Иностранные запозичення в лексиці англійського языка

Який язик був обраний дослідження ролі запозичень у ньому, очевидно, що запозичення по-різному б’ють по збагаченні словникового складу. У одних мовами де вони надали істотно, за іншими, що походить у різні історичні епохи, мали настільки значний вплив на словниковий склад мови, що перетворенню піддавалися навіть службові слова. i] У лексичному складі англійської запозичення мають незаперечне значення: він буквально зітканий із «чужоземних» коренів, суфіксів і приставок (словотвірними морфем). Отже, ця тема особливо актуальна для вивчаючих іноземну мову, вона завжди буде цікава й, завдяки несметному кількості матеріалу до розгляду і дослідження, постійно породжуватиме нові теми для суперечок і дискусій. Але і вчених, що працюють у області лексикології, залишається безліч питань, які прагнуть дозволу. Вчених, зокрема, цікавить не лише звідки і чому прийшло запозичене слово, а й як він асимілювалося у мові, як підкорилася його граматичному строю і фонетичним нормам, як змінило своє значення і які зміни призвело до її появу в словниковому складі прийняв його мови. Зокрема, найбільший російський лінгвіст ХІХ століття А. А. Потебня[ii] вважав, що, запитувати потрібно що від кого запозичене, що додано, що створене результаті діяльності при запозиченні слова від іншого народу. Але це думка не набула поширення свого часу і знайшла підтримки. Потебня звертав увагу творчий елемент у процесі запозичення. «Запозичати, розмовляв, — отже, брати у тому, щоб можна було доповнити скарбницю людської культури більше, ніж отримуєш». Такий підхід до питання запозиченнях дає змоги виявити закономірності, яким підпорядковується розвиток словникового складу мови, пояснити які у ньому явища виявити їх причини, розкрити зв’язку між історією окремих слів, історією мови та історією народа.

Мова живе і дихає, харчується розвивається, «хворіє» (наприклад, обростає словами-паразитами), — багато в чому перебіг передвиборних процесів аналогічні тим, що зазнає людський організм. Суттєва різниця, по нашої думки, є лише одна: мови вмирають і народжуються значно рідше. Основна проблема, очевидно, у тому, у процесі тривалої історії свого розвитку англійська мова сприйняв значну кількість іноземних слів, тим чи іншим шляхом проникли в словник. Таке велике кількість запозичених слів щодо англійської мові дозволило деяким лінгвістам стверджувати, що англійська мова втратив своєї самобутності і є «гібридний мову». Їх твердження відповідають дійсності. Мета роботи — довести, що, як і раніше, що у англійській дуже багато слів що запозичене зі інших мов таки, цю мову як і є оригінальну, чітку систему.

Рассмотрение запозичених слів (borrowings, loan-words) можна робити у різний спосіб. Історія англійської, вивчає лад мови, його фонетичні, граматичні і лексичні особливості у різні епохи розвитку мови, вивчає словниковий склад англійської мови кожен даний період його розвитку. Тут запозичення з деяких інших мов розглядаються зазвичай стосовно суворо окресленим періоду існування мови. Ми ж, досліджуючи стан словникового складу англійської мови цілому, будемо розглядати запозичення із мов, у тому числі ці запозичення потрапили в досліджуваний мову в усі періоди свого розвитку. До завдань курсової роботи також входить придбання досвіду визначення витоків форм і явищ, віддзеркалюваних будь-якою сучасному слове.

Мета цієї курсової роботи залежить від дослідженні впливу запозичень в розвитку англійської в:

1. Словообразование.

2. Морфологии.

3. Акцентуации.

4. Многосложности. На виконання поставленої мети ставляться такі задачи:

1. Розглянути роль запозичень в языке.

2. Дати класифікацію заимствований.

3. Розглянути поява запозичень щодо англійської мові із різних стран Глава I. Запозичення в лексичній системі языка.

Запозичення становлять особливий пласт лексики і з погляду процесів номінації, і у плані умотивованості. Будучи однією з можливих відповіді потреби номінації, що у результаті мовних контактів, і розширення під впливом інших мовних соціумів, вони є певну економію мовних зусиль при породженні промови, оскільки заповнення номинативных лакун[iii], які з’явились у даному мові, використовуються готові одиниці чужої мови. У той самий час, втрата колишніх асоціативних зв’язків, існували у мові, із якого вони запозичені, влечёт у себе і втрату можливо властивого запозиченим словами у мові джерела умотивованості. Це призводить суттєві труднощі при розпізнаванні їхнього змісту у процесі сприйняття промови. Запозичення як процес використання елементів однієї мови й інші зумовлено суперечливою природою мовного знака: його довільністю як роздільною запозичення силою і непроизвольностью як перешкоджає запозичення чинником. Цим, очевидно, і пояснюється та обставина, що запозичення в сучасному англійській, як, втім, й у російській мові, за даними, дуже непродуктивний. У кількісному плані він значно поступається таким процесам номінації, як словотвір і семантична деривация (словотвір). Сказане, проте, значить, частка запозичень в сучасному англійській менш велика. Запозичені приблизно з 50-ти мов світу, лексичні одиниці становлять майже 75% словникового складу англійського мови та включають пласти лексики, запозичені у різні історичні епохи й під впливом різних умов розвитку та існування. У тому числі - історичні, географічні, соціальні, економічні, культурні і інших умов. Будучи результатом тривалого історичного взаємодії мов, запозичення як процес і запозичення як результат цього процесу є значний інтерес для історії мови, у межах якої отримують детальне висвітлення як причини запозичень, а й їхні языки-источники. Цікаві також шляху, форми і типи запозичень, і навіть перетворення, яких зазнає запозичене слово у новій йому мовної середовищі. Запозичення цікаві, передусім, тим, який вплив вони надають на системне пристрій лексики конкретного мови, і навіть своїм особливим, у разі збереження низки генетичних характеристик, статусом в заимствовавшем їх мові. Це вплив найочевидніше постає тоді, як у процес запозичення втягуються як окремі одиниці, а й цілі групи слів, між якими мові-джерелі існували певні відносини. Значна кількість запозичень англійської (e.g. `rural` (`сільський`) — від латинського `ruralis`, `rus`, `ruris` (`село`, `рілля`, `полі`); `cardiac` (`серцевий`) — від грецького `kardiakos`, `kardia` (`серце`) тощо.) опиняються у мові-джерелі генетично похідними і характеризуються структурно-семантической залежністю і выводимостью. При умови запозичення обох членів таких словотвірними пар деривационные відносини з-поміж них зберігаються й у заимствующем не їхньою мовою. E.g., gloss — `блиск`, `замітка з полів`, `тлумачення`; glossary — `глосарій`, `словник`; dynasty — `династія`, dynastic — `династичний` і т.д. При груповому характері запозичень щодо англійської мові має місце як поповнення підсистеми і похідних слів. Виникає дуже багато морфологічно членимых одиниць, чия комплексність добре відчувається носіями англійської. У результаті відбувається формування нових словотвірними моделей. Отже, істотно розширюються як сам склад морфем англійської, і його словотворчі (деривационные) возможности.

Особливо цікаве життя запозичених слів з нового їм мові. Багато запозичення під впливом системи, у якому вони ввійшли, перетерплюють значні фонетичні, граматичні і навіть семантичні зміни, пристосовуючись, відповідно, до фонетичним, граматичним і семантичним законам даної системи. Процес ассимиляции[iv] може бути настільки глибоким, що чужомовне походження таких слів не відчувається носіями англійської мови та можна знайти лише з допомогою етимологічного анализа[v]. Це найбільш вірно, наприклад, для скандинавських і ранніх латинських запозичень типу get — `отримувати`, skill — `вміння`, sky — `небо`, — skirt `спідниця`, skin — `шкіра`, they — `вони `, street — `вулиця` та інші. На відміну від повністю ассимилировавшихся і засвоєних запозичень частково ассимилировавшиеся іншомовні одиниці зберігають сліди свого зарубіжного походження як фонетичних, (e.g. garage, chаise-longue, chic), граматичних (е.g. singular — datum, nucleus, antenna, plural — datd, nuclei, antennae) і семантичних особливостей (e.g. taiga, tundra, borsch, shchi, pelmeni, vodka, valenki, samovar, matrioshka, kopeck, rouble, knout та інші запозичення з російської, які позначають чужі англійцям реалії і поняття). З метою адекватного їх опису в тямущих словниках англійського мови лексикографами широко використовується енциклопедична інформація, повідомляючи місця поширення, формах існування, засобах застосування які охоплюють об'єктів і явищ. Так, при тлумаченні слів taiga і tundra поруч із зазначенням родової характеристики і диференційних ознак, дозволяють побачити специфіку та відмінність даних реалій від найближчих і відомих носіям англійської реалій, даються вказівки кліматичної зони, географічного ареалу: taiga — swampy coniferous forest of Siberia, beginning where the tundra ends; tundra -treeless plain characteristic of arctic and subarctic regions. Опис запозичених назв грошових одиниць типу rouble також передбачає вказівку як у те, що це грошова одиниця, що становить певне місце у системі грошових одиниць, і про країну, де вона перебуває у зверненні: rouble — see money table: 100 kopecks, Russia.

1.1. Етимологічна класифікація лексики.

З етимологічної погляду вся лексика поділяється на питому і заимствованную.

Запозичення лексики є наслідком зближення народів грунті економічних, політичних, наукових закладів та міждержавних культурних зв’язків. У багатьох випадків запозичені слова потрапляють у мова, як засіб для позначення нових речей та вислови раніше не відомих понять. Запозичені слова можуть також бути вторинними найменуваннями вже предметів і явищ. Це відбувається, якщо запозичене слово використовується для іншій характеристики предмета, коли вона є загальновизнаним інтернаціональним терміном або якщо іноземні слова насильно проникають у мову (при військової окупації чи насадженні нової релігії). Історія мови розкриває всі, що відбувалися у мові на різних етапах його існування, Причини (чинники) змін, які закладено у самому мові, називають лінґвістичними (чи интерлингвистическими), а чинники, пов’язані з історією народу, із загальним розвитком людського суспільства, экстралингвистическими. Ці дві поняття і ще дві боку історії мови постійно соприкасаются.

Багатозначні слова зазвичай запозичаються у одному з своїх значень, і обсяг значення слова при запозиченні, зазвичай, сужается.

Велику роль розвитку словникового складу англійської зіграли запозичення з латинського і французької мови. Певний впливом геть словник англійської надали також скандинавські языки.

Запозичення латинської лексики пов’язано, переважно, із трьома подіями у історії англійського народу: римським пануванням (з І за V століття н.е.), прийняттям християнства Англії (VI-VII ст.) і культурним сплеском за доби Відродження (XV-XVI вв.).

Вплив французької англійською був сильний в період французького панування країни, коли національний англійська мова не склався. Вторгнення французів до Англії в 1066 року стало початком періоду нормандського завоювання. французька мова протягом тривалого часу був державною мовою Англії, Україні існувало двомовність (білінгвізм). Певний кількість лексики було запозичене пізніше: після реставрації династії Стюартів й у з французької буржуазної революцією 1789 года.

У ХІ ст. Англія входило у державу датського короля, куди входили також Данію й частина Норвегії та Швеції. Цей період називають історія періодом скандинавського завоювання Англії. Вплив скандинавських діалектів на англійська мова виразилося у запозиченні лексики. Прийнято вважати, що скандинавське вплив у відомої мері сприяло редукции[vi] і відпаданню закінчень в англійських словах, тобто, у кінцевому счёте, становленню характерного аналітичного ладу англійського языка.

«Аналитизм» мови виявляється у особливому граматичному ладі, при якому зв’язок слів у пропозиції здійснюється головним чином відповідність до певним порядком слів і з допомогою службових слів — прийменників і союзов.

Англосаксонський мова була мовою синтетичним: зв’язок слів в пропозиції виражалася переважно у вигляді зміни самих слів. У давньоанглійській мові мові була розвинена система словоизменительных форм: іменники мали розвинену систему схиляння і категорію грамматического роду, прикметники погоджувалися з іменниками в роді, однині і відмінку, дієслова мали спеціальні форми висловлення досконалого й недосконалого виду та др.

Запозичення лексики може статися усним і письмовим шляхом. У разі запозичення усним шляхом слова швидше асимілюються у мові. Слова, запозичені письмово, довше зберігають свої фонетичні, орфографічні і граматичні особенности.

