«Мелодией однієї звучать смуток і радість...» (Тема кохання тривалістю у ліриці О.Блока.)

«Мелодией однієї звучать смуток і радість…» (Тема кохання тривалістю у ліриці О.Блока.).

Эпоха 1900;х років — епоха лірики, у якій переважно позначилися тривоги, сподівання часу, які обіцяли «нечувані зміни, небачені заколоти». Блок, безперечно — перший лірик свого часу. Поет увійшов у літературу як співак Прекрасної Дами. Дивовижна одкровення юної душі - вищий злет, озарённость, романтичний порив, млість, захоплення, душевна чиситота — це ранній Блок. У юнацької ліриці Блоку («Вірші про Прекрасну Даму») все овіяне атмосферою містичної таємниці та совершающегося дива. Усе змінилося на цієї ліриці «несміливо й темно», хистко і туманно, часом невловимо.

Возвышенная ніжність, любов — ось почуття, якими просякнуті вірші про про Прекрасну Даму. Кожна зустріч із ній — подія, має глибший зміст, його — таємниця:

Предчувствую Тебе. Року проходять -.

Всё у вигляді одному передчуваю Тебе.

Весь обрій загинув у вогні - і ясний нестерпно,.

И мовчки чекаю, — тужачи і люблячи.

Сюжет збірника «Вірші про про Прекрасну Даму» — це сюжет очікування зустрічі з коханою — зустрічі, яка змінить світ, змінить його.

Вхожу зробив у темні храми,.

Совершаю бідний обряд.

Там чекаю я Прекрасної Дами.

В мерцаньи червоних лампад…

Эта тема очікування й передчуття — панівна в юнацької ліриці Блоку.

Облик героїні в юнацької ліриці, з одного боку, цілком реальний, вона «земна» жінка, кожна зустріч із якої відкриває у ній ліричному герою якусь нову риску:

Она струнка і висока,.

Всегда пихата і сувора.

С другий боку, маємо небесний, містичний образ «Діви», «Зорі», «Володарки Всесвіту», «Величавої Вічної дружини», «Російської Венери».

Литературоведы часто називають перший тому віршів Блоку «віршованим молитовником»: у ньому немає подієвої динаміки, герой мовчки чекає, «тужачи і люблячи»; ритуальність того що відбувається підтримана образними знаками релігійного служіння — згадки лампад, свічок. Проте зовнішня малорухомість ліричного героя компенсується драматичною зміною його настроїв: світлі надії змінюються сумнівами, очікування любові ускладнюється боязню її катастрофи. У вірші «Передчуваю тебе…» поруч із нетерплячим очікуванням звучить мотив страху зустрічі:

Весь обрій загинув у вогні і близько появленье,.

Но страшно мені: зміниш образ Ти.

И зухвале збудиш подозренье,.

Сменив наприкінці звичні риси.

Постепенно дійсність вторгається в ізольований світ мрії ліричного героя, порушуючи гармонію. Починається страшна, ніким неизжитая трагедія душі. У записнику зболені 1904 г. Блок визнається, що Прекрасна Дама його залишила — назавжди. Єдина спрямованість творчості - усеціла погружённость в мрію — зникла, світ стає сповнений багатоманітністю. Світ тривожний, страшний, а й тягне.

Много нас — вільних, юних, ставних -.

Умирает, не люблячи…

Приюти ти в далечінях неосяжних.

Как жити й плакати без тебе!

Ты — вже з малої літери. Тут дороговказним вогником мерехтить вдалині той образ, який що далі, тим буде все яскравіша і світліше — образ Батьківщини.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.