте, намагаючись якомога довше зберегти приємне відчуття внутрішнього расслабления.

Со часом ці вправи робитиметься швидше, ніж на початку. Пізніше можна буде потрапити розслаблювати тіло тоді, коли понадобится.

2.3. Концентрация.

Неумение зосередитися — чинник, тісно пов’язаний із стресом. Наприклад, більшість працюючих жінок вдома виконують три функції: домашньої господині, дружини і матері. Кожна з цих функцій жадає від жінки зосередженості, граничного уваги і, природно, повної самовіддачі. Виникає багатократний несосредоточенность. Кожна з цих функцій викликає низку імпульсів, відволікаючих увагу жінки — від виконуваної в момент роботи і здатних викликати стресову ситуацію. Таке розривання на частини день у день спричиняє результаті розширення зрештою до виснаження, переважно психічному. У цьому разі концентраційні вправи просто незамінні. Їх можна виконувати що й будь-коли протягом дня. Спочатку бажано займатися вдома: рано-вранці, перед відходом на работу (учебу), чи ввечері, перед сном, чи — ще краще — відразу після повернення домой.

Итак, позначимо приблизний порядок виконання концентраційних вправ.

1. Постарайтеся, щоб у приміщенні, де ви припускаєте займатися, був глядачів.

2. Сядьте на табуретку чи звичайний стілець — лише боком до спинці, ніж спиратися її у. Стілець ні з жодному разі ні бути з м’яким сидінням, інакше ефективність вправи знизиться. Сядьте якнайзручніше, щоб могли перебувати нерухомо в протягом певного времени.

3. Руки вільно покладіть навколішки, очі закрийте (повинно бути закриті до закінчення вправи, аби зафіксувати увагу не відволікалося на сторонні предмети — ніякої візуальної информации).

4. Дихаєте через ніс спокійно, не напружено. Намагайтеся зосередитися тільки тому, що вдихуваний повітря холодніше выдыхаемого.

5. Нині ж два варіанта концентраційних упражнений:

а) концентрація на счете.

Мысленно повільно вважайте від 1 доі зосередьтеся у цьому повільному рахунку. Якщо якусь мить думки почнуть розсіюватися і що ви неспроможна зосередитися на рахунку, почніть вважати спочатку. Повторюйте рахунок у протягом кількох минут.

б) концентрація на слове.

Выберете якесь короткий (найкраще двусложное) слово, що викликає ви позитивні емоції або з яким пов’язані приємні спогади. Нехай це буде ім'я кохану людину, чи ласкаве прізвисько, яким вас називали в дитинстві батьки, чи назву улюбленого страви. Якщо слово двусложное, то подумки вимовляєте першому складі на вдиху, другий — на выдохе.

Сосредоточьтесь на «своєму» слові, що його відтепер стане вашим персональним гаслом при концентрації. Саме таке концентрація приведе до бажаного справи побічної результату — релаксації всієї мозковий деятельности.

6. Виконуйте релаксационно-концентрационные вправи протягом декількох хвилин. Упражняйтесь до того часу, це тільки доставляє вам удовольствие.

7. Закінчивши вправу, проведіть долонями по століть, неквапливо відкрийте очі й потягніться. Ще кілька секунд спокійно посидьте на стільці. Зверніть увагу, що ви змогли перемогти рассеянность.

Часто виникають такі ситуації, коли складно згадати чиюсь прізвище чи якусь цю думку. Ми нерідко розгублено зупиняємося посеред кімнати чи коридору, намагаючись згадати, заради чого пішли або що хотіли зробити. Саме цьому випадку рекомендується короткочасна концентрація за командою — своєму слові чи рахунку. У вона найчастіше выпавшее з пам’яті слово (чи думку) прийде на думку за мить. Звісно, немає жодних гарантій, що це обов’язково завжди буде вдаватися. Але з допомогою концентрації на слові чи рахунку можна згадати забуте швидше, ніж із допомогою посиленого напруги пам’яті. З допомогою цього простого методу людина у змозі докласти зусиль котрі прагнуть перебороти себя.

