Діяльність НБ КР

МЕТИ, ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКА.

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛИТИКА.

ПОЛІТИКА ВАЛЮТНОГО КУРСА.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА.

СПІЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ Про РОБОТІ БАНКІВСЬКОГО НАДЗОРА.

ПЛАТІЖНА СИСТЕМА.

ОГЛЯД ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО СЕКТОРА ЗА 1995 — 1 П/Г 2000 ГОДА.

МЕТИ, ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКА.

Статус, завдання, функції, повноваження президента і принципи організації і діяльності Національного банку України Кыргызской Республіки законодавчо визначено Конституцією Кыргызской Республіки і Законом Кыргызской Республіки «Про Національного банку Кыргызской Республіки «від 29 липня 1997 года.

Головна мета діяльність Національного банку Кыргызской Республіки є досягнення та підтримка стабільність цін, через проведення відповідної грошово-кредитної политики.

Основне завдання, сприяє досягненню мети діяльності банку, є підтримання купівельної спроможності національної валюти, забезпечення безпеки й надійності банківської і платіжної системи республіки (стаття 3 Закону Кыргызской Республіки «Про Національного банку Кыргызской Республіки »).

На виконання поставлених завдань Національний банк Кыргызской Республіки самостійно організовує й здійснює своєї діяльності незалежно від органів державної влади управления.

Національний банк Кыргызской Республіки виконує такі основні функции:

1) розробляє, визначає і проводить уже грошово-кредитної політики в Кыргызской Республике;

2) здійснює регулювання і нагляд над діяльністю банків та фінансово-кредитних установ, лицензируемых Національного банку Кыргызской Республики;

3) розробляє та здійснює єдину валютну политику;

4) володіє винятковим правом проведення емісії грошових знаков;

5) сприяє ефективному функціонуванню платіжної системы;

6) встановлюється проведення банківських операцій, бухгалтерського облік і звітність для банківської системи.

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА.

основні напрями грошово-кредитної політики на 2000 год.

Основна мета грошово-кредитної політики, проведеної Національного банку Кыргызской Республіки (НБКР) 2000 року, залежить від стабілізації темпу інфляції лише на рівні трохи більше 15% й створення умов зміцнення фінансового сектору економіки Кыргызстана.

Рішення і природні заходи грошово-кредитної політики НБКР розроблено й реалізуються з урахуванням планів Уряди КР у частині: державних фінансів, реального і від зовнішнього секторів економіки. Досягнення встановленої мети НБКР організує діяти і орієнтує рішення грошово-кредитної політики наступних направлениях:

* Стабілізація кон’юнктури ринку;

* Зміцнення стійкості комерційних банків;

* Підвищення ефективності платіжної системи.

У цілях створення умов, сприяють зростанню довіри й стабільності банківської системи, НБКР зробить необхідні заходи зі створення системи страхування депозитів, вдосконаленню методологією й практики банківського нагляду, впровадженню принципів корпоративного управління у комерційних банках. НБКР має намір і далі проводити політику, метою та результатом якої створення рівних зовнішніх умов банків та інших фінансово-кредитних установ, лицензируемых Національного банку. З з підвищення запасу міцності, стійкості банківської системи триватиме робота з капіталізації банків, що у своє чергу сприятиме розширенню можливостей банків на кредитування різних секторів економіки.

Спільність дій Уряди України та Національного банку України Кыргызской Республіки на січні-липні 2000 року сприяли стабілізації макроекономічної ситуації. Однією з основних позитивних результатів проведеної грошово-кредитної політики стало зниження рівня інфляції до 5.3% (липень 2000 до грудня 1999, попередні дані), що як вп’ятеро нижчий рівня інфляції цей самий період минулого року її. При здійсненні грошово-кредитної політики Національний банк враховував необхідність підтримки економічного зростання тій мірі, у це не створювало загрози зростання. У цілому нині за сім місяців зростання грошового пропозиції становив 8.7% чи реальному вираженні більш 3.3%. Зниження інфляції зумовлювалося стабільним становищем валютного ринку, і навіть поліпшенням платіжного балансу.

