Розділ ІІ. Лексичні та граматичні особливості текстів офіційно-ділового стилю

Лексичні особливості

• 1. Високий ступінь термінованості. Характерною рисою мови документів є, як уже зазначалося, високий ступінь термінованості, до термінів належить великий шар:
  • — номенклатурної лексики: номенклатура найменувань, номенклатура посад; номенклатура товарів.
  • — технічних термінів. Крім юридичних, економічних і юридично-економічних термінів у мові ділових паперів використовується досить велика кількість технічних термінів, абревіатур, скорочень. Крім термінів скорочуються назви відомих правових актів. Скорочуються найменування організацій, що вказують на форму власності підприємства і вхідні як класифікатор у назви підприємств. Скорочується номенклатура посад. Виробляється специфічна термінологія та фразеологія. Наприклад: I beg to inform you; I beg to move; the above mentioned; hereinafternamed; on behalf of; to constitute a basis; to draw consequences; discontinue; negotiable; to second the motion; provided that; provisional agenda; draft resolution; adjournments; private advisory та ін.

Такого роду фразеологічні сполучення й окремі слова-терміни можна зустріти в звітах, статутах, законах, нотах та ін., причому кожна галузь має свою специфічну термінологію. Так наприклад, у ділових документах фінансово-економічного характеру зустрічаються такі терміни, як extra revenue; taxable capacities; liability to profit tax та ін.; у дипломатичній термінології: high contracting parties; to ratify an agreement; memorandum; pact; Chargе d’аffаіrеs; protectorate; extraterritorial status; plenipotentiary та ін. У юридичних документах часто зустрічаються такі терміни і словосполучення як: The international court of justice; casting vote; judicial organ; to deal with a case; summary procedure; a body of judges; to hear a case; as laid down in; on the proposal of the court; recommendation of …

Відповідно для інших сфер діяльності використовується своя специфічна термінологія. У процесі терміноутворення відзначають дві основні тенденції - утворення абревіатур і створення термінів-словосполучень (cash in hand, cash on delivery, on cash, prompt cash). Назви посад — the head of the credit department, sale’s manager, production manager. Домінують іменні атрибутивні словосполучення. Багато компонентних номінативних груп (to force down price — збивати ціну), предикативних одиниць у пасивному стані.

Загальним для всіх різновидів ділового стилю є наявність різного роду скорочень, абревіатур, складноскорочених слів та ін. Наприклад, М. P. (Member of Parliament); Н. М. S. (His Маjеstу’s Steamship); gvt (government); pmt (Parliament); і. e. (id est=that is); U. N. (United Nations); D. A. S. (Department of Agriculture, Scotland); D. A. O. (Divisional Ammunition Officer).

Особливо багато таких скорочень зустрічається у військових документах. Тут ці скорочення використовуються не лише задля досягнення стислості, а й слугують певним кодом.

2. Висока частотність. Однорідність стилістичного забарвлення лексики ділової письмової мови досягається і за рахунок високої частотності так званої процедурної лексики (це лексика з узагальненим значенням), що представляє в тексті документа конкретну дію, предмет або ознаку в офіційно-правовій інтерпретації.

Процедура представлення пов’язана не тільки з перевагою узагальненої семантики, але й з перевагою родових лексем над видовими.

Терміни і процедурна лексика складають опорну, стилеутворюючу лексику мови документів, що складає в окремих жанрах від 50 до 70% усіх слововживань.

Найважливішою особливістю процедурної лексики є те, що слова використовуються в тексті в одному можливому значенні. Однозначність контекстного вживання обумовлена тематикою документа:

Сторони зобов’язуються забезпечити взаємні бартерні постачання… При всій багатозначності слово «сторони» прочитується тільки в юридичному аспекті - «юридичні особи, що укладають договір» .

Високий ступінь узагальненості й абстрактності основної стилеутворюючої лексики (розірвання, забезпечення, втрати, розрахунок, робота, розбіжності, виріб, найменування та ін.) у діловій письмовій мові сполучається з конкретністю значення номенклатурної лексики.

Номенклатурна лексика з її конкретно-денотативним значенням ніби доповнює високий рівень узагальненості термінів і процедурної лексики. Ці типи слів використовуються паралельно: у тексті договорів — терміни та процедурна лексика, у додатках до договорів — номенклатурна лексика. В опитувальних аркушах, реєстрах, специфікаціях, заявках та ін. терміни ніби отримують свою розшифровку. Назва договору переважно побудована за моделлю (d)+Nлтг+WCl (значно рідше WCl+Nлтг), де d — визначник (International, United Nations, European, Vienna тощо), Nлтг — іменник із семою домовленості (Agreement, Covention, Covenant, Treaty тощо), WCl — словосполучення, що визначає предмет кожного окремого договору. Як визначник переважно виступають іменники або прикметники, що вказують на діапазон домовленості (International, European, American, Inter-American, African), місце підписання угоди (Vienna, Geneva, Tokyo, Hague, Montreal), тип договору (General Framework, Universal, Supplementary), організацію (United Nations), хоча його вживання є факультативним.

У текстах документів не допускається вживання лайок і взагалі зниженої лексики, розмовних виразів і жаргонізмів, проте в мові ділового листування зустрічаються професійні та жаргонні слова. Використання подібної лексики в ділових листах так само недоречно, як використання канцеляризмів у побутовій бесіді, оскільки використання її закріплене тільки за усною сферою спілкування і відповідати вимозі точності вона не може.

Для мови ділових документів характерна традиційність засобів вираження, що прискорює процес формування фразеологічних одиниць, типових для цього стилю. Традиційність засобів вираження лежить в основі іншої риси стилю англійських офіційних документів, а саме — наявності значної кількості архаїчних слів і виразів. У будь-якому діловому документі можна зустріти вживання таких слів як hereby; henceforth; aforesaid; beg to inform та ін.

3. Стандартизація. Сандартизація мови ділових паперів забезпечує той ступінь комунікативної точності, який надає документу юридичної чинності. Будь-яка фраза, будь-яке речення повинні мати тільки одне значення і тлумачення. Щоб досягти такого ступеня точності в тексті, доводиться повторювати ті самі слова, назви, терміни. Деталізація викладу в офіційно-діловому стилі сполучається з аналітизмом вираження дій, процесів у формі віддієслівного іменника.

Для стилю ділової кореспонденції характерний надлишок стереотипних одиниць мови (кліше, штампи): I beg to inform you, With a view to, to expire, etc. Характерний визначений набір лексем, що можуть трактуватися однозначно. Лист складається з heading (назва фірми, дата і т.п.), greeting (Dear Sir/Madam, Dear Mr. Smith), що відкриває рядка, ініціального параграфа (I answer to your letter…), thebody (лист із викладом питання), the closing paragraph (Thank you…), закінчення (sincerely yours, best regsrds, best wishes).

Для дипломатичної мови характерне використання певної кількості латинських і французьких слів і виразів, що одержали свого роду термінологічне забарвлення в мові дипломатичних документів. Найчастіше зустрічаються такі слова та вирази, як: persona grata; persona nongrata; pro tempore; the quorum; conditio sine qua non; status quo; mutatis mutandis і ін.

3. Типізація. Типізація ділових документів дозволяє моделювати текст будь-якого різновиду, ситуації. При цьому складений текст оперує певними модулями, типовими блоками, що являють собою клішовані частини тексту (у текстах договорів, наприклад, це? представлення сторін, предмет договору, порядок розрахунку, обов’язки та права сторін, термін дії договору).

У стилі ділових документів слова вживаються переважно в основних предметно-логічних значеннях (за винятком тих випадків, коли похідні предметно-логічні значення є в даній сфері спілкування термінологічними).

У зв’язку з цим виявляється й інша особливість стилю ділової мови. Це відсутність жодних художніх засобів: у текстах ділових документів немає метафор, метонімії чи інших прийомів створення образності мови.

На відміну від мовних особливостей газетних повідомлень, яким також властива відсутність образності, у деяких документах з’являється емоційно забарвлена лексика. Однак, ці емоційні елементи мови в стилі ділової мови втрачають свою емоційну функцію, вони стають умовними формулами звертання, умовними позначками прохання, відмови, висновку та ін.