Деловая жінка: особливості іміджу, мислення та поведения

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ, ВИЩОЇ ШКОЛИ И.

ТЕХНІЧНОЇ ПОЛИТИКИ.

—————————————————————————————————————— —————————————————————————————————————— ;

САНКТ-ПЕТЕРБУРГСКИЙ.

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ.

ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

ІМЕНІ У. І. УЛЬЯНОВА (ЛЕНИНА).

КАФЕДРА ФИЛОСОФИИ.

ДИСЦИПЛІНА: ПСИХОЛОГІЯ СТАТІ І ВОЗРАСТА.

«ДІЛОВА ЖЕНЩИНА.

ОСОБЛИВОСТІ ІМІДЖУ, МИСЛЕННЯ І ПОВЕДЕНИЯ".

СТУДЕНТКИ II КУРСА ГФ ГРУПИ 0712.

ЛЕНЬКОВОЙ ІРИНИ АНАТОЛЬЕВНЫ.

КЕРІВНИК: МАРКОВА ОЛЬГА ЮРЬЕВНА.

САНКТ-ПЕТЕРБУРГ.

Стр.

Введение

——————————————————————————————2 — 3.

Глава 1. Імідж — шлях до успеху—————————————————4 — 6.

Глава 2. Про ділові якості женщины———————————-7 — 10.

Глава 3. Особливості міжособистісного взаимодействия——11 — 14.

Глава 4. Правила гри «в работу"——————————————15 — 22.

Заключение

—————————————————————————————-23.

Список використаної литературы———————————————-24.

Здавна повелося, що чоловіка в нас панують скрізь: керують регіонами, є директорами підприємств, начальниками виробництв. А що жінка? Вона забезпечує тил, займається сім'єю. Проте дружина, матір та господиня починають розуміти, що їй бракує, вона може реалізувати весь творчий потенціал, закладений ній. У жодній з країн світу вічна суперечка на право жінок брати участь у суспільної відповідальності і державного життя країни які з чоловіками ні разрешён природним шляхом формального голосування чи розподілу обязанностей.

Розпізнати майбутню ділову жінку ще у шкільництві: це дівчинка здатна, але, на думку вчителів, ми інколи з хуліганськими замашками. На насправді він протестує проти шкільної муштри, виборює свою свободу, прагнучи одночасно знаннями і місцевої влади. Часто вона поводиться як хлопчисько, оскільки її вже у такому віці пригнічує різниця вимог до двох полам. Вона доводить свого права же не бути паинькой, як часто потрібно на школі від дівчаток. А навчання дається їй легко, навіть якщо вона часом не вчить уроків. Перші труднощі з’являються у інституті. Часто приймальна комісіє діє, що називається, за ознакою: дівчатам віддається менше переваг іспитах, ніж юнакам. Як сказав один старий професор, «навіщо витрачати час на панянок? Усі вони одно після закінчення вийдуть заміж за забезпеченим чоловікам, ні працювати, займуться будинком і дітьми. Тільки з юнаків можна виховати справжніх учених, і не шкода витрачати час і сили». На жаль, це думка багатьох викладачів вищій школі, особливо фанатиків у справі. Але майбутня business-woman зовсім не від збирається обмежити себе пелюшками і кухнею! Проте викладачів не переконаєш, і тому дівчині часом складніше діяти за інститут, ніж юнакові. Особливо там, де юнаків мало чи де спеціальність спочатку вважається «чоловічої». Та навіть якщо така дівчина все-таки пробивається і надходить, можна бути впевненим: по інтелектуальним здібностям вона значно вищий тих юнаків, хто був прийнято із нею. У період студентства ділова жінка починає забезпечувати собі фінансову незалежність. Стипендія в неї часто вже не підвищена, а звичайнісінька (тому що її оцінки не відбивають її реальний рівень знань), але підробляє у час навчання вона вже практично завжди. До того веде активну соціальну життя. Адже окрім те, що в неї є високий інтелектуальний потенціал, вона при цьому дама енергійна енергію цю намагається ні грубощів через дрібниці, а аби домогтися чогось певного у житті. Зокрема, займаючись соціальної діяльністю, вона закладено підвалини своєї кар'єри і задовольняє своє прагнення до влади. За часів такі дівчини ставали комсомольськими лідерами, тепер же зі студентської лави починають пробиватися у бізнес. Ще замалий вплив з молодості націлених на кар'єру звичайно буває часу завести сім'ю. Вони впевнено йдуть до запланованої мети — крісла начальника. Про родину де вони замислюються, відкладаючи її в потім. Замислюватися вони починають ближчі один до 30, отримавши посаду. Оскільки досягнення цієї посади вони мусили докладати набагато більше розумових і вольових зусиль ніж чоловікам, то, на даному рівні їх оточують чоловіки, які самим жінкам здаються негідними їх. Такі жінки хочуть бачити із собою сильного, процвітаючого людини, але держава саме таким чоловікам подобається в жінці ніжність і слабость.

Але сьогодні, попри розвиненість суспільства, у багатьох частинах земної кулі відбувається жахлива дискримінація жінок на повсякденної життя: її віддають і забувають, б’ють і гвалтують, витісняють і висміюють. Тому поруч із вимогою надати права для рівноправної участі в рішенні суспільно-державних проблем, і навіть, то, можливо, попереду цієї вимоги стоїть вимога природного людського права на повагу. [1].

Глава 1. Імідж — шлях до успеху.

«По одежі стрічають» говорить стара приказка, оскільки одяг, яку носіть ви, можливо, робить вас легко упізнаваним, проте, тим не менш, свідчить про що. Вибір, який робите ви, створюючи власний імідж (особливо це задля жінки), формує певну думку про тому, що ви самі себе думаєте. Люди формують свою думку про Вас у протягом перших секунд, просто кинувши погляд — навіть від цього, як ви вже відкриєте рот. Чи влаштовуєте ви ділову презентацію, вимовляєте мова, відповідаєте на питання в телевізійному інтерв'ю, виступаєте перед колегами з роботі - у кожному разі дуже важливо, яке перше враження ви производите.