2.4. Ауторегуляция дыхания.

В нормальних умовах про подиху хто б думає і згадує. Але коли його із якихось причин виникають відхилення від норми, раптом буває важко дихати. Подих стає затрудненным і важким при фізичному напрузі чи стресовій ситуації. І навпаки, при сильному переляку, напруженому чеканні чогось люди мимоволі затримують подих (затамовують дыхание).

Человек має можливість, свідомо керуючи диханням використати його для заспокоєння, для розв’язання — як м’язового, і психічного, в такий спосіб, ауторегуляция дихання може стати дійовим засобом боротьби з стресом, поруч із релаксацією і концентрацией.

Противострессовые дихальні вправи можна виконувати у кожному становищі. Обов’язково лише одне умова: хребет має перебувати у суворо вертикальному чи горизонтальному становищі. Це дає можливість дихати природно, вільно, напруження, повністю розтягувати м’язи грудної клітини, і живота. Конче важливо також правильне становище голови: вона повинна переважно сидіти на шиї і вільно. Розслаблена, прямо сидить голова певною мірою витягує вгору груди інші частини тіла. Якщо всі гаразд і можна м’язи розслаблені, то можна тренуватися у вільному подиху, постійно контролюючи його.

Мы думати докладно розповідати тут у тому, які дихальні вправи існують (їх легко знайти у літературі), але наведемо такі выводы:

1. З допомогою глибокого і спокійного ауторегулируемого дихання можна запобігти перепади настроения.

2. При сміху, подихах, кашлю, розмові, співі чи декламації відбуваються певні зміни ритму дихання проти так званим нормальним автоматичним диханням. З цього випливає, що і ритм дихання можна цілеспрямовано регулювати з допомогою свідомого уповільнення і углубления.

3. Збільшення тривалості видиху сприяє заспокоєнню та повної релаксации.

4. Подих спокійного і врівноважену людину істотно відрізняється від дихання людини може стресу. Отже, за ритмом дихання можна визначити психічний стан человека.

5. Ритмічне подих заспокоює нерви т психіку; тривалість окремих фаз дихання не має значення — важливий ритм.

6. Від правильного дихання значною мірою залежить здоров’я, отже, і тривалість життя. Навіть якщо подих є уродженим безумовним рефлексом, то, отже може бути свідомо регулировать.

7. Чим повільніше і - глибше, спокійніше та ритмічніше ми дихаємо, що швидше ми звикнемо до цьому способу дихання, то швидше він буде складовою нашої жизни.

3. Методи профілактики стресса.

Образ життя — це наша повсякденне життя з ранку до ночі, щотижня, щомісяця, щороку. Складовими частинами активного і релаксационного образу життя є і почав трудового дні й режим харчування, і рухова активність, і якість відпочинку сі сну, та «взаємини з оточуючими, і реакція на стрес, й багато іншого. Саме нас залежить, яким буде наш спосіб життя — здоровим, активним або ж нездоровим, пассивным.

Если нам вдасться позитивно спричинити свої основні життєві принципи, домогтися здобуття права релаксація і концентрація стали складовою нашого образу життя, ми станемо урівноваженішими і спокійніше реагувати на стресогенні чинники. Необхідно знати, що ми можемо свідомо впливати тих чи інші процеси, які у організмі, тобто. володіємо здатністю ауторегуляции.

Можно виділити чотири основні методи профілактики стресу з допомогою ауторегуляции: релаксація, противострессовая «переделка"дня, надання першої допомоги при гострому стрес і аутоанализ особистого стресу. Використання цих методів при необхідності доступно кожному. Про релаксації ми вже казали, тому розглянемо три інших метода.

3.1. Противострессовая «переробка» дня.

