Благодійні організації

План Вступ.

I. Благодійні організації: загальні засади 1. поняття благодійної організації 2. засади благодійництва та благодійницької діяльності 3. основні напрями благодійницької діяльності 4. Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій IІ. Благодійні організації як юридичні особини 1. Порядок виникнення та припинення діяльності благодійних організацій а) порядок виникнення б) засновники в) статут благодійних організацій р) порядок припинення діяльності 2. Статус благодійних організацій 3. Правоздатність благодійних організацій а) Права б) Господарська й фінансова діяльність в) Обов'язки благодійних організацій 4. Органи управління благодійними організаціями ІІІ. Організаційно-правові форми благодійної орагнізації 1. членська благодійна орагнізація 2. благодійний фонд 3. благодійна установа 4. інші благодійні організації ІV. Благодійні організації в Україні 1. Благодійні організації й держава 2. Проблеми, що спіткають благодійні організації в сучасному суспільстві Висновок Список літератури.

Вступ: важливість існування та правильного правового регулювання благодійних організацій й неприбуткового сектора економіки в Україні.

За часів Радянського Союзу стовідсоткове удержавлення всього суспільного життя зумовлювало неможливість існування громадянського суспільства, й, як наслідок, нерозвинутий недержавний сектор, до якого відносяться й благодійні організації. У колишньому Радянському Союзі існувало два види недержавних організацій: самі перебували под контролем держави, а інші постали незаконній опозиції до неї. Недержавні організації Першого виду були офіційно визнаними громадськими об'єднаннями, переважно соціально-побутового чи культурного характеру. І хоча формально смердоті вважалися «неурядовими», проте перебували под контролем держави, Яка контролювала вирішення більшості кадрових питань та розподіл фінансових ресурсів. Таким чином, серед громадян не існувало традиції об'єднання із власної ініціативи для роботи на загальний добробут та захист спільних інтересів. З приходом незалежності ці організації дістали дозвіл утворюватись й діяти на законних підставах. Одночасно внаслідок розпаду старої системи відбувся значний економічний спад, був зруйнована державна інфраструктура соціальних служб. Здобувши свободу щодо створення й діяльності незалежних об'єднань, було б створено величезну кількість недержавних, до того числі й благодійних об'єднань, котрі намагалися, із одного боці, заповнити вакуум в громадській діяльності, а із іншоговзяти у собі функції, котрі до цого виконувала держава. Однак формування недержавних організацій відбувалося несистемно й спонтанно. І досі пір існує величезна кількість проблем у зв’язку із їхнього існуванням та діяльністю, до того числі у сфері правового регулювання. Цілком очевидна необхідність дійового неприбуткового сектора, який бі заохотив громадян до участі в процесів управління громадським життям та поліпшення якості свого життя. Так звань «третій», неприбутковий сектор у взаємодії із Державою та комерційним сектором складає основу будь-якого демократичного суспільства. Вісь чому запитання правого регулювання існування та діяльності некомерційних організацій й благодійних утворень до того числі є надзвичайно важливим для нашої держави.

Благодійні організації: загальні засади.

Поняття благодійних організацій.

Відповідно в Україну «Про благодійництво та благодійні організації», ми розуміємо поняття благодійні організації як: благодійна організація — це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства чи окремих категорій осіб. Благодійна діяльність — безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності. Благодійництво — добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство й спонсорство. Меценатство — добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги; Спонсорство — добровільна безприбуткова доля фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності із метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки.

Засади благодійництва та благодійної діяльності.

Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються на засідках законності, гуманності, спільності інтересів й рівності прав її учасників, гласності, добровільності та самоврядування. Діяльність благодійників й благодійних організацій має суспільний характер, що не суперечить їхні взаємодії із органами державної влади й не позбавляє права на отримання державної підтримки. Фізичні та юридичні особини можуть займатися благодійництвом разом із відповідними благодійними організаціями, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку. Президент України, депутати, посадові й службові особини органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також члени їхні сімей можуть займатися благодійництвом й благодійною діяльністю лише в межах отриманих й задекларованих доходів.

Основні напрями діяльності благодійних організацій.

Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються таким основних напрямах:

— сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного стану. Це, зокрема, прийняття у собі частини турбот уряду, пов’язаних, наприклад, з будівництвом чи експлуатацією суспільних будов, доглядом за пам’ятниками чи здійснення будь-якої діяльності із приводу утримання парків, озер, прикрашення міста й т.д.

— поліпшення матеріального стану набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, котрі потребують піклування, а також подання допомоги особам, котрі через свої фізичні чи інші вади обмежені в реалізації своїх прав й законних інтересів.

Спочатку така діяльність означала в основному розподіл грошей чи промов серед бідних. Зараз, особливо коли держава бере у собі деяку частку турботи про це, благодійність стала понад означати надання послуг (створення адвокатського центру, організація заочної освіти, надання допомоги в працевлаштуванні, будівництво житла для малозабезпечених, транспортні послуги й т.д.).

— подання допомоги громадянам, котрі постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям; - сприяння розвитку науки й освіти, реалізації науково-освітніх програм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням. Це, наприклад, допомога студентам, заохочення досліджень, популяризація знань шляхом публікацій, семінарів, лекцій й т.д. Сприяння розвитку наукице діяльність, спрямована на розвиток науки й поширення наукових знань: проведення наукових досліджень, публікація їхнього результатів й т.д. — сприяння розвитку культури, до того числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчости. Наприклад, це управління театром, заохочення талантів, виробництво фільмів, спонсорство фестивалів, виставок та інше. — подання допомоги талановитій творчій молоді; - сприяння охороні й збереженню культурної спадщини, історикокультурного середовища, пам «яток історії та культури, місць погребение; - подання допомоги у розвитку видавничої справ, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури; - сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справ; - сприяння розвитку охорони здоровий «я, масової фізичної культури, спорту й туризму, пропагування здорового способу життя, доля в наданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, самотніми, людьми похилого віку та іншими особами, котрі через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування. Створення та експлуатація таких установ та організацій, як лікарні, клініки, будинки престарілих та ін. Також це профілактичні установи, наркологічні центри, банки крові, притулки. — сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім «ям.