Якщо ви знаєте, що добре одягнені, вдало причесані, перебуваєте у цілком непоганою фізичної формі, ви будете прямо-таки випромінювати впевненість. Якщо ж ви відчуєте той, що з вас негаразд, щось відповідає вашим ж власним стандартам, то мимоволі ви почнете зосереджуватися саме у цієї деталі. Навіть якщо взяти оточуючі вважають, що ви виглядаєте чудово, ви ж знаєте, що перебуваєте далеко в кращої своєї форми і мимоволі передаєте цей негативний відчуття другим.

«Хоча раз у раз кожна гілка жінок відчуває, що їй доводиться працювати у «світі чоловіків», проте це зовсім значить, як і вдягатися їй потрібно ж, як мужчины"[2]. На щастя, з допомогою аксесуарів навіть суворий костюм можна зробити неповторно жіночним. Проявивши творчий підхід, кожна жінка може надати своєму виглядом м’якість, зробити його суто індивідуальним. Це, вочевидь, що женщина-предприниматель чи лікар має бути більш консервативно, ніж женщина-лектор, виступає, наприклад, перед представниками громадських організацій, чи фахівець із зв’язків з американською громадськістю, зустрічається відносини із своїми клиентами.

Конче важливо, щоб річ добре сиділа — краще нехай вона трохи вільніша, ніж занадто тісна, бо якщо річ вам мала, вона неодмінно буде морщити. Жінкам дуже важливо дотримуватися наступного правила: ніколи при виступі на люди не можна з’являтися у одязі з короткими рукавами, навіть влітку — короткі рукави виглядають, м’яко висловлюючись, занадто неформально. Довгі рукави надають стрункість фігурі роблять загальний вигляд професійнішим. Ніколи годі було, виходячи на публіку, вперше вдягати новий костюм. Спочатку їх треба попробывать у повсякденному житті, звикнути щодо нього, як до старого приятелю, від якої можна чекати сюрпризов.

Жінка неодмінно має знати, якої довжини в неї рукави, наскільки відкритий виріз горловини, як сидять штани, спідниця, де є нагрудні кишені і запитають обов’язково заздалегідь оцінити, що таке її наряд, коли він стоїть, сидить чи ходить. Оскільки навряд чи доведеться виступати двічі перед одному й тому ж аудиторією, можна вдягати старі «перевірені» речі, у яких можна думати у тому, як ви вже одягнені, а зосередити усе своє увагу до выступлении.

Що надіти, якщо доведеться виступати перед групою водіївдалекобійників? Захочеться чи жінці одягтися як і, як вони? Зрозуміло, немає - адже одяг є відбитком індивідуальності, яка. Загалом, мало залежить від місця, обставин і часу. Не слід забувати, що вас запросили виголосити промову, оскільки вам є що сказати, оскільки ваша аудиторія хоче щось від вас почути. Якщо ви хоч експерт у своїй області, те із боку ділової жінки було б помилково носити джинси і картату сорочку. Кожна дружина має дотримуватися власного стандарту елегантності й загалом хорошого смаку. Необхідно пам’ятати, що просте, отрезное по талії сукню чи добрий костюм. Підходять найбільш різноманітних випадків. У ті такі моменти, коли випадає в гордій самоті стояти на сцені, зовнішній вигляд жінки може бути консервативним і стриманим. Аналогічно, коли жінка керує фірмою, те й вдягатися вона повинна відповідно. Інакше висловлюючись, якщо вона претендує посаду сенатора — вдягатися треба було як сенатору.

«При доборі мінімального гардероба попри всі випадки життя жінці треба враховувати комбінації квітів, щоб було варіювати різні деталі одягу. Потрібно лише обдумано відібрати два базових кольору, які найбільше вам йдуть, — і ГЗК стає можливим створити до сорока поєднань, маючи б під руками лише близько дюжини вещей». 3].

Роблячи купівлі для свого гардероба, дружина має старанно вибирати тканини. Чоловічі костюми, зазвичай, виготовляють із міцних хороших тканин, стійких до зносу. На жаль, жіночий одяг такої ж якості доводиться пошукати. Якщо часто виступає на люди, що його одяг повинна мати гарний вигляд за будь-яких обставин — при цьому, вона повинна витримувати часті прання. Тому найкраще вибирати натуральні рядна або тканини з додаванням синтетики. Матерія повинна добре облягати тіло, а жорсткі чи блискучі тканини невідь що зручні, при цьому, через свою непіддатливості вони зорово додадуть зайвої ваги. Тканина має блищати чи лосниться, а мусить бути м’якої іграшки і мати матову поверхность.

Секрет доброго смаку таїться у виборі аксесуарів для одягу, тому що вони дають можливість висловити своє «я». З допомогою аксесуарів можна змінювати і той ж костюм, пристосовуючи її різних сезонів і випадків. Знайшовши свій індивідуальний образ, жінка може варіювати його з допомогою поясів, прикрас, шарфів, мереживних комірців чи помірковано вживаних штучних квітів. Що ж до прикрас, то хороший смак не повинен залежати від цього, що у сьогодні модно, що — немає. Слід пам’ятати, що моду також ні до чого, коли йдеться у тому, що добре І що погано виглядає на телеекрані чи з президентської трибуни. Прикраси повинні підкреслювати зовнішність жінки, не привертаючи до собі увагу. Хороший смак в тому, щоб вміло користуватися кількома відмінно смотрящимися прикрасами. Основне правило: позбутися всього занадто блискучого, хитного, мерехтливого на світу, всього, що дзвенить і шумить чи відвертає увагу від вашого обличчя і від цього, що ви кажете. Що ж до взуття, то більшості жінок, причетним до політиці, ділових кіл чи зайнятих у інших сферах діяльності, подобаються прості човники, але не забувати, що було виглядають й туфлі з дырчатыми візерунками на носінні і з боків, і складальний каблук. Неприпустима взуття яскравою або ж строкатої забарвлення і підбори незвичайних форм.

У макіяжу є лише одна призначення: він покликаний допомогти показати жінці її природну красу. Вони повинні підкреслити гідності й злегка затушувати недоліки. Він повинен залучати себе уваги, але ж час має відповідати кольору шкіри, волосся, очей — одне слово, має подати жінку найкраще, але потрібно пам’ятати, що макіяж — річ суто індивідуальна, і його накладення, в частковості, залежить від рельєфу і контурів особи. Зачіска відіграє у вигляді жінки, тому волосся повинні належним чином обрамляти обличчя, але з повинні домінувати у жіночому образі, затіняти привабливі риси чи залучати себе незаслужене увагу, адже зачіска повинна надавати голові форму, створюючи м’який, природний, привабливий фон для чорт лица.

