Дайте мені гіркі роки недуги..

«Дайте мені гіркі роки недуги…»

Страшно мені від дзвінких криків.

Голоса біди,.

Все сильніше запах теплий.

Мертвой лободи.

А. Ахматова.

Поразительно чиста й відкритий поезія Анни Андріївни Ахматової відразу бере в полон, змушує обдумати місці людини у світі, його призначення землі. Анно Андріївно з юності зрозуміла свою велику історичну місію і гідно несла хрест, який випав їхньому частку. Власні страждання мучення вона зуміла перелити в прекрасну лірику, що звів автора на «поетичний Олімп».

На землю саван тяжкий покладено,.

Торжественно гудять дзвони,.

И знову дух збентежений і потривожений.

Истомной нудьгою Царського Сіла.

Пять років минуло.

Здесь все мертвий і німо.

Как ніби світу настав кінець.

Как назавжди вичерпана тема,.

В смертельному сні спочиває палац.

По думки Лесі Українки (чудовою поетеси), лише пережиті страждання породжують істинного творця. Чого іншого, а горя випало частку Анни Андріївни предосить. Вона жило доленосне й тяжке для Росії час, але з спробувала ухилитися від лютого року, не шукала собі легкого шляху.

Мне голос був.

Он кликав утешно,.

Он говорив: «Іді сюди,.

Оставь свій край глухий і грішний,.

Оставь Росію назавжди".

Но байдуже і спокійно Руками я замкнула слух. Щоб цією промовою недостойною Не опоганився скорботний дух. Треба мати величезне мужність і тверду волю, щоб випити до кінця призначену гірку чашу долі. Анно Андріївно чудово розуміла свою поетичну частку, ще замолоду здогадалася, що з талант доведеться багато чим поступитися.

Муза пішла по дорозі,.

Осенней, вузької, крутий,.

И були смагляві ноги.

Обрызганы великої росою.

Я довго її просила.

Зимы зі мною почекати, ««.

Но сказала: «Адже тут могила.

Как можеш ще дихати?".

С гордо піднятим чолом йшла у житті Ахматова наперекір страждань і муках, залишаючи у себе прекрасні вірші, які є класикою, отразившие найскладніші і суперечливі душевні переживання й тягарі післяреволюційних і військових років. І, на щастя, дожила Анно Андріївно до зізнання й всесвітньої популярності. Але й слава не змінила Ахматову, від цього найскладнішого випробування вона з честю, залишаючись самої собою — великим і яскравим поетом Росії, патріотом своєї країни.

Дай мені гіркі роки недуги,.

Задыханъе, безсоння, жар,.

Отыми і дитини, і друга,.

И таємничий пісенний дар —.

Так молюся за твоєї літургією.

После стількох томливих днів,.

Чтобы хмара над темній Росією.

Стала хмарою в слави лучей.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.