Запозичення буває безпосереднім, і навіть твориться з допомогою язика-посередника. Языками-посредниками були, наприклад, латинський (через латину в англійський потрапило багато грецьких слів) й французький (з яких було запозичене багато латинських слов).

Серед основних способів запозичення лексики — транскрипція, транслітерація, калькування і семантична заимствование.

Транскрипція (фонетичний спосіб) — це таке запозичення словникової одиниці, у якому зберігається її звукова форма (коли трохи видоизменённая відповідно до фонетичними особливостями мови, в який слово запозичається). У такий спосіб з англійської мови запозичені слова football, trailer, jeans sport, labour, travel, people, castle, fortress та інші. У англійській запозичені із французького regime, ballet, bouquet і багато інших. Такі слова характеризуються тим, що й загальний звуковий комплекс виявляється для заимствующего мови новим, хоча кожен із складових звуків, за рідкісним винятком, замінюється звуком мови, куди вони попадают.

Транслітерація — це спосіб запозичення, у якому запозичається написання іноземного слова: літери заимствуемого слова замінюються літерами рідної мови. При транслітерації слово читається за правилами читання рідного мови. Методом транслітерації з англійської мови на російський запозичені слова круїз (cruise), мотель (motel), клуб (club). Транслитерированы при запозиченні з англійської також багато імен власні: Вашингтон (Washington), Техас (Texas), Лондон (London). У англійській багато слів грецького, латинського і французького походження, які зберегли свої графічні особливості, хоч і прочитуються з правилам англійського языка.

Калькування — це спосіб запозичення, у якому запозичаються асоціативне значення і структурна модель слова чи словосполучення. Кальками називаються запозичення як буквального перекладу іноземного слова чи висловлювання, т. е. точного відтворення його засобами приймаючої мови зі збереженням морфологічній структури та мотивування. При калькировании компоненти заимствуемого слова чи словосполучення переводяться і з'єднуються на зразок іноземного слова чи словосполучення. Наприклад, німецьке іменник Vaterland, перекладене частинами, дало англійську кальку Fatherland; російське іменник «самогубство» — калька латинського suicide (sui — `себе, cide — `вбивство); англійське іменник self-service, запозичене на російський мову методом калькирования, має форму `самообслуживание`.

Такими кальками є, наприклад, багато які є інтернаціональними запозичення з мови індіанців: pale-face `блідолиций`, pipe of peace `трубка світу`. Багато калік серед запозичень з російського: palace of culture, house of rest.

Методом калькирования щодо англійської мові створено дуже багато слів і фразеологічних одиниць з урахуванням латинського і французької мови. Кальками є, наприклад, такі словарні одиниці: below one`s dignity — `негідним для себе (з латів. infra dignitatem); under consideration — `обговорюваний" (з латів. sub juice); vicious circle — `порочне коло" (з латів. circulus vitiosus); masterpiece — `шедевр" (з франц. chef d`oeuvre) still life — `натюрморт (з франц. nature mort); pen name — `псевдонім" (з франц. nom de plume) і другие.

Семантична запозичення — це запозичення нового значення, часто переносного, до наявного у мові слову. Слова pioneer і brigade були у англійській мові й до проникнення нього «советизмов», але значення: `член дитячої комуністичної організації` і `трудовий колектив` вони мали під впливом російської післяжовтневого периода.

Семантичні запозичення відбуваються особливо легко в близькоспоріднених мовами. Багато прикладів можна знайти серед скандинавських запозичень. Приміром, древне-английский дієслово dwellan, `блукати, зволікати`, під впливом древнескандинавского dveljawun, розвився в сучасному англійському в dwell, `жити`. Отже, в звуковому відношенні dwell перегукується з англійської, а семантичному до скандинавського глаголу.

Випадків семантичного запозичення серед іменників більше, ніж серед дієслів. Іменник gift в давньоанглійській мові означало не подарунок, а `викуп дружину` і далі, внаслідок асоціації за суміжністю — `весілля`. Скандинавське слово gift означало `дар, подарунок`, і це вдарило по значенні справжнього слова. З скандинавського отримали свої сучасні значення слова: bread (в др.-англ. `окраєць хліба`), dream (в ін.- анг. `радість`), holm (в др.-англ. `океан, море`), plough (в др.-англ. `міра земли`).

Калькування, транскрипцію, транслітерацію, семантичні запозичення як способи запозичення слід відрізняти від однойменних способів перекладу. Не розрізняючи зі свого механізму, вони різняться по своїм кінцевим результатам: під час перекладу немає збільшення словника, тоді як із запозиченні в «скарбничці» з’являються нові словарні единицы.

Оскільки процес асиміляції іншомовних елементів починається з часу введення в мову перекладачами, доречно сказати кілька слів про техніці перекладу специфічних іноземних найменувань. При перекладі слів і висловів з незрозумілим асоціативне значенням, і навіть під час перекладу найменувань реалій можна буде застосувати транскрипція, рідше транслітерація, калькування і пояснювальний переклад (передача значення іноземного слова чи словосполучення засобами рідної мови без збереження мотивування і форми). Наприклад, переклад слова the Speaker словосполученням «голова палати громад», слова backbenchers словосполученням «рядові члени англійського парламенту» тощо. При объяснительном перекладі в виносці може бути в транскрипції перекладне слово, у разі «спікер» і «бекбенгерз». При калькировании, транскрипції і транслітерації необхідно іноді вдаватися до коментарів (так, наприклад, «яйцеголовими» в США насмішкувато називають інтелектуалів, і интеллигентов).

Можливо також застосований прийом, є різновидом пояснювального перекладу і калькирования -заміна асоціативного значення. Але це виключає необхідності коментарю. Зловживання транскрипцією і калькированием як методами перекладу засмічує мову. При незрозумілою мотивації транскрипція і калькування без коментарів неприпустимі, оскільки переведення у звичному значенні слова у разі отсутствует.

Через війну впливу англійська мова інших мов таки у його словниковому складі сталися певні зміни, найпомітнішими у тому числі є следующие:

1) У англійській з’явилося багато іншомовних словникових одиниць, особливо слів, запозичених із французького, латинського і грецького мов (грецькі слова були запозичені через латину). Знання значень найпоширеніших коренів грецького і латинського походження допомагає розкрити мотивацію запозичених слів і зрозуміти їх значення. Ознайомлення з семантикою найбільш уживаних грецьких і латинських коренів слід також для правильного вимови і написання поширених термінів та загальнонародних слов.

Деякі грецькі і латинські коріння у сучасних англійських словах.

E.g. Audio, латів. `слухати` /auditorum, audience/; Bios, грецьк. `життя` /biology, biography/; Centum, латів. `сто` /cent, century, centenary/; Demos — `народ` /democracy, demography/; Grapho, грецьк. `писати` /graphic, phonograph/; Homos, грецьк. `однаковий` /homonym, homophone/; Lexis, грецьк. `слово`; lexicon, грецьк. `словник` /lexicology, lexicography/; Onoma, грецьк. `имя`/synonim, antonim, pseudonym/; Phone, грецьк. `звук` /phonetics, phoneme, phonology/; Scribe, scriptum, латів. `писати`, `написаний` /describe, subscribe, scriptwriter, inscription/; Tele, грецьк. `вдалину`, `далеко` /telescope, telegraph/; Video, латів. `бачити`; visus латів. 1) `зір`; 2) `вид`, `видовище` /visible, vision, revise, television, evidence/; Vita, латів. `життя ` /vital, vitality, vitamin/.

2) У англійській з’явилися іншомовні словотворчі елементи. Зазвичай, афікси не запозичаються окремо, а вычленяются з потоку запозичених слів, після приєднуючись до споконвічним основам і створюючи разом із нові слова. У англійській багато латинських і французьких афіксів: anti-, re-, pro-, counter-, -ism-, -age-, -able-, -ous і др.

3) Під упливом запозичень багато споконвічні англійські слова вийшли з ужитку чи змінили своє значення. Наприклад, замість древнеанглийских слів, які виражали відповідно поняття `ріка, битва, армія, астрономія, арифметика, поезія` з’явилися французькі чи запозичені через французьку мову латинські і грецькі слова `river, battle, army, astronomy, arithmetic, poetry`, скандинавські займенника they, them витіснили древнеанглийские слова з тим самим значенням; під впливом скандинавських слів sky і anger англійські іменники heaven і wrath звузили своє значение.

4) З’явилося багато різностилевих, оціночно неадекватних синонімів (переважно романського происхождения).

5) Однією з наслідків запозичення стало виникнення етимологічних дублетів. Етимологічні дублети — писав, етимологічно висхідні лише до й тією самою основі, але повинні у мові різне значення, вимова і написання. Наприклад: catch і chase, goal і jail, channel і canal.

Виникнення етимологічних дублетів пояснюється досить конкретними причинами. Одне і те слово могло заимствоваться на певний певний час чи із джерел. Наприклад, латинське canalis «канал» прийшло в англійська мова через діалект центральної Франції у вигляді channel і крізь діалект північної Франції у вигляді canal, і форми ці диференціювалися по значенням. Латинське quies, quietus `спокій`, `відпочинок`, запозичене у англійська мова має форму quiet, те слово, зайшле через французьку мову, існує у мові як quite. Через війну проникнення (різні періоди) в англійська мова через французький латинського іменника corpus «тіло» мають місце етимологічні дублети corps «корпус» і corpse «труп».

Більшість що у час етимологічних дублетів — романського походження. Проте є також англо-скандинавские дублети (disk і disc, shirt і skirt) і споконвічно англійські (shade і shadow, scale і shell). У сучасному англійській етимологічні дублети може бути синонімами чи хибними синонімами (shade і shadow, frail і fragile) чи мати подібну форму і «бути хибними омонимами (liquor і liqueur, through і thorough, corpse і corps). Диференціація таких слів важлива практичного оволодіння языком.

Історична спільність багатьох етимологічних дублетів може відчуватися нині. Такі дублети розійшлися за формою і значенням, і зіставлення їх здійснюється лише щодо мови в історичному ракурсі. У практичному плані таке слово труднощі уявити не можуть, так як де вони зближуються в сучасному свідомості ні структурно, ні семантично. Наприклад, host і guest, hotel і hostel, ounce і inch, prune і plum. Деякі етимологічні дублети придбали протилежні значення, як, наприклад: ward — обличчя, яка під опікою і guard — стража; той, хто охраняет.

6) Через війну запозичення англійська мова поповнився інтернаціональними словами. Інтернаціональними називають слова, які у багатьох мовами, але повинні незначні фонетичні відмінності, пов’язані особливостям вимови кожної мови. Наприклад: адресу, address (анг.), adresse (фр.), Adresse (ньому); Telegraph (ньому.); соціалізм, socialism (анг.), socialisme (фр.), Sozialismus (ньому.) Інтернаціональні слова є этимологическими дублетами, які відбулися в вона найчастіше від грецьких і латинських корней.

7) З’явилося багато слів, вимова і написання яких немає відповідає нормам англійської. Але вони виявляються деякі граматичні особливості. До особливостей запозичених слів, не повністю ассимилировавшихся у мові, ставляться следующие:

*У словах, запозичених із французького мови на більш пізній період, літера g читається як [ж]: genre, prestige; поєднання ch читається як [ш]: machine, chauffeur; кінцева згодна не читається: corps, ballet.

*У словах грецького походження звук [k] передається на листі буквосочетанием ch: Christ, character; літера p перед p. s не читається: psychology, psychiatry; звук [f] передається на листі буквосочетанием ph: alphabet, emphasis; у середині слова замість і пишеться y: sympathy, physics.

Таблица 1. «Етимологічна структура словника англійського языка».

|Местный (свій) елемент |Запозичений елемент | |індоєвропейський елемент |кельтський (V-VI в. н.е.) | | |латинський | |німецький елемент |I група — I в. е. | | |II група — VII в. н.е. | | |III група — епоха Відродження | |англійський елемент |скандинавський (VIII-XI в. н.е.) | | |французький | | |1) норманнские запозичення | | |(XI-XIII в. н.е.) | | |2) паризькі запозичення | | |(Відродження) | | |грецький (Відродження) | | |італійський (Відродження і | | |пізніше Відродження) | | |іспанський (Відродження і пізніше| | |Відродження) | | |німецький | | |індійський | | |російський |.

