Російський Black, Death, Darkwave

Реферат по М.Х.К.

Приклад групп:

Ashen Light, T.H.R.O.N., Dvar.

Портянко Микита 11 «Б».

1. Black Metal (Чорний металл).

Зародився в скандинавських країнах: Швеція, Норвегія, Фінляндія. Поєднує в собі важку гітарну музику з каркающим вокалом. За наявними тестами зазвичай присутні описи темних ритуалів, звеличення диявола. Деякі команди співають про вікінгів тощо эпосе (Margoth, Satarial (Росія), Хвангур) Існує поджанр, званий Симфо-Блэк (Sympho-Black) — це важка музика і натомість симфонічних вставок (Dimmu Borgir, Limbonic Art, Cradle of Filth). Яскравим прикладом російського симфо-блэка — команда Nocturnal Mortum. З російських блэкарей особливо вирізняються діти з групи Ashen Light (Древній Свет).

[pic].

Ця група утворилася в 1995 року у Москві. Склад групи: [pic].

Алекс — гітари. Батько Сергій — вокал. Катерина — клавіші. Лексс — бас. Вальгрим — вокал.

Дискографія: * Пісня Велеса — 1999.

* Старі Билини — 2000.

* Слов’янські Вечори — 2001.

* Пісні Мертвих — 2002.

* У співчутті до знедоленою: засудженим — Пекло -2003.

«Пісні мертвих» що й мав честь послухати. У мої загребущі руки цей альбом потрапив зовсім випадково. Якось близько 9 вечора я проходив повз магазину «Союз». На вулиці дубняк і це вирішив зайти до магазину погрітися, та водночас і подивитися на асортимент. Усередині до мене підскочив продавець і це недовго думаючи запитав в нього, що вони є самого важкого. Він підсунув мені кілька касет у тому числі виявився об'єкт моєї розповіді. Мене залучило те, що Ashen Light — російські (я себе патріотом не вважаю, навіть навпаки: я — антипатріот) і виконують російською. Коли з магазину, і сівши в «маршрутку», я розпочав прослуховування. Огляд обкладинки показав, що хлопці ще насправді співають російською, що у записи брав участь хор православній церкві (це чути проміжках між треками). Тексти стихотворны, написані стилізованими під старослов’янські літери шрифтом. Ось тексти песен:

Поклик тьмы.

(Музика, текст — Алекс).

…Отже кожний годину, коли лягає ночь.

Я відчуваю морок беспокойства.

Чую шепіт ожидания,.

Чую шепіт отчаянья.

Вдалині від усіх живых,.

Серед безкінечною тьмы.

Не відаючи в душе.

Ні радості, ні боли,.

Ти, що давав нам.

З вічної пустоты.

Те знанье, що вовек.

Забороняється для Вселенной!

…Вічно у тьме…

…Вічно в печали…

…Вічно в скорби…

…Вічно в гневе…

Вдалині від усіх живых,.

Угору руки простилая,.

Чорний ангел Ада.

Кличе мене до Себе.

І на мертвої тишине.

Я чую Його крик,.

Я бачу Його очи.

І блідий, страшний лик!

Або кавер-версія (переробка) молитви «Отче наш» (текст переданий без изменений):

Отче наш, іже еси на небесах!

Так світиться ім'я Твое,.

Так восславится царювання Твое,.

Избавь нас від боргів наших,.

Що залишаємо ми боржникам нашим,.

В ім'я Отця й Сина, і святої Діви Марии…

А християнин, він упевнений у всём,.

Він у своїх четырёх.

Заучених мыслишках.

І у своїй породистої самиці - жене,.

Що нудьгує поруч, словно.

Брудна шльондра у монастирській школе!