Благодійна організація може одночасно займатися декількома видами благодійної діяльності. Конкретні її напрями визначаються благодійниками й статутами (положеннями) благодійних організацій.

Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій.

Вперше передбачив можливість створення організацій, діяльність які спрямована на задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших загальних інтересів громадян закон України «Про об'єднання громадян», прийнятий Верховною Радою 16 червня 1992 року. Однак цей законодавчій акт та підзаконні нормативно-правові акти, що були прийняті на його виконання, не запровадили до правової термінології терміни «благодійництво» та «благодійна діяльність». Такі терміни вперше було б застосовано Постановою Президії Верховної Заради України від 26 жовтня 1992 року «Про благодійні фонди», з змінами та доповненнями. Одночасно цими актами вперше було б дозволено юридичним особам, до того числі нерезидентам, брати доля в створенні та функціонуванні благодійних фондів, а здійсненні безпосередньої благодійної діяльності в Україні. Також було б прийнято велику кількість законодавчих актів, котрі стимулюють благодійну діяльність в Україні, насамперед шляхи легального її здійснення в режимі пільгового оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльності. Це такі законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти: Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р., Указ Президента «Про справляння податку на добавлену вартість із імпортних товарів» від 30 червня 1995 р., Постанова Кабінету міністрів України «Про впорядкування, приймання та розподіл гуманітарної допомоги» від 24 июля 1993 р., Розпорядження Кабінету міністрів від 17 вересня 1993 року, що передбачає звільнення від ввізного мита. Законодавчим актом, який комплексно та майже цілісно розглядає запитання пільгового оподаткування об'єктів й суб'єктів благодійної діяльності є Указ Президента України «Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб» від 21 серпня 1995 року.

Чинне законодавство про благодійництво та благодійні організації складається із Конституції України, Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» та інших нормативно-правових актів, що регулюють благодійництво та благодійну діяльність й котрі уже були розглянуті вище.

Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж тих, що містяться в законодавстві України про благодійництво та благодійні організації, то застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов «язковість які надана Верховною Радою України.

Законодавство про благодійні організації в сфері оподаткування (як заохочення діяльності).

Пільгове оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльності передбачене кількома законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами України. Це, перш на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року, положеннями якого передбачене звільнення від податку на прибуток підприємств коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що надаються безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, на користь громадських та релігійних організацій, фондів та установ, метою діяльності які не є одержання прибутку для здійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, а також звільнення від аналогічного податку чотирьох відсотків балансового прибутку підприємств у вигляді грошових коштів, матеріальних цінностей й нематеріальних активів, що перераховуються такими підприємствами до вищезгаданих фондів, установ, організацій для здійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності. Досить ефективним для використання при звільненні від податку на добавлену вартість на імпорт є указ президента України «Про справляння податку на добавлену вартість із імпортних товарів» від 30 червня 1995 р., що дозволив господарюючим суб'єктам, а отже й неприбутковим організаціям та благодійним фондам, отримувати необхідні для їхнього діяльності імпортні товари без справляння податку на добавлену вартість. Постанова Кабінету міністрів «Про впорядкування, приймання та розподіл гуманітарної допомоги» від 24 июля 1993 р. передбачає звільнення об'єктів гуманітарної допомоги под годину переміщення через митний кордон України від ввізного мита. Однак застосування цого нормативного документа звужено вичерпним переліком об'єктів, що визнаються ним як гуманітарна допомога. Цей перелік є вичерпним й може бути розширений в кожному конкретному випадку разовим дозволом. Звільнення від ввізного мита також передбачене Розпорядженням Кабінетом міністрів України від 17 вересня 1993 р. Щоправда, лише для звільнення від такого мита приладів, обладнання й запасних частин перед тим, матеріалів для обладнання, реактивів, зразків та матеріалів для дослідів, а також науково-технічної літератури, що возитися в Україну лише фізичними й юридичними особами виключно для підтримки безприбуткової науково-технічної діяльності науково-дослідних установ й безпосередньо українських вчених. указ президента «Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб» від 12 серпня 1995 комплексно та майже цілісно вирішує запитання пільгового оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльності. Саме для таких організацій: громадських та релігійних, а також фондів, установ та закладів, метою діяльності які не є одержання прибутку і доходи які формуються виключно із добровільних пожертвувань й членських внесків та (чи) бюджетних асигнувань й лише для здійснення ними, передбаченої статутними документами екологічної, оздоровчої, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності встановлено безподатковий режим одержання коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань від інших юридичних та фізичних осі, у тому числі нерезидентів. Такий пільговий режим поширюється на звільнення коштів, одержаних як добровільні пожертвування, від обов’язкових платежів до бюджетів й внесків до державних цільових фондів та обов’язкового продаж на міжбанківському валютному ринку надходжень в іноземній валюті, але в звільнення товарів від обкладання податками на добавлену вартість, акцизним збором та ввізним митом под годину переміщення таких товарів через митний кордон України. Коли стосується одержувачів благодійної допомоги фізичних осіб, то зазначених Указом, із сукупного прибутку, одержуваного такими фізичними особами протягом календарного року, включаються суми добровільних пожертвувань, одержаних як в грошовій, то й в натуральній формі, незалежно від їхнього розміру. Щоправда, цей указ не звільнив від обкладання податками на добавлену вартість обороти із безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг), включаючи імпортні, на користь фізичних осіб, а чи не вирішив запитання звільнення від ввізного мита товарів, що закуповуються за кордоном на власні кошти неприбуткових організацій.

Благодійних організацій в Україні як юридичні особи.

Благодійні організації в Україні є юридичними особами й тому наділяються правами, котрі мають юридичні особини. Юридичними особами визнаються організації, котрі мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових й особистих немайнових прав, нести обов «язки, бути позивачами й відповідачами в суді, арбітражному суді чи в третейському суді.

3 цого визначення можна виділити такі істотні ознаки юридичної особи:

1. Організаційна єдність.

Юридична особа — це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація).

Організаційна єдність виявляється у певній ієрархії, співпідпорядкованості органам управління, що складають його структуру, в чіткій регламентації відносин між його учасниками. Завдяки цьому, стає можливим перетворити бажання великої кількості учасників у єдину волю юридичної особини в цілому, а також узгоджено виразити цю волю зовні. 1].