Ця таблиця потребує пояснень. По-перше, слід звернути увагу до те, що друга колонка містить як більше груп, а й укладає в собі більше слів. Це високим відсотком запозичених слів у «англійському мові (нагадаємо, близько 75%), які прийшли результаті багатьох історичних подій та Міжнародних зв’язків. З погляду словникового складу слід класифікувати англійська мова як мову міжнародного походження чи, по крайнього заходу, як із романських (оскільки переважають французькі і латинські слова). Але якщо враховувати відносну частоту поширення слів, ясно, що англосаксонське спадщина найбільше. Місцевий елемент у «англійському мові містить дуже багато слів із високим частотністю повторення: це як артиклі, приводи, союзи, допоміжні дієслова, і слова, які позначають предмети й поняття повсякденні (child, water, come, good, bad). З іншого боку, граматична структура, сутнісно німецька, залишилася недоторканою іноземним впливом. Також треба сказати, що у різні часи пуритани намагалися очистити англійська мова від іноземних слів, замінюючи їх англо-саксонскими. Один лінгвістичний націоналіст написав: «Уникайте латинських похідних; використовуйте стислі виразні англо-саксонські односкладові слова». (Avoid Latin derivatives; use brief, terse Anglo-Saxon monosyllable). Іронія у цьому, що єдине англо-саксонское слово у тому слогані - англо-саксонский.

Ненадовго повернемося до першої колонці таблиці, що представляє місцевий елемент, основу англійського словникового складу. Колонка складається з трьох груп, і лише третя датована. Слова цієї групи з’явилися торік у англійській у XXI столітті чи пізніше. Тобто по тому, як німецькі племена мігрували на Британські острови. Що ж до індоєвропейській і німецької груп, всі вони настільки древні, що датувати їх зовсім сложно.

Індоєвропейський елемент — писав, загальні всім або заради великої кількості мов індоєвропейській групи. Англійські слова цієї групи позначають елементарні поняття, без яких не можна людське спілкування. Їх можна поєднати у такі группы:

1.семейные відносини: father, mother, brother, son, daughter 2. части тіла: foot, nose, lip, heart.

3.животные: cow, swine, goose.

4.растения: tree, birch, corn.

5.времена діб: day, night.

6.небесные тіла: sun, moon, star.

7.прилагательные: red, new, glad, sad 8. числа від 1 до 100.

9. особисті та вказівні займенника (крім they) 10. большое кількість дієслів: be, stand, sit, eat, know.

Німецький елемент представляє слова, загальні всім чи більшості мов німецького походження. Деякі основні групи німецьких слів схожі з групами індоєвропейського элемента:

1.части тіла: head, hand, arm, finger, bone 2. животные: bear, fox, calf 3. растения: oak, fir, grass.

4.природные явления: rain, frost.

5.времена року: winter, spring, summer.

6.ландшафты: sea, land.

7.человеческое житло і меблі: hous, room, banch 8. мореходные суду: boat, ship 9. прилагательные: green, blue, grey, white, small, thick, high, old, good.

10.глаголы: see, hear, tell, say, answer, make, give, drink.

Власне англійський елемент, в певному відношенні, протиставлено першим двох груп. Він лише датований приблизно, але й має спільну рису: слова споконвічно англійські і немає нічого схожого походження зі словом інших мов таки, тоді як і індоєвропейських і німецьких словах можна знайти спільну корень.

Глава II. Вплив окремих мовних культур формування лексичного складу англійського языка.

2.1. Запозичення з скандинавських языков.

У цьому главі спробуємо докладніше розібрати питання французьких і скандинавських запозиченнях щодо англійської мові, як найбільш важливих на формування словникового складу сучасного англійської. Але й проблема походження словникового складу мови не обмежується проблемою заимствований.

У словниковому складі сучасного англійської різні історичні верстви, неоднакові з походження, характером і обсягу можуть бути більш-менш чітко від'єднані одне від друга. Причому у основному намічається така класифікація слів: 1. Слова, безсумнівно, запозичені: та якщо з скандинавських мов; б) із французької; в) з латинського і грецького мов; р) з російської буд) з інших мов. 2. Старий лексичний фонд англійської, тобто сукупність слів сучасного англійської з відрахуванням зазначених вище запозичень. 3. Слова не запозичені і старі, але освічені в порівняно пізня година з запозиченого чи старого матеріалу. Особливість цієї категорії у тому, що вона виділяється лише доти, бо є у вигляді цілі, готові слова; якщо пам’ятати безпосередньо коріння, то слова цієї категорії можна віднести до різним переліченим вище групам (беручи до уваги тих випадків, які взагалі зрозумілі). Приміром, сучасне англійське слово eatable ґсъедобныйґ створено від дієслова eat ґестьґ з допомогою суфікса -able-, запозиченого із французької, і, отже, як єдине ціле може бути старим словом; але з своєму корені -eat- належить до старого лексичному фонду.

Англійська мова належить до західної підгрупі німецьких мов, а тому слова, які становлять старий фонд англійської, дуже часто знаходять етимологічні паралелі за іншими німецьких мовами: порівняйте, наприклад, англійське house, німецьке Haus, голландське huis, норвезьке hus, шведське hus; англійське day, німецьке Tag, голландське dag, норвезьке dag, шведське dag.

Як багато етимологічних паралелей споконвічним англійським словами перебуває, природно, в мовами західнонімецької підгрупи, зокрема, німецькій: порівняйте англійське night, німецьке Nacht; англійське way, німецьке Weg; англійське book немемецкое Buch і т.п.

Ведучи мову про запозиченнях, треба враховувати ряд обставин, що ускладнюють цю і так непросту проблему. До речі, і саме поняття «запозичення» є відносним, обумовленою нашим фактичним знанием.

Звичайно називаємо то інше слово запозиченням, якщо можливо вказати фактичний джерело цього запозичення. Проте, багато слова, не включённые отже, у запозичення, може стати запозичення з будь-якого невідомого джерела або дуже древніми запозиченнями. Наприклад сучасне англійське слово inch «дюйм», запозичене з латинської на вельми давню епоху (латів. uncia 1/12 будь-якої заходи), виступає зовсім рівні права, із сучасним англійським поняттям foot «фут», і але був відомий іншомовний джерело слова inch, то він, поза всяким сумнівом, віднесено до слів споконвічно англійським. Слід також відрізняти запозичення внаслідок безпосереднього масового спілкування англійців носіями інших мов таки. Як відомо, среднеанглийский язик у протягом довгого часу розвивався під безперервним впливом, з одного боку, скандинавських говірок, принесённых скандинавськими завойовниками в IX-XI ст., з другого — французької, «привезённого» до Англії нормандськими завойовниками в 1066 року. Вплив скандинавських мов і культур французької в зазначені періоди слід виділяти особливо, як незрівнянно значніше і глибоке, ніж вплив інших мов таки чи вплив скандинавських мов і культур французької в інші періоди історії «аглицкого» языка.

Вплив скандинавських мов пов’язані з завоюванням Англії скандинавами протягом IX-XI ст. Приблизно однакова щабель суспільно-економічного і охорони культурної розвитку завойовників обумовила насичення англійський мову слів, що пропагують вже відомі англійцям предмети і явища об'єктивної действительности.

Порівняйте anger — ґгневґ (средне-английское, anger — ґнесчастье, біда, розлад, гневґ; з скандинавського і древнескандинавского, angr — горі, сум); fellow — ґпареньґ, ґтоварищґ (ср.-англ. felawe — ґтоварищ, компаньйон, пареньґ; з ск.-древнеск. felagi -`товариш, компаньйон, співучасник`); fit -`приладжувати, постачати, встановлювати, відповідати` (ср.-англ. fitten — `влаштовувати`; древнескск. fitja — ґсвязыватьґ); weak -`слабкий` (ср-англ. weik, древнеск. veikr) та інші слова.

З приведённого списку цілком очевидний, що запозичення з скандинавських мов виглядали звичайні повсякденні, широко уживані слова, пов’язані з поняттями, які мали у «англійському мові синонимическое вираз: порівняйте ср-англ. angry `роздратований, сердитий`, wrooth `сердитий, злий`; skye `хмару, хмари`, heaven -`небо, небеса`; taken `брати, хапати, починати`, niman `брати, хапати`; they `вони`, hi, heo, he `они`.

Щоб остаточно зрозуміти причину вищезазначеного характеру скандинавських запозичень, необхідно враховувати, що англійська мова, з одного боку, і скандинавські мови, принесені до Англії, з іншого боку, були мовами близько родинними. Відомо, у разі близько родинних мов ми спостерігаємо особливе співвідношення, оскільки такі мови можуть не більше більш-менш легко застосовуватися одночасно у тому ж процесі спілкування. Таке співвідношення між мовами назвали «потенциально-диалектным».

У період скандинавського завоювання правильніше не про різних мовами, йдеться про різних діалектах однієї й тієї ж мови. Необхідно враховувати, що мова є тотожний собі (у тому ж мовою, хоча у різних діалектних варіантах) і остільки, що й бо всі різноманітні складові мови (слова, типи їх побудови, зміни і поєднання, кошти освіти пропозицій та інші) однак пов’язані між собою взаємної залежністю в певну, хоч і різноманітну систему. Цю систему, виникла внаслідок взаємодії, була привнесена у процес регулярного спілкування, утворить єдину, яка має істотних розривів «мережу». Отже, ті чи інші слова проникали з скандинавських говірок в англійські здебільшого над силу те, що вони пов’язані з якимиабо новими поняттями для англійців, а силу те, що у процесі регулярного й масового спілкування між англійцями і скандинавами дані слова виявлялися на більш зручних для адекватного висловлювання думок. Можна припустити, наприклад, що слово they витіснило відповідне среднеанглийское слово hi (heo, he) у зв’язку з тим, що у системі особистих займенників у період повинна була значна омонимия[vii], яка до певної міри було усунуто запровадженням скандинавського диалектного варіанта they. Переважна більшість випадків, проте, відбувалося взаємодія між англійським і скандинавським діалектними варіантами у зв’язку з їх регулярним ототожненням як варіантів того самого слова. Внаслідок цього взаємодії мові з’являвся третій варіант, який поєднує у собі риси обох діалектних варіантів (як англійського, і скандинавского).

Порівняйте сучасне англійське ken `кругозір, коло знань`, `знати` (уживано в Шотландії): в давньоанглійській мові відповідний дієслово cennan (датське слово) мав значення `оповістити, оголосити`, значення ж `знати` з’явилося під впливом древнескандинавского Kenna `навчати, знати`; совр. анг dwell `жити, жити, перебувати, докладно, затримуватися`: значення `затримуватися` перегукується з датському dwellan `виманювати проти, заважати, обманювати, помилятися`, а значення `жити` до древнеангл. dvelza, сканд. `жить`.

Зазначений характер проникнення англійська мова скандинавських коренів зумовив те, що «скандинавизмы» в словниковому складі англійського мови в переважній більшості випадків від моменту появи ставилися до загальновживаної лексиці. Найчастіше вони збереглися щодо них словникового складу й надалі: anger, angry, fellow, fit, get, hit, leg, low, skill, take, want, week, till, they й інші подібні. У окремих випадках вони просто заміняли відповідні англійські синоніми (they і take) чи витісняли їх у периферію словникового мови (sky при анг. heaven, skin при анг. hide). До цього слід додати що й таке: скандинавські запозичення як виглядали загальновживані слова, а й дали дуже багато похідних слів: hap — `випадок, щасливий випадок`, haphazard — `випадок, випадковість`, haphazard — `випадковий`, hapless -`нещасний, злощасний`, happen — `случатися`, happening -`випадок, подія`, happy — `щасливий`, happily — `щасливо`, happiness — `щастя`, `perhaps` - `можливо`; weak — `слабкий`, weaken — `послабляти, слабшати`, weak-headed — `недоумкуватий, легко пьянеющий`, weak-kneed — `слабкий на ноги`, weakling -`слабовільний людина`, weakness — `слабкість` і другие.

У системі сучасного англійської скандинавські запозичення функціонують які з споконвічно англійськими словами, нічим не відрізняючись від останніх. Щоправда, дехто з тих слів фонетично характеризуються наявністю початкового [cк], яке, як відомо, в споконвічно англійських словах перейшов у [ш] (sky, skin, skill, scathe та інші). Проте ця риса не виділяє скандинавські запозичення особливо, що у сучасному англійській наявність початкового [ск], завдяки масовому проникненню іншомовних слів, є чимось винятковим: scobs — `тирсу, стружки`, scoff — `глузування`, scope — `розмах, охоплення`, scorch — `опалювати`, score — `карб`, Scotch — `шотландський`, scout — `розвідник` і багато другие.