Очень часто люди при поверненні додому переносять свою робочу активність, збудженість в сім'ю. Що ж потрібно, щоб позбутися своїх денних вражень і, переступивши поріг вдома, не зганяти на домашніх свою погану настрій? Адже в такий спосіб ми додому стрес, а у дію пішло — наше невміння відійти від накопичених протягом дня вражень. Насамперед, встановити хорошу традицію: возратившись додому з роботи, чи навчання, відразу ж потрапляє проводити релаксацию.

Вот кілька які рекомендуються способів релаксації за 10 минут.

1. Сядьте в крісло, розслабтеся й відпочиньте. Вони ж сядьте зручніше на стілець і прийміть релаксационную «позу кучера».

2. Заварите собі міцної гербати чи зваріть кави. Розтягніть їх у 10 хвилин, намагайтеся у цей час ні за чим серйозному не думать.

3. Увімкніть магнітофон і послухайте свою улюблену музику. Насолоджуйтесь цими чудесними миттєвостями. Постарайтеся повністю поринути у музику, відключившись від ваших мыслей.

4. Якщо ваші близькі вдома, випийте чай чи кави водночас і й поговоріть про чимось. Не вирішуйте свої проблеми відразу ж після поверненні додому: може втоми, розбитості це важко, а часом неможливо. Вихід із тупикового становища ви натрапите на по тому, як пройде трохи часу і спаде напруга трудового дня.

5. Наповните ванну невідь що гарячою водою і полежите у ній. У ванній проробіть заспокійливі дихальні вправи. Зробіть глибокий вдих через сомкнутые губи, опустіть нижню частина обличчя і ніс в води і зробіть дуже повільний видих. Постарайтеся видихати якомога довше (видих з опором). Уявіть собі, що з кожним видихом загальне напруга, накопичене протягом дня, поступово спадает.

6. Пройдіться на свіжому воздухе.

7. Надіньте спортивний костюм, кросівки і побігайте ці 10 минут.

Очень важливо, щоб ініціатива таких «переробок» дня виходила ми самих. Необхідно попередити своїх близьких, що недовго не усвідомлюємо про своїх домашніх обов’язки і спробувати провести ці 10 хвилин водночас і. На свіжу голову влади на рішення всіх домашніх проблем знадобиться набагато менше нервової і зниження фізичної енергії.

3.2. Перша допомогу в гострому стрессе.

Если ми несподівано опиняємось у стресовій ситуації (нас розлютив, вилаяв начальник чи хтось із домашніх змусив понервувати) — ми починається гострий стрес. Спочатку потрібно було скликати в кулак все своє волю і скомандувати собі «Стоп!», щоб різко загальмувати розвиток гострого стресу. Щоб зуміти з стану гострого стресу, щоб заспокоїтися, необхідно знайти ефективний спосіб самодопомоги. І тоді критичну ситуацію, яка може виникнути щохвилини, зможемо швидко зорієнтуватися, застосувавши цьому методу допомоги при гострому стрессе.

Перечислим деякі поради, які можуть опинитися допомогти вам вийти зі стану гострого стресса.

1. Противострессовое подих. Повільно виконуйте глибокий вдих через ніс; у пік вдиху якусь мить затримайте подих, після чого зробіть видих як і повільніше. Це заспокоююче подих. Постарайтеся уявити. І з кожним глибоким вдихом і тривалим видихом ви частково рятуєтеся від стресового напряжения.

2. Хвилинна релаксація. Розслабте куточки рота, зволожите губи. Розслабте плечі. Зосередьтеся на вираженні свого обличчя й у становищі тіла: пам’ятаєте, що вони відбивають ваші емоції, думки внутрішній стан. Цілком природно, що ви хочете, щоб оточуючі знали ваше стресовому стані. І тут ви можете змінити «мову обличчя та тіло» шляхом розслаблення м’язів і глибокого дыхания.

