Возможность, від якої ми навряд чи маємо право відмовитися

Возможность, від якої ми навряд чи маємо право отказаться

Александр Суслов.

Cолнечное тепло існує практично повсюди і його залучення не потребує коштів і часу. Кількість енергії, яке можна заощадити при використанні цього джерела в системах гарячого водопостачання і опалення будинків, по крайнього заходу, можна порівняти, а вони часто й перевершує ту складову, яку слід доповнити об'єкт рахунок традиційного джерела. У цьому найбільш раціональним чином реалізується основний принцип використання енергії - відповідності якості енергії виконання поставлених завдань, оскільки потрібну кількість тепла виробляється без додаткових втрат надходжень у довкілля. А використання цих цілей высокопотенциального тепла згоряння вуглеводнів чи високоякісної електроенергії вкрай расточительно…

Целью справжньої статті ставиться пошук критеріїв, необхідні появи зазначеного інтересу. Через те, що поставлену мету Демшевського не дозволяє обмежитися більш компактною формою викладу, стаття насамперед, адресована фахівцям, які у силу свої політичні переконання і фахових інтересів Андрійовича не виключають собі участі у вирішенні обговорюваної проблемы.

Почти всі, хто коли-небудь цікавився цією проблемою, сходяться в думці у тому, що з початку комерційного впровадження гелиотехники необхідна поява пропозиції відповідного споживчого рівня, щоб у свідомості потенційного споживача очікувані переваги сприятлива співвідносилися б із майбутніми витратами. Під цим мається на увазі поява над ринком колектора, з привабливим більшості наших співвітчизників ціною і навіть — досить прийнятного якості. Як єдиного, власне, критерію з оцінки доцільності придбання колектора використовується вартість замещаемой їм энергии.

Любопытно, що до сьогодні не сформульовано єдине і навіть досить аргументований поняття у тому, скільки має коштувати колектор у тому, щоб у нього з’явився достатній попит. Спроби спрогнозувати ціну, при якої колектор міг бути затребуваний вітчизняним ринком, що базуються на основі наведених вище міркувань, ведуть нас зазвичай межі будь-якої припустимою реальности.

Причиной такий ситуації, як буде показано нижче, є упрощённость підходи до прогнозуванню бажаної ціни, оскільки її обгрунтування виготовляють базі штучно звуженого кола і, причому найбільш істотних аргументів, як і наводить, своєю чергою, до того що, що завжди залишається привид невпевненість у достовірності такого прогнозу. Логіка достатності зазначеної оцінки, виходить з тому міркуванні, що саме ми безпосередньо відштовхуємося від самої очевидного аргументу, проте, будь-коли слід забувати з погляду те обставина, що ціна — це лише одне з характеристик будь-якого товару і її необхідно враховувати лише у загальної поєднанні зі всіма іншими його якостями. Недотримання цього принципу неминуче призводить до недооцінки пропозиції, що в разі причиною відсутності зазначеного інтересу. Тільки за ближчому підході для оцінювання відповідного пропозиції з’являється можливість формування поняття про прийнятною вартістю колектора. Перед початком обговорення важливо уточнити, що на посаді потенційного споживача, що має оцінювати пропозицію, необхідно розуміти усе ж таки не «нікого середньостатистичного суб'єкта», а тих, хто вже нині робить чи хоче зробити у майбутньому реальні крок до энергосбережению.

Для здобуття права правильно сформулювати поняття про колекторі, який міг би зацікавити ринкових суб'єктів, необхідно спочатку об'єктивно оцінити всі ті вигоди, на які можна було б, тим паче, що стимулом до початку будь-якого обговорення є, передусім, практичний интерес.

Основным як і правило, єдиним, корисним якістю колектора на практиці вітчизняного обговорення завжди був прийнято бачити можливість утилізації деякого кількості тепла «із нульовим тарифом», яке відразу, втім, не завжди об'єктивно, трансформувалась у поняття про кількість грошей, яке можна заощадити. Результат аналізу, проведеної такий рівень, очевиден…

При більш уважному підході, перше місце серед інших цінних якостей колектора, про яких сказано трохи нижче, було б висунути інше його властивість, а точніше — похідну з його основний функції. Це властивість, що має, безумовно, переконливішою комерційної привабливістю, випливає з здібності колектора заміщати собою традиційний джерело тепла (званий в гелиотехнике «дублёром» чи, навіть, «доводчиком», що досить красномовно саме собою). Ідеться про отриманні реальній можливості поголовно збільшити термін їхньої служби казана шляхом установки у його контурі коллектора.

