Будь-яка людина або сама собі виховувати має
Філософської і суспільного позицією більшості молоді шістдесятих років було нігілізм. Перший образ нігіліста у літературі дали Іваном Сергійовичем Тургенєв у його романі «Батьки й діти», отразившем головний ідейний конфлікт епохи — конфлікт між поглядами помісного дворянства і молодшої разночинского покоління, яке сповідує демократичними устремліннями та активно несе у суспільстві нові взгляды… Читати ще >
Будь-яка людина або сама собі виховувати має (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Всякий людина або сама себе виховати повинен (По творам І.С. Тургенєва і М. Р. Чернишевського).
Период, охоплюючий кінець п’ятдесятих — початок шістдесятих років уже минулого століття, ознаменований підйомом революційної активності (перша російська революційна ситуація), було названо істориками разночинским. І це дійсно, головною особою життя пореформеній Росії став демократ-разночинец, який відрізнявся від своїх предшественников-дворян як походженням, а й, поведінкою, ідеями і др.
Філософської і суспільного позицією більшості молоді шістдесятих років було нігілізм. Перший образ нігіліста у літературі дали Іваном Сергійовичем Тургенєв у його романі «Батьки й діти», отразившем головний ідейний конфлікт епохи — конфлікт між поглядами помісного дворянства і молодшої разночинского покоління, яке сповідує демократичними устремліннями та активно несе у суспільстві нові взгляды.
Отже, нігілізм. Які його основні риси? По-перше, заперечення всіляких авторитетів, початковий, примітивний матеріалізм, крайній емпіризм. Базаров так визначає, що таке нігіліст: «Нігіліст — людина, який схиляється перед яким авторитетом, який приймає жодного принципу на віру, хоч би яким повагою був би оточений Україні цього принципу». Така позиція неминуче сприяла заперечення існуючого ладу (а точніше, випливала потім із нього), але з давала ніякої позитивної програми. Серед інших чорт нігілізму відзначимо зведення почуттів до нервової діяльності, взагалі прихильність природничих наук (Базаров — випускник медицинскохирургическсой академії — «в принципи не вірить, а жаб вірить»), заперечення мистецтва, матеріалістичні погляди й ін. Базаров — типовий нігіліст, а ідея самовиховання випливає із самої сутності нігілізму: заперечення авторитетів, опора на досвід минулого і є, власне, самовиховання, отож у це сенсі Базаров «саму себе виховує»: оскільки вона живе, орієнтуючись тільки себе і свій досвід, то процесі будь-якого вибору (а людина постійно про щось вибирає: наприклад, ставити або ставити кому — мого вибору в момент) вона здійснює акт самовиховання. Проте результат свідчить про самовихованні у сенсі цього терміну стосовно Базаров не можна: він не бачить мети, їх влаштовує існуюче, але немає ідеалу — нікуди прагнути (лише заперечення нездатна призвести до ідеалу). Його існування у остаточному підсумку безцільно, він має зробити Головний Вибір (вибір ідеалу, вибір шляху) чи умереть.
Як головний метод виховання, одна з необхідних умов розвитку, самовиховання висувається в програмовий твір шістдесятих років — у романі «Що робити?». Не нігілістичний роман цей витвір, написане революционером—практиком, манливе ні боротьбу, несе за собою чітку позитивну позицію. Роман «Що робити?» було написано Чернишевським в Олексіївському равеліні і є втіленням подвигу чоловіки й гражданина.
«Нові люди» — Лопухів і Кірсанов — також «виховують самі себе», але теорія самовиховання дали Чернишевським у розділі «Особливий людина». Образ Рахметова грунтується ідеї самовиховання. Поставивши за мету, він методично і послідовно йде до неї, піддаючи себе самим на суворі іспити (а деколи і катувань), коли йому здається, що це необхідно досягнення ідеалу. У розділі «Особливий людина» є дуже важливі промови Рахметове: «Коли він побачив, що він придбав систематичний спосіб мислення у сенсі, принципи якого знайшла справедливими, він…» (тощо. буд.). Тобто вона триває вже щодо нигилисте (і є ті ж самі принципи, від яких сперечалися Базаров Павло Петрович), йдеться про людині демократичних переконань, що має позитивну програму, і це випадково. Саме щодо до такого людині, революціонеру, ідея самовиховання розкривається остаточно, бо лише усвідомлене рух і цілеспрямованість створюють «виховання себе» у цьому значенні цього слова.
Самовиховання Рахметова, в такий спосіб, якісно відрізняється від самовиховання Базарова: у Базарова воно інтуїтивно, у Рахметова ж воно перетворюється на цілеспрямоване побудова власної особистості до дрібних подробностей.
Образи як-от Рахметов, і сьогодні залишають нас байдужими. Саме об таких людях написані вірші Некрасова: Природа-мати Коли б таких людей Ти іноді не посилала світу, Заглухла б нива жизни…
І розуміння ролі самовиховання у формуванні таких яскравих особистостей дозволяє отримати і нас трішки наблизитися до совершенству.