Знайшовши якось привабливий стиль, жінка може дотримуватися його, по крайнього заходу, протягом кілька років, у своїй щодня поставати з нового обличии.

Глава 2.

Про ділові якості женщины.

Головним критерієм, який зумовлює психологічні особливості статей, їх характерологические і ділові якості, є широта кордонів прояви генотипу. Розглядаючи питання, що у формуванні особистості - гени чи середовище, слід зазначити: вже — середовище, у житті чоловіка — гены.

«Жінкам ризикувати не можна, їх еволюційна роль інша — збереження досягнутого і передачі її таким от поколінням. Жіноча стать набагато пластичнішим у процесі індивідуального розвитку, і навіть жінка істотно перевершує чоловіка в швидкості і легкості пристосування до життя та технічним умовам довкілля з допомогою ширших кордонів прояви генотипу. У прекрасної статі чітко виявляється схильність до опанування внутрішнім простором, вони тонший смак, ніж чоловіків у його розвитку жінки можуть досягати певної міри досконалості. Вони можуть краще розрізняти матеріали і форми, краще чують, різкіше реагують на шум; краще бачать у сутінках і тільки вночі. Від самого дитинства вони виявляють великі здатність до оволодінню промовою, мають найкращими здібностями до общению.

Відомо, що частіше дотримуються крайніх поглядів і позицій, в дискусіях вони виявляють швидший реакцію, але з частини узагальнень поступаються чоловікам. Вони вже цікавляться людьми, їх проблемами, більш чутливі в соціальних контактах, можуть краще зрозуміти іншого человека".

Жінки бояться до начальства, підпорядковуються чужому авторитету і схильні вважати інтересів інших важливішими, ніж свої власні. При спілкуванні жінки більше цікавляться незначними подробицями, ніж суттю справи: в лихослів'ї нападають понад зовнішність, ніж основні якості людей; в уподобаннях шукають більше задоволень, ніж принесуть користі; помилки засуджують суворіше, ніж злочину; загалом, надають більше значення словами, ніж справі. Вони схильні частіше перебивати співрозмовника вигуками співчуття, незгоди, примітками, поправками, аналогіями. Більшість співрозмовниць жінок цей манера — підбадьорливий чинник, що означає підвищену дружнє що у оповіданні співрозмовника, співпереживання і сочувствие.

Жінка набагато легше чоловіки піддається гіпнотичному впливу. Це можна побачити з повсякденного поведінки жінки: її неважко заразити сміхом або плачемо; вона часто стає жертвою самого безглуздого забобону; «накидається» на всяке «чудодійний» засіб, яке порекомендувала подруга. На Кшталт цьому і гіпнотична дія на жінку чоловічих компліментів: вона має неймовірної здатністю запам’ятовувати сказані на її адресу компліменти і завдяки цьому, по суті, набуває усвідомлення своєї цінності. Жінка може говорити, нерідко навіть від чоловіки, але позбавлена здібності розмірковувати, либонь у жінок занадто багато емоційно і замало раціонального. Люди від того погано пристосовані до роботи на колективі: їх неадекватна реакція вносить постійний елемент напруженості. Їм небезпечно робити зауваження, оскільки вони або огризаються й дозволяють собі образливих висловлювань, або починають істерично ридати. Чоловіки ненавидять, що жінка засмучується, нервується чи плаче. Причин цього кілька: по-перше, чоловік із дитинства вселяють, що повинно бути головою сім'ї і тому відповідають за стан справ у сім'ї. Жінка, яка ділиться з чоловіком своїми проблемами, частіше хоче, щоб їх вислухали, порадували, заспокоїли і сказали, що це гаразд. Але чоловіча реакція — це лише закиди за погане настрій, оскільки вона відчуває відповідальність за прийняття необхідного рішення проблемы.

Жінки не надаю ніякого значення своїм словами, зате значення слів чоловіки непомірно перебільшують, й у їх розв’язалася фатальна помилка. Маючи це у виду, спілкування з жінкою чоловікові у промовах треба, а справах — сміливим. Якщо у чимось помиляюся, недоцільно занадто ревно намагатися довести їй це, бо з цієї ідеї однак нічого годі. Цю його рису характеру жінок засвоїли французи. Їх прислів'я на цієї теми говорить: «Якщо помиляюся, піди і извинись».

Нелогічність і непередбачуваність жіночої поведінки призвели до народження деяких законів «жіночої логіки». Наприклад, закон «кульової блискавки» діє, коли не ладиться чи настала непогода, коли треба когось образитися чи обрушитися. Причому той, ким напав гнів, може мати найменшого стосунку до причини гніву. Це саме ті жіночі емоції, Природа і спрямованість яких незрозумілі, як Природа і рух кульової молнии.

«Закон мікроскопів» полягає у перетворення дрібних подій у великі. Деякі жіночі індивіди мають виняткової здатністю завжди побачити лише частина якоїсь події чи явища. Зате цю частину їх уяву збільшує та підсилюють в багато разів, але аби переконати жінку у чомусь дуже важливій з вашої погляду, треба їй сподобатися, інакше мета виявиться дуже труднодостижимой.

Жінка, видобувна гроші власним працею, належить до них більш обачніше і економніше чоловіки. Щедрий жінка — досить рідкісне явище нашому житті. Вона скоріш прагне, щоб берегти, й збирати гроші, ніж витрачати навіть з помірністю і розсудливістю. Жінка завжди хоче впевненою у цьому, що добре витрачає свої гроші, і жоден економіст не встановлює ретельніше різницю між грошима і тих благами, що доставляють. Жінкам здається несправедливим, коли платять футболістам гроші за ідеї, консультації, за поради, одне слово, за невловимі речі, яких іншого видимих слідів, тоді як купівля речі, яка має незаперечної цінністю, має вагоме виправдання. Навіть під час невелику суму вона зуміє зробити стільки покупок, скільки чоловік не зміг і значно більшу сумму.

