Зимнее і літній час

Зимнее і літнє время

Виктор Лаврус Переход на літній час ввозяться останню неділю березня (2004 року — 28 березня, у 3 години 00 минут).

Переход на зимовий період ввозяться останню неділю жовтня (2004 року — 31 жовтня, у 4 години 00 минут).

Человек прагне вставати на світанку, щоб максимально використовувати світловий день. Звідси походить ідея літнього і зимового часу, яким нині живуть у багатьох країн світу. Поєднання часу неспання зі світлими годинами діб дозволяє заощаджувати споживання: навесні стрілки годин, які йдуть по поясного часу, переводять одну годину вперед, а восени ставлять знову по поясного времени.

Разделить всю Землю на годинні пояси по 15 градусів у кожному, а й за нульову лінію взяти Гринвичский меридіан — середину нульового пояса — запропонував Канадський інженер-зв'язківець С. Флеминг [1]. Усередині пояса час приймається скрізь однаковим, але в кордоні переводять стрілки одну годину уперед, чи тому. У 1883 г. ідею Флемінґа прийняло уряд США. На 1884 року на міжнародній конференції у Вашингтоні 26 країн підписали угоду вартових поясах і поясному часу. На конференції були представники Росії. Новий рахунок часу не сподобався по тієї ж самої причини, якою Росія вперто трималася за версту і пуд: будь-яке зміна уявлялося «потрясінням основ» і поштовхом до «народному брожению».

После Жовтневої революції, 8 лютого 1918 р., поясний розподіл було запроваджено декретом Ради Народних Комісарів «з встановлення одноманітного з усім цивілізованим світом рахунки часу — протягом діб, зумовлюючого по всьому земній кулі одні й самі показання годин на хвилинах і секундах і упрощающего реєстрацію взаємовідносин народів, громадських подій і більшості явищ природи в времени».

Декретом уряду від 16 червня 1930 г. стрілки всіх годин біля Радянського Союзу були пересунені одну годину вперед. Утворилося декретное час, запровадження якого дозволило заощадити електроенергію. Термін дії декретної часу було встановлено «надалі до скасування» (проіснувало до 1981 года).

Постановлением Ради Міністрів 1 квітня 1981 року стрілки годин перевели поки що не годину вперед. Отже, літній час виявилося вже в дві години попереду поясного. У протягом десятиріччя на зимовий період стрілки годин приділялися одну годину тому за порівнянню з літнім часом, а влітку знову поверталися на место.

В березні 1991 року декретное час був скасовано. Випередження на дві години вперед скасували. Ми перейшли на систему відліку літнє - зимовий період. Тепер взимку використовується поясний час, а влітку годинник переводяться одну годину вперед. Така коротенька історія змін відліку времени.

Мы відраховуємо час по середнім сонячним діб, поділеним на годинник, хвилини і секунди. Тобто. за середнім арифметичному длительностей всіх істинних сонячних діб протягом року (відмінність між тривалістю істинних і середніх діб сягає 15-ти хвилин через некруглої орбіти нашої планеты).

.

Рис. 1. Зміна світлого і темного часу діб протягом года На мал.1 показано зміна світлого і темного часу діб протягом роки широти 50° (широта Києва). Кордоном між світлим і темним часом прийнято вважати початок чи кінець про цивільних сутінків, тобто часу, коли Сонце опустилося за обрій на 6° [2]. Вечорами на цей момент тут міста слід залучити висвітлення. На графіці зазначено сонячне справжнє час (справжнє сонячне почнеться і закінчується полудень, тобто. коли світило проходить через меридіан і слід максимально высоко).

Среднестатистический людина постає о 7-й ранку ляже в 23 години за часом. На графіці час неспання таку людину зазначено двома горизонтальними пунктирними лініями. Починаючи з березня, він постає після світанку. Перекладаючи годинник вперед, його змушують вставати раніше (суцільні горизонтальні лінії). Це виправдано тим, що він вставати у світле доби, і витрачати менше електроенергії на освещение.

Возвращение на зимовий період у жовтні до економії електроенергії не наводить. Як виявилося, це лише заради здобуття права взимку люди й не вставали набагато раніше сходу Сонця. Тому перехід на зимовий період не оправданным.

С погляду здоровим глуздом раціонально повернутися до декретному часу, відмовитися від щорічного перекладу годині і жити за незмінної відліку, який відрізнятися однією годину уперед, у порівнянні з поясним часом. Такий ритм життя, з погляду, найсприятливіший в людини [3].

Список литературы

Демидов В.Є. Час, що зберігається як коштовність. У пошуках абсолюту. НиТ, 1999.

Лаврус В.С. Світло і тепло. НиТ, 1998.

Блинов М. Потрібно нам зимове і літній час? «Наука життя й», № 1, 1992.