Благодійні організації мають відповідну структуру, їхні організаційна єдність закріплюється в установчих документах благодійних організацій.

2.Майнова відокремленість.

Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майна членів даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення, територіальної громади; по третє, від майна інших організацій.

Благодійні організації мають у своїй власності чи в оперативному управлінні відокремлене майно. У власності благодійної організації можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах. Благодійна організація має право здійснювати відносно майна та коштів, котрі знаходяться у її власності, будь-які догоди, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України.

Зовнішній прояв майнова відокремленість знаходить у наявності самостійного балансу й смети.

3. Виступ у цивільному обороті від свого імені. Кожна юридична особа має своє найменування (ім «я). Від свого імені вон набуває майнових та особистих немайнових прав й несе обов «язки, вступаючи в різні цивільно-правові відносини із іншими організаціями та громадянами. Інші особини можуть діяти від імені юридичної особини лише за її згодою. Існують обов’язкові вимоги щодо найменування благодійних організацій. Воно винне містити вказівки на організаційно-правову форму та характер діяльності, тобто мітку діяльності благодійної організації, наприклад, благодійного фонду. Благодійні організації, назви які було б зареєстровано у встановленому законом порядку, мають виключне право його використання. Місцезнаходженням благодійної організації вважається місце його державної реєстрації, якщо у відповідності до закону установчими документами не встановлено інше. З поняттям місцезнаходження юридичної особини пов’язано здійснення дій, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки. В частности, це місце виконання ряду договірних зобов’язань.

4. Здатність нести самостійну майнову відповідальність. Здатність організації від свого імені брати доля в цивільних правовідносинах, самостійно набувати майнових й особистих немайнових прав й нести обов «язки зумовлює й самостійну майнову відповідальність юридичної особини за своїми вол «язаннями. Невиконання чи неналежного виконання вол «язання боржником він винен відшкодувати кредиторові завдані збитки. Формою цивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також неустойка — визначена законом чи договором грошова сума, якої боржник винен сплатити кредиторові у разі невиконання чи неналежного виконання вол «язання, зокрема у разі прострочення виконання. Юридична особа відповідає за своїми вол «язаннями належним їй (закріпленим за нею) майном, на яку за ст. 7 Закону України «Про власність », ст. 32 ЦК України та іншими актами законодавства може бути звернено стягнення.

5. Здатність бути позивачем чи відповідачем у суді, арбітражному чи третейському суді.

Широка доля юридичних осіб у майнових та особистих немайнових відносинах, можливість покладення ними цивільно-правової відповідальності за порушення вол «язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам спричинюють потребу в захисті порушених цивільних прав, а й у зв «язку із цим й необхідність звернення із позовом до суду, арбітражного чи третейського суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем чи відповідачем у цивільному, арбітражному процесі чи третейському розгляді цивільного спору.

Всі зазначені ознаки юридичної особини взаємозумовлені й мають розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом смердоті розкривають суть юридичної особини. До ознак юридичної особини іноді відносять право організації матір рахунок у банку, круглу печатку тощо. Алі ці ознаки не є істотними, смердоті другорядні, похідні. Адже коли організація створена й уже існує як юридична особа, то вон за законом винна звернутися до установи банку з заявою про відкриття рахунку для зберігання своїх коштів й проведення безготівкових розрахунків із іншими організаціями. Цей обов «язок стає уже елементом цивільної правосуб «єктності організації як юридичної особи. 2].

Порядок виникнення й припинення благодійних організацій.

Порядок виникнення благодійних організацій.

Благодійна організація набуває права юридичної особини із моменту її державної реєстрації.

Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій — відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Для державної реєстрації благодійної організації подаються такі документи: заява засновників (засновника) чи їхнього уповноважених, статут (положення), протокол установчих зборів (із «їзду, конференції), відомості про засновників (засновника) та органи управління благодійної організації, відомості про місцеві відділення (філії, представництва) благодійної організації, документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.

Орган, який здійснює державну реєстрацію, може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах. За результатами розгляду заяви приймається рішення про державну реєстрацію чи відмову в державній реєстрації. Після державної реєстрації благодійної організації засновникам (засновнику) видається свідоцтво про реєстрацію за зразком, встановленим Кабінетом міністрів України.

Зареєстрована благодійна організація вноситися до реєстру благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснює державну реєстрацію, із присвоєнням відповідного номери. Порядок ведення реєстру встановлюється Кабінетом міністрів України. Дані реєстру щодо благодійних організацій, котрі зареєстровані Міністерством юстиції України, оприлюднюються в офіційних виданнях.

Благодійна організація вол «язана после отримання свідоцтва про державну реєстрацію у місячний термін статі на облік у податкових органах за її місцезнаходженням.

Благодійній організації може бути відмовлено у реєстрації. В частности, при порушенні встановленого законом України «Про благодійництво та благодійні організації» та іншими нормативно-правовими актами України порядку створення благодійної організації чи наявність раніше зареєстрованої благодійноїорганізації под такою ж назвою є підставою для відмови у державній реєстрації.

Не може вважатися підставою для відмови в державній реєстрації благодійної організації надання їй юридичної адреси громадянином за місцем його проживання.

Рішення про відмову в державній реєстрації благодійної організації може бути оскаржене у судновому порядку відповідно до законодавства України.

Засновники благодійних організацій.

Засновниками благодійної організації можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особини без громадянства, котрі досягли 18 років, а також юридичні особини незалежно від форм власності.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні й комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються із бюджету, не можуть бути засновниками благодійної організації.

Засновники благодійної організації на загальних зборах (із «їзді, конференції) приймають рішення про заснування благодійної організації, затверджують статут формують орган управління організацією, заслуховують звіти наглядової заради щодо контролю за цільовим використанням коштів й майна благодійної організації, вирішують інші запитання, що відносяться до їхнього компетенції.

Статут (положення) благодійної організації.

Благодійна організація діє на підставі статуту (положення).

У статуті (положенні) зазначаються:

— назва, місцезнаходження, статус та організаційно-правова форма благодійної організації;

— предмет, цілі, заподіяння та основні форми благодійної діяльності;

— порядок утворення й діяльності органів управління благодійної організації;

— джерела фінансування та порядок використання майна й коштів благодійної організації;

— порядок внесення змін до статуту (положення) благодійної організації;

— порядок реорганізації чи ліквідації благодійної організації, використання її майна й коштів у разі припинення діяльності;

— умови й порядок прийняття в члени благодійної організації та вибуття із неї;

— права й обов «язки членів благодійної організації.