Не дивлячись протягом усього непривабливість лірики і гарної музики, більшості з тих, кому я давав послухати цю групу, сподобалося. Враження цього альбому дуже позитивні. По-перше: якість звуку. Запис зробив у студії, і використовувалася якісна апаратура (на відміну від першого альбому групи Forest, який, проте мені дуже сподобався, а не ньому мова), зведення також рівні. По-друге, несподіванкою мені стало використання у деяких треках послуг хору Російської православній церкві. Це трохи неординарно виглядає у рамках музичного стилю, виконуваного Ashen Light. Проте є в альбому і своя негативна сторона: бас замінений синтезатором (на даний момент записи альбому басист Лексс лежав у лікарні після автомобільній аварії), ударні - драм-машиной (синтезаторное пристрій). Це одного боку дає «вогкості «музиці (що робить ще більше схожій true black (справжній блек)), з іншого — робить її надто запрограмованої. Отож Батькові Сергію доводиться намагатися і відволікати слухача своїми истошными криками, що він виходить дуже ефектно та цікаво. Лірика близька до мизантропической: всюди миготять слівця типу «біль», «борошна», «кров», «відчай», «смерть» і т.п.

2. Death Metal (Дослівно: Мертвий металл) Отцами цього жанру прийнято вважати американську групу Death. Вони утворилися 1979 року і, отже, все рух дэтеров утворилося тоді ж. Дэт-металл поєднує у собі неуёмную лють, агресію і як дивно, розв’язне веселощі. Лірика наповнена м’ясом, кров’ю, боями (викинги (Radigost (Россия), вторячи мировая (MarduK)) і, перепрошую на слові, обливанням калом всього, що цінується суспільством. Детеры вивищують найбільш ниці людські інстинкти та емоції. З російських команд найяскравіші (і якісні) такі: Forest (Ліс), Radigost, T.H.R.O.N. Про нього і поговорим.

Состав группы:

[pic] (на жаль якісніші фотографії отсутствуют).

Yu.K — вокал Navaho — гітари, клавішні Raven — гітари Khot — бас-гітара Coffin — ударные.

Дискография:

демо THRONE WILL BE OURS — 1996 демо HERE LIES PAGANISM — 1997 SEDUCTION OF UNBAPTIZED DARKNESS — 1998 SUBJECT TO DAMAGE — 2000.

Познакомившись з записами групи ще 1996 року (демо «Throne Will Be Ours «і «Here Lies Paganism »), прийшов висновку, що цю групу хороша, але навряд чи що доб'ється, особливо враховуючи якість, з яким ці демозаписи було зроблено. Група грала black-metal з непоганими мелодіями і підвальним звуком на кшталт Dark Throne. Але, прослухавши рецензована альбом, я круто змінив свою думку про цю групу. Орендувавши хорошу студію (Zelenograd Studio), довше посидівши за записом, музиканти нарешті домоглися чудового якості матеріалу, у якому помітні партії всіх, без винятку, інструментів. Музика групи придбала несподівані мелодичні відтінки властиві творчості груп Emperor і Enslaved (Похмурий Death старої школи). Дуже цікаві музичні знахідки, використання жіночого вокалу, скрипкових інструментів вигідно відрізняє цей альбом серед інших записів як нашого походження. У будь-якому разі, особисто мені ця альбом сподобався більш ніж останній реліз тієї ж Emperor. На концерті цих хлопців панує атмосфера веселощів і неприборканість всіх людських почуттів. У перервах між піснями Yu. K кілька разів приймався цькувати анекдоти і жартувати. Не сильно в’яжеться з стилем їх музики, але хто сказав, що дэтеры немає відчуття гумору? Ось згадані вище Ashen Light — мрачнейшие люди. Хоча ні, про похмурих людях розмова піде нижче. По порівнянню із нею Ashen Light — юмористы.

3. Darkwave (Дослівно: Тёмная волна) Доподлинно невідомо коли це відгалуження від класичної готики. Багато хто вважає, що дарквэйв виник на початку дев’яностих, коли стали здійснюватися якісні синтезатори. Цей похмурий стиль часто плутають з Ambient’om, це зовсім різні жанри. Дарквэйв просочений фольклорними мотивами, окультними темами і похмурістю. У ньому немає веселощам, яке періодично проскакує в композиціях эмбиэнта. Можливий лише нездоровий, за межею божевільні, сміх. Найвідомішими у світі групами цього стилю є: Das Ich, Sopor Athernus, Summoning (поклонники творчості Джона Р. Р. Толкієна, толкієністи.), Pazuzu. Дарквэйв переважно інструментальний жанр, хоча зустрічаються і вокальні композиции (Summoning). Вокал блэковый, каркающий і хрипкий. Все, що це доводилося чути, співалося німецькою, старонемецком, російському й родинних їм мовами (норвезький, фінський, український). З російських груп особливо вирізняється дует (?) Dvar (иврит — слово, послание).

