Питання організаційно-правового забезпечення інформатизації як провідного напряму модернізації державної податкової служби України (реферат)

Реферат на тему:

Питання організаційно-правового забезпечення інформатизації як провідного напряму модернізації державної податкової служби України Провідним заходом модернізації державної податкової служби України (ДПС) Державною по­датковою адміністрацією України (ДПА) передбачено удосконалення системи фу­н­кці­о­ну­ван­ня усіх органів управління податковою службою через підвищення ефективності їх ін­фо­р­­ма­ційного забезпечення, зокрема шляхом подальшої інформатизації, формування сег­мен­та електронного уряду в нашій країні.

У реалізації політики модернізації значну роль відіграє застосування методології системно-коп­лексного підходу щодо підвищення ефективності організації впровадження досягнень ін­фор­матики в діяльність різних провідних підрозділів ДПС, особливо тих, які виконують такі фун­кції, як адміністрування податківінформаційних відносин з громадськістю та органами дер­жавної влади. Сьогодні впровадження здобутків інформатики в управління соціальними сис­темами також розглядається як важливий чинник інформаційно-аналітичного забезпечення ор­ганів державної влади України.

Питання регламентації організаційних заходів щодо інформатизації будь-якого органу дер­жав­ної влади мають сутність правових відносин і відображаються у відповідних юридичних ак­тах. Серед них важливе місце займають відомчі організаційно-правові документи, у тому чи­слі такі, як концепції, програми, плани удосконалення діяльності (модернізації) відповідного ор­гану державного управління. Але такі адміністративно-правові акти повинні базуватися на від­повідному законодавстві.

Проведені науково-експертні дослідження свідчать, що при модернізації ДПС питанням ор­ганізаційно-правового забезпечення приділено недостатньо уваги. Зазначене можна по­я­с­нити такими чинниками: відсутністю у минулому відповідних прикладних наукових до­с­лід­жень у системі ДПС, а також відсутністю фахівців у системі ДПА в галузі інформаційного пра­ва, правової інформатики та тектології (науки про організацію соціальних систем), а отже, на­явністю ентропії (невизначеності) у керівництва при розробці ідеології, доктрини, концепції та заснованих на них окремих проектів програм і планів модернізації.

Зазначена тенденція є об'єктивною, адже інформаційне право, правова інформатика, со­ці­альна кібернетика як наукові дисципліни в нашій країні знаходяться на етапі розвитку, під впли­вом становлення інформаційного суспільства (яке ще називають кіберцивілізацією, або еле­ктронним суспільством).

У даній публікації пропонується звернути увагу науковців і керівників-практиків на не­о­б­хід­ність заповнення науково-практичної прогалини — формування методології організаційно-пра­вового забезпечення інформатизації як провідного напряму модернізації ДПС.

Основою методології дослідження є принцип праксеологічного співвідношення добрих тра­­дицій правознавства, інформатики, соціальної кібернетики та тектології (теорії організації со­ціальних систем) з новаціями формування інформаційної та правової культури в нашій країні, які екстраполюються на актуальні проблеми модернізації ДПС України щодо їх ін­фо­р­ма­тизації.

Фундаментальні положення соціальної кібернетики інформаційного права та правової ін­форматики щодо сутності організаційно-правового забезпечення інформатизації де­р­жав­но­го управління. Однією з провідних аксіом соціальної кібернетики (базової науки про управ­ління соціальними системами) є те, що врегульованість і порядок самі по собі необхідні для бу­дь-якого суспільно-значимого процесу. Особливо це стосується такого суспільного процесу, який має статус державної значимості, зокрема, якщо він повинен набути загальносоціальної ефек­тивності, а отже, незалежності від негативних синергетичних чинників: простого об'є­к­тив­ного випадку чи свавілля окремих індивідів (суб'єктивного чинника) та інших деструктивних фак­торів як загроз національній безпеці.

Традиційно в теорії організації управління соціальними системами комплекс заходів щодо впровадження досягнень науково-технічного прогресу у сфері електронно-обчислювальної (ко­мп'ютерної) техніки умовно поділяють (на засадах теорії організації гіперсистем) на такі про­відні підсистеми першого рівня забезпечення: організаційно-управлінську, організаційно-те­хнічну (апаратну), організаційно-технологічну (програмно-математичну), лінгвістичну та ор­ганізаційно-правову.