У іншому плані слід розглядати запозичення з тієї ж скандинавських мов у пізніший період. Ці запозичення в переважній більшості випадків є загальновживаними словами, немає або вони майже немає похідних і вирізняються зі свого фонетикоорфографическому виглядом: tungsten, geyser, ski та інші. Такі лексичні одиниці в словниковому складі сучасного англійської мають характер одиничних украплень у цілому зближуються большє нє ранніми запозиченнями з скандинавських мов, і з пізнішими запозиченнями із німецького, голландського та інших німецьких мов (про них поговоримо пізніше): waltz — `вальс`, nickel — `нікель`, zinc — `цинк`, Luftwaffe — `авіація` й інші подобными.

2.2. Запозичення із французької языка.

Зовсім інший характер, ніж ранні скандинавські запозичення, носять французькі запозичення епохи нормандського завоювання. Тут слід враховувати, передусім, те, що французьку мову стосовно англійської мови зайняв панування як мову двору, феодальної знаті, урядових установ, зі школи і взагалі як основний мову писемності (поруч із латиною). У зв’язку з цим, французькі слова, в на відміну від скандинавських, здебільшого яскраво відбивають становище, образ життя, діяльність й інтереси тих громадських шарів, які виключно чи переважно користувалися французькою мовою: action -дію (средне-англ. accioun — `дію, обвинувачення`: з старофранцузької сучасною accioun); agreeable — `приємний, згоден` (cр-aнгл. agreable: з старофр. agreable); beauty — `краса` (ср.-англ. beautee: з старофр. beate); carpenter — тесля (carpenter: з старофр. carpentier); duke — герцог (duk: з старофр. duc) і з другие.

Панування французької завершується у другій половині XVI століття, але найбільше запозичень потім із нього доводиться саме цього час: англійська мова, витісняючи французький, особливо потребував збагаченні своєї лексики тими елементами, якими мав последний.

Слід, проте, відзначити, що спочатку французьку мову поширювався в Англії головним чином формі нормандського діалекту, змішаного із елементами північно-східних французьких говірок. Вже XIII в. французьку мову почав втрачати в Англії характер живого розмовної мови і поступово перетворювалася на традиційний офіційна мова (тепер французькому мови відведена роль офіційного у сфері міжнародного документоведения (як латини — у медичній області)). У зв’язку з цим пізніші запозичення створюються переважно не з англо-французького, та якщо з центрально-французского (паризького чи франсийского), преобладавшего в XIII веке.

Як очевидно з приведених вище прикладів, запозичення із французької мови, виглядали, на відміну запозичень скандинавських, специфічні термины-названия, пов’язані з новими поняттями, привнесёнными нормандськими завойовниками. Більшість цих запозичень і залишилася на периферії словникового запасу і з своїм фонетичним і структурним особливостям мови особи: вони є численну групу складних слів, типових переважно для мови літературного і наукового і характеризуються специфічною словообразовательной структурою. Проте, деякі слова з часом стали звичайними, повсякденними і загальновживаними: наприклад, face — обличчя (la face), gay — веселий (gai), hour — годину (l'heure), ink — чорнило (les encre), joy — радість (la jolie), letter — лист (la letter), money — гроші (la monnaie), pay — платити (payer), river — ріка (la riviиre), table — стіл (la table), place (la place), large (large), change (changer), minute (la minute), second (la second), mountain (la montagne), soil (le sol), air (l'air), flower (la fleur), fruit (le fruit).

У зв’язку з тим, що із французької мови в англійський було запозичене дуже багато лексичних одиниць, чимало з яких мали складну словообразовательную структуру, вплив французької в великою мірою позначилося на системі англійського словотвори. Певні французькі суфікси і префікси, які в запозичених словах, могли вибиратиметься з цих слів і використовуватися для освіти слів, від споконвічних коренів. Наприклад: суфікс -able, витягнутий з цих запозичень, як acceptable — прийнятний при accept — приймати; суфікс -ence — з difference, excellence, evidence, violence;

З іншого боку, запозичення із французької мови збільшили випадки конверсии[viii] у «англійському мові. Річ у тім, що з одному й тому ж основи із французької мови було багато паралельних запозичень. У системі англійської, вони оформилися парадигмами[ix] різних частин промови: honour — честь (honour: з старофр. honur, honour) — honour — почитати (са. honouren: з старофр. honorer) і др.

Однак було б помилкою вважати, що це пари слів французького походження, співвідносні за конверсією в сучасному англійській, є паралельні запозичення. Набагато частіше у англійський язик із французького заимствовалось лише одна з слів, а інше створювалося за конверсією базі цього слова лише згодом: abuse — зловживання, образу — освічене від abuse — погано звертатися, зловживати, ображати (са. abusen — зловживати, погано звертатися, ображати, обманювати: з старофр. abuser) і другие.

У цьому випадки конверсії, зумовлені паралельним запозиченням із французької, та нещасні випадки конверсії, виниклі з урахуванням одного французького запозичення у самому англійській, зовні нічим немає друг від друга: порівняємо, з одного боку, honour — (to) honour; labour — (to) labour; note — (to) labour; note — (to) note; pain — (to) pain тощо., і з з іншого боку, abuse — (to) abuse; act — (to) act; direct — (to) direct і т.п. Це вкотре доводить, що розмежування системі сучасного англійської таких випадків, як honour (честь) — honour (почитати), і таких випадків, як abuse (образу) — abuse (ображати), з урахуванням їх різного походження немає під собою жодних підстав. Ці випадки мали різну історію, але у час вони у цілком однакових відносинах, тож повинні прагнути бути визнані тотожними з погляду сучасної англійського языка.

Пізніші запозичення із французької мови виділяються особо.

Насамперед, зазначені запозичення нечисленні. З іншого боку, ці запозичення здебільшого немає або «майже немає паралельних однокорневых утворень, а нерідко різняться і в звуковий і орфографічної оболочке.

Запозичення із французької мови продовжують поповнювати словниковий склад по сьогодні. У ХІХ і на початку ХХ століття вони мають переважно книжковий характер. Однак у період, безпосередньо наступний за закінченням Другої світової війни, англійська мова позичає французькі слова внаслідок живого спілкування американської армії з французьким народом. Особливо цікаво вплив французьких слів на лексику англійської мови останнім часом (кінець ХХ століття). Французькі запозичення з’являються у багатьох сферах життя. І це політика, і світське життя, спорт і відпочинок. Вони насичують англійська мова фарбами, роблять його особливим, оживляют.

Попри те що, сучасний англійська мова полягає приблизно третину з слів романського походження, не втратив свою самобутність як мову німецької групи. Багато французьких і інших іноземних запозичень як збагатило цю мову, але у якийто ступеня компенсувала недостатньо розвинену систему словотвірними коштів на висловлювання новопонять чи відтінків значень. Багато запозичення із французької мови було зумовлено исторически:

. слова, пов’язані з феодальними відносинами: feudal, baron, vassal, liege, chivalry (дехто з тих слів, тоді отражавшие у своїй значенні феодальну ідеологію, пізніше отримали загальний сенс: command, obey, serve, noble, glory, danger).

. майже всі титули, крім king, queen, earl, lord і lady нормано-французского происхождения.

. слова, пов’язані державним управлінням people, nation, government, power, authority, court, crown тощо. д.

. слова, пов’язані з грошовими відносинами: money, property.

. слова, які позначають їхні стосунки: parent, spouse, cousin, uncle, aunt, nephew, niece.

. дуже багато військових термінів та слів, пов’язаних із війною. Усі назви військових чинов.

. Численні слова, які означають задоволення і розваги: feast, leisure, pleasure, delight, ease, comfort, chase і з карткові терміни: trump, асі, cards.

. юридичні терміни: accuse, court, crime, felony, plaintiff, defendant, attorney тощо. д.

. французькими словами називалися професії ремісників, що обслуговували феодалів: tailor, butcher, painter, carpenter, joiner.

Необхідно зазначити, що у народну латину франки, готи і бургунды, котрі підкорили романізованих галів і які взяли їхню мову, принесли багато німецьких слів. Тому нічого дивного у цьому, що з французьких запозичень багато слів німецького, зрештою, походження: banner, blank, blanket, blue, choice, coat, Dance, garden, gay, pocket, ticket, war. І останнє, що ж слід зазначити у тому параграфі: французькі запозичення трапляється важко від латинських, точніше, важко відрізнити прямі латинські запозичення від непрямих. Наприклад, слово figure могло прийти і прямо з латини (figura) і із французької (figure).

2.3. Запозичення з латинського языка.

Ще до поселення німецьких племен, англов, саксів і ютів на Британських островах, між тими племенами і римлянами існували торговельні зв’язки, які залишили деякі сліди у тому мовами. Запозичення цього періоду, яку заведено називати першим періодом латинських запозичень, відбивають характер культурно-економічних і військових відносин римських і німецьких племен. Нові слова зазвичай висловлюють нові поняття, які постали з прилученням до вищої культурі римського народу цього періоду. До таких запозиченням относятcя такі слова: port (Lat. portus), cycene (kitcen) від Lat. coquina, piper (pepper) від Lat. Piper та інші. Припущення, що це слова були запозичені англосаксами ще до його переселення на Британські острови, полягає в даних порівняльно-історичного аналізу. Зіставляючи лексичний склад різних німецьких мов і культур діалектів, порівняльно-історичне мовознавство встановило спільність багатьох слів латинського походження на цих мовами. Природно, виникло припущення, що це слова англосакси принесли з собою. Проте наявність багатьох цих слів й у мові кельтів, з якими англосакси прийшли о зіткнення на островах, не дає можливості точно встановити, через брак пам’яток, потрапили ці слова в англосаксонський мову безпосередньо з латинської чи були запозичені із кельтського мови вже в території Британии.

Переважна більшість латинських запозичень пов’язані з запровадженням християнства 597 р. Більшість цих запозичень висловлює церковнорелігійні поняття. Загальний підйом культури, пов’язані з запровадженням християнства, повлёк у себе поява новопонять, нуждавшихся в відповідному мовному оформленні. З’явилися нові слова з латинського мови, обозначавшие поняття зі сфери культури та побуту. Наведемо приклади латинських слів, яких спіткало англосакс язик, і збережених в сучасному англійському языке.

1. Предмети домашнього побуту, інструменти, гармати: ancor (anchor) от.

Lat. ancora; box (box) від Lat. buxus; cealc (chalk) від Lat. calcem; paper (paper) від Lat. paryrus; pyle (pillow) від Lat. pulvinus; post.

(post) від Lat. postis; purs (purse) від Lat. bursa; sicol (sikle) от.

Lat. secula;

2. Предмети одягу: cappe (cap) від Lat. cappa; socc (sock) від Lat. soccus.

3. Заходи ваги і довжини: circul (circle) від Lat. circulus; pund (pound) від Lat. pondo; ynce (inch) від Lat. incia.

4. Назви тварин, птахів та риб: assa (ass) від Lat. asinus; camel.

(camel) від Lat. camelus; turtle (turtle) від Lat. turtur; truht.

(trout) від Lat. tructa.

5. Назви рослин: palm (palm) від Lat. palma; pere (pear) від Lat. pirum; rose (rose) від Lat. rosa; lilie (lily) від Lat. lilium; plante (plant) від Lat. planta.

6. Слова, пов’язані з релігійними поняттями: engel (angel) від Lat. angelus; biscop (bishop) від Lat. episcopus; cyrice (church) від Lat. cyriaca; munuc (monk) від Lat. monachus; nunne.

(nun) від Lat. nonna; papa (pope) від Lat. papa.

Усього, за підрахунками англійського лінгвіста Бо, до кінця давньоанглійської періоду налічувалося близько 450 латинських запозичень, беручи до уваги похідних слів імен власних. Багато латинських слів потрапив у англійська мова під час XIXIII століть, під час норманнского завоювання. Але ці слова, у своїй більшості, вже зазнали, більшою або меншою мірою, фонетичним, граматичним і семантичним змін у нормандському діалекті французької, який запозичив це слово з латинского.