[pic] Дискографія: «Dvar «- 1997 (demo tape?).

" Raii «- 1998 (self released tape).

" Taai Liira «- 2000 (self released CDR-single).

«Rakhilim» — 2004 (Irond) Склад: ??? Загадковий, містичний колектив старанно приховує усю інформацію про собі, включаючи склад парламенту й місце проживання (судячи з деяких непрямим фактам це Москва). Утворився на початку 1990;х (???) Музика Dvar це динамічний і емоційний (а то й сказати більше — болючий) darkwave, який зможе надати фору багатьом західним представникам жанру. Мені щось відомо про концертну діяльність Dvar, але сам собою факт такою, враховуючи таку сувору таємність, досить сумнівний. За інформацією з неофіційного фен сайту Dvar сама рання їх запис датована 1997 роком, хоча достовірно існування цієї альбому невідомо. Єдина що є рецензія на альбом Dvar було написано shadow ange’om (автор фенсайту Dvar), й навіть відверто шокує описаними у ній подіями. Причини як і таємності мені відомий і досі в мене був ніяких координат групи. Молодь вважають або новим словом у сфері, або відвертої халтурою. Я належу до першим. Далі наводжу вищезгадану рецензію (цитата): «Уже перший включення касети супроводжувалося вибиванням пробок. це сприйняв як на прослуховування такий музики темряві, в крайньому разі, при свічках. й надалі слухав музику Dvar лише у напівмороці, при свічках. невеличке ритуально-этническое intro встигає за хвилину з невеликим налаштувати Вас у найближчі півгодини на серйозну роботу душі. моя собака-ротвейлер faust — раніше не схильний до місцезнаходженню у кімнаті з стрибучими від високої гучності колонками, реагував на Dvar дивно. почувши перші акорди з «raii », він заходив у кімнату, лягав на диванчик і з зачаровано слухав весь альбом. іноді при у своїй засипаючи, іноді раптом підхоплюючись й з цього впало починаючи голосно скиглити. отслушав intro ви відкриваєте вікно у світ Dvar, світ невиліковно хворий, у якому місця навіть усмішці. є місце лише нездоровому сміху, яким так іронічно часто користується соліст і що свідчить про вищу ступінь крайньої безвиході. трохи існує у природі альбомів на кшталт «raii », які можуть створення у будинку на лічені хвилини таку лиховісну атмосферу. руки самі собою, не слухаючи голови, шукають мотузку і мило. до третьої композиції під назвою «schraai «мозок вже теж усвідомлює, що руки мали рацію. від бійки рятує лише бажання дослухати інші пісні. наступна композиція «ud rah «більш ритуальна і що складається з істеричних заклинань на древній мові, відомому лише Dvar. мову справді дуже дивний, але у ньому відчуваються древненемецкие коріння, може бути той діалект, на якому співає соліст групи, і породив сучасний німецьку мову? п’ята річ — свого роду балада, мелодія якої віддає ностальгічними нотками. слухаючи її, у мозку за якісь лічені частки секунд проносяться все головні події, що відбулися з тобою у житті. я чув, що це відбувається при клінічної смерті: ти можна дістатися довгий чорний тунель і летиш по нього зі величезної швидкістю до яскравого світу, маячащему попереду. світло — і є «raii ». після фінального епілогу, це низькочастотний нойз (Noise (шум) — музичний жанр) с магічними заклинаннями, довгий час не можеш отямитися. і вже і прийдеш: не прийдеш у собі такого, яким ти був до прослуховування Dvar. а усе ж виконано на примітивних простеньких аналогових синтезаторах з драм-машинкой, місцями відчувається участь живої флейты.