До статуту (положення) можуть включатися інші положення, заговорили українською у «язані із особливостями діяльності благодійної організації. Статут (положення) благодійної організації не винен суперечити законодавству України.

Припинення діяльності благодійних організацій.

При настанні передбачених у законі обставин юридична організація припиняє свою діяльність. Юридична особа припиняється шляхом ліквідації чи реорганізації (злиття, поділу чи приєднання). Злиття має місце тоді, коли дві чи понад юридичні особини об'єднуються в одну нову й при цьому припиняють своє існування. Приєднання — це форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається у склад іншої юридичної особини, Яка продовжує існувати далі, але й уже в більшому масштабі. Приєднувана організація припиняє свою діяльність. Поділ означає, що на базі однієї юридичної особини виникає дві чи понад юридичних осіб, а ця перша припиняється. При виділенні немає припинення юридичної особини, із її складу лише виділяється нове соціальне утворення, яку наділяється правами юридичної особини. Своєрідною формою реорганізації юридичних осіб є їхнього перетворення. Суть перетворення полягає до того, що на основі юридичної особини створюється нова організація, котра має інший профіль, цілі діяльності, структуру тощо, але й приймає усі активи й пасиви попередника. [3].

При злитті й поділі юридичних осіб майно (права й обов «язки) переходити до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особини до іншої юридичної особини її майно (права й обов «язки) переходити до останньої. Майно переходити щодня підписання передатного балансу, якщо інше не передбачене законом чи постановою про реорганізацію. Особливістю реорганізації благодійних організацій як юридичних осіб є ті, що благодійна організація не може бути реорганізована в юридичну особу, метою діяльності якої є одержання прибутку. Реорганізація благодійної організації здійснюється за рішенням її вищого органу управління відповідно до вимог статуту (положення).

Іншою формою припинення діяльності є ліквідація благодійної організації. Ліквідація благодійної організації здійснюється в установленому законодавством порядку. При ліквідації благодійна організація припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу прав та обов’язків до інших осіб. Для здійснення рішення про ліквідацію благодійної організації створюється ліквідаційна комісія.

Статус благодійних організацій.

Благодійні організації в Україні мають різний статус. В частности, відповідно в Україну «Про благодійництво та благодійні організації» благодійні організації утворюються й діють за територіальним принципом й поділяються по статус на всеукраїнські, місцеві та міжнародні.

До всеукраїнських благодійних організацій належати благодійні організації, діяльність які поширюється на територію всієї України та котрі мають свої відділення (філії, представництва) в більшості областей України. До прикладів всеукраїнських благодійних організацій можна віднести, наприклад, такі організації як: 1."Фонд милосердя й здоров’я України". Метою цого фонду є утворення в суспільстві ідеалів гуманізму й милосердя, привернення уваги громадян до найгостріших проблем життя, надання соціальної та медичної допомоги престарілим, хворим, інвалідам, захист їхніх законних інтересів й прав. Засновниками цого фонду є Українське товариство Червоного Христа, Українська рада профспілок та інші громадські організації України. 2. Український фонд культури Був створений у 1987 році. Здійснює діяльність по розвитку та підвищенню рівня культури в Україні: наприклад, проведення виставок митців, заснування премій (засновано премії імені У. Винниченко, Нечуя-Левицького), організаційне сприяння проведенню культурних заходів та ін. 3. Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Т. Г, Шевченка, відоме своєю діяльністю по сприянню розвитку культури, науки, освіти. Наукове товариство також здійснює активну публіцистичну діяльність. 4].

До місцевих належати благодійні організації, діяльність які поширюється на територію відповідного регіону чи адміністративно-територіальної одиниці.

Нажаль й до сьогодні більшість благодійних організацій розташовані у великих містах, здебільшого у столиці - централізованість й відставання периферії також залишилось у спадок від Радянських часів. 5] До міжнародних належати благодійні організації, діяльність які поширюється на територію України й хоча б однієї іншої держави. У Україні діє велика кількість міжнародних благодійних організацій.

1.Серед них найбільшим, мабуть, є фонд «Відродження», який фінансується відомим меценатом Джоржем Соросом. Цей фонд належить до мережі фундацій Джорда Сороса, котра складається із національних та регіональних фондів більше, ніж у 30 країнах світу, переважно в Центральній, Східній Європі та на територї колишнього Радянського Союзу. Фонд «Відродження» був заснований у 1990 році. Спільна позначка всієї мережі фундацій Джоржа Соросаосвітні, соціальні й правничі ініціативи, що спрямовані на розвиток та утвердження відкритого суспільства. Завданням безпосередньо фонду «Відродження» є фінансово, організаційно сприяти становленню демократичного, відкритого суспільства в Україні шляхом підтримки важливих для його розвитку громадських ініціатив. Фонд фінансує проекти та програми, що сприяють відродженню національної культури і демократичної освіти, розбудові громадянського суспільства. Приорітети фонду встановлюються Правлінням та Програмними радами, до складу які входять авторитетні громадські діячі, фахівці в тихий галузях, у які фонд здійснює свою діяльність: громадянське сус-пільство, культура, освіта, державне управління, охорона здоров’я тощо. 6].

2.Іншим прикладом міжнародної благодійної організації є Міжнародна організація «Діти Чорнобиля». На відміну від міжнародного фонду «Відродження», ця організація був створена в Україні, й уже потім у свої діяльності охопила інші держави, здебільшого Білорусію, Росію та ін.

3.Міжнародний благодійних фонд «Духовна спадщина». Метою діяльності цієї організації є виявлення жертв репресивної політики Радянської влади. Здійснює діяльність по розшуку в архівах, друку списків в’язнів, залучаючи історію й літературу, документально підтверджуючи їхні біографії.

Зареєстровані всеукраїнські та міжнародні благодійні організації мають право створювати відділення, філії, а також представництва в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Територія діяльності благодійної організації визначається відповідно до її статуту (положення). Правоздатність благодійних організацій.

