Горе від ума

У самому назву своєї комедії «Горі з розуму» Грибоєдов закладає основну ідею поизведения, ми можемо зрозуміти, що все ньому буде ставитися до поняття «розум». Грибоєдов самий казав що у творах на 1 розумного припадають 15 дурнів. Ми прекрасно розуміємо, що буде одне єдине герой наділений розумом, проте то його оточуючі його тими 15-ту дурниками, про які говорив Грибоедов.

Чацкий і Молчалин Главная роль, звісно, — роль Чацького, без якої було б комедії, а було б, мабуть, картина моралі. У Чацком Грибоєдов міг зображати Самого себе, але мені здається що не хотів би бути таким людиною, але хотів би бачити його із собою, бути може свого рідного сина. І тільки у цій Грибоєдов виставляє Чацького найрозумнішим, а усіх її партнерів у комедії беспросветными дурнями. Чацький набагато розумнішими людей навіть котрі з багато старшою за нього як і начебто повинен мати свою думку і величезний життєвий досвід. Але Чацький непросто розумний, але його підкреслює всі негативні якості інших осіб. Його розум переповнений дотепністю, яке за часту перетворюється на гострослів'я. Це людина великої серця, та заодно він просто дуже чесний в своїх висловлюваннях. Тут показано що може зробити любов навіть із дуже розумним людиною. Чацький не сприймає цього товариства, але змушений залишатися у ньому заради свого кохання до людини, яка розуміє речей, жартів і який не може зробити правильний вибір між начебто простими речами: дурниці і ум.

Чацький хіба що народився багато років раніше від свого времени. Чацкий не нагадує людей яким нічого робити оскільки він ретельно готується до діяльності. «Він славно пише, переводить», говорить про ньому Фамусов, і всі тільки і кажуть про його високому умі. Не минулися, і задарма поїздки зарубіжних країн, в вільні страны.

Сужить би радий, — прислужуватись нудно!- Він сприймає собі нудьги і святковим життя. І одне з головних його помилок у тому що він серйозно видет в Софії свою будущею дружину, і так ж ми думає про те що може бути оскільки він хочет. Чацкий приїжджає у Москві тільки тому аби побачити неї і наштовхуючись холодну стіну у її душі вона відразу мав зрозуміти що йому немає більше місця у цьому будинку. Але він просто дуже сильно її любить щоб поїхати. І повністю занурюється у світ йому чужий і гидкий. Він визнає його й побачив цьому і є його головна трагедия.

Про Чацком ми можемо писати ще чимало і поганого й хорошого, йдеться про Молчалине лише кілька пропозицій і ми можемо вже розкрили його сутність. Молчалін досить сірий людина без свого судження й думки. Він користується думкою сторонніх через брак свого, навіть коли вона неправильно, при цьому він вибирає думку більшості. Молчалін щиро впевнений головним якостями в людини повинні бать поміркованість і акуратність, а Чацький з ним незгодний, і навіть по діалогу з ним думає, що Софії лише пожартувала і неспроможна любити настільки бездарного і дурного человека.

Для Фамусовского суспільства обидва і Чацький і Молчалін лише молоді люди, які мають беззаперечно в усьому слухатися його та його друзей.

Чацький і Молчалін повністю різні люди: них вільна людина і найшвидше залишиться без високого посади чи чину, а інший навпаки якщо і доможеться високих постів через недалекости власного розуму то напевно не залишиться на нижчому щаблі. Кожна молода людина, який прочитає цю «комедію» повинен подчерпнуть що той своє. Один може просто глузувати з жартами і дотепами убік нашого дворянства, а інший розумніший може й замислитися про сенс цього твори може зрозуміти у чому истенное горі Чацького. Кожна людина має зробити вибір Молчалін чи Чацький. Можна бути Молчаленым і мовчки підніматися сходами на гору. Або стати Чацьким й усю життя сперечатися, боротися, домагатися свого, боротися з не просветной дурістю окружающих.