3. Озирніться навколо й уважно огляньте приміщення, у якому ви перебуваєте. Звертайте увагу до дрібні деталі, навіть якщо їх добре знаєте. Повільно, не кваплячись, подумки «переберіть» всі речі одна одною у певному послідовності. Постарайтеся повністю зосередитися в цій «інвентаризації». Кажете подумки себе: «Коричневий парта, білі фіранки, червона ваза для квітів» тощо. Зосередившись кожному окремому предметі, ви відвернетеся від внутрішнього стресового напруги, спрямовуючи свою увагу раціональне сприйняття оточуючої обстановки.

4. Якщо дозволяють обставини, залишіть приміщення, у якому ви виник гострий стрес. Перейдіть до іншого, де не знайти, чи вийдіть на, де зможете залишитися наодинці зі думками. Розберіть подумки це приміщення (коли ви вийшли на, то навколишні будинки, природу)"по кісточках", як описано в пункті 3.

5. Станьте, ноги на ширині плечей, нахиліться уперед і розслабтеся. Голова, плечі і руки вільно звішуються вниз. Подих спокійно. Фіксуйте це положення 1−2 хвилини, після чого надто повільно піднімайте голову (те щоб вона закружилась).

6. Займіться який-небудь діяльністю — однаково який: почніть прати білизну, мити посуд чи збирання. Секрет цього способу простий: будь-яка діяльність, і особливо фізична праця, в стресовій ситуації виконує роль громовідводу — допомагає абстрагуватися від внутрішнього напряжения.

7. Увімкніть заспокійливу музику, ту, яку ви любите. Постарайтеся вслухатися у ній, сконцентруватися у ньому (локальна концентрація). Пам’ятаєте, що концентрація чомусь одному сприяє повної релаксації, викликає позитивні эмоции.

8. Візьміть калькулятор чи папір і олівець і постарайтеся підрахувати, скільки днів ви живете у світі (число повних років помножте на 365, додаючи день на кожен високосного року, і додайте кількість днів, що минув від останнього дня народження). Така раціональна діяльність дозволить вам переключити вам своє увагу. Постарайтеся згадати який-небудь особливо примітний день вашому житті. Згадайте їх у дрібних деталях, щось упускаючи. Спробуйте підрахувати, яким за рахунком був вона вашої жизни.

9. Поговоріть у будь-яку відвернену тему із кожним людиною, які є поруч: сусідом, товаришем з роботі. Якщо ж поруч не знайти, подзвоніть телефоном своєму друга чи подрузі. Це свого роду відволікаюча діяльність, яка здійснюється «тут і він» і покликана витіснити з вашої свідомості внутрішній діалог, насичений стрессом.

10. Проробіть кілька противострессовых дихальних упражнений.

Теперь, узявши себе у руки, ви спокійно можете продовжити перервану деятельность.

3.3. Аутоанализ особистого стресса.

Теперь розглянемо, як і знайти й пояснити реакції свого організму на стресові ситуації. Тобто Україна як можна визначити свій власний стрес. Зрозуміти своє власне стрессову ситуацію надзвичайно важливо: по-перше, прояв стресу у кажодго людини індивідуально; по-друге, у стресу, зазвичай, не то, можливо єдиною причини — таких причин завжди безліч; по-третє, ви натрапите на найприйнятніший собі вихід із ситуации.

Наиболее оправдавшим себе методом аутоанализа особистого стресу є щоденник стресів. Метод цей нескладний, проте вимагає терпіння. Кілька тижнів — наскільки можна щодня — треба робити у щоденнику прості позначки: коли і яких обставин знайшли ознаки стресу. Краще записувати свої спостереження та відчуття ввечері після роботи, чи перед сном, коли легше пригадати найменші подробиці і деталі. Коли наприкінці дня позначок не зробити, то, на наступного дня, в життєвих заботаз і метушні забудеться, що й що произошло.