як суб «єкт майнових та особистих немайнових відносин благодійна організація наділяється цивільною право-дієздатністю.У юридичної особини право-дієздатність виникають водночас, тому в законі (ст 26 ЦК України) йдеться лише по цивільну правоздатність юридичної особини. Якій за змістом тотожна цивільна дієздатність. Правоздатність благодійної організації виникає із моменту її державної реєстрації. У цей самий момент виникає й цивільна дієздатність благодійної організації, тобто здатність своїми діями набувати цивільних прав й створювати для собі цивільні обов’язки. Правоздатність юридичної особини є спеціальною: вон має правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності (ч.1 ст 26 ЦК України).

Права благодійних організацій.

Благодійні організації несуть цивільні права, що відповідають цілям їхнього діяльності, передбаченої в установчих документах, й нести пов’язані із цією діяльністю обов’язки. Благодійні організації не мають отримувати прибуток в якості основної мети діяльності. Мета діяльності й предмет мають бути визначені в установчих документах. Взагалі, правоздатність благодійних організацій є спеціальною, оскільки смердоті можуть здійснювати лише тих дії, котрі відповідають меті їхнього діяльності й передбачені в установчих документах. Благодійні організації можуть здійснювати один чи декілька видів діяльності, що не заборонені законом.

Основні напрями діяльності благодійних організацій уже розглядали вище. А безпосередніми формами здійснення благодійної діяльності суб «єктами благодійництва, відповідно в Україну «Про благодійництво та благодійні організації» є: надання одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги; систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги; фінансування конкретних цільових програм; допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійну діяльність; дарування чи дозволу на безоплатне (пільгове) використання про «єктів власності; дозволу на використання своєї назви, емблеми, символів; подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності; прийняття у собі витрат по безоплатної, повному чи частковому утриманню про «єктів благодійництва; інших заходів, не заборонених законом. Здійснення благодійними організаціями благодійної діяльності у вигляді надання конкретних послуг (виконання робіт), що підлягають обов «язковій сертифікації чи ліцензуванню, допускається после такої сертифікації чи ліцензування в установленому законодавством України порядку.

З метою здійснення благодійної діяльності благодійні організації мають право:

— самостійно вирішувати запитання про подання благодійної допомоги її набувачам, використовувати цільові пожертвування, що подаються благодійниками на реалізацію благодійної програми згідно із умовами цого пожертвування;

— утворювати відповідно в Україну свої відділення, філії, представництва;

— про «єднуватися у спілки, асоціації та інші про «єднання, що створюються на добровільній основі й сприяють виконанню статутних завдань;

— обмінюватися інформацією та спеціалістами із відповідними організаціями зарубіжних країн;

— організовувати збір благодійних пожертвувань та внесків від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав та міжнародних організацій;

— постійно визначати форми, про «єкти, суб «єкти й обсяги благодійної допомоги;

— відкривати рахунки (у національній та іноземній валютах) в установах банків;

— засновувати засоби масової інформації, підприємства й організації, займатися видавничою діяльністю;

— бути членом інших благодійних організацій;

— матір власну символіку, Яка підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України «Про про «єднання громадян «(2460- 12) для реєстрації символіки про «єднань громадян;

— популяризувати своє ім «я (назву), символіку;

— матір інші права згідно із законодавством України.

Господарська та фінансова діяльність благодійних організацій.

Надзвичайно важливим є запитання про здійснення господарської та фінансової діяльності благодійними організаціями. Благодійні організації можуть займатись господарською діяльністю лише настільки, наскільки це необхідно для досягнення цілей, для які були створені ці благодійні організації. Благодійна організація користується самостійністю у питаннях прийняття господарських рішень, визначення умів оплати роботи працівників апарату благодійної організації, використання власних фінансових та матеріальних ресурсів відповідно до вимог законодавства.

В частности, благодійні організації можуть:

— здійснювати виробництво товарів й послуг, що приносять й відповідає цілям, для які було б створено ці благодійні організації;

— отримання для реалізації цінні папери, майнові та немайнові права;

— учать в господарських товариствах та товариствах на вірі в якості вкладника.

Законодавчо обмежені права на здійснення деякими благодійними організаціями підприємницької діяльності ними самими. Також встановлені обмеження на доля благодійних організацій в господарських товариствах й товариствах на вірі. Можуть встановлюватись обмеження на деякі види діяльності, якими не вправі займатися благодійні організації. Наприклад, смердоті не можуть бути фінансовими агентами. Також передбачається право засновника благодійної організації, органів місцевого самоуправління, а також органами, якими було б зареєстровано благодійні організації, припиняти підприємницьку діяльність цих організацій, якщо вона здійснюється на шкоду основній діяльності, передбаченій статутом, тобто тимчасово припиняти цю діяльність. В частности: використання благодійними організаціями благодійних пожертвувань не так на благодійні цілі, але в здійснення підприємницької діяльності. [7].

Благодійна організація обліковує на окремих банківських рахунках кошти для господарської та благодійної діяльності як в національній, то й в іноземній валютах.

Порядок відкриття та ведення банківських рахунків благодійних організацій встановлюється Національним банком України.

Фінансова діяльність благодійної організації здійснюється відповідно в Україну. Фінансова діяльність, спрямована на благодійництво, не розглядається як підприємницька чи інша прибуткова діяльність.

Надходження благодійної організації від фінансової діяльності спрямовуються виключно на благодійництво й забезпечення господарської діяльності у розмірах та порядку, передбачених законом України «Про благодійництво та благодійні організації».

У власності благодійної організації можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах. Благодійна організація має право здійснювати відносно майна та коштів, котрі знаходяться у її власності, будь-які догоди, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України. Джерела формування майна та коштів благодійної організації передбачені ст 19 закону України «Про благодійництво та благодійні організації. Це, зокрема: внески засновників (засновника) та інших благодійників; благодійні внески й пожертвування, що мають цільовий характер (благодійні гранти), наданіі фізичними та юридичними особами в грошовій та натуральній формі; надходження від проведення благодійних кампаній по збору благодійних пожертвувань, благодійних масових заходів, благодійних лотерей та благодійних аукціонів із реалізації майна та пожертвувань, котрі надійшли від благодійників; доходи від депозитних вкладів та від цінних паперів, надходження від підприємств, організацій, що перебувають у власності благодійної організації;

Обов’язки благодійної організації.