Найбільше слів, запозичених англійською мовою з латини, є звані книжкові запозичення. Це слова, проникли у мову в результаті безпосереднього, живого спілкування між народами, а у вигляді письмових документів, книжок тощо. Книжкові запозичення якісно відмінні решти запозичень. Перш всього, вони менше схильні до різного роду змін, особливо семантичним. Це логічно пояснити тим, що книжкові запозичення, в протягом тривалого часу, обмеження сферою свого вживання — літературної формою даного мови. Далі, ці запозичення зазвичай носять відвернений, абстрактний чи термінологічна характер. Більшість латинських книжкових запозичень щодо англійської мові доводиться на період XVI, і навіть XVXVI ст., цебто в добу Відродження в Англії. У творах Уиклифа[x], Ленгланда[xi] і Чосера[xii] зустрічаються більш тисячі латинських слів, які були раніше засвідчені в англійській. У період Відродження з’являються слова з області медицини, літератури, теології, технічні терміни та інші. Список цих слів неможливо дати не більше короткої глави. Треба лише скласти спеціальний словарь.

Більшість таких запозичень можна назвати по морфологічним ознаками, наприклад, дієслова, які мають у інфінітиві суфікс -ate-, освічені від причастя колишніх часів латинських дієслів I дієвідміни, як separate, translate, meditate, exaggerate, congratulate; дієслова, які мають у інфінітиві суфікс -ute-, утворені від основи причастя колишніх часів групи латинських дієслів III дієвідміни, як prosecute, execute; прикметники, освічені від латинських дієприкметників нашого часу з основою на -antі -ent-, наприклад, evident, transparent, patient, triumphant, apparent, obedient.

Наступні століття — XVII, XVIII — були книжкових запозичень з латинської. Найчастіше це звані «вчені слова», нерідко зберігають особливості морфологічного характеру латинських слів, як, наприклад, inertia, sanatorium, genus, radius, curriculum, datum, vacuum.

Нарешті, в сучасному англійській є і ті запозичення, що цілком зберегли свій латинський образ, тобто, не зазнали і не піддаються нині ніякої мовної асиміляції. Цей вислів і висловлювання використовують у мові свого роду й з латинської. Сфера їх споживання дуже обмежене: звичайно вживаються в стилях наукової прози, в ділових документах, в високе ораторському стилі промови. До цим запозиченням ставляться такі формулювання, як: alma mater, bona fide, ex officio, conditio sine qua non й дуже далее.

Як у попередньої главі, у процесі запозичень слів однією мовою з іншого трапляється так, коли одна і те слово запозичається двічі. Це лише у разі тривалих историкоміждержавних культурних зв’язків між народами, мови яких зіштовхуються. Саме така історія впливу латинської англійською. Багато латинські слова з’явилися торік у англійській двічі: одного разу з французької, вдруге безпосередньо з латинської. Друге запозичення зазвичай віддалене від першого значним проміжком часу, необхідним, у тому, щоб знову запозичене слово розглядалося б як назвати нове. Виходять етимологічні франко-латинские дублети. До латинських запозичень книжкового характеру потрібно вважати і деякі словотворчі елементи — префікси і суфікси. Ці словотворчі морфеми були запозичені із латинської в ролі самостійних лексичних одиниць; вони були запозичені в складі цілих слів і лише пізніше осмислені як словообразующие морфеми. Проте, в лінгвістичної літературі їх прийнято називати запозиченими аффиксами.

Отже, латину справив значний впливом геть збагачення англійської новими словами. У значною мірою це пояснюється лише тим, що нормандське завоювання Англії, який із собою дуже багато французьких слів, підготувало грунт щодо вільного припливу латинських слів через етимологічного кревності. У історичної лексикології трапляється важко сказати, потрапило те або інше слово в англійська мова із французької чи латинського языков.

Серед запозичених латинських слів виділяється певна група слів, які тією чи іншого звуковий формі, граматичному оформленні та сенсовому змісті вдасться знайти у низці мов — інтернаціональні слова. Саме латину дав найбільш значну кількість таких слів. Це тим, що латину за доби феодалізму для багатьох країн Західної Європи інтернаціональним мовою науки, а деяких країнах взагалі літературною мовою. Своє значення мови науки латинський мову зберіг до XVII-XVIII ст. Сучасні медицина, хімія, ботаніка, зоологія, філософія, політика, мистецтво досі широко користуються латинськими основами для позначення знову виникаючих понять. З латинських слів, запозичених англійською мовою і є інтернаціональними словами, можна згадати такі слова: obligation, constitution, alibi, agriculture, microscope, modern, laboratory, program, system, socialism, communism, capitalism, climate, radius, tradition й дуже далее.

Слова, яких відносять на період запозичення до 800 р., могли потрапити до англійський через кельтський язик, і бути пов’язані з який тривав чотири перших століття нашої ери пануванням римлян в Британії, чи потрапити до мову англов і саксів поки що не континенті. Хай то не було, вони свідчить про вищої, ніж в кельтських і німецьких племен на той час матеріальної культурі римлян і означають конкретні речі й поняття, раніше англо-саксам невідомі. E.g.: port — латів. portus, порт wall — латів. vallum, вал wine — др.-англ. win, латів. vinum, вино mile — др.-англ. mil, латів. milia (passuum), тисяча (шагов).

Багатство запозичень у «англійському мові повело до утворення великого числа дублетів. Дублетами називаються чи кілька слів, які мають спільне коріння і несе спільний походження, проте вони, розвиваючись різними шляхами, отримують кілька різні звукове оформлення і значення. E.g. похідні від дієслова facere: factor, factory, faculty, defect, defeat.

Багато латинські назв збереглося в топоніміці. Так, латів. castrum зміцнення, форт, мало множину, castra з граматично пов’язаним значенням табір, звідки др.-англ. ceaster і сучасне — caster, Chester у різних географічних назвах. Наприклад: Lancaster, Dorchester, Manchester, Winchester.

Усі слова цієї групи запозичені усним шляхом, повністю асимільовано і увійшли до основний словниковий фонд англійської. При цьому підкорилися граматичному строю англійської, втративши ті граматичні форми, які було властиві латинській мові, а також підкорилися усім тим закономірним фонетичним змін, які припадають на словах англійської протягом його истории.

Існує ще одна група латинських запозичень: здійснюються не усним, а книжковим шляхом, і позначають переважно отвлечённые поняття: basis, area, crisis, idea, ratio, stimulus. У тому числі багато дієслів і прикметників: operate, cultivate, demonstrate, evolve, educate, admit, permit, complete, accept, affect, locate, separate, senior, junior, minor, inferior, exterior, superior, dependant.

Найважливіші ознаки слів латино-романского походження такі: переважання двусложных і складних основ з префіксами, причому префікси закінчуються на згідну: ab-, ad-, corn-, dis-, ex-, in-, im-, il-, sub-; подвоєння згодних: bb, cc, ft, 11, mm, nn, pp, rr, ss, tt.

2.4. Запозичення з кельтських языков.

Як відомо, німецькі племена — англы, сакси і юти, які переселились на Британські острови в V в., маємо справу з споконвічним населенням цих островів — кельтськими племенами. Проте у з низьким культурноекономічним розвитком племен, вплив кельтських мов на англосаксонський було незначним. Це вплив фактично звелася до запозичення кількох слів з кельтських мов, збережених в сучасному англійській мові й до нашого часу. Щодо більше кількість кельтських слів було запозичене англійською мовою на більш пізні періоди вже з гаэльского (Ірландія) і шотландського мов. У ролі прикладів ранніх запозичень їх кельтських мов можна згадати і такі слова: bard — бард, співак, поет; bin — мішок, кошик (для вина, зерна); brat — дитина, пострел, поріддя; brock — борсук; down— пагорб; dun — серовато-коричневый.

А до того, найбільш раннього періоду запозичень з кельтських мов, відносять ще й латинські слова, запозичені кельтськими племенами з латини під час підкорення римлянами британських островов.

Та оскільки це слово потрапили до англійська мова з кельтських мов, природно, вони розглядаються як кельтські запозичення. Це слова, як: bannock — прісна корж; cross — хрест; pillion — седельная подушка; plaid — плед.

Деякі географічні назви також є ранніми кельтськими запозиченнями у «англійському мові, наприклад: Aberdeen, Ben Lomond, Dunbar, Kildare, Dunstable, Billigshurt. Із пізніх запозичень можна згадати такі слова, проникли в англійська мова з уельської, ірландського і шотландського мов: coracle — рибальська човен, сплетену з верболозу і обтягнута шкірою; cromlech — кромлех (кельтське спорудження бронзової доби); eisteddfod — збори уэльских бардів; flanel — фланель; flummery — страву, приготовлене із пшениці чи вівса; також будь-яке солодке страву з млива, яєць і сахара.

Всі ці слова запозичені англійською мовою з уельської (кельтської групи). За винятком двох останніх слів, всі є свого роду раритетами, тобто рідко уживаними словами.

З іншого кельтського мови — шотландського в англійська мова потрапили такі слова: сlan — клан, рід (в Шотландії); claymore — старовинний палаш (шотландських горців); сrag — скеля, стрімчак; glen — вузька долина; loch — озеро, вузький морська затока; veel — назва швидкого (шотландського) танцю; slogan — гасло, заклик tartan — картата вовняна матерія; З ірландської мови були запозичені такі слова: banshee — дух, стогони якого віщували смерть; bog — болото, трясовина; galore — багато shamrock — трилисник shillelagh — кийок spalpen — ледар tory — торі, консерватор

2.5. Запозичення з російського языка Заимствования з російської, особливо у послеоктябрьскую епоху, вимагають особливого розгляду. У англійській, як та інших німецьких мовами, ще найдавніші часи зустрічалися слова, які мали спільне коріння зі словом слов’янських мов, і, очевидно, були запозичені із діалектів слов’янських племен в XII столітті. Це слова, як: мед, молоко, коноплі, плуг та інші, древнеангл.: meodu, совр. анг. mead; древнеангл. henap, совр. анг. hemp; древнеангл. meolk, совр. анг. milk; древнеангл. ploz, совр. анг. plough.

До раннім запозиченням з російської належить слово sable (соболь). У період XII-XIII ст., як відомо хутро соболі обіймав велике місце як продукт обміну, виконуючи функцію грошової одиниці. У англійських словниках це слово зафіксовано вже у XIV столітті, причому, крім значення іменника «соболь», воно дається й у значенні прикметника «чёрный».

Багато російських запозичень щодо англійської мові з’являється, проте, вже у XVI столітті, після встановлення більш регулярних економічних і полі-тичних перетинів поміж Росією і Англией.

Проникли в англійська мова у період російські слова зі свого значенням є різноманітних найменуваннями предметів торгівлі, назвами правлячих, станових, посадових і підлеглих осіб, установлень, назвами предметів ужитку та географічними назвами. У цей час і пізніше запозичаються російські слова, як beluga, sterlet, rouble, pood, czar, ztarosta, moujik, kvass, shuba, vodka, samovar, troika, babushka, pirozhki.

Проникають і пояснюються деякі спеціальні терміни. Наприклад: siberite (особливий вид рубіна), uralite (азбестовий сланець). Чимало з цих слів увійшли до словниковий склад англійської мови та використовуються англійськими писателями.

У ХІХ столітті, з зростанням народно-демократичного визвольного руху у Росії англійській з’являються слова, відбивають це суспільнополітичне рух. Наприклад, Decembrist — декабрист, nihilist — нігіліст, nihilism, nihilistic, narodnik, intelligentsia. Звісно, коріння таких слів, як nihilist, Decembrist, intelligentsia — латинські. Але ці слова є запозиченнями з російської, оскільки виникли в Росії, у зв’язку з певними явищами російської дійсності як і такі проникли до інших языки.

Крім вищезгаданих слів під час XVIII-ХІХ ст. в англійська мова проникають та інші російські слова. Чимало з цих слів, такі, наприклад, як ispravnik, miroed, obrok, barshina та інші, є у зараз у російській мові історичними термінами й у англійському зустрічаються лише за історичних описах чи історичних романах. Росіяни запозичення, проникли в словниковий склад англійської, як і інші запозичення, перетворюються на своєму звуковому образі і граматичної структурі, підпорядковуючись внутрішнім законам розвитку англійської. Це добре можна простежити з прикладу таких слів, як kopeck, knout, sterlet і інші, звуковий образ яких перетворено за законами англійського вимови. Множинне число в багатьох запозичених із російського мови іменників оформлено щодо англійської по граматичним нормам англійської — steppes, sables й інші подобное.