Анализ записів у щоденнику допомагає це й швидко визначати, які чи життєві ситуації сприяють виникненню стресу. Саме регулярно повторювані ситуації, достойні щоденнику, може бути причиною виникнення стресса.

Полезно записувати своїх відчуттів відразу в разі настання гострого стресу, щоб потім у спокійному і урівноваженому стані проаналізувати их.

Если ми пролистаем власні запису і спробуємо їх систематизувати, то виявимо, деякі це основна прикмета стресу повторюються: дратівливість, неможливість зосередитися, забудькуватість, часті зітхання, відчуття котрі бігають тілом мурашок, м’язове напруга, «неуспокаивающиеся ноги"(не сидиться на місці) відчуття внутрішньої тяжкості, сухість в роті, неспокійний сон, швидка стомлюваність, незрозуміле відчуття страху, поганий настрій, стан депресії, часті головний біль (особливо у потиличної частини), біль у суглобах, відсутність апетиту чи, навпаки, переїдання, запори, прискорене сердцебиение.

Проанализировав записи, можна визначити, коли дня найчастіше настає нездужання, відбувається це роботі або з поверненні додому. З допомогою ведення щоденника стресів бачимо собі, що мені заважає у житті, що викликає наш особистий стресс.

Стрессовый стиль жизни Испытывает хронічний неослабний стресс Попадает до однієї чи кілька безперервних стресових ситуаций Тяжело долає стресові межличные відносини (наприклад, складнощі у сім'ї, ускладнення відносин із дружиною, босом, сотрудниками) Участвует в нецікавою, нудної, дратує чи іншим чином неприємної і невдячною работе Испытывает постійну брак часу, занадто багато потрібно зробити за даний проміжок времени Беспокоится по приводу потенційно неприємних наступаючих событий Обладает згубними здоров’ю звичками (наприклад, в харчуванні, курить, випиває, відчуває брак фізичних вправ, поганій фізичної форме) Поглощен одним виглядом життєвої діяльності (наприклад, роботою, громадську діяльність, заробляння грошей, самотністю чи фізичної деятельностью) Считает, що важко просто добре згаяти час, розслабитися і насолодитися який-небудь короткочасною работой Воспринимает відносини із чоловіками як неприємні, невдячні або суспільно «запрограмовані» (наприклад, шляхом інтриг, прагнення «заманить»).

Воспринимает життя як серйозну скруту; немає юмора Соглашается з виконанням гнітючих невдячних соціальних ролей Воспринимает важкі чи стресові ситуації пасивно; страждає молча Нестрессовый стиль жизни Допускает наявність «творчого» стресу іноді напруженої деятельности Имеет «шляху порятунку», дозволяють хоча б тимчасово відсторонитися і расслабиться Отстаивает власними правами й потреби; встановлює низкострессовые відносини взаємного поваги; старанно вибирає на друзів і зав’язує взаємовідносини, що є підбадьорливими і спокойными Участвует в цікавою, вдячної, що стоїть роботі, що забезпечує справжнє вознаграждение Сохраняет стимулюючу робоче навантаження, де періоди перевантаження і криз врівноважуються періодами «передышки».

Уравновешивает небезпечні події корисними цілями і позитивними подіями, до яких належить стремиться Сохраняет хорошу фізичну форму, добре харчується, дуже рідко вживає алкоголь і тютюн або зовсім не употребляет Вкладывает енергію у різні види діяльності, у цілому приносить почуття задоволення (наприклад, в роботу, громадської діяльності, відпочинок, самота, культурних заходів, сім'ю і близьких знакомых) Находит задоволення на простий діяльності, не відчуваючи необхідності виправдовувати награне поведение Наслаждается повної і кипучої сексуально життям, прямо висловлюючи свій «сексуальний аппетит».

Наслаждается життям загалом; може глузувати з собою; має добре розвинуте почуття юмора Проводит життя, щодо вільну ролей; здатний висловлювати природні потреби, бажання і почуття без оправдания Эффективно розподіляє час, уникає напружених ситуаций Приложение 2.