Если кожному потенційному споживачеві до ухвалення відповідного рішення з урахуванням лише даних про планованому кількості утилизируемого тепла доведеться часом непростий аналіз, результат якого досить передбачуваний, то, на питання тому, як часто він планує змінювати казан, правильний і однозначну відповідь знає найконсервативніший здобувач: «Ніколи, чи якомога менше!». Справді, ж добре відомо, що колектор здатний практично цілком приймати він обов’язки казана протягом, власне, всього літнього півріччя, а зимове півріччя він може відчутно полегшити життя казана, стаючи в цей період подогревателем-экономайзером. Тут треба сказати, що літнє півріччя аж ніяк непростим періодом у житті будь-якого казана, коли йому треба працювати як постійних пусків і зупинок й за умов частого недобору номінальною потужності. Воістину: «тривалість життя залежить від самого способу життя й від рівня раціональності поєднання праці та відпочинку». Зрозуміло, що й, наприклад, можна було б збільшити термін експлуатації казана вдвічі, це означала б, що споживач хіба що безплатно отримує другий казан, монтаж якого оплачений вже зроблений, причому, що особливо чудово — зроблений мгновенно!

Помимо зазначеного переваги мається на увазі одночасне поява ще одного цінного якості, який перебуває у придбанні відомих зручностей, — спрощення обслуговування казана. Звичайно, й видатки обслуговування казана зменшуються пропорційно зменшенню навантаження на казан. Такий їхній підхід не лише розширює оцінну базу кількісних характеристик, а й доповнює її якісними, унаслідок з, часом здавалося б розпливчастою, перспективою заощадити в конкуренцію вступає усвідомлене прагнення підвищенню ступеня комфорта.

Совокупность цих доказів, які втрачають значимістю, що з них особливо цінно, при використанні казаном будь-якого виду палива, навряд чи залишить байдужим навіть такого замовника, який вважає собі актуальним «заощаджувати на мелочах».

Важно відзначити, що діалог саме з цим групою потенційних споживачів особливо перспективний через їх фінансових можливостей. У цьому на запитання про тому, навіщо, власне, потрібен сонячний колектор, слід починати фразою: «Насамперед — збільшення терміну служби казана…». Вочевидь, подальше обговорення піде вже в якісно рівні, у якому колектор розглядається не як досягнення додаткових переваг, бо як елемент, необхідний забезпечення основних, причому, найістотніших функцій, яким він, по суті, і является.

То, що це, настільки суттєвий за умов доказ на якусь мить практики вітчизняного маркетингу пішов з першого плану розгляду, а, згодом, як бачимо, і загалом зникла в галузі уваги, має цілком поясненні причини. Першої причиною яких є та обставина, що принципи цієї практики склалися на той час, коли не існувало персонального адресата, здатного реально «відчути» і, — оцінити цей аргумент. Натомість другий причиною яких є те, що якщо кількість тепла, що планується утилізувати, можна продемонструвати у вигляді нескладних, загалом, обчислень, то об'єктивний розрахунок гаданого збільшення терміну служби казана завжди матиме імовірнісний, а, отже, — приблизний характер, що, тим щонайменше, не знижує ступеня переконливості самого аргумента.

Вторым, по значимості, доказом було б вважати можливість підняти ступінь автономності об'єкта внаслідок обладнання комплексу сонячними колекторами. Причиною, що даний доказ входить у настільки істотне місце, і те обставина, що судження переваги автономності якого добре прижилося у свідомості індивідуальних забудовників із інших загальновідомих примеров.

Здесь було б доречно нагадати ще про одну обставину. Відомо, що є міркування, відповідно до логікою яких, на об'єкті може бути передбачено резервний джерело тепла у разі різних позаштатних ситуацій. Насправді це реалізується шляхом установки замість одного — двох котлів із потужністю, приблизно на 75% расчётной, у своїй мається на увазі, що, по крайньої мері, хоча один із котлів зможе підтримувати об'єкт. Не вдаючись у аналіз супутніх даним ситуацій обставин й у оцінку ступеня можливості різноманітних сценаріїв розвитку подій, можна побачити, що діяльність колектора цих умовах буде спрямовано для підтримки стійкості объекта.

