Договор простого товариства: поняття, зміст

Договор простого товариства: поняття, содержание

Статья 1041. Договір простого товариства.

1. За договором простого товариства (договору про діяльність) двоє чи кілька осіб (товаришів) зобов’язуються з'єднати свої внески, й спільно діяти без утворення юридичної особи для одержання прибутку чи досягнення іншої не суперечить закону мети.

2. Сторонами договору простого товариства, заключаемого реалізації підприємницької діяльності, може лише індивідуальні підприємці і (чи) комерційні організації.

Статья 1042. Вклади товаришів.

1. Внеском товариша визнається усе те, що він вносить у загальну справу, зокрема гроші, інше майно, професійні й інші знання, навички та вміння, і навіть ділова репутація і ділові зв’язки.

2. Вклади товаришів передбачаються рівними за вартістю, якщо інше годі було з договору простого товариства чи фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу товариша проводиться у разі угоді між товаришами.

Статья 1043. Загальне майно товаришів.

1. Внесена товаришами майно, яких вони мали на праві власності, і навіть виготовлена результаті спільної прикладної діяльності продукція й оприлюднювати отримані від такий діяльності свої плоди й доходи зізнаються загальній пайовий власністю, якщо інше встановлено законом чи договором простого товариства або випливає з істоти зобов’язання. Внесена товаришами майно, яких вони мали з таких підстав, відмінними від права власності, використовують у інтересах усіх товаришів і як поруч із майном, які у їх загальної власності, загальне майно товаришів.

2. Ведення бухгалтерського обліку загального майна товаришів то, можливо доручено ними одному з що у договорі простого товариства юридичних.

3. Користування загальним майном товаришів здійснюється за їх загальному згоди, а при недосягненні згоди у порядку, установлюваному судом.

4. Обов’язки товаришів з змісту загального майна України та порядок відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням цих обов’язків, визначаються договором простого товариства.

Статья 1044. Ведення загальних справ товаришів.

1. При віданні загальних справ кожен товариш має право діяти від імені всіх товаришів, якщо договором простого товариства встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно усіма учасниками договору простого товариства. При спільному віданні справ з метою кожної угоди потрібно згоду всіх товаришів.

2. У стосунках на третіх особами повноваження товариша здійснювати угоди від імені всіх товаришів засвідчується дорученням, виданою іншими товаришами, чи договором простого товариства, досконалим в письмовій формах.

3. У стосунках на третіх особами товариші що неспроможні посилатися на обмеження прав товариша, вчинила угоду, ведення загальних справ товаришів, крім випадків, що вони доведуть, зараз укладання угоди третя особа знало чи має було знати про наявність таких обмежень.

4. Товариш, який учинив від імені всіх товаришів угоди, проти яких право на ведення загальних справ товаришів обмежувався, або заключивший у сфері всіх товаришів угоди від імені, може вимагати відшкодування вироблених їм власним коштом витрат, якщо були достатні підстави вважати, що це угоди були необхідними у сфері всіх товаришів. Товариші, понесшие внаслідок таких угод збитки, вправі вимагати їх відшкодування.

5. Рішення, що стосуються загальних справ товаришів, приймаються товаришами за загальним згоди, якщо інше не передбачено договором простого товариства.

Статья 1045. Право товариша на інформацію.

Каждый товариш незалежно від цього, уповноважений він вести загальні справи товаришів, вправі знайомитися з всієї документацією ведення справ. Відмова від прийняття цього права або його обмеження, зокрема за згодою товаришів, незначні.

Статья 1046. Загальні витрати і збитки товаришів.

Порядок покриття витрат і збитків, що з спільної діяльністю товаришів, диктується їхнє угодою. За відсутності такої угоди кожен товариш несе витрати і збитки пропорційно вартості його внеску до спільна справа. Угоду, повністю звільняюче когось із товаришів від участі у покритті загальних витрат чи збитків, мізерно.

Статья 1047. Відповідальність товаришів з загальних зобов’язань.

1. Якщо договір простого товариства не пов’язані з здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожен товариш відповідає по загальним договірним зобов’язанням усім своїм майном пропорційно вартості його внеску до спільна справа. По загальних зобов’язань, що виникли ні з договору, товариші відповідають солідарно.