Уповільнення темпів інфляції, стабільна динаміка валютного курсу, поліпшення умов зовнішньоекономічної діяльності сприяли підвищенню ділову активність країни. Зростання реального ВВП період із січня до липень становив 8.6%. Рівень відсоткові ставки за кредитами у економіку почав поступово знижуватися. Останнім часом стала помітна тенденція до підвищення кредитування економіки. Чи ж тільки впродовж липня обсяг кредитування економіки становило 3.1%. Набагато більше значно знизилися відсоткові ставки міжбанківському кредитному ринку й над ринком цінних паперів. Облікова ставка НБКР на 1 серпня дорівнювала 7.3%, що від рівня початку року як увосьмеро. Усе це створює передумова зниження відсоткові ставки за депозитами комерційних банків. За сім місяців обмінний курс національної валюти знизився на 4.0%. Обсяг золотовалютних резервів становило 6 млн. доларів — і на 1 серпня становив 255 млн. долларов.

Беручи до уваги вищесказане, НБКР продовжуватиме робити всі заходи, створені задля закріплення і навіть поглиблення позитивних тенденцій банківській сфері, і економіці вцілому.

З огляду на позитивні тенденції економіки, Національний банк прийняв рішення про перегляд цільового орієнтиру грошово-кредитної політики на 2000 рік. Цільовий показник за приростом споживчих цін становить близько 15%, тоді як спочатку він оголосили лише на рівні 20%.

Грошово-кредитний огляд за січень-жовтень 2000 года.

Грошово-кредитна сфера в січні-жовтні визначалася позитивним впливом реального і від зовнішнього секторів. Зростання реального ВВП становив 104.3 відсотка за 10 місяців цього року (проти 104.6 відсотка за аналогічний період минулого року її). Позитивне сальдо торгового балансу за 9 місяців 2000 року становило 35.5 млн. дол. проти дефіцитом в ?28.3 млн. дол. за 9 місяців 1999 р., що пояснювалося зростанням експорту (109.7 відсотка порівняно з 9 місяцями 1999 р.) і зменшенням імпорту (92.3 відсотка порівняно з 9 місяцями 1999 р.). Темп приросту обмінного курсу за 10 місяців ц.р. становив 6.4 відсотка (проти 46.3 відсотка відповідного періоду минулого року її). Стабілізація валютного ринку підтримувалася інтервенціями НБКР (чиста продаж валюти на МБВР становила 17.628 млн. дол. проти 16.795 млн. дол. США в січні-жовтні 1999 р.). У результаті, за 10 місяців 2000 р інфляція до грудня 1999 р становила 107.3 відсотка (проти 136.3 відсотка за аналогічний період 1999 р).

За 10 місяців 2000 р. обсяг грошової бази зріс на 906.3 млн. сомів (на 22.4 відсотка). Чисті міжнародні резерви зросли на 809.2 млн. сомів, а Чисті Внутрішні Активи зросли на 483.6 млн. сомів. На 1 листопада 2000 року обсяг коштів у спілкуванні становив 4775.1 млн. сомів, збільшившись проти початком року в 28 відсотків, а вартість коррахунках комерційних банків НБКР знизилися на 43.9 відсотка, склавши 175.1 млн. сомів.

Інструменти грошово-кредитної политики.

Инструменты.

Відсоткову ставку.

Периодичность.

Срочность.

Примечание.

Операції на ринку (покупка/продажа державних цінних паперів,.

РЕПО-операции).

По домінуючим ринковим ставкам.

Ежедневно.

Для РЕПО-операций від 1−180 дней.

Интервенции.

на міжбанківському валютному рынке.

;

Ежедневно.

;

Аукціони Аукціони з продажу нот НБКР.