В повною мірою гідності наведених тут доказів оцінять власники автономних котельних, працівників рідкому і твердому паливі. Поруч із стандартним набором відомих переваг і з обов’язками щодо забезпечення життєдіяльності казана, вони придбали ще й об'єктивніше уявлення про, так званому, екологічному чинник у рамках «окремо взятому локальної умовної одиниці довкілля», безпосередньо що залежить від згаданих обов’язків. Цю групу потенційних споживачів не доводиться агітувати в актуальності берегти середовище проживання. А позаяк більшість наших співвітчизників екологічний чинник все ще залишається певної «метафізичної абстракцією», ми залишаємо його що за рамками даного обсуждения…

Следующий доказ, мало яка у практику вітчизняного маркетингу, іноді може виходити місце. Ідеться про здібності колектора брати участь у формуванні архітектурного образу будинку. Вартість колектора незначно перевершує вартість багатьох із використовуваних сьогодні лицювальних, та й покрівельних матеріалів, у своїй колектор повною мірою має усіма характеристиками, необхідні використання як формотворного архітектурного елемента. У практиці конструювання будинків є варіанти настільки органічного вбудовування колекторів в дах чи фасад, що це дозволяє значно розширити традиційні можливості індивідуального проектування, чому ми знаємо, що прагнення до досягнення цих переваг також вимагає додаткових і, часом, досить значних витрат. З огляду на вказане обставина, можна припустити, що, у принципі, не виключена можливість економічного обгрунтування й цього критерію у будь-якій конкретної історичної ситуації, хоча було зрозуміло, що у ньому значної ролі відіграватимуть досить суб'єктивні аргументи. Вочевидь, що ступінь значущості даного критерію безпосередньо залежить від ступеня прагнення потенційного споживача надати індивідуальні особливості своєму житлу і зажадав від здібності проектувальника продемонструвати очікувані у плані преимущества.

Не виключено, що й досить наочно довести до потенційного споживача вже перелічені тут переваги, то питання, скільки ж вона заощадить від установки колекторів, він Вам задасть по тому, як стане реальним володарем. Ставлення до кількості утилизируемой сонячної енергії набуває значення лише додаткового стимулу. Для орієнтування в цьому питанні видавалось цілком можливим керуватися такими міркуваннями. У межах поміркованих широт території нашої країни з однієї кв. м плоского сонячного колектора цілком реальне щороку одержувати «врожай» лише на рівні 400…600кВтч, а сумарна площа колекторів визначається характеристиками будівлі і звичками його мешканців. До кризи 1998 року вартість одного кіловат-години електроенергії лише на рівні 0,0925долларов вже був нам «природною» нормою, сьогодні вартість електроенергії коливається в межах від 0,018 до 0,094 долл./кВтч [1]. Характер прогнозів подальшого розвитку у цій галузі, очевидно, ще більше зміцнить зазначений стимул.

Последнее перешкода, яке виникає шляху до об'єктивного оцінювання пропозиції, у тому, що коли і потенційний споживач починає ознайомитися з технічної стороною питання, він довідається, що з роботи колектора необхідні й інші елементи: бойлер-накопитель, насос, різна трубопровідна арматура, засоби управління і автоматики тощо. Щоб уникнути необгрунтованих помилок в оцінці планованих витрат, важливо враховувати, всі ці елементи, чи схожі на них, вже передбачені в цьому будь-який традиційної схеми — в складі, зазвичай, контуру ГВС, де коллектору які вже визначено його «класичне» місце. Тому, щоб перетворити традиційний контур ГВС в гелиоконтур єдино, що практично нічого потрібно — це таки є сам колектор, а додаткові витрати, необхідних отримання можливості утилізації сонячного тепла, — це, власне, це і є видатки придбання та встановлення коллектора.

Следует відзначити, що з аналізі варіанта зі встраиванием колектора в дах чи фасад, видатки монтаж колектора, у принципі, годі й враховувати, оскільки вони порівняти з витратами монтаж тієї частини покрівлі чи фасаду, яка буде заміщена колектором. Відповідно, з вартості встраиваемого колектора можна було б відняти вартість тих елементів конструкції будинку, які планують замістити колектором. Враховуючи те, що у колекторі вже є такі елементи, як засклення, яке виконує функцію зовнішнього покриття, теплоі гідроізоляція, і навіть які мають опорні елементи, практично єдиним, новим елементом такий конструкції є абсорбер сонячного колектора. У принципі, можна уявити такий її варіант рішення, при який лише вартість абсорбера безумовно довелося б враховувати в ролі додаткової складової витрат, у разі, якщо вартість відповідних елементів колектора і вартість замещаемых ними елементів, а також вартість монтажу було б сопоставимы.