Отож, були розглянуті права, котрі має благодійна організація. Алі якщо суб'єкт цивільних правовідносин має права, то він має й цивільні обов’язки. Такі обов’язки благодійних організацій передбачені законом України «Про благодійництво та благодійні організації», зокрема, в з статтею 14: Благодійна організація вол «язана забезпечити виконання статутних завдань, вільний доступ до своїх звітів, документів про господарську та фінансову діяльність. Засновники та працівники благодійної організації помиляюся отримувати матеріальних переваг й додаткових коштів у зв «язку з своїм становищем в цій організації, крім тихий, що передбачені законом «Про благодійництво та благодійні організації».

Органи управління благодійними організаціями.

Вищим органом управління благодійної організації є колегіальний орган (загальні збори, із «їзд, конференція), який здійснює свої повноваження згідно з статутом (положенням) благодійної організації. До компетенції вищого органу управління благодійної організації належати затвердження статуту (положення) благодійної організації, внесення змін до нього, обрання виконавчого та контрольного органів благодійної організації, затвердження благодійних програм, визначення основних напрямів діяльності благодійної організації, прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію благодійної організації й вирішення інших питань, що передбачені статутом (положенням) про благодійну організацію. Виконавчим органом благодійної організації є правління (комітет). Повноваження правління (комітету) визначаються статутом (положенням) благодійної організації. Для забезпечення поточної діяльності благодійної організації призначається адміністративно-виконавчий орган на чолі із президентом (директором), повноваження якого визначаються статутом (положенням). Розпорядчі та контролюючі функції в благодійній організації здійснює наглядова рада, персональний склад якої визначається засновниками (засновником). Члени виконавчого органу благодійної організації, крім президента (директора), не одержують заробітну плату упродовж свого роботу в цьому органі. Витрати, обумовлені виконанням статутних обов «язків у цих органах, можуть бути відшкодовані за рахунок коштів благодійної організації за рішенням правління (комітету). На працівників апарату благодійної організації поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення й соціальне страхування.

Якщо брати за приклад міжнародний фонд Джоржа Сороса «Відродженя», то такими органами управління є стратегічне правління й наглядова рада. Стратегічне правління на чолі із директором є виконавчим органом. Його повноваження визначаються статутом фонду «Відродження». В частности, Правління визначає приорітети діяльності фонду, формує стратегію діяльності всієї організації. Розпорядчі та наглядові функції здійснює наглядова рада, персональний склад якої визначається Джоржем Соросом, який є засновником даної мережі благодійних організацій, чи його представниками у даній державі. 8].

Юридичні форми благодійних орагнізацій.

У з статтею 6 закону України «Про благодійництво та благодійні організації» передбачаються такі організаційно-правові форми благодійних організацій: членська благодійна організація; благодійний фонд; благодійна установа; інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо). Конкретна організаційно-правова форма благодійних організацій визначається засновниками (засновником).

Членська благодійна організація.

Учасниками таких организацій можуть бути лише фізичні особини (громадяни). При цьому смердоті не мають ані речових, ані зобов’язальних прав на майно таких юридичних осіб. Інакше кажучи, громадяни як члени благодійних організацій не набувають від участі у яких ніяких майнових доходів та вигід, а чи не вправі витребувати Повернення членських вкладів, пожертвувань та іншого майна, переданого ними благодійній організації.

Благодійні організації є власниками свого майна й не несуть відповідальності за зобов’язанням своїх членів, так саме, як останні не відповідають за зобов‘язаннями цих організацій. Доходи від їхні діяльності надходять їхні учасникам (засновникам). Алі смердоті не можуть розподілятися між членами чи засновниками благодійних організацій, а поступають на потреби цих організацій. Юридичним особами та власниками свого майна можуть визнаватися як окремі ланки таких організацій, то й організація в цілому. як власники майна благодійні оганізації беруть доля в майновому оббігу, але й виключно для досягнення поставлених завдань, для які створювалась дана благодійна організація. Алі про це уже зазначалося вище.

Благодійний фонд.

Це один з видів благодійних організацій, його статус має ряд особливостей. Це відносно новий вид юридичних осіб, особливістю якого є та обставина, що ця організація не заснована на членстві учасників.Крім того, фонд є власником свого майна, на яку у його засновників відсутні будь-які права.

— засновниками благодійного фонду не можуть виступати органи державної влади та місцевого самоврядування, а також державні та муніципальні унітарні підприємства, державні та муніципальні установи;

— благодійні фонди не можуть брати доля в господарській діяльності спільно із іншими особами;

— вищий орган благодійного фонду є колегіальним й члени цого органу управління виконують ці обов’язки добровільно; У якості вищого органу управління благодійного фонду може бути не понад одного працівника його виконавчих органів. Члени вищого органу управління благодійного фонду й його посадові особини помиляюся займати штатні посади в адміністрації комерційної чи некомерційної організації, учасником які є цей фонд. До компетенції вищого органу благодійного фонду відноситься:

Зміна статуту;

Утворення виконавчих та контрольно-ревізійних органів та дострокове припинення їхні повноважень;

Затвердження благодійних програм;

Затвердження річного плану бюджету та його річного звіту;

Прийняття рішень про створення комерційних та некомерційних організацій, про доля в організаціях, відкриття філіалів, представництв. Отож, фонд не має фіксованого членства й його учасники не можуть прямо брати доля в управлінні його справами. Таким чином, засновники фонду вимушені довіряти його керівним органам до того, що стосується використання фонду. А, щоб уникнути зловживань, введено дві такі важливі вимоги: по-перше, створення піклувальної заради, що контролює діяльність фонду та його посадових осіб, й по-друге, фонд зобов’язаний здійснювати свою діяльність публічно. Учасниками (засновниками) фонду можуть бути громадяни та юридичні особини. Фонд є власником свого майна, а його засновники (учасники), не несуть відповідальності за його зобов’язаннями. Майно фонду, що залишається после його ліквідації не підлягає розподіленню між кредиторами. Благодійна та суспільна корисна діяльність фондів потребує постійних матеріальних витрат, котрі неможливо фінансувати при відсутності членських вкладів, бо фонд не має фіксованого членства. Тому фонди у окремих випадках можуть здійснювати підприємницьку діяльність як безпосередньо, то й через господарські товариства, котрі створюються із цією метою. У першому випадку підприємницька діяльність фонду має відповідати суспільно корисним цілям, для які було б створено цей фонд. У іншому випадку фонд може створювати господарські товариства чи брати доля в їхнього діяльності, котра напряму може бути й не пов’язана із його основними завданнями. Алі фонд може створювати лише господарські товариства, а чи не інші види комерційних організацій, а отримані від участі у яких доходи можуть бути використані лише за цільовим призначенням.