Інша риса жіночого характеру, обнаруживающая її вроджений порок — скнарість — це небажання давати гроші, вона охочіше дасть натурою чи роботою. Причину такий скнарості жінок за власний кошт треба вбачати у реформі тому, що вони нечасто мають можливість вільно розташовувати грошима. Підтримуючи у домі зразковий лад і розумну економію, жінка набирає величезного впливом геть чоловіка. Багато чоловіків цілком помилково думають, що педантичний лад у дрібниці у домі немає особливого значення, але з тих щонайменше вони небайдужі до якісної обстановці й порядку. Але якщо жінка впливає на чоловіка, вона повинна переважно знати, що найбільш вірним важелем управління його самооцінка. Вона може у різних обличиях: м’язи, гаманець, становище у суспільстві, творчість, перспективи, хобі. Хай щедро ні підкріплювалася впевненість чоловіка на собі різноманітними успіхами, вона завжди нестійка і вимагає постійної підтвердження. Але загальна помилка жінок на управлінні чоловіками полягає в переважному натисканні на негативне плече «важеля», зловживанні критикою за відсутності схвалення. У результаті - зневаги сімейними обов’язками, зради, і інші неприємності. Жінка має пам’ятати про ущербності чоловіки, але будь-коли нагадувати йому звідси. У повсякденному життя слід доводити чоловікові, що може усе, що захоче. Жінка має знати, що чарівної скромністю і покірливістю можна прибрати чоловіка до рук набагато надійніше, ніж войовничими спробами самоутверждения.

Велика помилка жінки — утрачивание внутрішньої незалежності, прагнучи незалежності зовнішньої. За часів був відомий тип ділової жінки, чи «жінки з характером». Зовні в неї високий відкритий лоб, видовжене обличчя з виступаючими щелепами, стислі губи, пронизливий, пронизливий, сповнений рішучості погляд, м’язи обличчя і рук напружені, обличчя суворе, часто немає гумору, контролює прояв своїх почуттів, її відрізняють самозакоханість, неврівноваженість, прагнення до досконалості, бажання домінувати з інших. На службі «жінка з характером» одночасно придирчива і діяльна, взбалмошна і розважлива. І все-таки найчастіше такі жінки бувають незамінні. Щоб швидко не потрапити під сумнів їхню повне підпорядкування, в жодному разі слід приймати їхній «игру».

Відмітні риси ділової жінки — легкість спілкування з оточуючими, обов’язковість, вміння швидко домовитися про справу і так само швидко розпочати його реализации.

Глава 3.

Особливості міжособистісного взаимодействия.

У нашому історичному уявленні про мир однією з перших енергетичних ділень світу найбільш абстрактному рівні є розподіл на чоловіче початок і жіноче начала світу. У взаєминах чоловічого й основою жіночого у самому великий обсяг, й у мінімальному існує циклічність, спіральність. Специфіка чоловічої енергії - є прагнення згортання в точку. Специфіка жіночої енергії - є відкрите, безмежний простір, що саме не має ні напрями, ані національних меж. Через це і складаються взаємовідносини чоловічого й основою жіночого у світі. Кожен цикл має таку послідовність: чоловіче початок світу задає напрям — це перший поштовх у подальшому ланцюгу взаємовідносин чоловічого й основою жіночого. Наступний крок — жіночий — надання простору чи ненадання цього простору. Наступний крок у цьому чоловічої - організація простору чи конструювання, чи якесь обмеження. Потім жіночий крок — заповнення. Заповнення простору можна тільки для жінки з дивовижною специфіки енергетиків. І це можливо лише жіночого початку світу за його неймовірною пластичності, дивовижною сприйнятливості, здатність до адекватності тієї організованою структури, ситуації, яка їй надано. Жінкам завжди легше пристосуватися чогось. Але заповнене жінкою простір виявляється закінченим тільки тоді ми, коли чоловік, чоловіча енергетика ставить точку, фіксує заповненість. Є ще один функція жіночого у тому стосунках — освоєння точки — творче місце жінки будь-якою рівні: від енергетичної зустрічі чоловічого й основою жіночого почав світу до сімейного розмови двоих.

Час настає жіноче. Саме тому, ми можемо вже активні, відчуваємо, що зараз настав час, що наша годину пробив! Не знали, і може, забули, чи нам допомогли забути, що способи, якими повинні реалізувати свій годину, інші, ніж способи тих, хто організував той інший світ. Бо інакше, навіщо ми? Нехай би далі які й організовували, також виходить? А виходить вже негаразд, і ми це відчуваємо. Світ змінюється, змінюється психологічно. І зараз жінці доводиться працювати у чоловічому товаристві і колективі у два — 3 разу частіше, ніж у жіночому. Доведено, що жінці дуже важко стати визнаною частиною чоловічої компанії, особливо компанії «давніх друзів», оскільки у таких випадках жінці перестає хапати впевненості у собі, незалежності, високої самооцінки, вони схильні недооцінювати власне вміння говорити та інтелект. Але в кожної жінки існує енергетична можливість «вбудуватися у чоловічий потік» (Казаринова Н.В., Погольша В. М. «Міжособистісне спілкування: повсякденні практики» М., 2000) і навіть скористатися енергією чоловічого Почала Миру. Можливість включитися у «чоловічої» світ реальна вже, але робити вона повинна переважно це своїми «жіночими засобами», а головне жіноче засіб — це впевненості у своєму праві реалізовуватися такий, яка ти є. Чоловічий стиль спілкування від раннього дитинства видається активною і предметним, але водночас — більш змагальних і конфліктним, аніж жіночий, тому жінці, не зовсім звиклої до боротьби, часом важко адаптуватися до чоловічому середовищі. Ще одна несумісність жіночого і чоловічого характеру у тому, що чоловіки повсякчас: із самого народження прагнуть незалежності, а жінки в більшою мірою усвідомлюють ті тендітні зв’язку, що тримають людей колективі. Чоловіки терпіти що неспроможні, якщо хтось втручається у їхнє життя, тоді само кепсько стояти осторонь, коли хтось потребує на допомогу, і від цього теж виникають розбіжності у спілкуванні чоловіків зі жінками. «Наскільки нескінченні і мізерні ті надії, які культура може пов’язати з істотою жінки» (Отто Вейнингер), адже чоловіки будь-коли зможуть відкрито визнати, що згоден із жінкою чи визнає її правоту, адже він ризикує втратити своє обличчя. Але, тим щонайменше, психологи встановили, що женщины-лидеры, на відміну від чоловіків, ефективніші, адже краще розвинені організаторські здібності, тобто чудово розподілені обов’язки, і відповідальність, і навіть можуть чудово керувати колективом. Не слід вважати, що «геніальність цілком недосяжна для женщины».

