Тремінологічні словосполучення в мові юридичної терміносистеми

На сучасному етапі однією з найбільш актуальних проблем у термінознавстві є проблема структури й меж терміна. Одні мовознавці (Винокур, Звегінцев, Будагов) вважають, що терміни повинні бути однослівними. Але практика свідчить, що термінологію, яка реально обслуговує певну галузь науки, не можна обмежити однослівними термінами, це збіднює терміносистеми; не дає можливості більш точно назвати поняття.

Як зазначає Б.М. Головін, логічно було б визнати термінами як окремі слова, так і словосполучення, яким властива номінативна й сигніфікативна функції в тій чи іншій спеціальній сфері діяльності [Головін 1973, с.56]. Такої ж думки дотримуються й інші мовознавці (Скороходько, Денисов, Сергєєв, Гречко та інші).

Терміни-словосполучення в термінознавчій літературі називають по-різному. Так, у термінологічному словнику, розробленому Н. В. Рубцевою наводяться такі синоніми до «термінологічне словосполучення»: «складений термін», «багатослівний термін», «багатослівний складений термін», «термін-словосполучення». Що ж таке «складений термін», його межі, чи є критерії виділення багатослівних термінів і критерії їх термінологічності?

Деякі мовознавці вирішують названі проблеми формально-дидактичним шляхом. Так, П. В. Веселов вважає, що «довжина терміна винна відповідати „допустимій“ довжині слів у природних умовах». Його думку підтримують й інші вчені (Будько, Гаазе-Рапопорт). Але, як зазначає Захаров B.C., «уживання багатокомпонентних складних конструкцій як термінів надає їм більшої смислової точності для вираження одразу декількох відмінних якостей предметів''. Складені терміни краще відповідають вимогам наукового визначення явищ, «…такі аналітичні найменування виражають окремі суттєві ознаки предмета, являючи собою фрагменти визначення різного ступеня деталізації» .

Складеними термінами легше забезпечити точність визначення, оскільки «…сполученням лексичних одиниць взаємно обмежується їх багатозначність» .

Отже, проблема визначення меж терміна певною мірою пов’язана з такими вимогами до терміна, як точність і стислість.

Але вимога стислості передбачає створення одне-, двослівних термінів, а вимога точності передбачає й появу багатокомпонентних термінів. Щоб уникнути цього протиріччя, Б.М. Головін пропонує визначати межі термінів, виходячи з мовних фактів, а не на підставі штучних методів і правил. Таким чином, виникає актуальна проблема визначення меж реальних термінів у реальних текстах на підставі вивчення дійсного функціонування конкретної термінології.

Чи можемо мі кваліфікувати як термін такі фрагменти тексту, як «скоєння замаху з метою нанесення важких тілесних ушкоджень «, «інститут правового забезпечення охорони здоров’я працівників сільського господарства», «убивство за обставин, які виправдовують провину «, «умисне убивство, вчинене з метою приховати інший злочин, а або полегшити його вчинення»? Це один (самостійний) термін чи сполучення термінів, що функціонують як один термін?

Б.М. Головін вважає, що «якщо це й сполучення термінів, що функціонують як один термін, тобто вживаються для вираження цілісного, стійкого, хоча й розчленованого поняття, те такі терміносполучення повинні, принаймні, функціонально дорівнюватися термінам і розглядатися в їх системі» [13, с. 268]. Крім того, Б.М. Головін пропонує три логічні правила, за допомогою яких можна перевірити, чи є словосполучення терміном: 1)" …якщо одиниця мови, що позначає родове поняття,? термін, тоді й всі одиниці мови, які позначають видові поняття,? теж терміни…" ;

• 2) «якщо одиниці мови, що позначають певне ціле, якусь складну структуру,? термін, тоді й всі одиниці мови, що позначають частини цілого, сторони, елементи й відношення структури,? теж терміни…» ;
• 3) «якщо одиниці мови, що позначають певний складний механізм, конструкцію, термін, тоді й всі одиниці мови, що позначають вузли, складові частини, елементи цього механізму й зв’язки між ними,? теж терміни''.

Найважливішою ознакою термінологічного словосполучення є його відтворюваність у професійній сфері вживання для вираження конкретного спеціального поняття. Складений термін буде стійким лише для певної системи зрозуміти. За межами конкретної термінологічної системи таке словосполучення не буде стійким і не сприйматиметься як зв’язана мовна одиниця. Отже, за кожним складеним терміном стоїть стійка, стандартно відтворювана структура складного (розчленованого) професійного поняття.

Термінологія для терміна є тим полем, яку дає йому точність і однозначність, і за межами якого слово втрачає ознаки терміна.

Особливістю синтаксичної структури складеного терміна є ті, що за зв’язаністю елементів їх можна вважати вільними (бо його компоненти зберігають своє пряме значення) і одночасно — закритими (бо при довільному включенні до їх складу інших слів, вони втрачають свою термінологічність).

Порівняймо: слідча таємниця й важлива слідча таємниця судова експертиза і ретельна судова експертиза.

У межах юридичної термінології виділяється значний відсоток термінів, утворених синтаксичним способом. За кількістю компонентів можна виділити 1) двокомпонентні; 2) трикомпонентні: 3) полікомпонентні. Найбільш поширеними в юридичній термінології є такі синтаксичні типи:

І. Двокомпонентні:

1. «прикметник -± іменник у Н. в. однини» :

Юридична практика — practice of law, law practice, кримінальне судочинство — criminal trial, авторське право — copyrihgt, фізична особа — physical person, умисне вбивство — wilful homicide, цивільний позивач — civil accusor, правова допомога — legal redress, юридичний факт jural fact, досудове слідство — prejudicial inquiry, повторний злочин — second offence, прямий умисел — direct intention, дитяча злочинність — child criminalism, смертна кара — death, legal killing, execution, capital punishment, death penalty, умовне звільнення — discharge, dismission, military leave, виправні роботи — correctious rights.

2. «прикметник + іменник у Н.в. множини» :

Кримінальні діяння — criminal actions, речові докази — legally obtained evidence, противоправні діїunlawful means, yмисні дії - intented actions, правоохоронні органи — law machinery, дисциплінарні провиниdisciplinary standards.

3. «іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прийменника» :

Місіце подій — arena, locus in quo, вчинення злочину — administration of crime, commission of crime, commission of offence, perpetration of crime, perpetration, committal of offence, вирок суду — judgement of court, court decision, legal decision, per curiam opinion, склад злочину — components of crime, corpus delicti, legally defined crime, constituent element of offence,.

4. «іменник у Н.в. + іменниково-прийменникова конструкція» :

Готування до вбивства — murder preparation, доведення до самогубства — reduction to suicide.

П. Трикомпонентні синтаксичні типи:

1. «прикметник + прикметник + іменник» :

Невольові юридичні факти — inadvertent juridicial facts, організоване злочинне формування — organized crime, organized outlawry, organized underworld, міжнародна судова процедура — international judicial practice, загальний трудовий стаж — general time-record.

2. «іменник у Н.в. + прикметник + іменник у Р.в.» :

Суд присяжних засідателів — jury trial of assessor, порушення кримінальної справи — the start of criminal case,.

3. «прикметник -± іменник у Н.в. + іменник у Р.в.» :

Спільна власність подружжя — ownership of property, позитивна поведінка потерпілих — positive act of complainant, законодавчі норми права — legislative norms of law, суб'єктивна сторона злочину — subject side of a crime, дійсний радник юстиції - effectual counselor of justice.

4. «іменник у Н.в. + іменник у Р.в. + іменник у Р.в.» :

Огляд місця подій — the examination of venue, право власності громадян right of ownership of citizens, відстрочка виконання вироку — reprieve, respite.

5. «іменник у Н.в. + іменник у З.в. + іменник у Р.в.» :

Право на відшкодування витрат — right to compensation of expenses, право на волю слова — the right of saying, пенсія за вислугу роківsuperannuation allowance, superannuation.

6. «прислівник -± прикметник + іменник у Н.в.» :

Суспільно небезпечні діяння — socially dangerous actions, особливо небезпечний злочин — specialy hard crime.

III. Полікомпонентні терміни можуть включати чотири, п’ять, шість і більше одиниць:

Добровіїьна відмова від вчинення замаху на злочин — voluntary refusal from criminal actions.

Серед багатокомпонентних юридичних термінів особливе місце посідають синтаксичні моделі предикативного типу: норми права, що надають повноваження; норми права, що зобов’язують; злочин, скоєний через необережність; злочин, скоєний умисне; громадяни, що мають обмежену дієздатність; умисне убивство жінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності; умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю; умисне вбивство, вчинене в стані сильного щиросердечного хвилювання.