Роль композиції у мистецькому творі (І. З. Шмельов. «Літо господнє»)

Роль композиції у мистецькому творі (І. З. Шмельов. «Літо господне»)

Прошлое… пов’язані з справжнім безупинної ланцюгом подій, належних одна з іншого.

А П. Чехов.

Наверное, художнє твір починається від виникнення уявою письменника низки образів, що з подіями, колись взволновавшими його. З глибини серця, з потаємних куточків пам’яті піднімаються картини незвичайного історичного минулого чи уявного майбутнього. Завдання письменника — вибудувати ці картини і образи одне гармонійне ціле. Мені здається, навіть необов’язково робити плавні переходи у вигляді твори. Інколи досить з так званого внутрішнього сюжету, коли зовні - цілком різні моменти внутрішньо, психологічно пов’язані між собою. Прийомів багато, не все перелічиш. Світ літератури також сповнений багатоманітністю, мінливий, часто чудовий, а часом парадоксальний, як справжній, навколишній світ людей, предметів з природою.

Особенность композиції книжки І. З. Шмельова «Літо Господнє», вважаю, саме у невловимості та соціальної невизначеності жанру розповіді. Чимало літературні критики і літературознавці називають його твір то романом, то повістю, то збіркою оповідань чи новел. Є й такі визначення, як роман-миф, вільний епос і т.д. Вважаю, кожен із новачків прав: «Літо Господнє» цілком можливо назвати романом, позаяк у ньому зображений досить великий проміжок часу, багато дійових осіб, кілька переплетених сюжетних ліній. З іншого боку, книга складається з новел, кожна з яких є цілком яке закінчила художнє твір, що може існувати, незалежно від інших оповідань. Визначення міфу і епосу також виправдані присутністю в розповіді поетичного осмислення національних коренів, зіставлення справжнього, минулого, майбутнього нашої Соціалістичної батьківщини.

Автор, певне, довго міркував над композицією і він вирішив вибудувати розповіді те щоб вони нагадували церковний православний календар, прочитаний дитини. Система образів представляє у ньому коло, у якого хлопчик Ваня. Для Вані все нове у світі. Він пізнає його передачі під впливом дорослих в повсякденному спілкуванні. Це стрижень роману, який нанизано решта. Відповідають, по-моєму, композиції роману й душевні руху маленького героя. Дорогою в храм трапляється п’яний хлопець, який свариться брудними словами, але дорослі не привертають до себе нього увагу і хлопчика те й заспокоює, і примиряє зі світом, де сусідять святість і неподобство.

Символический сенс закільцьованої композиції роману у тому, що таке життя сім'ї Вані підпорядкована православному річному циклу. Щодня має назва. Особливе значення мають двунадесятые свята. Перша частина роману і називається — «Свята». Розповідь починається з Великого посади й закінчується Масницею. За Масницею знову слід Великий посаду. Коло замикається. Є відчуття світу, котрий існуватиме вічно у тому круговерті.

Во другій частині роману — «Радості» — описуються події у порядку руху від свята до храмового свята. Це вже друге коло. З православним календарем автор пов’язує як ритуальні дії — хрещений хід, іменини, говіння, а й суто господарські роботи — заготівля льоду, засолка огірків і капусти, і навіть купецькі справи батька Вані. У Троицын день каталися на човнах, але в Масницю каталися на санях з гірок, на Хрещення готували ополонки й т.д. Відчувається, автора сам у захваті від. цих поетичних дійств: «Так все налагоджене — лише знай і радій…».

Третий коло «Лето Господнього» — «Смутку». Ваня переживає страшну трагедію — смерть батька. Автор протиставляє час скорботи часу щастя свята. І це теж композиційний хід. Як у церковному календарі, людське життя має свої кола. Це, по-моєму, зроблено, щоб полегшити горі людини, втішити його. Зовнішні події у народних обранців хіба що позбавляються тимчасово будь-якого сенсу: «Нині свято над свято нам».

Но життя триває. Ваня розуміє, що життя — це свята, а й скорботи. У вашому романі герой прожив три життєвих циклу, які становлять одну велику життєвий цикл — з усіма радістю й скорбями. Наприкінці роману Ваня входить у нове життя: скоро йому йти навчання у гімназію, він у кілька днів відволікається від навколишнього світу й починає думати скоріш про власної долі. Його життя триває. І це новому циклі хлопчика очікують нові радість і скорботи.

Таким чином, завдяки композиційному побудові роману автору вдається вирішити основну її моральну завдання: захоплена мірним рухом колеса часу життя людини тече із широкого кола, свята змінюють скорботи, але де вони минають і знову наступають свята. Цей «круглий світ» і укладає у собі, на думку автора, сенс людського життя земле.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.