2. Якщо договір простого товариства пов’язані з здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, товариші відповідають солідарно за всі загальним зобов’язанням незалежно від підстав їх виникненню.

Статья 1048. Розподіл прибутку.

Прибыль, отримана товаришами внаслідок їхньої спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів людей у спільна справа, якщо інше не передбачено договором простого товариства або іншим суб'єктам угодою товаришів. Угоду про усунення когось із товаришів від участі у прибутку мізерно.

Статья 1049. Виділ частки товариша на вимогу його кредитора.

Кредитор учасника договору простого товариства вправі пред’явити вимога про виділено його у загальному майні відповідно до ./LIB021/z04122.htm — P_AC84 справжнього Кодексу.

Статья 1050. Припинення договору простого товариства.

1. Договір простого товариства припиняється внаслідок: оголошення когось із товаришів недієздатною, обмежено дієздатним чи безвісно відсутнім, якщо договором простого товариства чи наступним угодою не передбачено збереження договору стосунках між іншими товаришами; оголошення когось із товаришів неспроможним (банкрутом), за вилученням, зазначених у абзаці другому справжнього пункту; смерті товариша чи ліквідації або реорганізації що у договорі простого товариства юридичного особи, якщо договором чи наступним угодою не передбачено збереження договору стосунках між іншими товаришами або заміщення померлого товариша (ліквідованого чи реорганізованого юридичної особи) його спадкоємцями (правонаступниками); відмови когось із товаришів від подальшого участі у безстроковому договорі простого товариства, за вилученням, зазначених у абзаці другому справжнього пункту; розірвання договору простого товариства, укладеного із зазначенням терміну, на вимогу однієї з людей у стосунках між них і іншими товаришами, за вилученням, зазначених у абзаці другому справжнього пункту; закінчення терміну договору простого товариства; выдела частки товариша по вимозі його кредитора, за вилученням, зазначених у абзаці другому справжнього пункту.

2. При припинення договору простого товариства речі, які у загальне володіння і (чи) користування товаришів, повертаються котра надала їх товаришам без винагороди, якщо інше не передбачено угодою сторін. З часу припинення договору простого товариства учасники несуть солідарну відповідальність по невиконаним загальних зобов’язань щодо третіх осіб. Розділ майна, що у загальної власності товаришів, і які виникли в них загальних прав вимоги ввозяться порядку, встановленому справжнього Кодексу. Товариш, котра внесла у загальну власність індивідуально певну річ, вправі при припинення договору простого товариства вимагати у судовому порядку повернення йому цієї речі за умови дотримання інтересів інших товаришів і кредиторів.

Статья 1051. Відмова від безстрокового договору простого товариства.

Заявление про відмову товариша від безстрокового договору простого товариства має зроблено не пізніше як по місяці до гаданого виходу з договору. Угоду про обмеження права відмовитися від безстрокового договору простого товариства є незначним.

Статья 1052. Розірвання договору простого товариства на вимогу боку.

Наряду з підставами, зазначеними в справжнього Кодексу, сторона договору простого товариства, укладеного із зазначенням терміну чи із зазначенням мети може ролі отменительного умови, вправі вимагати розірвання договору відносинах між собою і злочини іншими товаришами по шанобливій причини зі сплатою іншим товаришам реального шкоди, заподіяної розірванням договору.

Статья 1053. Відповідальність товариша, щодо якої договір простого товариства розірвано.

В разі, коли договір простого товариства ні припинено внаслідок заяви когось з учасників про усунення подальшого у ньому участі або розірвання договору на вимогу однієї з товаришів, обличчя, чия участь у договорі припинилося, відповідає перед третіми особами по загальних зобов’язань, що виникли у його участі у договорі, бо коли він залишилося учасником договору простого товариства.

Статья 1054. Негласне товариство.

1. Договором простого товариства може бути передбачене, що його існування не розкривається для третіх осіб (негласне товариство). До такого договору застосовуються передбачені справжньої главою правила про договорі простого товариства, якщо інше не передбачено справжньої статтею або випливає з істоти негласного товариства.

2. У стосунках на третіх особами кожен із учасників негласного товариства відповідає всім своїм майном за угодами, що він уклав від імені у загальних інтересах товаришів. 3. У стосунках між товаришами зобов’язання, виниклі у процесі їхньої спільної діяльності, вважаються общими.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.