через 6 днів, як Dvar потрапив до мене у будинок, faust «a Герасимчука. цьому сумного події передували відмови від їжі і нескінченна блювота. здохнути у віці п’яти із половиною років на завжди здорового пса — кілька зарано. на той час я не проводив ніяких паралелей. наступна смерть прийшла до нас через місяці. відійшла у інший світ моя баба, часто жалившаяся на занадто гучний звук, що долинає із мого кімнати. що неслося до її літніх вух, гадаю, вам зрозуміло. Своїм друзям, відомим у тусовці як sigill із подругою liz, я переписав «raii «на касету. sigill як зазвичай слухав касети у своїй «шістці «. Того дня ми мали зіткнутися «краю «на Хэллоуине. sigill зателефонував мені днем, щоб сказати, що трохи запізняться і додав: «А Dvar — це річ! проймає до мурашок. «до «краю «де вони добралися. досі пір поперед очі стоїть збожеволілий, щось розуміє водій МАЗи з «Дорожнього Патруля «наступного дня та її незв’язний оповідання про раптово выскочившей на зустрічну смугу «шістці «й нахабно його протаранившей. якимто шостим почуттям я зрозумів, що справа зрушила під «schraai ». розтин показало, що хлопці ще були ні п’яні, ні обколоты. дивна річ: хоч від мене навіки йшли найближчі, Dvar і «raii «ставали мені весь ближче і стають ближчими. заграли новими фарбами їх мелодії, випливали із глибин, приховані здавалося б музичні теми. почав боготворити їх, поклонятися їм. хоча здоров’я моє помітно похитнулося. втратили будь-який імунітет, ловлю на льоту будь-яку хвороба. я зрозумів, що коли мене не прибрали з фізичного плану — це знак понад. висновок напрошується саме по собі - повинен був зробити щось для Dvar, відплатити вдячністю за непорівнянне ні з ніж щастя, що вони мені дарують своєю творчістю, своєю присутністю на цієї бренной землі. вирішив, що зроблю сайт Dvar в інтернеті - це завжди буде лише маленька дещиця висловлювання вдячності цій групі.» Як я зрозумів і писав вище — відгонить дурдомом, проте, перевіривши у собі, музика справді чіпляє своєї незвичайністю і навіть острахом, і його породжує. Це не брутальні композиції Last Days of Humanity чи Mortician, в яких музика супроводжується звуком розчленовувань, убйств тощо. Це істинний страх, якого тьмяніють все фільми жахів, навіть японський «Дзвінок». Одна особа із нашого класу, прослухавши дві хвилини, сказав, що після цього можна й ніч не спати, а я слухаю їх годинами. Самі хлопці вважають для себе посланцями нікого істоти, ось фраґмент з інтерв'ю, яке я бачив на записи вкрай поганої качества:

«- Що підсунуло Вас навчання музикою — власне захоплення самої музикою або ж бажання висловити через музику якусь идеологию?

— Музикою, у звичайному розумінні, ми займалися завжди, але DVAR нам багато більше, ніж просто музика. Ми це бо ні можемо не робити, вже протягом кількох років. Ми є провідниками того, чого би самі збагнути не можемо. Про те, що спадає до нас від DVAR.

— Розкажіть коротенько про історію створення DVAR до сьогоднішнього дня?

— Однієї ночі одного з нашім сні стало якесь Суть, і наприкінці розмови Воно назвало своє ім'я. Після пробудження це було відразу записано на папері літерами латинського алфавіту. Це ім'я — DVAR (Ту саму напис була згодом вміщена на обкладинку Raii).

Невдовзі ми почали робити DVAR. Неможливо пояснити, як і проходить через б нас і вбирається в фонетичні і музичні форми. З часом ми навчилися не привносити нічого від самих. Усі, що ви чули — це є DVAR. Радше це скидається на практику медіумів, ніж просте творчість. Усі, що робили раніше, відбувалося зовсім іншим чином. — У музиці DVAR багато цікавих, свіжих ідей, але, звук, що мені здалося, псує музичне устаткування, яке Ви використовуєте. У Вас є плани з розширенню матеріальної бази чи це не главное?