Сучасні психологи мусять погодитися, що сформовані полоролевые стереотипи відводять жінці підпорядковану, обслуговуючу роль, тоді як чоловіки сприймаються, мов панівний, агресивніший підлогу (Бодалев А. А. «Психологія міжособистісного спілкування» Рязань, 1994). Нині напористе поведінка ще продовжує цінуватися вище, оскільки йому приписують такі характеристики, як об'єктивність, неупередженість, орієнтація влади на рішення проблеми. Відповідно до стереотипному погляду на чоловіків, вони більше придатні для заняття керівних постів, ніж жінки, з властивого їм стилю лідерства. Чоловіки вважаються більш схильними до директивному і автократичному стилю, орієнтованому на завдання, тоді як жінки тяжіють до демократичного стилю, що характеризується у спільній роботі. Якщо жінки приймали він лідерський стиль, який вважався чоловічим, їх рейтинг падав проти їх чоловічими двійниками. При відборі на керівну посаду до жінки пред’являється вищий стандарт, ніж до чоловіка, оскільки «дружина має бути вдвічі краще чоловіки», у своїй просування жінки службовими східцями йде повільніше, ніж мужчины.

У психологічної літературі дедалі більше можна почути думку, що жінки мають якостями, дають їм перевагу над чоловіками. У процесі розвитку чоловіки часто-густо бувають уразливими фізично і більше чутливими до стресу, жінки ж період її життя краще справляються стресові, рідше хворіють, характером відкритіші і експансивні. Жінки частіше усміхаються і сміються, уважніше сприймають співрозмовника й значно краще читають неречевые сигнали — жести, міміку, інтонації, причому їхній власні особи виразнішими, ніж в мужчин.

Жіночий стиль керівництва виявляється гнучкішим, женщины-лидеры відкритіші і товариські, чому це притаманно традиційної чоловічої стилю. Жінки-керівники оцінюються як більше теплі в міжособистісних відносинах за хорошого контакту з підлеглими. Жінки схильні ділитися своєю владою з іншими, втягувати підлеглих у загальну роботи й підтримувати у яких почуття власну значимість. А руководители-мужчины більш офіційні в стосунки з підлеглими. Як справедливо зазначає І.С. Кон, таки було б наївно вважати, що це чоловіки — суворі і грубі, проте жінки — лагідні і нежны.

Відповідно до жіночими стереотипами, для жінок взагалі більше цінуються таких здібностей як жаль, доброта, відданість, вміння присвятити себе іншим. Ці якості тісно пов’язані з її домашньої роллю. Жінки, впливаючи інших, частіше використовують своє чарівність, соціальний інтелект, і підприємливість, намагаються краще розуміти співрозмовника і володіти собою, і це потребує від нього великий сили волі, тобто в них сильніше виражений вольовий компонент. Це цілком узгоджується з думкою багатьох психологів у тому, що з жінок шлях до тієї влади пов’язані з подоланням численних перешкод, тоді як чоловіків — у реалізації численних можливостей. Щоб жінці зайняти однакове ситуація з чоловіком, їй потрібне неабияке число рухів службовими східцями. Причина цього являются:

1. полоролевая соціалізація, яка орієнтує жінку на сім'ю, а чи не на соціальну активность;

2. стереотипи мужності - жіночності як влади — подчинения;

3. внутриролевые жіночі конфлікти (що: сім'я чи карьера).

Тим самим було соціум обмежує сфери реалізації жінки, котрі прагнуть перебороти ці бартеры можна за наявності сили волі і потрібна самовладання. Таким чином, виявлені особливості жіночого і чоловічого взаємодії цілком можна пояснити на позицію рольової теории.

Глава 4.

Правила гри «в работу"[4].

Неписані правила утворюють фундамент ділової практики. Чоловіки вивчали цих правил і практикувалися у тому застосуванні все своє життя, але для багатьох жінок вони — невідома земля. Але коли жінка знає правила гри, вона може передбачити поведінка чоловіків, і отримає деяке перевагу в конкурентної боротьби, і ділової світ придбає якусь осмисленість. Поза сумнівом, що чимало правила потребують перегляду, адже світ бізнесу переповнений суттєвими огріхами. Робота мусить бути не лише ефективної, а й людяної. Проте змінити правила лише з позиції сили, яке може дати розуміння законів чи правил. Ставши сильної, жінка зможе внести важливі соціальні й довгострокові зміни у світ бізнесу. Чим більший жінок зможуть пробити «скляна стеля», тим скоріш може бути переписані чоловічі установки.

Правило 1: демонструвати власну компетентность.

«Демонстрація компетентності» означає дотримання умов гри, адже вміння демонструвати свої успіхи і вчасно приймати певні пози — особливий ігровий навик. Наше суспільство традиційно визначає жінку як слабку стать. Приблизно так, як хлопчики навчаються виглядати сильними, навіть якщо «душа і у п’яти», і дівчинки освоюють мистецтво здаватися слабкими, навіть якщо вони сповнені сил. Щоб виглядати жіночно, дівчаток заохочують приховувати свою компетентність. Ставши дорослими, жінки звикають демонструвати невпевненість у своїх сил і знаннях. Жінки часто-густо скаржаться те що, що коли вони випромінюють відчуття впевненості і компетентності, чоловіки однаково не сприймають їх такими, і найчастіше таке ставлення до пояснюється цими предрассудками.

Жінка завжди мають бути впевнені у цьому, що вона, проте робить правильно. І якщо у відповідь нова пропозиція чи призначення вона запитує розгублено: «Але як це?», а бадьоро рапортує: «Ні проблем!», вона досить швидко може отримати репутацію виконавчого й енергійного працівника, й у її характеристика наприкінці року набагато більше виграшною, і особливо, якщо начальник впевнений, що вона успішно виконає будь-яку роботу (і буде цілком у цьому переконаний, якщо без кінця демонструвати якісь колебания).