В інформаційному праві та правовій інформатиці як науках, що активно розвиваються під впли­вом формування в Україні інформаційного суспільства, вже наявний значний доробок фу­н­даментальних теоретичних положень (метатеорія) щодо ефективного вирішення проблем практики інформатизації різних соціальних систем, у тому числі органів державного уп­равління [1−6]. Для прикладу наведемо декілька доктринальних положень, які у перспективі мо­жна адаптувати до специфіки, унікальності процесів інформатизації ДПС.

До нормативно-правових актів щодо організації регулювання процесів інформатизації в на­шій країні відносяться законодавчі та підзаконні акти органів державної виконавчої влади. В іде­алі - підзаконні нормативні акти не повинні суперечити законодавству, а розвивати, ко­н­кр­е­­тизувати його положення.

Серед законодавчих системоутворюючих актів щодо інформатизації в нашій країні чільне мі­сце займають: Конституція та ряд законів України, зокрема «Про інформацію», «Про захист ін­формації в автоматизованих системах», «Про Національну програму інформатизації», «Про Ко­нцепцію Національної програми інформатизації» тощо. Організаційно-фінансові заходи що­до проведення інформатизації здійснюються відповідно до Закону України «Про закупівлю то­варів, робіт і послуг за державні кошти» .

З-поміж підзаконних нормативно-правових актів необхідно виділити такі Укази Президента Ук­раїни: «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22.07.98 року № 810/98- «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної ін­фор­ма­цій­ної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» від 31.07.2000 року № 928/2000 тощо.

До групи підзаконних нормативно-правових актів Уряду країни належать: постанови Ка­бі­не­ту Міністрів України: «Про затвердження Положення про технічний захист інформації в Ук­раїні» від 09.09.94 року № 632, «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств і ор­га­ні­зацій України» від 22.01.96 року № 118- Розпорядження Кабінету Міністрів України про за­т­вер­д­жен­ня переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на кожний рік, їх дер­жавних замовників та обсягів фінансування тощо.

Серед міжвідомчих нормативно-правових актів органів центральної виконавчої влади мож­­на виділити наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження форми дер­ж­ав­ної статистичної звітності про діяльність у сфері інформатизації» від 20 липня 1999 року № 258, а також цілий ряд державних стандартів у сфері інформатизації: створення, впроваджен­ня, розвитку та безпечного функціонування автоматизованих інформаційних систем (АІС).

Значну роль у правовому регулюванні інформатизації відіграють відомчі нормативно-пра­вові акти. Серед них можна виділити такі основні групи, які відображено у відомчих наказах усіх органів державної виконавчої влади:

— щодо формування та затвердження організаційних структур відповідальних за ін­форматизацію, а також перелік фахів працівників, які беруть участь у створенні, розвитку, фун­кціонуванні та безпеці АІС;

— посадові інструкції, що встановлюють і закріплюють права, обов’язки та відповідальність пра­цівників провідних підрозділів, функції яких змінилися у зв’язку з інформатизацією;

— щодо правового режиму (правила внутрішнього розпорядку) формування, збереження до­ступу до інформаційних ресурсів АІС (охорони, захисту та усунення реалізованих загроз ін­формаційній безпеці);

— щодо питань організації комплектування, підготовки та перепідготовки кадрів для роботи в умовах інформатизації.

Нерідко розробка зазначеного переліку нормативно-правових актів і ряду інших документів іг­норується при створенні доктрин, концепцій, програм і планів інформатизації органу дер­жав­ного управління. У результаті цього, особливо при зміні кадрів та реалізації інших загроз ін­формаційній безпеці, виникають проблеми підтримки функціонування АІС, зокрема ко­м­п'ю­терних апаратно-програмних комплексів. Існують випадки, коли вони просто ви­клю­ча­ються з інформаційних процесів. Система управління скочується до примітивних (паперових та інших застарілих) технологій інформаційного забезпечення. Це призводить до «розбухання» уп­равлінського апарату (компенсація — заміщення невеликої кількості професіоналів великою кіль­кістю непрофесіоналів). Говорити сьогодні про якість функціонування такої системи уп­ра­вління в умовах інформаційного суспільства та електронного врядування недоцільно.

