Об одному сумнівному слід міжнародного жаргону у сприйнятті сучасних російських жаргонних словниках

Об одному сумнівному слід «міжнародного «жаргону у сприйнятті сучасних російських жаргонних словарях.

В. У. Шаповал.

В початку 1990;х років вийшов низку словників російського жаргону. За умов їх вивченні у уважного читача виникає запитання, як у сучасні словники російського жаргону проник солідний список слів з івриту і циганського мови. Я готовий довести, що цей перелік, «сумлінно «копируемый з словника в словник, є фальсифікацією. Тобто словники всі як тому випадку не відбивають явища промови. Ні промови російських. Ні промови будь-якої групи євреїв. Ні будь-якого діалекту циган. Оскільки докази я беру з поважних словників, в дужках вказані номери сторінок, звідки взято цитати, а словники цитуються лише у й тієї послідовності. Отже, в кожного сумнівається читача є можливість перевірити все привлекамые дані.

Например, «Словник тюремно-лагерно-блатного жаргону «1992 року у ролі слів, зібраних біля колишнього СРСР і (тому…) наділених позначкою «ин[оязычное] «, наводить слово ЕВЕК — «камінь «(з. 75). З ним одностайний і «Словник блатного злодійського жаргону «Д. С. Балдаева 1997 року (т. I, з. 123). Не утримався від такого «бандитського «слова і «Великий словник російського жаргону «2000 року, але вже обійшовся універсальної позначкою «кримінальна «(з. 59). Якщо ви і не дізналися слово ЭВЭН «камінь «(іврит), це не ваша вина, а того, хто з словника німецького жаргону списав Ewen «Stein «як ЕВЕН, і ще, хто після нього помилково прочитав ЕВЕН як ЕВЕК, і ще, хто помістив це слово в словник. Важко повірити? Про, «кримінал «ще дуже плодило сарказму!

Вот ще один приклад. ПЕВ — «ліс «(самі джерела: 52; I, 80; 118), й у німецькому словнику це слово є: Jaar, Jaer «Wald ». Переписали Jaer як ЯЭР, ЕЭР, перечитали як ПЕВ і дали тлумачення на кшталт «далеких таборів «- «густий ліс, тайга ». Мало Півночі мов малих народів. Шукайте, вчені! Однак кінців не знайдете.

Как ж у тайзі без пилки? Буде вас і пила — МЕГЕРА (139; I, 247; 344). У «Енциклопедії злочинного світу «Л.Мильяненкова фігурувало ще слово МЕГЕРІ, тоді як німецький джерело дає Magsere «Axt, Saege ». Чи могло слово МЕГСРЕ так змінитися у мові? Ні, зазвичай так слова змінюються, якщо їх неграмотно переписують. Сумнівів іншого, бо між словниками можна знайти і десятки інших перекличок та інших помилок. З іншого боку, пан Мильяненков дає приблизно хоча б список екзотичних російського вуха і лише очі слів з позначкою «міжнародне », ще й прямо каже, що й він у СРСР не чув. У нас іще буде можливість уточнити, що це за жаргон такий космополітичний описаний в малочитаемом передмові до цього активно копируемому словника.

АХРОШ — це нібито «грабіж «(20; I, 20; 41), у Німеччині ХІХ століття було Achbrosch «Gauner, Dieb, Raeuber «(грабіжник). Проф. З. Вольф вказує, що німці називали злодія що й Mauskopf «мишача голова «і хоча б образ, на кшталт, представлено ивритском Achbrosch. Але якщо російською погано списати, то будь-який образ, безумовно, загубиться.

В інших випадках навпаки з’являється нового образу: БЕЗМІН — «отруйник «(26, I, 32, 57), німецькій словнику це був дієслово besamen «vergiften «(отруїти), від САМ «отрута «(іврит). Але кого йому це осоромить, якщо словник потрібно зробити товстіший. З іншого боку, найменування отруйника за аналогією з інструментом для зважування якось теж виправдати.

Все ці два приклади залишають лазівку до пояснень типу: «Ви ж знаєте скільки представників єврейства побувало у тих сумних місцях… «Я про неї згадую, тому що це пояснення чув неодноразово ролі заперечення. — Так. Про це хто б забуває. Але іде про те словах, які можуть справді ввійти у російський жаргон, йдеться про тих, хто був сотнями хоч якось переписані в словник російського жаргону. Як, наприклад, слово ВЕТЕРХАН. Якщо нашим словникам — це «повія «(42, I, 61; 95). Сказати б, ветеран невидимого фронту, з придихом. Якщо ж подивитися у проф. Вольфа, то виявиться, що ще німецьких словниках безневинне тлумачення Hut «капелюх «перетворилася на, певне, більш кримінальне Hure «жінка легкого поведінки ». Там вони свої фантасти словники переписували.