Чоловік будь-коли попросить про допомогу, доки вичерпає все можливості справитися з будь-якої проблемою самостійно, адже він усе повинен зробити сам. Для чоловіки запитати дорогу — отже розписатися у своїй некомпетентності. Чоловіки зазвичай ставлять запитання на кілька завуальованій формі, намагаючись сховати почуття невпевненості, для нього це отже просто звернутися по одержання тій чи іншій інформації, але це спосіб демонстрації переваги. Той, хто запитує, цим визнає своє підлегле становище, а той, хто має готовий відповідь, займає панівні позиції. Відчуття переваги надзвичайно важливо задля чоловіки, тому та, хто знає, має й більшої силою. Жінка, задающая питання, грає саме ту роль, яка їй відведена у межах нашої культури: пасивне, залежне, послаблювати. Зачасто жінки запитують й таким тоном, начебто просять вибачення за сам собою факт занепокоєння. Насправді, якщо допомогу необхідна, особливо жінці, то позиція повинна демонструвати підстави звертатися за отриманням інформації, а питання має бути поставлене самим впевненим тоном.

Усіх у дитинстві навчають того, що скромність прикрашає людину. Але, схоже, що цей істину жінки приймають до серця вулицю значно більше, ніж чоловіки. Історично склалося так отож у поняття мужності входять такі риси, як їхню зухвалість та бравада, а жіночності - неодмінно скромність, покірливість, сором’язливість. Чоловіки піддаються хвастощів, не відчуваючи будь-яких моральних перешкод, що жінкам, зазвичай, недоступно. У дитинстві хлопчики усвідомлюють, що просто зобов’язані хвалитися, якщо хочуть бути прийнятих у гру. Дівчаток, навпаки, ще в дитинстві навчають маскувати знання й уміння, вони рано починає розуміти, що хлопчики не люблять занадто розумних, ні занадто умелых.

Усі припускаються помилок, але не всі не зобов’язані знайомитися з помилках, адже люди, швидше за все, не звернуть увагу на огріхи чи забудуть про неї, а то й виставляти їх напоказ, бо якщо хтось допускає помилку, тим самим він демонструє свою некомпетентність, втрачаючи цим образ висококваліфікованого специалиста.

Правило 2: демонструвати власну силу.

У межах нашої музичної культури сила є суттєвою складовою мужності. Із найраннішого дитинства хлопчики засвоюють, наскільки важливе бути сильним. Зрозуміло, в усіх чоловіки сильні, і який завжди вони почуваються сильними, зате вони вміють здаватися такими й надходити відповідним образом.

Контроль — ключовим моментом влади, але жінки часто бояться прийняти на себе відповідальність, якщо вони отримали офіційного дозволу чи схвалення. З дитинства у яких розвивається потреба бути відомими, і для багатьох женщин гораздо природніше слідувати чиїмось вказівкам, ніж виступати з власними ініціативами. Беручи справи під контроль без «найвищого дозволу», жінка ризикує викликати він гнів начальства. Жінкикерівники, безсумнівно, наділені широкий спектр людських якостей, але де вони чомусь бояться їх показувати. Щоб женщину-начальника сприймали серйозно, зовсім потрібне виглядати грымзой. Жінка, звалюючи відповідальність за свої плечі, зіштовхується лише з природним опором, але й додатковими труднощами. Зазвичай, для чоловіки є тільки жінки, має право щось вказувати йому, — мати. Найчастіше чоловіки несвідомо відчувають себе позбавленими мужності, коли ними керує жінка, і починають сопротивляться.

Зневіра й касаційної скарги — суть прояви безсилля. Чоловіки просто лютішають, коли бачать, що ниють і життя, оскільки сприймають їх стогони як замаскований заклик до допомоги. Оскільки чоловіки виховані в того, що жінкам треба допомагати, вони відчувають, що неодмінно повинні надати виручку, але у бізнесі така необхідність обурює их.

Правило 3: продовжувати виборювати перемогу, навіть якщо гра вже перестала доставляти удовольствие.

У змаганнях є мета — перемогу, і, досягаючи цієї мети, ненормированные годинник стають складовою частиною роботи. Чоловіки за цілою низкою причин набагато спокійніша, ніж жінки, ставляться до переработкам. Тяжка робота у житті чоловіка — почуття виконаного обов’язку, доказ те, що він любить власну сім'ю і він готовий багатьом задля нього пожертвувати. У сутках лише двадцять чотири години. Іноді доводиться вибирати між роботою та домашніми обов’язками. Поставлені перед як і альтернативою чоловіки зазвичай вирішують скоротити годинник перебування вдома, а жінки — на работе.

Деякі жінки говорять про пошуках роботи, чи клієнтів й таким тоном, начебто полягає щось аморальне. Але жінки абсолютно не розуміють, наскільки важливе підтримувати добрі стосунки з людьми, із якими ведуться справи. Одне з способів встановлення контактів у тому, щоб завести побільше підхожих друзів, оскільки жінкам дуже важко витримати спілкування з людьми, що їм не нравятся.

Невже розвиток бізнесу завжди є важким і неприємним справою? Але їли пам’ятати чотири простих правила, то розвиток бізнесу зможе представлятися таким складним делом:

1. Люди мусимо знати Вас. Ви мають ним нравиться.

2. Люди мають знати і, чому ви занимаетесь.

3. Люди мусимо знати, що ви — експерт у своїй области.

4. Люди повинні бачити, що ви кревно зацікавленні у цьому, щоб отримати работу.

У чоловіків, і в жінок абсолютно різні поняття мораль. Заборона на обман є невід'ємною частиною морального кодексу жінки. Моральний кодекс чоловіки перше місце ставить досягнення мети. Для жінки брехня — тільки неправда. Для чоловіки брехня, якщо вона єдиний способом досягнення цієї мети, цілком допустима.

Правило 4: не треба занадто переживати через игры.

Емоційність та здатність до логічному мисленню є взаємовиключними якостями. Але чоловіки дотримуються протилежного думки. Оскільки емоційний досвід чоловіків досить бідний, нерідко тримають у моменти сплеску почуттів вона втрачає всяке міркування. Ще замалий вплив все відбувається інакше, але чоловіки не розуміють відмінностей. Коли чоловік бачить схвильовану жінку, відразу ж робить висновок, що така неспроможна міркувати логічно. У деяких ситуаціях прояв емоцій надає дуже негативний вплив на ваші ділові якості. Здатність до співчуття, співпереживання, співчуття є сильною стороною жіночого характеру, а руководителей-мужчин характерно зневага емоціями як непотрібним відволікаючим чинником. Прагнення турбуватися і пестувати — саме сильне якість жінки. Але він ж стає джерелом потенційної слабкості. Небезпека у тому, що занадто сильна прихильність до клієнту або до певної трактуванні подій може викликати втрату об'єктивності, а відсутність емоційних пристрастей допоможе спокійно і холоднокровно оцінити обстановку і від виконати роботу. У той самий час емоційна прихильність є зручною грунтом для манипуляций.