— Будь-яке музичне устаткування є лише інструмент втілення ідеї, і зажадав від нього у разі повинен бути незалежним втілений результат. Інші ідеї, й лунали інакше, але ми знаємо, що робимо те що треба, й дуже, як це потрібно DVAR.

— Якою мовою Ви пишете речі DVAR? Чи є тексти на идише?

— Тексти, як і музика, інспіровані DVAR. Сакральний сенс несе сама фонетика, для зручності все записується латинськими буквами.

— А Ви будь-коли намагалися розібратися збагнути DVAR? Принаймні, розібратися хоча б самим?

— Чи багато зможе збагнути провидець, котра заглянула у далеку будущее?

Чи багато зможе збагнути пересічна людина, у чиї руки потрапила давня книга, написана на давно вирвався мові? Не тлумачі, і осягаємо крупинки. Розібратися самим нам просто немає. Нам дано другое.

— Ви колись проводили паралелі між DVAR (іврит — річ, слово) і Логосом (грецьк. — слово)? Тим паче, що у Біблії Логос асоціювався з Христом… Принаймні, напрошуються дуже чіткі паралелі: El Sadday (Бог Всемогутній) — Син Божий — Логос ;

DVAR…

— Ви маєте рацію. Усі сходится.

— Як ви належите вченню Каббалы?

— Так, знаємо, що DVAR, це -211, бо всі те що подталкивет нас для пошуку відповіді, але не всі наші земні пошуки — ничто.

— D (4) + V (5) + R (200) = 209. Мені здається, голосні в івриті не враховуються, якщо додати A (1), вийде 210. Цікаво тільки — чому 211? Ще така цікава річ — «D «позначає Двері і символізує стійкості й міцності, а «V «позначає Ризик і символізує непевність і нестабільність. Дві взаємовиключні речі, у тому числі усе-таки лідирує Стабільність. Плюс образ.

" Ризикованого входу в Двері «. Деякі комментарии?

— Так. Серед ж Ви трохи помиляєтеся. Ви також шукаєте? Усе це бесполезно.".

Из 4-х альбомів я чув два (и слава богу!(смотри рецензію на Raii)): Taai Liira і Rakhilim. Мої враження від першого попсовано поганеньким якістю записи (закачено з Інтернету), тоді як Rakhilim — річ! Від божевільної обкладинки (а-ля творчість пацієнтів психушки), до розмитою фотографії групи зі зворотного боку. Особливо мене умилияет вставочка в компакт, прикрашена усякими жучками-букашками і зображенням смерті з косою, «притаившейся «в центрі композиції. Тепер про музику — DVAR це darkwave, причому одне із кращих зразків стилю, чутих мною у житті - і якщо порівнювати їхню музику з чимось (хоча прямих аналогій немає), це скоріш буде порівнювати з RELATIVES MENSCHSEIN або ж і з самими DAS ICH, хоча у їх музиці є щось і південь від хворобливості раннього SOPOR AETERNUS. Усі трэки, надані диску, просто патологічно хворобливі - але саме цим які й заворожують. Музика дико емоційна й експресивна, і це зміг відчути її красу. І зможете, але у тому випадку, коли ви можете бачити красу в патології. Патологичность не лише у музиці, а й у вокалі - ба, що виникають сумніви у статі вокаліста (точнісінько як у SOPOR AETERNUS) — хоча я схиляюся до того що, що це все-таки чоловічої вокал — але виповнюється усе це дуже, що організувати неможливо взагалі зрозуміти, як такі звуки дістає людський організм. До речі, окремо про ліриці - судячи з усього, на так званому «пташиною мовою «- коли лірика формується з допомогою гармонійних переходів неіснуючого, придуманого мови, хоча у даному випадку це буде просто пташиний, а скоріш «вороняч «мову. Що й гворить: Dvar стали мені відкриттям, раджу всім. (Запис двох альбомів можу навести про всяк носій, у кожному форматі. Видаткові матеріали надаються заказчиком).