Багато запозичені російські слова утворюють похідні по словообразовательным моделям англійської — narodism, nihilistic, to knout — бити батогом, sable (як прикметник) й дуже далее.

У «дооктябрьский» період позичалися переважно слова, пов’язані особливостям російської природи й побуту і продуктами торгівлі з Росією: sable соболь; astrakhan каракуль; sterlet стерлядь; steppe степ; verst верста; izba дерев’яна і т. д.

У тому числі є фонетичні запозичення, де для створення нового поняття запозичається і розпочнеться новий звуковий комплекс: Soviet, sputnik, bolshevik, kolkhoz, activist, agitprop так звані кальки, т. е. буквальний переклад елементів російських слів і висловів зі збереженням морфологічній структури: house of rest чи переклади, іноді навіть поясняющие переклади: shock-worker, five-year-plan, collective-farm woman (колхозница).

Лише наприкінці ХІХ століття в англійська мова, як й інші мови світу, з російської «просочуються» слова, пов’язані зі зростанням суспільнополітичного руху. Протягом ХХ століття ми бачимо щодо англійської мові російські слова, що свідчить про інтересі англійського народу до політичних подій в России.

Росіяни запозичення також зіграли більшу роль вдосконаленні сучасної філософської і політичною термінології всіх мов, у цьому однині і английского.

2.6. Запозичення із німецького языка.

У англійському словниковому складі є значну кількість слів, запозичених із німецької мови. Разом про те, власне німецьких словникових одиниць, увійшли до складу англійської лексики, непогані і багато. Річ у тім, що дуже великий кількість слів, запозичених із німецького мови та які стосуються галузі, є образованьями від латинських і грецького коріння, тобто, це, насправді, слова інтернаціональні, хоча вони були запозичені із німецьких джерел. Багато грецькі і латинські слова перетворилися на інтернаціональні префікси. Наприклад, anti-, counter-, inter-, sub, ultra-, переважають у всіх мовами широко уживані грецькі суфікси: -ist, -ism, -isk.

До запозиченням з мови, насамперед, ставляться слова, які виражають поняття суспільно-політичного і філософського характеру. Більшість їх оформилося у «англійському мові в перекладної формі, тобто у формі кальки. Калькування низки словосполучень і складних слів німецької мови полегшувалося близьким спорідненням німецького і англійського языков.

Перші запозичення з мови ставляться до 16 віці. У цілому цей період було запозичені слова, які стосуються торгівлі, військовій справі; назви деяких рослин; слова, що характеризують покупців, безліч інші. Наприклад: halt (стій!), lance-knight (ландскнехт[xiii]), kreuzer (крейцер, назва монети), junker (юнкер).

Вже XVI столітті у Англії починається активна розробка рудних родовищ, розвивається металургія. Німеччина на той час була передовий країною гірського справи і металургійної промисловості. З Німеччині Англію прибувають фахівці гірського справи. Під час правління Єлизавети I Тюдор організуються дві промислові компанії, керовані німцями. Дуже мабуть, у результаті безпосереднього спілкування з людьми, розмовляючими німецькою, відбувалося спочатку усне запозичення німецьких слів. У письмових документах це слово з’являються не раніше 17 століття. Такі терміни гірничорудної промисловості, як: zinc, bismut, cobalt та інші потрапили до англійська мова з немецкого.

У XVII столітті з’явилися нові позики в галузі торгівлі, і військової справи. Наприклад, groschen (гроші); drillinq (тренування); plunder (грабіж); staff (штаб); fieldmarshal (фельдмаршал) і другие.

У у вісімнадцятому сторіччі вплив німецької мови виявилося слабше, ніж у попередньому столітті. Це, вочевидь, пояснюється загальною політичним і економічним занепадом Німеччини після Тринадцятирічної войны.

У другій половині XVIII століття вони були запозичені такі слова, які стосуються області геології, мінералогії і гірського справи: iceberq, wolfram, nickel, qletscher.

У ХІХ столітті сфера запозичень значно розширюється. З’являється ряд запозичень в галузі гуманітарних наук, громадського життя і політики. Запозичається багато термінів (в галузі хімії і фізики, філології, мистецтва). Чимало з цих запозичень є кальку чи є інтернаціональними словами. Словами, що відносяться до лексикології, є, наприклад: ibdogermanic (Indogermanisch), Middle English (Mittelenglisch), umlaut, ablaut, grade (Grad), breaking, folk etymology (Folksetymologie), vowel0shift (Lauterverschieburg), loanword (Lehnwort).

Слова, які позначають продукти і предмети: marzipan, kohl-rabi, schnapps, kummel, kirsch, vermuth. Слова в галузі музики: leitmotiv, kapellmeister, claviatur, humovresgue.

Назви тварин: spits, poodle.

Для запозичень ХХ століття характерно помітне переважання слів, пов’язаних, безпосередньо чи опосередковано, з війною. У період після року запозичається ряд слів, що пропагують поняття і реалії, що з’явилися в час гітлерівського режиму. Найвідоміші їх: Black Shirt (Schwarhemd), Brown Shirt (Braunhemd), der Euhrer, gauleiter, Gestapo, Hitlerism, Nazi, Stormtroopers (Stumabteilung), the Third Reich (третя імперія), blitzkrieg, bunker, Luftwaffe, Wehrmacht.

2.7. Запозичення із голландського языка.

У словниковому складі англійської позначилися тісні торгові, військові й економічні зв’язок між Англією і Нідерландами, поддерживающиеся протягом тривалого історичного періоду. Уся торгівля Англії до XVI століття обмежувалася басейном Балтійського й Північного морів. Між англійськими портами і портами Ганзейського союзу підтримувалася жвава зв’язок. Багато слів, які стосуються суднобудуванню, мореплаванню, торгівлі, було запозичене у період з голландського языка.

Другу групу запозичень служить відбитком військових відносин, як союзницьких, і ворожих, між двома странами.

Саму велику групу запозичень становлять слова, відбивають економічні зв’язок між Англією і Нідерландами. Деякі слова були запозичені від перших голландських поселенців у Північній Америці. Ряд запозичень пов’язані з колонізацією Південної Африки голландцями. З колоніальними захопленнями також пов’язано запозичення низки слів з мов населення колоній, які надійшли у склад англійської лексики через голландський мову. Нарешті, невеличка група запозичень належить до області искусства.

Найбільш раннім запозиченням з голландської мови є слово pack (тюк, пакет) — 1225 г.

Найбільше запозичень із голландського мови надійшов у англійський словниковий склад протягом XIV-XVII століть. У тому числі найбільш відомі такі: bulwark (бастіон); ledger (бухгалтерська книга); keel (кіль); freight (фрахт); hose (шланг); skipper (шкіпер); rover (пірат); deck (палуба); spool (котушка); nap (ворс на сукне).

XVII століття стає періодом розквіту знаменитої фламандської школи живопису. Це виявилося в словниковому складі англійської мови вигляді низки запозичень, які стосуються мистецтву, наприклад: easel (мольберт); landscape (пейзаж); sketch (набросок).

2.8. Запозичення з італійської языка.

Економічні і політичні зв’язку Англії й Італії починають посилено розвиватися з чотирнадцятого. Англійська економіка пов’язана з італійської мануфактурою, яка міг би існувати без англійської вовни. Підготовка до столітньої війні було проведено Едуардом III за власний кошт флорентійських банкірів. Ці економічні та політичні зв’язку знайшли собі свій відбиток у словниковому складі англійської, який, починаючи з XIV століття, позичає італійські слова, які стосуються торгівлі, мануфактурі і військовому делу.

Проте особливо сильний вплив італійська мова надав за доби Відродження. Відомо ті значення, яке література і мистецтво Відродження мали для всієї європейської культури. Англія також пережила на собі «це вплив. Ознайомлення з італійської літературою цього періоду, подорожі до Італії, вивчення її живопису, скульптури й архітектури, інтерес до італійської музиці, до країні, усе це виявилося у низці запозичень з італійської языка.

Слід зазначити, що, у зв’язку з значним поширенням італійських запозичень у розвинених європейських мовами, деякі італійські слова були запозичені англійською мовою не безпосередньо, а ще через інші. Наприклад, barouche (італійське слово baroccio — бароко); cohl-rabi (іт. cavoli rape — кольрабі) запозичені із німецької мови. Більшість італійських слів до XVI століття було запозичене через французький, і лише з XVI століття з’являються запозичення безпосередньо з італійської языка.

Найбільш ранні (XIV-XV ст.) запозичення ставляться до торгівлі та військовій справі. Так в галузі торгівлі, і фінансів були запозичені слова: ducat, million, lombard. З галузі військового справи і мореплавання: alarm (тривога), brigand (бандит), bark (барка).

У XVI столітті економічні зв’язки Польщі з Італією викликали нові позики: carat (карат), traffic (рух транспорту), porcelain (порцеляна), contraband (контрабанда), bankrupt (банкрут), soldo (сольдо), battalion, squadron, citadel, pistol. Однак найбільша кількість слів, запозичених із італійської, пов’язані з областю мистецтва (література, живопис, музика, архітектура). Наприклад: sonnet, stanza, motto, model, miniature, madonna, fresco.

Інші запозичення цього періоду: bandit, biretta, mustachio, lottery, bravo, duel, cavalcade, escort, artichoke, gondola. У XVII столітті зростає кількість запозичень, які стосуються громадської життя, торгівлі, і навіть мистецтву й музиці, наприклад: manifesto, intrigue, bulletin, risk, umbrella, balcony, corridor, pedal, solo, opera, vivace, piano, largo, allegro, grotto, volcano, cascade.

У у вісімнадцятому сторіччі тривале захоплення італійської музичної культурою викликало новий приплив музичних термінів їх італійської цей період з’явилися таке слово як soprano, falsetto, viola, cantata, mandolin, trombone, trio, fantasia, aria, tempo, obligate, crescendo, andante. З області інших напрямів мистецтва були запозичені слова: picturesque, costume, terracotta, dilettante.

У ХІХ столітті запозичаються деякі слова, відбивають політичну боротьбу з Італії. Наприклад, carbonary, cammorra. Збільшується група запозичень, що з наукою, проте, найбільше запозичень, як в попередні двоє століть, надійшло в галузі музики і мистецтва. Для прикладу можна навести такі слова: sonatina, cavatina, legato, prima donna, diva, fiasco, studio, replica.

З запозичень початку ХХ століття можна назвати: autostrada, duce і fascist (останнім словом пов’язані з латинським словом fasces — назва емблеми виконавчої влади в Давньому Римі (пучок березових прутів з ввіткнутим посередині топором)).

Варто додати, що у англійській, як та низці інших європейських мов, вживаються деякі італійські фразеологічні поєднання, наприклад, sotto voce (пошепки, напівголосно), traditori і другие.

2.9. Запозичення з іспанського языка.

САМІ Як і запозичення з італійської мови, іспанські запозичення почали з’являтися у «англійському мові з XVI століття. Історичні події, викликали приплив запозичень, пов’язані з Великими географічними відкриттями кінця XV — початку XVI століть. Наступне за відкриттям Америки (1492 р.) і відкриттям морського шляху до Індію (1498 р.) розвиток торгівлі, колонізація Південної та Північної Америк іспанцями й надалі, співробітництво Англії з Іспанією сприяли запозичення цілого ряду іспанських слів, і навіть слів з мов народу, які піддалися колонизации.

Найбільш ранні запозичення, пов’язані з іспанською мовою, надійшли у складі англійської лексики ще ХІХ столітті через французьку мову. Деякі їх — слова арабського походження, відбивають торгові відносини на Схід і вплив східної культури, наприклад, cotton, zenith. У XV столітті було зроблено ще кілька таких запозичень: lemon, tare (тара) — безпосередньо з испанского.

У XVI столітті тісні економічні та політичні зв’язок між Іспанією і Англією, з одного боку, і Іспанією і Францією, з іншого, сприяли проникненню низки іспанських слів в англійська мова як безпосередньо з іспанського, і через французький язык.

У першій половині XVI століття, завдяки династичним зв’язкам між Англією і Іспанією в Англії було чимало іспанців, яких англійці засвоїли деякі кількість слів, які стосуються іспанським нравам, торгівлі. Венний конфлікт між двома країнами наприкінці XVI століття також залишив свої сліди в англійської лексике.