Благодійна установа.

Це неурядова та некомерційна організація, створена для реалізації передбачених законодавством цілей шляхом здійснення благодійної в інтересах суспільства чи окремих категорій осіб. Засновником благодійної установи може виступати лише інша благодійна організація. Цілями благодійної установи є:

— соціальна підтримка та захист громадян, включаючи покращання матеріального стану малозабезпечених, соціальну реабілітацію безробітних, інвалідів та інших осіб, котрі з своїх фізичних чи інтелектуальних особливостей не можуть самостійно реалізовувати свої права та законні інтереси;

— підготовка населення до подолання наслідків стихійного лиха, екологічної, промислової та інших катастроф, попередженню нещасних випадків;

— надання допомоги потерпілим в результаті стихійного лиха, екологічних, промислових чи інших катастроф, соціальних, національних, релігійних конфліктів, жертвам репресій, біженцям та вимушеним переселенцям;

— сприяння зміцненню дружби, світу та згоди між народами, попередження соціальних, національних, релігійних конфліктів;

— сприяння зміцненню престижу та ролі родини в суспільстві;

— сприяння захисту материнства, дитинства, батьківства;

— сприяння діяльності у сфері освіти, науки, культури, мистецтва, просвіти, духовному розвитку особистості;

— сприяння діяльності у сфері профілактики та охорони здоров’я громадян, а також пропаганди здорово способу життя, покращання моральнопсихічного стану громадян;

— сприяння діяльності у сфері фізичної культури та масового спорту;

— охорона навколишнього середовища та захист тварин;

— охорона та належне утримання будівель, об'єктів та територій, що мають історичне, культурне, природне значення та місць погребение. Благодійні організації вправі займатися діяльністю по залученню ресурсів та веденню внереалізаційних операцій. Благодійна установа не може брати доля в господарських товариств спільно із іншими особами. Обмежено використання коштів благодійними установами, зокрема: 1. не може використовувати засоби та своє майно для підтримки політичних партій, рухів, груп та компаній; 2. на фінансування благодійних програм може бути спрямоване не менше 80% доходів від внереалізаційних операцій та програм, що надійшли за фінансовий рік; 3. не вправі використовувати на оплату роботи адміністративноуправлінського персоналу понад 20% фінансових коштів, що використовуються протягом року; 4. понад 80% благодійних пожертвувань мають бути використані на благодійні цілі протягом року; 5. майно установи, яким вона вправі самостійно розпоряджатися не може бути передано власнику установи на более вигідних умовах, ніж для інших осіб;

Джерела формування майна благодійної установи: Кошти та майно, передане власниками; Благодійні пожертвуваннями, до того числі тих, що носять цільовий характер, наданіі громадянами та юридичним особами в грошовій та натуральній формі; Доходи від внереалізаційних операцій, включаючи доходи від цінних паперів; Надходження від діяльності по залученню ресурсів; Доходи від дозволеної законом та передбаченої статутом підприємницької діяльності; Доходи від діяльності господарських товариств, заснованих установ; Праця добровольців; Інші, не заборонені законом джерела.

Управління благодійними установами також має свої особливостіобов'язкове створення колегіального вищого органу управління. Обмежена можливість участі членів вищого управління в заміщенні штатних посад в адміністрації комерційних й некомерційних організацій, засновником які є благодійна установа. як виняток, майно благодійних організацій не передається власнику, а використовується на благодійні цілі в порядку, встановленому статутом чи за рішенням ліквідаційної комісії. 9].

Об'єднання юридичних осіб (асоціації та союзи).

Благодійні організації, до того числі й установи можуть добровільно об'єднуватись в асоціації (союзи) цих організацій. Асоціація некомерційних організацій являється некомерційною організацією.

Члени асоціації (союзу) зберігають свою самостійність та права юридичної особини. Асоціація не було за зобов’язаннями своїх членів. Члени асоціації несуть субседіарну відповідальність за її зобов’язаннями у розмірі та порядку, передбаченими установчими документами асоціації.

Благодійні організації й держава.

Законом України «Про благодійництво та благодійні організації» також врегульовано відносини між благодійною організацією та державною (ст. 23- 25). Тому я — не можу обминути це запитання в своїй роботі .

Держава в особі її органів влади гарантує й забезпечує захист передбачених законодавством України прав та інтересів фізичних й юридичних осіб — учасників благодійництва та благодійної діяльності.

Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їхнього посадових осіб у діяльність благодійних організацій, як й втручання благодійних організацій у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування забороняється. Держава законодавчо охороняє права благодійних організацій: особини, винні у порушенні законодавства про благодійництво та благодійні організації, несуть відповідальність відповідно в Україну. У Україні проводяться заходь по заохочення благодійницької діяльності. Наприклад, 18.09.2000 року було б прийнято Постанову Кабінету міністрів № 1491 «Про загальнодержавний огляд меценатства та спонсорства». Метою цієї програми було б створення належних умів, котрі сприятимуть благодійництву та відродженню традицій меценатства в духовному житті народу, звернення уваги суспільства на проблеми сьогодення, наданню допомоги малозабезпеченим верствам населення, а також популяризації благодійної діяльності, Яка спрямовано захист громадян похилого віку, інвалідів, материнства й дитинства, розвитку культури й спорту, охорону та збереження культурної спадщини. Ця програма проводитися щорічно на регіональних та загальнодержавному рівнях. Попереднім розглядом, підготовкою питань, поданих для регіонального огляду будуть займатись регіональні організаційні комітети. На державному рівні ці документи розглядатиме Організаційних комітет із підготовки та проведення загальнодержавного огляду меценатства й спонсорства. 10].

Проблеми, що спіткають благодійні організації в сучасному суспільстві.