Перечисленные вище міркування повинні враховуватися так. Купуючи й встановлюючи обладнання виробництва та використання тепла, ми проводимо лише перший внесок у операції придбання розстрочку певної кількості тепла, яке плануємо отримати протягом терміну експлуатації цього устаткування. Друга складова наміченого платежу складатиметься з регулярної оплати, яку ми доведеться вносити за споживаний енергоносій і поза обслуговування набутого устаткування. Цілком ймовірно, що й перша складова повністю визначено на даний момент платежу, зате стосовно другий у майбутньому не зайвим буде очікувати деякого зміни. Сумлінно підсумувавши всі витрати на, із яких складаються обидві складові і поділивши їх на кількість тепла, яке зможемо отримати під час експлуатації устаткування, ми матимемо уявлення про середньої удільної вартості тепла. Включення у складі купованого устаткування колекторів їсти, ні що інше, як придбання авансом певної кількості тепла по явно пільговому тарифу. Такий їхній підхід дає привід до того що, щоб одержувані переваги розглядати не як очікувані згодом, бо як об'єкти, куплені в останній момент платежу, що сприймається з великою ентузіазмом. Якщо колектор вартістю 100долларов за 10 років утилізує 5000киловатт-часов тепла, це означає, що тариф за тепло становитиме 0,02 долл./кВтч, у своїй кількість тепла, яким здатні забезпечити нас колектори, цілком порівняно про те, що виробляється казаном. Є підстави вважати, що з порівнянні тарифів, вирахуваних запропонованим способом, завжди буде виявлятися така різниця, що цілком здатна буде оживити будь-яку дискусію. Те, наскільки довго прослужить нам та чи інша річ, залежатиме від цього, наскільки бережно ми із нею звертатися. Присутність у системі колекторів відсуне термін придбання нового казана з усіма супутніми цій події обставинами і дозволить відчутно збільшити виробництво зерна тепла з участю вже наявного. Придбання колекторів дозволяє підвищити надійність роботи в устаткування, спростити експлуатацію і скоротити щорічні витрати з всім що становить. Економічну доцільність придбання колекторів завжди слід оцінювати виходячи саме з ці міркування. Вмонтований колектор, поза тим, що дозволить оперувати привабливішим поняттям, скажімо, «приведённой вартості», ще й сприяє пожвавленню архітектурного пейзажа.

Теперь, після того, як більше конкретно визначено і оцінено коло переваг, до яких було б прагнути, можна перейти і для пошуку підхожих при цьому коштів. Зрозуміло, що варіантів зі встраиваемым колектором завжди якому будуть властиві більш кращі стартові перспективы.

При формуванні понять сюжеті, який нас колекторі необхідно виходити із те, що рішенням придбання колектора реалізується прагнення досягненню цілого ряду відсутніх поки ще у потенційного споживача можливостей. Ми, що особливості, властиві використанню сонячного колектора, мають специфічний характер, і це буде відрізняти його від інших енергозберігаючих технологій. Крім матеріального аспекти, тут присутні ще й вигоди у плані інших якісних категорій, тому то, наскільки прийнятною видасться потенційному споживачеві вартість колектора, залежатиме від цього, наскільки повно до її свідомості буде доведено наведені вище докази. Сукупність цих доказів формують цілком об'єктивний стимул придбання колекторів вже що сьогодні над ринком [2]. Якщо враховувати всю повноту аргументів, то перспектива придбання колекторів стає менш привабливою, ніж, скажімо, прагнення володіння більш економічним і досконалим сучасним казаном. Подальший аналіз спрямовано те що визначити характеристики колектора, який міг би на максимальний купівельний спрос.