Дохідність визначається з аукціону залежно попиту і предложения.

Еженедельно.

7, 14 і 28 дней.

Кредити «овернайт «.

1.2 від поточної ставки міжбанківським операціям РЄПО, але нижче облікової ставки НБКР.

За запитом комерційного банка.

1 день.

У обсязі трохи більше 50% від розміру обов’язкових резервних требований.

Кредити останньої інстанції.

0,8 від облікової ставки НБКР.

На запит комерційного банка.

Не більше шести мес.

За наявності програми оздоровлення банку, схваленої Правлінням НБКР.

Облікова ставка.

Прив’язана до поточної аукціонної дохідності нот НБКР терміном звернення 28 дней.

Еженедельно.

;

Обов’язкові резервні требования.

Норма.

Базовий период.

Склад депозитної базы.

Забезпечення резервних требований.

20%.

2 недели.

Усі депозити крім депозитів в іноземній валюті терміном більше однієї року.

Кореспондентський рахунок у НБКР і каса у Раді національної валюте.

Ринок державних цінних паперів.

Ринок державних цінних паперів Кыргызской Республіки представлений такими видами цінних бумаг:

* ГКВ — Державні казначейські векселі.

* КЗ — Казначейські обязательства.

* ОГРЗОблігації державного реструктурованого займа.

* ГСКОДержавні середньострокові купонні облигации.

ГКВ — короткострокові (3, 6, 12 міс.) дисконтні державні цінних паперів Уряди Кыргызской Республіки. Номінал 1 ГКВ — 100 сом. ГКВ випускаються в безпаперовій формі як записів на рахунках. Емітентом ГКВ є Міністерство фінансів Кыргызской Республіки. Національний банк Кыргызской Республіки (НБКР) — генеральний агент з обслуговування випусків ГКВ. Розміщення випусків ГКВ виробляється щотижня через аукціони проведені НБКР. Право участі у аукціонах мають Первинні дилери і фінансово-кредитні установи. Первинними дилерами комерційні банки-резиденти Кыргызской Республіки, відповідальні установленим вимогам для НБКР і підтримують їх ліквідність ГКВ на вторинному ринку. Нині зареєстровано 16 Первинних дилерів. Власниками ГКВ Кыргызской Республіки може бути як юридичні і фізичні особи. Допуск іноземних інвесторів ринку ГКВ необмежений. Купівля ГКВ інвесторами відбувається лише через Первинних дилерів, з аукціону (при первинному їх розміщенні), або на вторинному ринку. Угоди на вторинному ринку ГКВ здійснюються через електронну торгову систему НБКР, що дозволяє Первинним дилерам та його клієнтам проводити операції з купівлі/продажу ГКВ із своїх робочих місць. Функції Центрального депозитарію виконує Національний банк. Первинні дилери виконують роль субдепозитариев, виконують функції зберігання й обліку прав власності у межах инвесторов.

ОГРЗ — державні цінних паперів випущені Міністерство фінансів відповідно до законом «Про реструктуризацію заборгованості Уряди Кыргызской Республіки перед Національного банку «у червні 1998 р. Номінальна вартість ОГРЗ 100 сом. ОГРЗ немає вторинного звернення. Відповідно до вищевказаним законом, Національний банк вправі продавати ОГРЗ за умов Рєпо з метою грошово-кредитної політики.

КЗ — державні цінних паперів, випущені Міністерство фінансів в відповідність до затвердженим Урядом Кыргызской Республіки становищем «Про порядок випуску, розміщення, обігу євро і погашення казначейських зобов’язань Міністерства фінансів Кырг ызской Республіки ». КЗ є іменними, документарними цінними паперами. Первинне розміщення та реєстрація угод на вторинному ринку КЗ виробляється безпосередньо Міністерством финансов.

