Присубстантивне управління.
Комунікативний аспект вживання прийменника
При зазначенні явища та часу його здійснення сполучення з прийменником de передається в українській мові прикметниками: Називні конструкції з інфінітивом (іменник — прийменник de — інфінітив) зустрічаються при зазначенні волевиявлення: При вираженні відношення належності, де прийменник de передається формою родового відмінка іменника: При вираженні можливості чи необхідності якоїсь дії: Le besoin… Читати ще >
Присубстантивне управління. Комунікативний аспект вживання прийменника (реферат, курсова, диплом, контрольна)
В присубстантивному управлінні іменник доповнюється іншим іменником (у прийменниковій чи безприйменниковій конструкції), прикметником та інфінітивними зворотами у прийменниковій конструкції:
Je suis ouvrier tourneur. (P. Vaillant-Couturier. Les bвtisseurs de la vie
nouvelle) ;
Les jours sont proches oщ notre partie retrouvera son indйpendance, oщ l’URSS vaincra (S. Tйry, l’Histoire de Danielle Casanova) ;
L’idйe de revoir ses camarades lui remettait de la joie au cњur (A. France, Le livre de mon ami).
Вживання прийменника de
В присубстантивному управлінні застосовуються різноманітні прийменники. Вони відносяться до різних прийменників та різних відмінків в українській мові. Прийменник de відповідає в українській мові родовому відмінку в прийменниковій та безприйменниковій конструкції. Він вживається в називної конструкції (іменник — прийменник de - іменник):
1. При зазначенні висхідної точки напрямку дії в значенні українського прийменника з:
Le professeur de Kyiv - Професор з Києва.
Votre lettre de Paris - Ваш лист з Парижу.
Un coup de fusil — Постріл з рушниці.
La sortie du mйtro - Вихід з метро.
2. При вираженні відношення належності, де прийменник de передається формою родового відмінка іменника:
La sonate de Mozart - Соната Моцарта.
Le pиre de mon ami - Батько мого друга.
Le journal de ma sњur — Газета моєї сестри.
3. Якщо залежний член словосполучення відноситься до іменника, який означає кількість чи місткість, прийменник de передається також формою родового відмінка іменника:
Un kilo de pain — Кіло хліба.
Un groupe d’enfants - Група дітей.
Une abondance de paroles — Дуже багато слів.
Un verre d’eau — Склянка води.
Une tasse de cafй — Чашка кави.
Un vase de fruits - Ваза фруктів.
Un bouquet de roses — Букет троянд.
4. При визначенні предмету, який виконує дію, сполучення з приймен ником de відповідає в українській мові родовому відмінку іменника:
Les cris d’un enfant - Крики дитини.
Le chant des oiseaux - Спів птахів.
Le coup du tonnerre — Удар грому.
Le bruit du torrent — Шум потоку.
Le bavardage des gamins — Базікання хлопців.
5. При зазначенні дії, направленого на будь-який предмет, сполучення з прийменником de відповідає в українській мові родовому відмінку іменника:
La prise de Berlin — Взяття Берліну.
La dйfense de Sйbastopol — Захист Севастополя.
L’attaque des avant-postes — Атака передових постів.
Le bloque d’un port — Блокада порту.
6. При зазначенні предмету та місця його знаходження сполучення з прийменником de передається в українській мові прийменником на та місцевим відмінком іменника:
L’hфtel de la rue N… — Готель по вулиці H…
L’exposition de la perspective de notre — Виставка на проспекті нашого.
ville міста.
7. При зазначенні предмету та його назви. В українській мові ця конструкція передається називним відмінком, родовим відмінком іменника в безприйменниковій конструкції та прикметником:
La ville de Paris - Місто Париж.
Le palais d’Hiver — Зимовий палац.
Le palais de Versaille — Версальський палац.
La place de la Concorde — Площа Згоди.
8. При зазначенні якості чи ознаки, вирізняє та вказує призначення, речовину, вид спорту, іменник з прийменником de співвідноситься в українській мові з прикметником:
Un artiste de talent - Талановитий артист.
Une dйcouverte de grande valeur -Дуже цінне відкриття.
Une maison de bois - Дерев’яний будинок.
Un vase de cristal - Кришталева ваза.
Un manteau d’hiver -Зимове пальто.
Un chapeau d’йtй -Літній капелюх.
Le chemin de fer -Залізна дорога.
Un poisson de mer -Морська риба.
Un oiseau de chant - Співучий птах.
9. При зазначенні явища та часу його здійснення сполучення з прийменником de передається в українській мові прикметниками:
Le dйjeuner du matin - Ранковий сніданок.
Le repas du soir - Вечірня їжа.
Le spectacle du soir - Вечірній спектакль та ін.
10. Називні конструкції з інфінітивом (іменник — прийменник de — інфінітив) зустрічаються при зазначенні волевиявлення:
L’envie d’йtudier — Бажання навчатись.
Le dйsir de chanter — Бажання співати.
La promesse de prendre part а - Обіцянка взяти участь у.
la confйrence конференції.
11. При вираженні можливості чи необхідності якоїсь дії: Le besoin de prendre l’air — Потреба гуляти.
La possibilitй de finir le travail avant terme - Можливість закінчити роботу достроково.
12. При зазначенні часу виконання якоїсь дії:
L’heure de commencer le travail — Час починати роботу.
Le moment de terminer la construction — Час закінчити будівництво.
de la maison будинку.
Le temps dу faire du ski est arrivй - Час кататись на лижах настав.