Как переконливо свідчить досить кропіткий досвід практичного конструювання вітчизняних виробників колекторів, створити якісний, у звичному розумінні цього терміну, колектор за ціною менше, ніж 200…240 долл./м2 нереально [2]. Колектори, якістю трохи нижче стоять в нас у межах 60…100 долл./м2. Слід зазначити, що це, у принципі, узгоджується і із закордонною практикою, що, до речі, надіслало розробників до пошуку нових технологій виготовлення колектора. Ми встановили, що й дорожчий варіант цілком заслуговує відповідного уваги, хоча, суто психологічно, хотілося б, звісно, мати підстави поступово переорієнтовуватися під більш дешевий варіант. Далі буде показано, такі підстави насправді цілком состоятельны.

При виборі будь-якого устаткування завжди актуальне запитання: «Можна дозволити собі „пожертвувати“ якістю із метою заощадити?». Щоб відповісти це питання потрібно визначитися з тим, які із критеріїв, формують поняття про ролі, найбільш істотні в аналізованому разі. Перебування принципу розташування відповідних критеріїв за рівнем їхньої значимості істотно для нашого розгляду. При формуванні поняття про прийнятною вартістю колектора необхідно керуватися як які приводилися тут доказами, і поступово переорієнтовуватися під то, у що сьогодні обходяться інші рішення, які б энергосбережению.

Нетрудно припустити, що прагнення респектабельному зовнішнім виглядом, більш тривалого терміну експлуатації і до більшої ефективності прямо пропорційно позначиться вартості коллектора.

Прежде всього, треба враховувати, що жодного, з навіть які взяли принципове рішення потенційних споживачів, ані за яких обставин погодиться на установку колекторів у разі, якщо це негативним чином стимулюватиме естетичні характеристики його котеджу. До певної міри справедливе й зворотне судження. Тому очевидно, що таке властивість колектора, як досконалість його зовнішнього вигляду вже в початковому етапі знають обговорення здатне самим вирішальним чином уплинув з його підсумок. Задля об'єктивності треба сказати, що рівень візуального сприйняття колектора у складі об'єкта, де вона встановлено, таких вже відчутним чином з його вартості, причому, тут вкотре доречно буде підкреслити, що встраиваемый колектор значно краще обычного.

Для здобуття права оцінити наскільки актуально прагнення більш тривалого терміну експлуатації колектора, слід пам’ятати, що мінімальний термін, який колектор неодмінно має відпрацювати, — це таке термін, протягом якого споживач встигне отримати ті переваги, до яких він прагнув, набуваючи колектор. Справді, якщо колектор вже встиг окупити витрати, пов’язані з його придбанням, настає час, до того моменту з’являється ще й бажання, пошукати над ринком досконаліший устаткування, що з’являється із неминучістю, диктуемой законами розвитку техніки. Момент розлучення з колишнім колектором може, наприклад, збігатися про те терміном, якому він встигне заощадити кошти в купівлю нового.

Следует відзначити, що момент окупності будь-якого колектора, визначається навіть без обліку наведених тут міркувань, завжди настає набагато раніше закінчення терміну його служби. Тому, за виборі колектора дане міркування може враховуватися як безпосередньо що сприяє запобіганню незапланованих затрат.

И, нарешті, важливо усвідомити наскільки істотно у разі перевага в ефективності дорожчого колектора. Щоб сформувати судження у тому, наскільки ефективним може бути цікавий для нас колектор, слід краще визначитися з тим, якою температурному рівні ми плануємо експлуатацію. Наочно порівняти властивості різних колекторів можна на графіці їхньої ефективності (рис.1).

.

Рис. 1. Характеристики колекторів сонячної енергії ?=?0-КТ* - ККД колектора, ?0 — оптичний ККД, T* - приведённая різницю температур, До — ефективний коефіцієнт теплових втрат, 1 — характеристика колектора з К1=4Вт/(м2К), 2 — характеристика колектора з К2=6Вт/(м2К).

Любопытно, що більшість із що сьогодні над ринком пласких колекторів характеризуються приблизно однаковим оптичним ККД, близькими до значенням 0,8, тому, основним параметром, визначальним різницю у властивості колекторів, отже, — і у тому вартості, є ступінь теплотехнічного досконалості їх конструкції, иллюстрируемая на графіці кутом нахилу характеристики колектора до осі абсцис. Зрозуміло, що як досконалий колектор має як положисту характеристику.

Принципиальной особливістю будь-якого колектора і те, що його утилизируемого їм тепла безпосередньо залежить від того температурного рівня, у якому ця утилізація виробляється. Дане міркування наводить нас до цілком обгрунтованого висновку про тому, що необхідно використовувати колектор у сфері, де його використання приносить найбільш суттєвий результат, саме — якнайближче до осі ординат графіка. Приємно усвідомлювати те що, що опалювальні технології дають нам таку возможность.