Гнів корисний. Він спонукає нас до дії, якщо хтось свідомо йде на нам біль. Жінка розгнівані ставить себе у дуже невигідне становище, якщо їй доводиться підвищувати голос. Якщо чоловік кричить, всі розуміють — людина сердиться! Перш ніж дати волю гніву, треба подумати про наслідки. Але потрібно завжди пам’ятати те, що гнів доречно продемонструвати лише у випадках, коли є впевненість, що спалах принесе корисні результаты.

Правило 5: агресивність — складова частина игры.

У традиціях нашого суспільства вимагати від чоловіків агресивності. Саме агресивність є тією якістю, що використовується у тому, щоб позначити відмінність між чоловіком і жінкою. Чоловічі гри, з визначення, мали бути зацікавленими агресивними. Більшість жінок вже в буквальному розумінні «агресивність» закладено негативний сенс. Слово «агресивний» трактується як «ворожий» чи «нісенітний», але ж він означає також дії «цілеспрямована», «соковитий», «зухвалий», «смелый».

Багато чоловіків добре знають про схильності жінок залишатися непомітними і безіменними і жодного сорому користуються їх скромністю. Жінки зазвичай самі знають, що відмінно виконують роботу, за яку їх хто б хвалить і нагороджує. З дитинства вони засвоїли, що хороша сумлінна і непомітна робота завжди буде винагороджена. Але це зовсім завжди щоправда, бо якщо робота пророблена найкращим чином, і його звідси не знає, то жінка немає права прогнозувати винагороду, що ніхто не знає, що вона сделала.

Хвастощі - невід'ємна складова частина чоловічої натури. Але більшість жінок вважає, що хвалитися непристойно. Вони припускають, що це навколо знає, як багато і добре вони працюють, тому що їм достеменно відомо, хто, що як робить. Чоловіки не очікують, що хтось поцікавиться їх роботою, оскільки які самі знають тільки те, ніж самі ж й роблять, решта їх стосується. Чоловіки похваляються оскільки вважають, ніби інакше їх хто б помітить. І щоб коли жінка не навчиться помужски залучати себе увагу, вона ризикує назавжди залишитися трудягой-невидимкой, але їй нема чого так відверто хвалитися, як чоловіки. Якщо вихваляється цілком по-чоловічому, то чоловікам це може бути неприродним викликає негативну реакцію, але вона повинна зробити неодмінно те щоб її досягнення стали очевидні для других.

На роботі чоловіки очікують від жінок агресивності. Якщо не агресивна, всі вони сприймають таку як відсутність інтересу. Спроба жінки виконати складну роботу викликає в чоловіків повагу, тому що готовність розпочати важке справа є частиною тієї мірки, з якою чоловік ценит.

жінку. Чоловіки значно меншою мірою, ніж жінки, побоюються нового, завдяки тиску суспільства, яке привчає чоловіка демонструвати власну компетентність. Вони також готові зобразити глибоке знання таких предметів, про яких немає мають жодного уявлення, вважаючи, що й спробувати зробити щось нове, чого ніхто й не пробував, вона може бути, щось вийде. Навіть коли жінка зможе придушити у собі страх ризику, чоловіки використовувати свою перевагу. Вони знають, що неможливо просунутися вперед не ризикуючи, і звалять на дам всю рутинну роботу, а собі візьмуть все найцікавіше. Тому дружина має виробити у собі деяку впевненість у цьому, що вона може в усьому розібратися й навчитися тому, що хоче ніколи раніше нічого не робила. І слід вірити, що ризик, зазвичай, виправдовує себя.

Правило 6: бійка — сувора неминучість игры.

Чоловіки люблять бійку щонайменше сильно, ніж жінки її ненавидять, тому що з них бійка — позитивний, який би їхній досвід із. Метою боротьби не лише перемога, а й демонстрація своєї юридичної чинності і майстерності, що дозволяють домогтися на успіх рамках встановлених правил.

Якщо чоловік вважає жінку занадто пасивної, вона програє. Якщо вона поводиться дуже агресивно, вона також програє, бо чоловіки будь-яка агресія із боку жінки рівносильна светопреставлению. Навіть якщо взяти жінка виявляє дуже помірну ворожість, тим щонайменше, вона однаково здається чоловікам чудовиськом, оскільки вони звикли мати працювати з жінками, здатними боротись і йти зі своєю мети. Чоловіки легко навішують ярлики: агресивна, нерозумна чи навіть стерво, оскільки вони почуваються значно комфортніше, коли їм має справу з пасивними жінками. Оптимальний кількість агресії, що має сенс у справі, одно тієї мінімальної ворожості, яку вимагають для виконання конкретної работы.

Жінки занадто часто утримуються від цього, щоб використовувати уразливі місця своїх противників, й те водночас ображаються, якщо таке відбувається проти них. Небажання скористатися своєю перевагою напевно призведе до програшу, адже слабкість суперника може відкрити самий легкий і безкровний шлях до перемоги. Не можна наносити жорстокий удар, але не можна і утриматися від завдання удару з жалости.

У кожній грі настає момент, коли не потрібно зрозуміти, що гра завершено, тож необхідно на той час навчитися припиняти боротьбу. Але коли не треба остановиться?

1. Якщо впоралися. Перемігши суперника, зайве намагатися остаточно знищити его;

2. Коли ясно, що не можна выиграть;

3. Щоб мінімізувати свої потери;

4. Якщо вищий авторитет просить припинити игру;

5. Якщо з тактичних міркувань вигідніше програти бій, зате виграти войну.

Необхідно дати можливість супернику урятувати своє обличчя. Самопочуття суперника після виграшу чи програшу надає помітне впливом геть його ставлення до вас у майбутньому. У наших інтересах зробити, щоб молода людина почувався, немов можна краще. Попри те що, що він був суперників, слід пам’ятати, що у наступній грі ви можете бути, у однієї команде.

Правило 7: ви граєте у складі команды.