З іспанських запозичень цього періоду можна використовувати як прикладів привести такі слова: infanta, don, hidalgo, renegade, bravado, armada, comrade, mulatto, mosquito. З найвідоміших слів, запозичених XVII столітті, наведемо такі: cargo, guitar, castanet, toreador, matador, duenna, dona, embargo, parade, escapade.

Серед запозичень, зроблених у у вісімнадцятому сторіччі, можна назвати назви іспанських танців, ігор й страв, предметів одягу, суспільно-політичні терміни. Наприклад, quadrille, bolero, picador, marinade, caramel, flotilla, cigar.

Більшість запозичень з іспанського мови XIX століття було зроблено у Північній та Південної Америці. Частина запозичень через американську літературу увійшла у словниковий склад англійської. З положень цих запозичень можна згадати: querilla (корінь німецького походження: werra-war), cigarette, lasso, mustang.

Як очевидно з вищенаведених прикладів, більшість запозичень з іспанського мови зберігають своє обличчя і звичайно вживаються щодо англійської мові в стилістичних цілях, найчастіше щоб надати «місцевого колориту» розповіді. З іспанських слів, міцно які увійшли до словниковий склад англійської мови та не які сприймаються більш як варваризмы, можна назвати такі слова: cotton, zenith, renegade, grenade, alligator, banana, cargo, guitar, guerilla, cigarette, cafeteria, tango, rumba.

До недавнім і дуже що використовуються запозиченням ставляться такі як dinero, macho, amigo, gringo, el nino (a) і другие.

2.10. Запозичення з португальського языка.

Запозичення з португальського мови майже повністю пов’язані з торговими відносинами, що виникли внаслідок географічних відкриттів. По порівнянню з іспанською мовою запозичення з португальського мови негаразд численні. Як і з іспанського мови були запозичені слова, які позначають нові поняття і реалії, пов’язані з побутом та мораллю корінного населення колоній, з рослинністю і тваринним світом цих колоній, і навіть слова, які позначають нові предмети торговли.

Деякі португальські слова були запозичені через французький мову. Через португальський мову було також запозичені слова з мов народів Бразилії, Гвіани, Африки, Індії, та других.

З нечисленних запозичень з португальського мови згадаємо лише такі: marmalade, flamingo, madeira, buffalo, coco (nut), port (wine), guinea, caste, mandarin.

2.11. Запозичення з арабського языка.

Запозичення з арабської мови відбивають різноманітні культурні і торгові зв’язку Європи пов’язано з Сходом. Тривала окупація Іспанії арабами (VIII-XV століття), Хрестові походи (XI-XIII століття), відкриття морського шляху до Індію та розгром Великої армади (кінець XVI століття), які послужили стимулом для пожвавлення торгівлі Англії на Схід, й у сучасну епоху, колонізація і підпорядкування англійської впливу низки арабських країн — всі ці історичні події залишали свій слід словниковому складі англійської мови вигляді запозичень, які стосуються торгівлі з арабськими країнами, до укладу життя і природним умовам. Особливо слід наголосити вплив, яке культура древніх арабів справила в розвитку культури та науки в середньовічний Європі. У період раннього середньовіччя, у XXI століття схоластики[xiv], коли наукова думку у Європі завмерла, коли було обірвана зв’язку з спадщиною античних греків, — сході наука рухалася вперед. Давні араби досягли значних б у області математичних наук, астрономії, медицины.

Із початком Відродження у Європі пробудився інтерес до науковим досягненням Сходу. У університетах (зокрема і Оксфордському) вводиться викладання арабської мови, вивчаються і переводяться праці учених Сходу, написані арабському мові. Слід зазначити, що також, як латину був мовою вчених в середньовічний Європі, арабська мова був мовою науки для древнього Сходу. Деякі арабські слова були запозичення середньовічної латиною і потрапили до англійська мова. Разом про те, через арабська мова було запозичене певна кількість перських і індійських слів, і навіть деякі слова грецького походження. Ряд запозичень з арабського мови потрапив у словниковий склад англійської через: італійський, португальський, голландський, іспанський, французьку мови. Запозичення з галузі належать до основному до XIV—XVI вв.екам.

Наведемо приклади запозичення з арабської мови: caliph, mameluke, shekh, hashish, nadir.

Через французьку мову були запозичені такі слова арабського походження: calibre, sultan, magazine.

Через італійський: algebra, carat, tariff.

Через португальський: apricot.

Через латину: alcohol. Слово assassin, запозичене англійською мовою через італійський, означає «едящие гашиш» пов’язано з тим, що, покушавшиеся життя ватажків хрестоносців, попередньо одурманивали себе гашишем.

2.12. Запозичення з перського языка.

Запозичення з перського мови проникли в англійська мова у різний спосіб. Распространённость перського мови у старовинному світі призвела до запозичення перських слів такими мовами, як арабський, урду (чи хінді), турецький, грецький. Завдяки торгівлі із Персією, перські слова позичалися італійським, іспанським, португальським і французьким мовами. З усіх мов перські слова на відповідні періоди історії потрапляли в англійська мова. Безпосередні запозичення з перського мови ставляться до нового часу, тобто, починаючи з кінця XV століття і далі, до відома наших дней.

Найбільш ранні запозичення з перського мови ставляться до древнеанглийскому періоду і пробираються у англійська мова через грецький і латину. У среднеанглийский період запозичення йшли через французьку мову. Надалі, ранній новоанглийский період, кілька перських слів було запозичене через середньовічну латину. Безпосередні запозичення починаються в XVI веке.

До раннім запозиченням ставляться слова, запозичені з древнеперсидского мови грецьким, і потім із нього проникли в англійська мова: satrap, tiard. Цей вислів відбивають поняття, які стосуються епосі правління Дарія VI століття е.) У XIII столітті через французьку мову було запозичене слово scarlet. У XIV столітті через французьку мову були запозичені слова: tiger, azure, і через латину — arsenic, salamander.

У зв’язку з розвитком англійської торгівлі, заявою, поданою за відкриттям морського шляху до Індію, англійці увійшли до безпосереднє зустріч із народами, розмовляючими на перській мові. Слід врахувати, що основний мову самої Індії, хінді, містить дуже великий кількість перських слів, отже, перські слова позичалися англійцями в Індії. Результатом безпосереднього знайомства із Персією і Індією стало запозичення слів, характеризуючих місцеву обстановку: shah, dervich, toman, divan, caravan, bazaar, caravan serai, padichah, dinar, shawl.

2.13. Запозичення з мов Индии.

Переважна більшість запозичень з мов Індії є слова мови урду і хинди.

Початок проникнення запозичень з мов індії належить до XVI віці пов’язано з перших кроків Англії по дорозі «освоєння» казкових багатств Індії, стали доступнішими, завдяки відкриттю морського шляху у цю країну. Проте масовий приплив індійських слів належить ось до чого, XVII віці, від початку якого було організована Вест-индийская кампанія, котра поклала початок покріпаченню Індії, та розкрадання її природних багатств. В організації Вест-индийской кампанії почалася колонізація Індії, виникли англійські поселення на Мадрасі, Бомбеї і Калькутті. У жорстокої боротьби з Францією за володіння Індією перемогла Англія, і індію є частиною Британської Империи.

Запозичення з мов Індії ставляться до суспільного укладу, звичаям, національним особливостям життя, до торгівлі та промышленности.

Наприклад, nabob — набоб, maharadja (h) — магараджа, bungalow — бунгало, будинок із верандою, jut — джут, jungle — джунглі, cashmere — кашемір, pyjamas — пижама.

Глава III. Проблема асиміляції запозичених слов.

3.1. Поняття ассимиляции.

Асиміляцією запозичених слів називається їх пристосування в фонетичному, граматичному, семантичному і графічному ставлення до системі приймаючої їх мови. Ступінь асиміляції може бути різної і від цього, наскільки давно сталося запозичення, сталося воно усним шляхом, або через книжку, наскільки уживано словом, і т. буд. Прикладом повністю ассимилировавшихся запозичень можуть служити таке слово, як travel і sport, що навіть не відчуваються розмовляючими як іноземні, цілком відповідають англійської граматичної, фонетичної і орфографічною системам по формообразованию, вимову і написання, нейтральні стилістично і може утворювати похідні чи складні слова, т. е. служити базою для словотвори. Граматично і стилістично запозичення використовують у розмови такі ж, як споконвічні англійські слова. Дієслова включаються до системи стандартних англійських дієслів, одержуючи дентальний суфікс у часі й у причасті колишніх часів: associated, exaggerated, accumulated, liberated, radiated, ventilated, acted, corrected, confused, interfered, disturbed, conducted тощо. буд. Іменники отримують у множині стандартні закінчення: eggs, gates, laws, knives, roots, sales, skins, snares, wings. У сучасному англійській лише окремі запозичені іменники зберегли флексію множини, що мали у цьому мові, звідки прийшли. числа: питому й англійське — formulas — formulae, indexes-indices, geniuses-genii. Іноді дві різні форми множини диференціюються семантично. Наприклад, поряд з формою bandits зберігається італійська форма banditti, коли йдеться про романтичних розбійниках в казці чи опереті. Широкоупотребительные слова мають тільки один форму множини — англійську: villas, spectators, circuses. Повністю асимільовані запозичення входять у англійську словообразовательную систему з усіма способами і засобами словотвори, що є продуктивними. Прислівники з споконвічним англійським суфіксом -1у, прикметники наml іless і абстрактні іменники з суфіксамиness, -ship, -dom та інших. також вільно утворюються від французьких основ, як і зажадав від споконвічних: nicely, pleasantly, cheerful, beautiful, powerless, gentleness, companionship тощо. буд. Англійські префікси: un-, fore-, over-, beможуть приєднуватися до основам запозичених слів: unaided unavoidable, unconcious, forecast, overcharge, bepraise тощо. буд. Слова, що складаються з елементів, запозичених із різних мов, або з елементів, частково запозичених, а частково споконвічних, називаються гібридами (hybrids). Наприклад: beautiful (фр. корень+англ. суфікс), unmistakable (анг. префиксы+сканд. корень+лат. суфікс). Кількість гібридів у англійській значно перевищує кількість за іншими мовами. Як очевидно з приведених прикладів, поєднання в гібридах можуть бути різноманітними, споконвічні афікси можуть поєднуватися з запозиченими корінням і, навпаки, споконвічні коріння з запозиченими афіксами, щодо одного й тому самому слові можуть одночасно існувати споконвічні і позичені афікси тощо. буд. Ступінь фонетичної асиміляції також може бути різної. Якщо англійській вже були всі звуки, з яких тільки запозичене слово, воно відтворюється досить точно; Якщо ж були якісь звуки англійської мови чужі, кожен із них замінявся найближчим звуком англійської. Після повної фонетичної асиміляції слова у мові, всі складові її звучання перетерплюють самі історичні зміни, як і відповідні звуки в споконвічних словах. Крім названих запозичень в сучасному англійській є також слова з мов африканських і австралійських народів, із китайського і тюркських мов, і другие.

3.2 Фонетичні зміни у запозичених словах.

Фонетичні зміни у запозичений слові зручно простежити на історії слова nature, латинського за походженням і що у англійський язик із французького. Насамперед, перемістилося наголос з останнього стилю перший. У англійській немає звуку схожого французькою [і] і він був замінено звукосполученням [ju]. З поєднання [tj] розвинулася африката [tJl. У відкритому складі під наголосом довге, а перетворюється на [ei], в XV столітті неударное [і] редукується в [э1, а XVIII в. [р] стає немым.