В останнє час у розпорядженні проектувальників з’явилися нові технічні рішення (перелік що досить широковідомий і вимагає відтворення тут), що обумовили об'єктивну і геть раціональну тенденцію до зниження температури теплоносія. Найбільш показово ця тенденція поводиться, наприклад, в системах трубного напольного опалення з середньої температурою теплоносія 40 °C й у системах опалення з допомогою капілярних труб [3], де температура теплоносія рідко перевищує 28 °C. Реалізація позначеної тенденції вказує кордону шуканої нами області у межах значень 0,025…0,04м2· К/Вт. З графіка видно, що з роботі у цій галузі характеристики дорожчого і більше дешевого колекторів немає між собою у такої міри, як і відрізняється їх вартість. Наприклад, там, де ККД дорожчого колектора буде рівні 60…70%, ККД більш дешевого буде лише сталася на кілька відсотків нижчі, причому, прагнення пошуку ефективнішого колектора призводить до пропорційного збільшення від вартості. Те, що як дешевий колектор утилізує тепло, необхідне комунально-побутових потреб, майже так само успішно, як і більше дорогий, неспроможна б викликати відповідного воодушевления.

Суммируя перелічені докази, привертає увагу те, що найбільш раціональним чином, вони можуть бути матеріалізовано в пластиковому колекторі, розробка якого які вже ведеться за кордоном, і в нас у країні [4]. Єдиними, як колись здавалося, серйозними аргументами, ставившими під сумнів доцільність даної розробки, були саме побоювання у його недовговічності і про недостатню ефективність. Проте, поява останнім часом величезної кількості різноманітних пластиків, призначених спеціально для зовнішнього застосування, як різноманітних покриттів і лицювальних матеріалів, і навіть впровадження нових опалювальних технологій дає нам привід до радикального перегляду закорінених колись представлений.

Подробный аналіз пластикового колектора міг бути темою спеціального обговорення, тут ж хотілося б вирізнити, що сьогодні саме такий колектор через сукупність властивих йому особливостей можна розглядати у найбільш перспективного до застосування в коммунально-бытовом секторе.

Закончить дане обговорення можна було б ще одним зауваженням. Тим з читачів, кому які були доводилося цікавитися станом справ по обговорюваного питання за кордоном, напевно відомо про всілякі варіантах підтримки гелиотехники на різних рівнях, прогнозувати яку в нас що ще передчасно. Тут хотілося б звернути увагу те що, що ж підтримка існує в неї і щодо та інших енергозберігаючих технологій, у цьому однині і таких, які вже зволікається без жодної аналогічної підтримки проклали собі шлях ринку. Досить зрозуміло також, що перебільшення ролі цієї підтримки неминуче призводить до суперечності у поданнях про закони вільного ринку, в дієвості яких там ми хто б сомневается.

Подытоживая сказане, вважатимуться встановленим таке. Ми маємо сьогодні є всі необхідні умови спершу комерційного впровадження гелиотехнического устаткування. Відсутність попиту сонячні колектори є наслідком не тільки і й не так нібито невідповідної ціни, а, швидше за все, — недостатньою інформованості потенційного споживача щодо очікуваних переваг. Інтерес до гелиотехническое устаткування то, можливо ініційований шляхом перегрупування структурної бази і у вигляді адресної реклами з можливістю наочної демонстрації відповідних преимуществ.

Коллектор, який найкраще міг би стимулювати відповідний попит, міг би бути обраний із т.зв. «недорогого» класу, можливо — пластиковий, та заодно він обов’язково має мати бездоганний зовнішній вигляд і мати високим рівнем заводський готовності, яка потрібна на формування уніфікованих модульних конструкцій, пристосованих запровадження в архітектурні елементи здания.

Список литературы

РТР, Момент істини, 26.11.2000.

Энергосбережение, 4/2000, с.28…30.

Каталог фірми Beka-Klima Gmb.

Организация виробництва пластмасового сонячного колектора / ТрушевскийС.Н., СухановА.Н. // Сільськогосподарська теплоенергетика. Тези доповідей науково-практичній конференції, Севастополь, 27…30 вересня 1992 р., М., с.40…41.