Благодійні організації, як й завісься неприбутковий сектор в цілому потребують підтримки як у своєму функціонуванні й розвитку, то й в створенні загального клімату в суспільстві, який бі їм давши змогу успішно діяти. Вісь тих сфери, котрі вимагають особливої уваги: 1. Функціонування й розвиток.

— Формування головної мети й стратегії Багатьом благодійним й некомерційним організаціям в цілому властива короткострокова орієнтація, Яка є наслідком існуючої політичної та економічної нестабільності;

— Керівні органи Часто благодійні організації не мають чіткого уявлення про ті, як найкраще зверни та організувати наглядові та дорадчі органи, а також розподілити між ними ролі та функції;

— Управління Благодійні організації часто створюються ентузіастами, котрі є фахівцями в своїй галузі, але й над управлінні організацією. Щоб вирішити це запитання, керівникам організацій потрібно пройти підготовку в галузях організаційної структури й розвитку, управління та розвитку людських ресурсів, стратегічного планування, інформаційних систем, проектного й фінансового менеджменту, управління грантами, моноторінгу;

— Життєздатність Так саме в питанні управління, тут бракує спеціальних знань;

— Етика, звітність й саморегуляція;

— Комунікація та інформація Благодійні організації нерідко діють в інформаційному вакуумі. Часто неможливо дізнатися, що було б уже зроблено у цій галузі іншими благодійними організаціями, Державою чи комерційним сектором;

— Обмін досвідом та співпраця Багато благодійних організацій побоюються тісної співпрацю із іншими організаціями, оскільки вбачають вони конкурентів на отримання обмежених донорських коштів. Крім того, смердоті остерігаються втратити самостійність;

2. Загальний клімат.

— Законодавство Необхідно підгримувати розвиток законодавства у цій сфері, а також вдосконалювати уже існуюче законодавство.;

— Узгодження діяльності із державним та діловим сектором На державному рівні та в ділових кілках потрібно досягати розуміння тієї позитивної ролі, якої відіграє неприбутковий сектор у громадянському суспільстві, а також користі, якої можуть принести благодійны організації та неприбутковий сектор в цілому державному та приватного сектору;

— Культура соціальної відповідальності та філантропії Є досить нерозвиненою сьогодні, оскільки благодійні організації здебільшого покладаються на фінансування з-за кордону чи намагаються вижити без фінансування взагалі;

— Норми етики Існує потреба у нормах етики та відповідальності, Яка б поширювалася на весь сектор. Без встановлення та дотримання цих норм весь сектор може втратити довіру громадян;

— Інформування громадськості Слід надавати громадянам, державі та діловому сектору понад інформації про позитивну роль благодійних організацій та неприбуткового сектора економіки в суспільстві.

Висновок.

У моїй роботі я розглянула запитання правового регулювання благодійних організацій як юридичних осіб: поняття, загальні засади, порядок створення та припинення, дієздатність й юридичні форми благодійних організацій. Отож, благодійна організація — недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства чи окремих категорій осіб. Благодійна організація є юридичною особою й має усі ознаки, властиві юридичній особі: відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових й особистих немайнових прав, нести обов «язки, бути позивачами й відповідачами в суді, арбітражному суді чи в третейському суді.

як суб «єкт майнових та особистих немайнових відносин благодійна організація наділяється цивільною право-дієздатністю.Правоздатність юридичної особини є спеціальною: вон має правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Благодійні організації набуває права юридичної особини із моменту її державної реєстрації, а припиняють в порядку реорганізації чи ліквідації. Вони мають чітко визначене законом України «Про благодійництво та благодійні організації» коло прав й обов’язків. У сфері господарської та фінансової діяльності законодавством накладаються значні обмеження.

Розрізняють такі основні організаційно-правові форми діяльності благодійних установ: членська благодійна організація, благодійний фонд, благодійна установа, інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).

Отож, треба зазначити, що запитання правового регулювання існування й діяльності благодійних організацій, котрі належати до так званого «третього», неприбуткового сектору є надзвичайно важливим і проблемним для України. Ос-кільки лише державний, комерційний та неприбутковий сектор у співпрацю можуть забезпечити існування стабільної, демократичної, правової держави й громадянського суспільства.

Список літератури.

1. Цивільний кодекс України, 18.07.1989.

2. Закон України «Про благодійництво та благодійницькі організації» від.

16.09.1997.

3."Цивільне право України" под редакцією О. В Дзери, М.С. Кузнєцової, Київ, 2000р.

4."Некоммерческие фонди й ораганизации: правові аспекти" О. Г. Дрокин, А.А. Ігнатенка, С. В Ізотова, С Мовчан, М. С. Невменова, Москва, 1997.

5."Как створити благодійну організацію та влитися управляти нею" Брюс Р. Хопкинс.

6."О благодійної і некомерційної діяльності" під ред. Вербицького, Москва 1992 год.

7."Вітчизна"№ 3−4, 1999 рік. Микола Дейчаківський: «Громадянське сус-пільство й недержавні організації».

8. «Вітчизна» № 3−4, 1998 рік 9. «Вісник законодавства України» № 42, 2000рік «Загальнодержавний огляд меценатства: коментар до Постанови КМУ від 28.09.2000».

10. «Вісник законодавства України» № 47. 2000 рік 11. «Регулювання правового статусу некомерційних організацій цивільних кодексах світу» от.ред. К. Ньюмен ———————————- [1] «Громадянське право» під ред. Ю. К. Толстого, О.П. Сергєєва. [2] «Цивільне право України» под ред. О. В. Дзери, Н.С.Кузнєцової [3]"Цивільне право України" под ред. О. В. Дзери та Н.С.Кузнєцової [4] «Вітчизна» березень-квітень 1998 року [5] «Вітизна» 3−4 1999 року, Микола Дейчаківський «Громадянське сус-пільство й недержавні організації» [6] «Вісник законодавства України» № 42, 2000 рік [7] «Некомерційні фонди й організації: правові аспекти» О. Г. Дрокин, А. А Ігнатенка, С. В Ізотова, С Мовчан, М. С Невменова.

[8] «Вісник законодавства України» № 47, 2000 рік. [9] «Про благодійної і некомерційної діяльності», упорядникВербицький. Москва, 1992 рік [10] «Вісник Законодавства України» № 42, 2000 рік.