ГСКО — є обіговими державними цінними паперами терміном звернення 2, 3 року й 5 років із нарахуванням і виплатою відсотків (купонів) кожні 6 та дванадцяти місяців. Емітентом ГСКО від імені Уряди Кыргызской Республіки є Міністерство фінансів Кыргызской Республіки. Номінальна вартість ГСКО становить 100 сомів. ГСКО випускаються в безпаперовій формі як записів на рахунках. Розміщення випусків ГСКО здійснюється через аукціони. Усі операції з розміщення, зверненню (купля/продажа на вторинному ринку) і ведення реєстрів власників виробляються Національного банку і уповноваженими їм банками (Первинними дилерами). Власниками ГСКО може бути фізичні і юридичних осіб. До нашого часу випуск ГСКО ще проводился.

ПОЛІТИКА ВАЛЮТНОГО КУРСА.

Політика обмінного курсу.

Політика плаваючого обмінного курсу, обрана Кыргызской Республікою як валютного режиму, дозволяє своєчасно розв’язувати проблеми адаптацію змін на світових ринках внутрішньої макроекономічної ситуації. Прийняття режиму плаваючого обмінного курсу означає, що курси іноземних валют, і, курс долара США до сому, складається з урахуванням співвідношення попиту й пропозиції на внутрішньому валютному рынке.

З травня місяці 1993 р. обліковий курс сома до долара США встановлювався на валютних аукціонах проведених Національного банку. Він встановлення облікового курсу проіснував рівно 5 років і 26 червня було проведено останній валютний аукцион.

З липня 1998 р. обліковий курс сома до долара США встановлюється щотижня в дитбудинку щоп’ятниці з урахуванням інформацію про операціях на міжбанківському валютному ринку, одержуваної у вигляді торгово-информационной електронної системи, і розраховується як середньозважений курс угод, ув’язнених ринку з попередньої п’ятниці по поточну п’ятницю. Також щодня фіксується середньозважений курс угод на міжбанківському ринку, який фактично є індикатором стану валютного ринку. Тому встановлювані облікові курси Національного банку України є відображенням рыночногокурса несформованого з урахуванням попиту й пропозиції валюти на ринку. У той самий час, але це означає абсолютну пасивність центрального банку цьому питанні. У період різких коливань курсу Національний банк відповідно до проведеної грошово-кредитної політикою згладжує амплітуду коливань курсу шляхом проведення валютних інтервенцій і з допомогою регулювання ліквідності учасників валютного рынка.

Валютне регулювання в Кыргызской Республіці.

10 травня 1993 року у Киргизстані набрало чинності Постанова № 1 Комітету Республіки Киргизстан «Про введення національної валюти Республіки Киргизстан «про введення національної валюти, відповідно до яких від 10 травня 1993 року в республіці було запроваджено звернення національної валюти — сом. Необхідність запровадження власної валюти забезпечувалася безліччю чинників, як економічних, і політичних: подальше перебування на рубльової зоні неминуче призвело б до сильному падіння виробництва та скорочення капіталовкладень, зростанню інфляції, скорочення валютних надходжень і підриву платоспроможності країни і натомість різкого зниження рівень життя населения.

Основне завдання Національного банку України Кыргызской Республіки (НБКР) під час введення національної валюти було підтримку купівельної спроможності і загальну стабільність національної валюти — сом. Досягнення поставлених завдань НБКР проти неї здійснювати біля КР і її межами операції з іноземною валютою, відповідні чинного законодавства і взяті України в міжнародній банківської практике.

Здійснюючи валютне регулювання НБКР визначає порядок проведення операцій на іноземній валюті, у вигляді: випуску нормативних актів, регулюючих проведення операцій на іноземній валюті; видачі і відкликання ліцензії валютним посередникам, включаючи банки; здійснення нагляду над їх деятельностью.

Валютне регулювання в Кыргызской Республіці спирається ми такі закони:

1. Закон КР «Про Національного банку Кыргызской Республіки «від 29.07.97 г. № 59;

2. Закон КР «Про операції в іноземній валюті «від 05.07.95 г. № 7−1.