На тлі цього неподобства неможливо з впевненість вичленувати реальні слова. Читаємо ВИРФ «рот «(44, I, 64; 99) вже не знаємо, чи щоправда чули, так і в німців списали, плутаючи літери як двієчники. Хоча, то, можливо, і «як »? У насправді, є у німецькому словнику Wurf «Mund, Maul «[рот, пащу] < werfen «essen », буквально «метати, кидати ». Порівн. «Метати — їсти ». Образ-то який! Та й у ідиш може бути вирф замість вурф. Нічого заперечити? Або ще краще: було E (e)che «Jammer, Klage, Elend «- «горЕ, скарга, больНой », а чи стало ЕХЕ «горА, скарга, больШой «(76; I, 124). У цьому вже, судячи з помилок, списали!

И останній приклад зі івриту, хоча багато ще красномовних ляпів оствляю фахівцям. Мильяненков написав КАРБОЛЕ «мотузка », німецькій Karbole «Strick », яке переписали КАРБОМ «те «(101; I, 180). (По-моєму, КАРБОЛЕ було краще, перспективи для жартівливій етимологічної паралелі: карболка — «мотузка », можна порівняти з мотузка — «наркотики ». І т.ін.) Нині ж угадайте самі, скільки вже разів треба було переписати слово Schtille ШТИЛІ, щоб з неї вийшло ШТИКЕ «мовчання «(293; II, 168, 703). А скільки людей звільнити з сумних закладів, якщо тлумачити на користь незнайомство з цим «бандитським «словом?

Кроме івриту при списуванні із німецького словника і циганський матеріалу дісталося … уваги. ВУРАВЕЛЬ — «воша «(49; I, 74; 112). У німецькому словнику Wurawel «Laus «(воша). Річ у тім, хто був спроби пояснити це слово з лужицкого (німецькою: Laus[itz]) мови, скорочена посліду і було згодом помилково прийнята за тлумачення. Насправді ж це слово отже «літає «, але його ми Росії не почуємо, а скоріш зустрінемо однокореневі урняла чи урял — у різних циганських діалектах.

Кроме слів, яких у німецькому жаргоні, хоча вони описані у словниках із німецькою сумлінністю, на безсоромне списування вказують специфічні помилки у російських копіях.

ГРАЛЬ — «страх «(59; I, 94; 137). Тлумачення виникла з помилці. У німецькому було Frucht «плід, фрукт », а прочитали його як Furcht «страх ». ВУДЕР «звір «(49; I, 74; 112), замість циганського слова з тлумаченням «двері «. ГАВ — «деревЬя «(53; I, 83; 119), по-циганськи — «деревНя ». ХОХАВАБЕ — «брехня, обман «(271; II: 128; 654), замість ХОХАВИБЭ, мовою звучить як хухаибэ. Проте й І переплутали. Отже, слова не чули. БЕРЕ — «рік «(27; I, 33; 59). Якби почули, то записали б бэрш. На німецькому словнику стоїть Bers «Jahr ». Прочитати БЕРС як БЕРЕ цілком можна тим, у яких «фрукт «легко і перетворюється на «страх » .

И останній приклад. ПЛАМЕНА — «хутро «(Мильяненков, 195), «хутра, хутряні вироби «(176; I, 320; 439). І в німців в кримінальному словнику це слово також є - Plamena, але трактується як «Blasebalg «(міхи ковальські). За словом пламена легко розгледіти множину слов’янського слова полум’я, запозиченого циганськими ковалями біля Австро-Угорщини. Поняття «полум'я «якоюсь ближчою до «ковальським міхами », ніж розкішні хутряні манто і боа. Зрозуміло, що ця помилка виникла при переписуванні російського перекладу.

Выявленные неточності дає підстави припустити, що й з німецького словника кримінального жаргону у російській запису і з який завжди точним перекладом приблизно у кількості 670 слів були у склад російських жаргонних словників некоректно. Але тут закономірно ще одне питання. З багатьох слів німецького джерела хтось із певним завзятістю виписував майже виключно слова з позначками «з єврейського «і «з циганського ». У цьому слова, записані поліцейськими в 18-го і 19-го століть біля Угорщини, Чехії, Словаччини, Іспанії, а сьогодні нерідко вже забуті навіть у тамтешніх діалектах, підносяться як слова сьогоднішнього російського жаргону. Якщо судити з циганський матеріалу, сьогодні у Росії можна почути ефта «тиждень «(буквально «сім »), чи іспанське циганське драо «отрута «(буквально «трава »). Тоді як тепер тиждень — курко, а друге слово мовою звучить як драп (драб). Не можу кваліфіковано будувати висновки про матеріалі з івриту і ідиш, якщо у витлумаченні слова ЛЕФ «серце «> «хоробрість », «мужність «(Mut) по примхи переписувача перетворюється на «мужолозтво », чи Tinnef «Dreck, Schund, Kot «(кал) перетворюється на ТИМЕФ — «кіл », Сіон — в соин, рофиг «голодний «- в рофинг, а лантухів «колега «читається як цулей (culei), говорити про науковості годі й говорити. Просто сумно можна констатувати, що у вкотре недоброзичливий і неосвічений зовнішній погляд зрівняв два народу діаспори: євреїв і циган. І використовував вторинні відомостей про їх мовами до створення чергового міфу.