Питання адаптації положень інформаційного права та правової інформатики щодо сутності ор­ганізаційно-правового забезпечення інформатизації, як складової модернізації ДПС. Ін­фо­р­матизація як складова модернізації ДПС також повинна забезпечуватися рядом но­рмативно-пра­вових актів ДПА. Зазначені нормативно-правові акти можна поділити на дві ка­тегорії:

1. Про автоматизацію внутрішньовідомчих функціональних інформаційних систем на ос­но­ві комп’ютерних технологій. Їх, у свою чергу, можна згрупувати наступним чином:

— інструктивно-методичні документи, що визначають структуру (архітектуру) АІС, ав­то­ма­тизованих баз даних (АБД), перелік її функціональних і забезпечуючих підсистем;

— настанови, положення, інструкції, що визначають порядок створення та функціонування га­лузевого фонду алгоритмів і комп’ютерних програм, у тому числі щодо захисту від не­сан­кці­онованого доступу;

— інструкції, що визначають порядок та процедури діалогу «людина-машина», а також по­рядок діяльності працівників у межах функціональної та забезпечуючої підсистем АІС.

2. Про автоматизацію зовнішньовідомчих функціональних інформаційних систем:

— акти з питань міжвідомчої уніфікації документованих інформаційних ресурсів, їх кла­си­фі­к­ації та кодування відповідно до вимог багатоцільової машинної обробки електронних даних;

— акти, що встановлюють порядок організації, використання та розвитку міжгалузевих ін­тегрованих автоматизованих баз даних, інтеграції інформаційних ресурсів, що надходять до них з АІС різних рівнів органів державного управління.

Серед заходів розробки відомчих нормативно-правових документів державної податкової слу­жби України особливу увагу необхідно приділити таким, що встановлюють правовий ста­тус організаційних структур, які забезпечують функціонування та удосконалення галузевих ко­мп'ютерних інформаційних систем та їх інтеграції в систему інформаційно-аналітичного за­безпечення органів виконавчої влади через електронні засоби телекомунікації.

Відповідно до положень соціальної (у тому числі правової) кібернетики сучасний підхід до визначення методології правового регулювання суспільних інформаційних відносин сьо­го­дні ґрунтується на дослідженні закономірностей розвитку соціально значимих інформаційних по­треб і мотивації поведінки людей. Тому при формуванні організаційних заходів модернізації ДПС та нормативно-правових актів щодо цього процесу повинні обов’язково передбачатися всі визначені законодавством методи адміністративно-правового та дисциплінарного впливу (сти­мулювання), у тому числі і ті, що стосуються запобігання, профілактики та припинення мо­жливих деліктних відносин (правопорушень). Серед адміністративно-правових методів чіль­не місце займають адміністративне стимулювання, матеріальне, економічне та моральне, а та­кож психологічне заохочення, переконання, примус, юридичні санкції, покарання.

Правовий аспект організації управління модернізації ДПС складається також з визначення про­відних зовнішньота внутрішньосистемних компонентів, які виражаються у відповідних по­токах та каналах руху інформаційних ресурсів. У контексті лінгвістичного забезпечення АІС зазначені інформаційні ресурси повинні бути систематизовані, класифіковані та від­по­від­ним чином кодовані, з урахуванням уже здійсненої систематизації в інших органах дер­жав­но­го управління. При систематизації інформаційних ресурсів повинні бути враховані системати­зовані напрями функціонування та розвитку соціально-економічних систем у країні та по­літика формування їх щодо цілеспрямованості й упорядкованості.

Застосування при систематизації інформаційних ресурсів ДПС методу інтеграції щодо їх кла­­сифікації на основі моделей даних дозволить у перспективі гнучко увійти до єдиної державної си­с­теми інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади України, ор­га­ні­ч­но приєднатися до заходів формування електронного урядування (е-уряду) з метою реалізації дер­жавою визначених для неї функцій всебічного задоволення потреб та інтересів громадян Ук­раїни, з урахуванням різних складових чинників національної безпеки.

Як узагальнення можна зазначити наступне:

1. В юридичній літературі обґрунтовано звертається увага на те, що кожне історично виз­начене суспільство з метою уникнення можливих негативних наслідків для соціальної си­с­теми (неорганізованості чи надмірної регламентації) потребує чітко визначеної міри юри­дич­ного врегулювання. Щодо інформатизації, зазначена проблематика досліджується таким на­прямом інформаційного права (на рівні його міжгалузевого комплексного інституту), як пра­вове регулювання у сфері інформатизації. Для зручності його умовно визначають більш ком­пактною правовою категорією — «інформатизаційне право» .

2. Через інформатизаційне право у соціальних процесах поряд з підвищенням конкретності та визначеності збільшується роль інформативності нормативного регулювання процесів ін­форматизації. Тобто, з погляду правової інформатики, орган управління соціальною сис­темою через право (правові норми) інформує суб'єктів суспільних відносин про те, що необ­хідно робити, для кого потрібно робити, для чого потрібно робити, як робити, яким чином ро­бити, кому робити (хто буде робити) і чим робити.

3. Розвиток регулювання інформаційного забезпечення адміністрування податків су­про­во­джується формуванням відносно незалежних (від економічного базису, матеріального ви­роб­ництва) організаційно-правових систем, які ускладнюються і удосконалюються, у міру не­обхідності узгодження співвідношення економічних, культурних та інших потреб, що ви­ни­ка­ють у процесі розвитку інформаційного суспільства в цілому.

Для адекватного правового забезпечення інформатизації ДПС потрібні ґрунтовні постійні, а не фрагментарні наукові дослідження. Наукові постійні дослідження започатковують фор­му­вання відповідного наукового напряму на засадах міжгалузевих досліджень. Умовно цей на­прям можна визначити як фінансово-правова інформатика, одним з провідних інститутів якої повинна стати податкова інформатика.

4. Мета організаційно-правового забезпечення інформатизації в системі управління ДПС може бути реалізована трьома взаємопов'язаними цілями у напрямах наступних організаційних процесів:

• якісною оцінкою права (щодо публічно-правового (державного) та приватно-правового ре­гулювання);

• знанням його можливостей (зокрема на рівні методів державного (публічного) права), ро­льового, мандатного, рамкового та інструктивного регулювання;

• постійним моніторингом і прогнозуванням правовідносин (зокрема тих, що виникають у зв’язку з інформатизацією);

• періодичною оцінкою системи органів управління (їх юридичного статусу, функцій, пов­новажень тощо).

5. З наукового погляду цінність організаційно-правового забезпечення інформатизації ДПС визначається тим, наскільки воно здатне задовольнити потреби суб'єктів суспільних ін­формаційних відносин: окремих індивідів, їх груп, держави, суспільства.

Література:

1. Інформатизація, право, управління (організаційно-правові питання): Монографія /Р.А. Ка­лю­ж­ний, О. Д. Крупчан, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, М. Я. Швець, В. С. Цимбалюк / За заг. ред. М. Я. Швеця, О. Д. Крупчана. — К.: НДЦ правової інформатики АПрНУ, 2002. — 191 с.

2. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: ор­га­ні­за­ційно-правові питання теорії і практики: Монографія /Р.А. Калюжний, В. О. Шамрай, В.Д. Га­в­лов­ський, М. В. Гуцалюк, М. Я. Швець, В. С. Цимбалюк, Ю. В. Яцишин, А. С. Ластовецький / За ред. Р. А. Калюжного та В. О. Шамрая. — К.: АДПС України, 2002. — 296 с.

3. Інформатизація соціального управління: теорія і практика (організаційно-правовий ас­пе­кт): Посібник. Наукове видання / Гавловський В. Д., Коваленко О.І. Цимбалюк В. С. та ін. — Ки­їв. — Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ, 2001. — 190 с.

4. Е-будущее и информационное право / В. М. Брижко, А. А. Орехов, О. Н. Гальченко, В.С. Ци­м­­балюк / Под. ред Р. А. Калюжного и Н. Я. Швеца. — К.: Интеграл, 2002. — 264 с.

5. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права: Монографія /В.М. Брижко, В.Д. Га­в­ловський, Р. А. Калюжний, В. М. Попович, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець, О.І. Яременко / За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного. — Ужгород: ІВА, 2003. — 240 с.