Не все запозичені слова проходять фонетичні зміни які з споконвічними; так, наприклад, скандинавські запозичення не зазнали палаталізації початкового sk перед голосними, бо їх повна асиміляція настала й вони зберегли [sk] недоторканим, тобто. він перейшов у [Jl: skin, skill, sky, scare, scout. Ця обставина повело до утворення деяких дублетів. У різних частини мови переміщення наголоси приміром із різною мірою повноти. Найпослідовніше вони проходять в іменників і прикметників, окрім тих, які мають перший стиль був приставкою. Приставки залишалися ненаголошеними, особливо, якщо вони нагадували англійські ненаголошені приставки, т. е. норми розподілу наголосів виявлялися так само, як і споконвічних словах. Наприклад: affair і example. У дієслів наголос перенесли перший стиль не в всіх випадках. Двусложные дієслова, оканчивающиеся наsh іег мають наголос на першому складі: finish, punish, perish, enter, offer. Але: as «sure, at «tack, ac «cept, ai «low, com «pare, des «cribe, es «cape, in «sist, ex «ist, re «spect, la «ment. Тому дієслова мають інше наголос, ніж іменники тієї самої написання. У трёхсложных дієсловах наголос на останньому складі спочатку збереглося, а згодом, з появою додаткового наголоси першою, відпало, запобігши, проте, редукцію гласного у тому складі. Цим пояснюється розбіжність у вимові деяких дієслів і лобіювання відповідних їм іменників і прикметників. Наприклад: дієслово-[ «intimit], прилаг. [ «estimeit], дієслово- [ «estimit], прилаг. і сущ. Французькі запозичення, проникли в англійська мова після 1650 року, асимілювалися замало, й залишаються іноземними і в орфографії і з вимову. Вони зберігаються: назализация гласних (restaurant), деякі чужі англійської мови згодні (rouge, regime) [], зберігається наголос на останньому складі (police) буквосполучення ch читається як французькою, кінцеві поєднання (типу et) читаються як [ei] - (ballet). To, що у однією мовою було засобом словозміни, й інші стає засобом словотвори, втрачає граматичне значення і їх отримує лексичне. Приміром, прикметник наior має значення сравнительности, оскільки походить від латинської порівняльної ступеня: superior, senior, inferior. Отже, асимілюючись щодо англійської мові, деякі слова як набували нового систему граматичних форм, а й нерідко перейшли у решту промови. Перехід до іншої частина промови простежується й у деяких запозичення з французької. Так, багато инфинитивы французьких дієслів зі свого закінчення нагадували англійські іменники і ставали такими: dinner обід; remainder залишок. Запозичені слова проходять важкий шлях семантичного розвитку. Так, слово clerc з поздне-лат. clericus, з грецьк. klerikos важила у давньоанглійській мові священик, в среднеанглийском поводиться грамотно, студент, чиновник і вчена, а новоанглийском конторський службовець — clerk. При порівнянні значень запозиченого слова про те, яка вона мало в мові, звідки він прийшов, зазвичай можна знайти, що у заимствовавшем мові воно зберігає лише деякі з своїх значень, часто те й притому не основне, а похідне, і часто стає терміном. Яскравими прикладами тому є запозичені з російського sputnik і soviet. Французьке слово marcher — ходити дає march — марширувати, термін спочатку військовий. Випадки, як у заимствующем мові слово отримує значення, якого вона зовсім мало у мові, з яких прийшло, представляють винятки і пояснюються подальшим розвитком значення заимствовавшем мові, з втратою початкового значення. Так, французьке слово tenez тримайте вживалося при гру теніс і це надало назва цьому різновиду спорту. Таким чином, загальний стан у тому, що у кожному мові, крім законів, зумовлюючих розвиток мови, діють і власні внутрішні закони його розвитку, що визначають його національну специфіку, при застосуванні до запозиченням щодо англійської мові, можна було б сформулювати так: іншомовні слова, потрапляючи в англійська мова, поступово асимілюються в ньому, підпорядковуючись його граматичному, фонетичному і семантичному строю.

Ступінь асиміляції залежить від історичних умов розвитку кожного конкретного слова, т. е. від часу запозичення, характеру запозичення, комунікативної значимості слова інших факторов.

Заключение

.

Отже, вивчивши історію англійської, зробивши ретельний етимологічний аналіз запозичених слів щодо англійської мові, можна зробити певні висновки. Працюючи з’ясувалося, що зарубіжні мови надали в розвитку англійської значно більший вплив, ніж розвиток багатьох інших языков.

Ознайомившись зі численними працями вчених у сфері лексикології, приєднаємося, мабуть, до думки тих, хто вважає, що, попри високий відсоток запозичень, англійська мова не можна класифікувати, як мову міжнародного походження чи як із романських. Місцевий елемент містить дуже багато слів, а граматична структура залишилася нетронутой.

Лексичні сфери, яких у різні періоди відбувалися запозичення з тих чи інших мов, виявляються показовими тим економічних, політичних, міждержавних культурних зв’язків, що існували в англійського народу з народами носіями мов. Процеси асиміляції цих слів є закономірними й обумовлені специфічними особливостями англійського языка.

Сучасний словниковий запас англійської змінювався і доповнювався на протязі багатьох століть, і зараз має у своєму запасі дуже багато слів, які теж надали неоднозначне впливом геть формування його вокабуляру. Але, попри це, англійська мова не перетворився на якийсь «гібрид» і втратив своєї самобутності. На противагу цьому може бути нинішній французьку мову як державної мови Франції, носії якого ревно дбають про чистоті мови, намагаючись обмежити, ізолювати його від іншомовних нововведень. З одного боку, як здається, мову повинен зберігати власної сутності, характерність. З іншого боку, спроби ізолювати мову, як носія культури, мистецтва, менталітету можуть виправдати очікуваних результатів. Це можна, застопорить розвиток мови, зробить її менш живою й яскравою. Недарма число які вивчатимуть французьку мову останнім часом значно сократилось.

Англійська мова, не обмежений ніякими рамками, не втратив свого «особи»; він залишався мовою німецької групи з усіма характерними рисами, її на всьому протязі його розвитку, й ті зміни, що він зазнав у зв’язку з запозиченнями, збагатили його словниковий склад найкращими мовними елементами з тих, що міг всотати за свою историю.

Отже, у цій роботі було, безсумнівно, виконано бажане: встановлено, що іншомовні запозичення стали однією з продуктивних способів збагачення словникового складу англійської, крім того, був приобретён навик визначення походження форм і явищ, і навіть крупиць Всесвітньої історії з першого погляду непомітних за тими словами. Ця робота стане довідковим матеріалом при подальшому вивченні англійської, оскільки такий колосальний обсяг інформації можуть утримати у пам’яті лише избранные.

Примечания:

———————————- [і] Службові слова — слова, нездатні самостійно виступати як члени пропозиції. Служать для зв’язку знаменних слів у фразі (союзи, приводи) або заради їх граматичної (синтаксичної) характеристики (артикли).

[ii] Потебня Олександр Панасович (1835−1891), філолог-славіст. Праці з теорії словесності, фольклору, етнографії, загальному мовознавства, слов’янським мовам. Одне з основних теоретиків харківської лінгвістичної школы.

[iii] Прогалину, перепустку, відсутнє місце у тексте.

[iv] Асиміляція (лат.).

1) уподібнення, слияние.

2) пристосування одного звуку, до іншого сусідньому; наприклад, віддати вимовляється як оддать. [v] Незалежно від аналізу листи можуть досліджуватися граматика і семантика текстів. Зіставляючи повторювані ділянки тексту, можна відокремити коріння від афіксів і закінчень, імена від дієслів, виділити окремі падежные і дієслівні форми, приводи, власні імена та інших. Такий аналіз «зсередини «полягає в знанні закономірностей, властивих всім мовам (чи письменностям) чи родинним групам. Проте внаслідок обмеженості текстів такий аналіз рідко сягає ідентифікації конкретних форм. Для одержання повної Д. використовуються різні суто «зовнішні «дані, передусім — білінгви, т. е. паралельні тексти на відомому і невідомому мовами. Якщо з’ясовується кревність досліджуваного мови (листи) з такими відомими, то ці останні залучаються для уточнення чи з’ясування значення російських слів (письмових знаків) дешифруемого тексту; такий аналіз називається этимологическим.

[vi] Редукція в мовознавстві - ослаблення звучання гласних в безударном становищі. Скорочення тривалості звучання — кількісна редукція; втрата отчётливой артикуляції (як наслідок — зміна способу освіти гласного і нейтралізація протиставленні фонем) — якісна редукція. Іноді редукцією називають будь-який перехід з більш повної форми мовного елемента (звуку, слова, пропозиції) до більш короткої, а терміном «редукований «позначають будь-які сверхкраткие звуки (як позиційні варіанти, і самостійні фонемы).

[vii] Омонімія є графічне і (чи) фонетичне збіг слів (і взагалі знаків, знакосочетаний і словосполучень), мають різний зміст і (чи значення. Наприклад, «цибулю «(рослина) і «цибулю «(зброю) — це, всупереч поширеної трактуванні, не «слово, має два різних значення », саме два російських слова (омоніми), однаково що і произносящихся. Омонімія передбачає неодмінно, як і наведеному прикладі, збіги граматичних характеристик омонімів; прикладом можуть бути т. зв. Омоформы (іноді, втім, не причисляемые до власне омонимам): «є «(невизначений нахил) і «є «(час) — два омонимичных дієслова, що у різних наклонениях; ще більше крайній приклад: «три «(числівник) і «три «(глагол).

[viii] Конверсія (латів. conversio — зміна, перетворення) — освіту нового слова під час переходу даної основи до іншої парадигму словозміни. Наприклад, російське «піч «(в хаті), «піч «(хліб), анг. «love «(любов) і «love «(любити) належать різних частинах промови. Тому, попри зовнішню схожість, основне словом, і його похідне відмінні словами, семантичні відносини з-поміж них може бути різноманітними. Продуктивність конверсії обмежена лексичним значенням основи розвитку та структурними особливостями слова.

[ix] Парадигма (від грецьк. parбdeigma — приклад, зразок) — система форм слова, відбиває видозміни слова за притаманними йому граматичним категоріям, приміром з роду, числу і падежу для іменників, особі, часу, очах і інше для дієслів; схема зміни слова по граматичним категоріям; зразок типу схиляння чи дієвідміни. Оскільки парадигма характеризується лексичним тотожністю основи, її нерідко зображують як таблиці закінчень, службовців зразком для словозміни чи формоутворення даної частини речи.

[x] Уиклиф (Wycliffe, Wiclif, Wyclif) Джон (між 1320 і 1330) — англійський реформатор, ідеолог бюргерської єресі. Професор Оксфордського університету, доктор богослов’я (з 1372). Автор численних памфлетів і трактатів, перекладач Біблії англійською язык.

[xi] Ленгленд (Langland) Вільям (1330−1400), англійський поет. Належав до нижчого духовенству; виступав як викривач громадського укладу напередодні селянського повстання 1381.

[xii] Чосер (Chaucer), 1340−1400, — «батько анг. поезії «, автор «Кентерберийских оповідань », перший класичний поет Англії. [xiii] Німецькі наёмные війська XV—XVI вв., збройні піками чи алебардами і мечами, частиною суспільства і мушкетами.

[xiv] Схоластика (від латів. Schola — школа), філософія середньовіччя. Основний характер схоластичного філософствування у тому, що надається надмірне значення деяким загальним поняттям, а й за ними що означає ці поняття словами, отож у результаті порожня гра поняттями і чи словами заступає місце дійсного дослідження природи й фактов.

Таблиця 2. «Латинські аффиксы».

|Сущ|Суффиксion |Communion, legion, opinion, | |їсть| |session, union, etc | |кручений| | | |ялина| | | |ное| | | | |Суфікс -tion | | | | |Relation, revolution, starvation, | | | |temptation, unification, etc. | |гла|Суффикс -ate |Appreciate, create, congratuate, | |гол| |etc. | | |Суфікс -ute |Attrubute, contribute, constitute,| | | |distribute, etc. | | |Префікс dis- |Disable, distract, disown, | | | |disagree, etc. | |при|Суффикс -able |Detestable, curable, etc. | |лаг| | | |ато| | | |льн| | | |ое | | | | |Суфікс -ate |Accurate, desperate, graduate, | | | |etc. | | |Суфікс -ant |Arrogant, constant, important, | | | |etc. | | |Суфікс -ent |Absent, convenient, decent, | | | |evident, etc. | | |Суфікс -or |Major, minor, junior, senior, etc.| | |Суфікс -al |Cordial, final, fraternal, | | | |maternal, etc. | | |Суфікс -ar |Lunar, solar, familiar, etc. |.

Таблиця 3. «Французькі аффиксы».

|Существительное |Суфікс -ance |Arrogance, endurance, | | | |hindrance, etc. | | |Суфікс -ence |Consequence, | | | |intelligence, patience, | | | |etc | | |Суфікс -ment |Appointment, | | | |developpment, etc. | | |Суфікс -age |Courage, marriage, | | | |passage, village, etc. | | |Суфікс -ess |Tigress, lioness, | | | |actress, adventuress, | | | |etc. | |прикметник |Суфікс -ous |Curious, dangerous, | | | |joyous, serious, etc. | |дієслово |Префікс -en |Enable, endear, enact, | | | |enfold, enslave, etc. |.