В передмові у Льва Мильяненкова говориться мимохіть, як і справу добре відомому з науці явище, про міжнародному жаргоні злочинців. Проте задля читачів залишається загадкою, що за концепція «міжнародного «жаргону був у ходу у виданнях для службового користування у останнє радянське десятиліття. Зрозуміло лише, що інформацію про ній вийшла сторінки відкритих видань випадково, як у 1990;ті такі публікації стали ходовим товаром. У цьому, можна вважати, в одкровення передмови, набрані дрібненько, ніхто не дуже вчитувався. Ніхто не запитав, чому обмовка «але цей жаргон ми якось не приживався «не завадила автору внести цей унікальний список в алфавітний ряд словника російського жаргону. У тому ж 1992 року у словнику Д. С. Балдаева, В. К. Белко, І.М. Ісупова той самий список вже подається як слова, почуті невтомними збирачами біля СРСР. Потім у 2000 року всі хоча б список, практично без втрат, входить у «Великий словник російського жаргону «вже проводяться як законна частина російського кримінального лексикону. Так чиїсь безграмотні виписки з шовіністичним душком, спочатку, певне, покликані «підперти «якусь параноїдальну концепцію, невиразно викладену є лише одна джерелі, стали фактом російської академічної лексикографії.

Все це видасться настільки неймовірним, з урахуванням, як і словник Володимира Даля піддався пограбуванню. І «почерк «дивовижно схожий. Взяли, наприклад, слово СКРИН, скринка, -нічка … «скриня ». Але остаточно дочитати словникову статтю терпіння забракнуло. Виписали «СКРИН … -нічка ». Скорочену запис (скри)~ночка прийняли за тлумачення. Зменшувальне тлумачення «нічка », можна вважати, здалося недоречним. Поміняли на «ніч ». Такий собі рівень словникового справи. Повірити важко, але ніхто на заваді вам розгорнути будь-який із зазначених словників (загальний наклад близько 100 тисячі примірників), щоб прочитати: СКРИН — «ніч «(226; II, 43; 544). Є дані, що це «безцінний «матеріал успішно збагачує нові видання російських словників (у Берліні, Калінінграді, у мережі Інтернет). Про науковому рівні матеріалу свідчить такий приклад. Навіть спеціальний термін КООД — скорочення від «крадіжка, обтяжена небезпечними діяннями », російське — у тих словниках отримує калу «міжнародне » .

Многие колеги згодні про те, що це чиста фальсифікація. Однак мені здається, що важливо як викрити підробку, а й розібратися й щодо причин того, чому такий продукт може бути без належної оцінки й тиражуватися довгі роки. Зрозуміло, що у підставі цього антинаукового казусу лежить уявлення про жаргоні як «про явище, з одного боку, досить єдиному (навіть регульованим угодою, внутрішньокорпоративних договором), з другого боку, таємничому, герметичному, неповседневном. Різниця між містифікацією і фальсифікацією проходить десь за українсько-словацьким кордоном між жартом і злими намірами. Але словник — не саме підходяще місце для жартів. Але й ознаки зловмисності тут теж начебто не проглядаються. (Якщо звісно не пускатися в реконстукцию якогось «змови словарников » .) Найімовірніше, по крайнього заходу із боку авторів словників, у разі можна говорити про сумлінне оману, як як на мене. Хай ці картотеки (виписки із німецького словника та витягу з словника Даля) виникли спочатку під пером несумлінного студента чи курсанта, аспіранта чи ад’юнкта і було просто підсунуті викладачеві заради якого-небудь заліку по кримінології, то, на цьому злий намір і закінчується. А далі розпочинається вже сумлінне осліплення. Ці екзотичні виписки зробили настільки примітну кар'єру і продовжує стрімко дослужилися до академічних видань не оскільки хтось вже філігранно їх підробив, а що їх чекали і не жадали, й тому прийняли з распростерыми объятьями. Так і наракадемик Трохим Лисенка, і «елистратишка «Хлєстаков, і з авантюристи не тому піднялися нагору, що відмінно брехали, як тому що брехали «до каси » .

В висновок хотілося б звернути увагу до цінність даного негативного прикладу як докази необхідності обмовляти в словниках коригувальний внесок редактора, компілятора, лексикографа. Що стосується німецькими виписками, у всій ймовірності, повинна була правка, щоразу незначна, але багаторазово производившаяся при кожному такому копіюванні різними особами без узгодження між собою — і без знайомства з вихідним станом виписок. Результат цих хаотичних зусиль часом має вигляд цілком правдоподібних жаргонних слів. І це є закономірним. Адже всі учасники послідовного процесу копіювання вносили ті чи інші уточнення непросто так, а гонитві за ідеалом. Більш-менш довільно деформуючи вихідний матеріал, вони одночасно більш-менш чітко відбили свої очікування, адресуемые «новому матеріалу », але сформовані своєю практикою з російським жаргонним матеріалом.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.