Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Ліричний герой А. Блоку

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Блок живе з кінця часів. Бурхливі події рубежу століть було неможливо не позначиться у його творчості. Як відомо «поет у Росії більш ніж поет». Тому й бродить він у полю Куликову, тому й хоче відшукати там відповіді є питання: Именно в ліриці Блоку, й нікого іншого, створюється найповніше ілюзія відсутності роздвоєння говорить на автори і героя, а сам автор розчиняється у своїй створенні, як Бог… Читати ще >

Ліричний герой А. Блоку (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Лирический герой А. Блока

Наивный читач схильний ототожнювати автора з героями Шевченкових творінь. Йому бачиться я автора завжди, коли йдеться від першої особи. Не так. Точніше який завжди так. Адже, наприклад, А. Блок. Ми намагаємося якомога не бачити любов, сльози, раскаянье автора у його віршах, на її почуття. Але це помилка!

Впервые термін «ліричний герой» запроваджено Ю. М. Тыняновым, і про Блока він писав: «Блок — найбільша лірична тема Блоку. Цю тему притягує як тема роману ще нової, непородженої (чи неусвідомленої) формації. Про це ліричному герої і хлопці кажуть зараз. Він був потрібен, його вже оточує легенда, але тільки тепер — вона оточувала його від початку, здавалося навіть, що вона передувала самої поезії Блоку, що його поезія лише розвинула і доповнила постульований образ… когда кажуть про його поезії, майже завжди мимоволі за поезією представляють людського обличчя — і всі полюбили обличчя, а чи не мистецтво». Та все життя Блоку — це її мистецтво. Його ліричний герой не усунуто від світу, і ідеальний. Він — сам автор, такий, яке є, чи би вона хотіла себе бачити.

Блок живе з кінця часів. Бурхливі події рубежу століть було неможливо не позначиться у його творчості. Як відомо «поет у Росії більш ніж поет». Тому й бродить він у полю Куликову, тому й хоче відшукати там відповіді є питання:

Закат в крові! З серця кров струменіє.

Плачь, серце, плач…

Покоя немає! Степова кобилиця.

Несется з нальоту.

На полі Куликовому. 1908.

Степная кобилиця — Русь справді мчить з нальоту, хто зможе осідлати її? Як відомо згодом Блок прийняв революцію і навіть благословив (пригадаємо Ісуса Христа попереду роти військових із поеми «Дванадцять»). Але що задзвеніли литаври великого перевороту, ліричний герой — ще юнак, не побілений сивинами переживань про долю батьківщини, шукає любов, і любовна трагедія, зрада, недосяжність ідеалу здаються йому найжахливішим, що може свідчити статися у житті:

Моей чи нікчемної, слабкої промови.

Бороться з полум’ям твоїм.

На межі безвісної зустрічі.

С початком близьким і чужим.

Поиск ідеалу — це лейтмотив блоковской лірики. Він шукає його всюди. Ідеал недосяжний, він знає це, але, у душі, плекає сподіватися зустріч із ним. Навіть не знає ту «прекрасну даму», рассыпающую «колом перлів», він навіть шукає її, він чекає і складає їй гімни. Зцілювальне самотність, який породжує шедеври. Ліричний герой позбавлений страждань, не мучиться невідомістю, він полюбив ідеал, у той, що й «терем запалить» і «відімкне ворота». Інший життя ліричний герой Блоку не сприймає.

И весь виконаний торжества,.

Я насолоджується великою тайною,.

И твердо знаю — невипадково.

Сбывались віщі слова.

И Батьківщина віршем Блоку така, як Прекрасна дама: ідеальна, святая. Його герой який завжди розуміє її, який завжди усвідомлює, що відбувається, але, тим не менш, вона завжди сидить над ній, схиливши коліна, та приймає її такою, яка він є. Завжди.

Да нічні шляху, фатальні,.

Развели б нас і знову звели,.

И знову ми до Росія,.

Добрели чужої землі.

В ліриці Блоку часто-густо звучить слово «я», але ці, можливо, літературний прийом. Ми, читачі, хіба що бачимо всі події на власні очі. Ми навіть не змішуємо поняття «ліричний герой» і «автор твори», ми — суб'єкти дії. Це чуємо скрип отворяющихся дверей і свист вітру, це можна водять хороводи русалки, це ми їдемо у тому поїзді життя:

В цьому поїзді тисячею життів цвіли.

Боль розлуки, тривоги любові,.

Сила, юність, надія… У західної дали.

Были димні хмари у крові.

На протязі всіх віршів і поем Блоку ліричний герой й близького нам залишається недосяжним ідеалом. Ми дивуємося: як можна так любити? Які ж можна у будь-якій дрібниці, у будь-якій речі бачити душі і сенс. Герой Блоку просто бере нас за правицю і веде до свій світ, щоб навчити так любити, й дуже вірити, і так жити.

Чтобы звуки трохи тривожачи.

Легкой музикою землі,.

Прозвучали, потомили.

Над останнім світом ложа.

И в інше захопили…

Именно в ліриці Блоку, й нікого іншого, створюється найповніше ілюзія відсутності роздвоєння говорить на автори і героя, а сам автор розчиняється у своїй створенні, як Бог у своїй витворі.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою