Про поетика Костянтина Бальмонта

О поетику Костянтина Бальмонта

Я — вишуканість російської повільної промови…

К. Бальмонт.

Бальмонту судилося стати однією з важливих представників нового символічного мистецтва — у Росії. Проте в нього було своя позиція розуміння символізму як поезії, яка крім конкретного сенсу має зміст приховане, яке виражається з допомогою натяків, настрої, музичного звучання. З усіх символістів Бальмонт найпослідовніше розробляв імпресіонізм — поезію вражень. Його поетичний світ — це світ найтонших сьогохвилинних спостережень, по-дитячому тендітних почуттів. Мені, як читачеві, подобається його дитячість. У цьому є чистота.

Я не знаю мудрості, придатної й інших,.

Только скороминущості я влагаю в вірш.

В кожної скороминущості бачу я світи,.

Полные мінливою, райдужною гри.

Думается, у тих віршах — поетична програма Бальмонта. Його ліричний герой — вічно юний, вічно вільний, яка у «ненаситної тривозі» «владика» власного «несказанного» світу. Його явно підвищену увагу до звуковий формі відчув віршем «Очерет», «Спогад про вечорі в Амстердамі». Це хіба що дозволяє заявити:

Я — вишуканість російської повільної промови,.

Предо мною інші поети — предтечі,.

Я вперше відкрив цієї промови ухили,.

Перепевные, гнівні, ніжні дзенькоти.

Предтечами самого Бальмонта були й Жуковський, Шеллі, і Едгар По.

Как і в будь-якої справжнього поета, у Бальмонта були свої особливо улюблені стихії. По-перше, вогонь. Саме з вогнем поет пов’язував ідеал Краси, Гармонії, Творчості. Одне з своїх найкращих збірок віршів він їх назвав «Будемо мов сонце» і ввімкнув до нього захоплений «Гімн Вогню»:

Огонь очисний,.

Огонь фатальний,.

Красивый, властительный,.

Блестящий, живої!

Другая його улюблена стихія — вода. Вона міцно з'єднується у поетичному системі Бальмонта із таємничою силою любові. Його обвинувачували у крайньому еротизмі, але відповідав так:

Чем хочеш чи: чи добрий, злий,.

Но чи ж чесний за грою,.

Явись — собою.

Наивная і приваблива тональність лірики Бальмонта, його високе ставлення до природі й до людського життя —.усе це принесло його книгам «Будемо мов сонце» і «Тільки любов» справжню славу у Росії. Про його творчості тепло відгукувалися А. Чехов, М. Горький, І. Анненський, А. Блок. Горький писав:

«Дьявольски цікавий і талановитий. Налаштовую його за демократичний лад».

Перед революцією Бальмонт випускає два сильнъхх збірника: «Ясен» і «Сонети сонця, меду й місяці». Вони він намагався проникнути уявою у таємниці світобудови. Він закликав:

«Люди Сонце розлюбили, треба Сонцю швидко їх повернути». Але невдовзі душа поета видає сумний стогін:

Возьми мене, розвий, як сніг заметільний,.

Мой дух, вважаючи зими, посивів,.

Мой дух проспівав весь полудень свій сопілковий.

Поэт знаходить себе у невеликих творах, написаних у формі сонета: «Скажіть ви», «Зоряні звуки», «Сонети сонця». Це блискучі, повні вишуканості ліричні мініатюри.

Насилие революції, природно, злякало дитячу душу Бальмонта. Він перебувають у еміграції. Довго не пише, але наприкінці кінців Париж розтопив його тугу: своїм дощем він нагадав Бальмонту дитинство, і вже народилося вірш «Нічний дощ»:

Я згадував. Немовлятські роки.

Деревья, де що й ріс.

Мой старий сад. Речонки малої води,.

В вогнях квітів берегової укіс.

Россия назавжди залишилася в дали простору, але завжди жило його серці:

Узнай всі країни у світі,.

Измерь шляху морські,.

Но немає вольней й ширші,.

Но немає нежней — Росії.

Словно заклинання поет повторював ці рядки остаточно своїх днів.

В історію літератури Бальмонт увійшов, як одне із відомих поетів символізму, з яким пов’язаний розквіт російської поезії межі XIX—XX століть, її срібний век.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.