Гра у команді - є щось більше, ніж просто співробітництво. Це вид формалізованих відносин, який має твердо встановлені правила. Є неписані закони формування команди, розподілу, відносин між товаришами, ознак приналежність до певної команді. У дитинстві в дівчат не виробляється досвід гри акторів-професіоналів у складі команди, тому вони мають можливості засвоїти тамтешні негласні правила, тоді як хлопчики грають групами командами, дівчинки грають парами. У результаті вони добре засвоюють принципи співробітництва, але не знають у тому, як поводитись команде.

Для жінки все символи й атрибутика команди немає ніякого значення, але чоловікам вони важливі. Жінки будують стосунки спільності почуттів, що вони розпізнають й інші людині. Саме загальні емоційні цінності, часто сообщаемые один одному формі незрозумілих натяків, нерідко які мають чіткого словесного висловлювання, є важливими тоді. Оскільки чоловіки неспроможні розпізнавати невисловлене, змушені засновувати взаємовідносини на зрозумілих формальних сигнали, наприклад, униформа.

Будь-яка команда має власну уніформу. Уніформа то, можливо складної, складатися з цілого костюма з нашивками, значками і погонами, інколи ж вона буває простий, визначеної лише шийним хусткою певного кольору чи краваткою. Единая.

форма — ознака вашої приналежність до певної команде.

Товариші за командою допомагають одна одній з чистого альтруїзму. Хлопчики рано починає розуміти, що сила команди визначається найслабшим її гравцем, якщо хтось підвищує майстерність, то виграє всю команду, і що краще кожен гравець, тим більше команда. Якщо метою гри є спільна перемога, то, допомагаючи іншим, навіть у тих, хто вам не симпатичний, ви боретеся за досягнення своєї мети. Допомога товаришу — не та частина гри, що йде вам користь, але деякі чоловіки принципово не хочуть допомагати жінкам, але де вони зобов’язані допомогти товаришу по команде.

«Стовідсоткова віддача» є частиною ігровий етики, яка глибоко укоренилася в ставлення до моралі. Якщо ви хоч даєте зрозуміти, що ваші стоять особисті інтереси й обов’язки вам важливіше роботи, ви цим завдаєте собі непоправної шкоди. Не треба нехтувати іншими сторонами життя, але про неї просто мовчати. Не треба робити роботу вище інших сторін життя, а треба просто робити вигляд, що ви — хороший товариш, який дає улюбленої команді усі свої силы.

Заключение

.

Жінка-керівник непоодинокі в наші дні. Ділові якості, вміння домагатися результатів, володіння методами управління, рівень інтелекту притаманні кожному управляючому незалежно від статі. Найзначимішим якістю, мій погляд, є єдність слова справи. Саме ділової керівник завжди вірний узятим він зобов’язанням, у тому проявляється його професіоналізм. За природою жінка більш обов’язкова по порівнянню з чоловіком; вона виконати справу до визначений час, але вона постарається довести остаточно, а чи не кинути у разі труднощів і зайнятися чимось важливим. Хоча жінці, втім, швидше прощають просроченное слово.

Діловитість керівника проявляється у умінні короткий і ясно викласти суть проблеми, довгі, і розлогі промови можна розцінювати як марнотратство часу. Багатослівність — ворог діловитості. Слово ділової жінки відрізняється емоційністю, їй властива суха лаконічна мова. У важкі хвилини будь-який жінці необхідно виговоритися, зберігати в глибині свої переживання їй невластиво. Піддавшись настрою, жінка може дати волю словами, і почуттям. Який посаду керівника не займала жінка, вона завжди внесе з собою особисті переживання, емоційну забарвлення подій, глибоке сприйняття міжособистісних відносин. Але, незважаючи попри всі відмінностей у стилі керівництва, єдність слова справи є важливим ознакою професіоналізму керівника, він був чоловіком чи жінкою. Краще невтомно говорять, та робити, ніж не робити, але говорить.

У ділової жінки, проти чоловіком, при доведенні розпочатого до кінця є своєрідна перевагу — вона вміє вчасно зупинитися. Чоловік звичайно неухильно прагне мети. Будь-яка зупинка зачіпає його самолюбство. Постійно спираючись до справи, він швидко видихається. Жінка ж трохи інакша тактика: якщо справа не йде, вона зупиняється, поступово накопичуючи сили та щоб знайти ефективніших способів для «наступу». Питання гнучкою тактиці під час досягнення результатів — із ключових в процесі керівництва. Ще одна з характерних проявів діловитості - знання цифр, фактів, вміння оцінити ситуацію. У ділової жінки із добре розвиненим почуттям інтуїції свої фірмові методи. Скільки чоловіків попріло через свою чоловічої звички довірятися одного джерела інформації. Але одна річ стати ділової жінкою, але інше — утримати у себе цю позицію. Мені здається, саме і є головним завданням сучасних женщин.

Список використаної литературы:

1. Бодалев А. А. «Психологія міжособистісного спілкування» Рязань, 1994.

2. Браун Л. «Імідж — шлях до успіху» СПб, 1996.

3. Весельницкая Є. «Жінка у чоловічій світі» СПб, 1993.

4. Казаринова Н. В., Погольша В. М. «Міжособистісне спілкування: повсякденні практики» СПб, 2000.

5. Кон І.С. «Дружба: етико-психологічний нарис» М., 1989.

6. Коротеева Л. Н. «Попелюшка стає принцесою» М., 1995.

7. Менделл А. «Ігри, у яких грають чоловіки» СПб, 1997.

8. Почепцов РР. «Комунікативні технології ХХ століття» М., 2000.

9. Рябоконь О. Н. «Ділова жінка у суспільстві» Брянськ, 1994. 10. Сухарєв В.А. «Етика та колективна психологія ділову людину» М., 1997. За матеріалами сайтів: internet internet ———————————- [1] Коротеева Л. Н. «Попелюшка стає принцесою» М., 1995, стор.7 [2] Казаринова Н. В., Погольша В. М. «Міжособистісне спілкування: повсякденні практики» СПб, 2000, стр. 215 [3] Коротеева Л. Н. «Попелюшка стає принцесою» М., 1995, стр. 17 [4] Менделл А. «Ігри, у яких грають чоловіки» СПб, М., Харків, Мінськ, 1997, стр???†???65.