Потребности в Профессиональные окружающей середовищі Личные Поведение Ефективні Минимальный.

(реакции на потреби) реакції стресс Неадекватные ситуации Стресс Физиологические Психологічні реакції.

Приложение 4.

Данный тест на оцінку стрессоустойчивости розробили ученимпсихологом Медичного центру Університету Бостона. Необхідно запитання, з того, наскільки ці затвердження вірні для Вас. Відповідати слід попри всі пункти, навіть якщо це твердження до Вас взагалі относится.

Подвержены чи Ви стресу ?

1. Ви їсте, по крайнього заходу, лише палке страву в день.

2. Ви спите 7−8 годин, по крайнього заходу, чотири рази на неделю.

3. Ви постійно відчуваєте любов інших і віддаєте своє кохання взамен.

4. У межах 50 кілометрів у Вас хоча б одна людина, яку Можете положиться.

5. Ви вправляєтеся до поту хоча б двічі на неделю.

6. Ви викурюєте менше половини пачки сигарет в день.

7. За тиждень Ви потребляете максимум п’яти чарок алкогольних напитков.

8. Ваш вагу відповідає Вашому росту.

9. Ваш дохід повністю задовольняє Ваші основні потребности.

10. Вас підтримує Ваша вера.

11. Ви регулярно займаєтеся клубної чи громадської деятельностью.

12. У Вас багато на друзів і знакомых.

13. У Вас є одну чи дві друга, якою Ви повністю доверяете.

14. Ви здоровы.

15. Можете відкрито заявити про своє почуттях, коли ви злі чи обеспо коены чем-либо.

16. Ви регулярно обговорюєте з людьми, із якими живете, Ваші домашні проблемы.

17. Ви робите щось тільки для жарти хоча разів у неделю.

18. Можете організувати Ваша час эффективно.

19. За день Ви потребляете трохи більше трьох чашок кави, чаю чи інших містять кофеїн напитков.

20. У Вас є небагато часу собі протягом кожного дня.

Предлагаются такі відповіді з відповідним кількістю очков:

— майже завжди — 1;

— часто — 2;

— іноді - 3;

— майже ніколи- 4;

— ніколи — 5.

Теперь складіть результати Ваших відповідей та з отриманого числа відніміть 20 очков.

Если Ви набрали менше 10 очок, то Вас можна порадувати, якщо Ви відповідали що й чесно, — у Вас прекрасна опірність стресових ситуацій і впливу стресу на організм, Вам ні про що беспокоиться.

Если Ваша підсумкову кількість перевищила 30 очок, стресові ситуації надають чимале впливом геть ваше життя і… Ви не дуже сопротивляетесь.

Если Ви набрали понад 50 відсотків очок, Вам слід серйозно обдумати Вашої життя — не час її змінити. Ви дуже вразливі для стресса.

Взгляните ще разів замірялися вбити затвердження тесту. Якщо Ваш у відповідь якесь твердження отримав 3 очки і від, постарайтеся змінити свою поведінку, відповідне даному пункту і Ваша вразливість до стресу знизиться. Наприклад, якщо Ваша оцінка за 19 пункт — 4, спробуйте пити хоча на одну чашку каву у день менше, ніж зазвичай.

Начните придивлятися себе уважніше зараз, а чи не тоді, коли вже буде зовсім поздно.

Список литературы

1. М. Мескон, М. Альберг, Ф. Хедоури. Основи менеджменту: перекл. з анг. — М.: «Річ ЛТД», 1994. — 702 с.

2. Стрес життя: Збірник. / Упорядники: Л. М. Попова, И. В. Соколов. (О.Грегор. Як протистояти стрессу.

Г. Селье. Стрес без хвороб.) — Спб, ТОВ «Лейла», 1994. — 384 з.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.