Згідно із Законом «Про Національного банку Кыргызской Республіки «НБКР здійснює валютні операції з метою управління золотовалютними резервами, соціальній та з метою захисту інтересів Кыргызской Республіки. НБКР вправі купувати в Уряди КР і численних комерційних банків іноземну валюту метою поповнення золотовалютних резервів, і навіть продавати золотовалютні резерви на валютних рынках.

Відповідно до чинного Закону КР «Про операції в іноземній валюті «, операції в іноземній валюті з обмеженими фізичними особами, вироблені професійній основі, вправі здійснювати лише уповноважені банки (банки, отримали ліцензію НБКР на право проведення операцій на іноземній валюті) і обмінні бюро (міняльні контори, отримали ліцензію НБКР на право проведення операцій на іноземної валюте).

Переміщення іноземної валюти з-за кордону і поза кордон не обмежується. У цьому ввезення і вивіз валюти не підлягають ніяким обмеженням за умови її декларування в пунктах митного контроля.

Відповідно до вищевказаними законів і іншими нормативними актами Кыргызской Республіки, Національного банку Кыргызской Республіки було винесено «Положення про реєстрації рахунку також вкладів резидентів Кыргызской Республіки, відкритих у міністерствах закордонних банках «за № 26/2 від «5 «липня цього року, встановлює порядок реєстрації у банку Кыргызской Республіки рахунку також вкладів, відкритих резидентами Кыргызской Республіки на іноземних і процедуру звітності по ним.

Валютний ринок.

З метою оперативного і більш якісного реагування на ситуацію яка складається на валютному ринку Кыргызской Республіки, і навіть розвитку цього ринку, співробітниками Національного банку України розробили торгово-інформаційна електронну систему (ТИЭС). Ця система дозволяє об'єднати пропозиції для придбання і продаж іноземної валюти основних учасників валютного ринку, якими комерційні банки кінематографістів і Національний банк, оперативно укладати угоди купівлі-продажу безготівкових доларів, робить ринок їм прозорішим, забезпечуючи даними про про поточний стан ринку. У той самий час Національний банк, володіючи інформацією щодо становищі на валютному ринку, що надходить у режимі реального часу, має можливість оперативно реагуватиме і вживатиме рішення з стабілізації і «вирівнюванню «динаміки обмінного курсу сома до долара США.

Нині валютний ринок у Кыргызской Республіці існує у вигляді позабіржового ринку з допомогою як ТИЭС, так телекомунікацій. Основним продавцем на міжбанківському валютному ринку є Національний банк Кыргызской Республіки, хоч і намічається позитивна тенденція до зростання кількості продавців комерційних банків обслуговуючих експортно-орієнтовані предприятия.

Щодня НБКР з урахуванням укладених угод на міжбанківському валютному ринку з 14−30 попереднього дні 14−30 поточного дня розраховує середньозважений курс сома до долара США.

Нині НБКР щотижня встановлює облікові курси сома стосовно грошовим одиницям інших держав. Обліковий курс визначається з урахуванням щоденного середньозваженого курсу сома до долара по безготівковому розрахунку на міжбанківському валютному рынке.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА.

Банківська законодавство.

У період розвитку ринкової економіки республіки однією з основних моментів у реалізації прийнятої економічної політики держави стала реформа законодавства Кыргызской Республіки. Роздержавлення державної власності, розвиток різноманітних видів приватних підприємств, у зв’язку з цим поява нових майнових і немайнових відносин сприяло прийняттю необхідних змін в усіх галузях законодавства республики.

Банківська законодавство — це комплексна галузь права. Комплексний характер означає, що його включає норми різних галузей права (конституційного, адміністративного і цивільного права). Разом про те, багатогранність самої банківську діяльність дає підстави включати до складу банківського законодавства також нормативні акти, містять норми кримінального, Цивільно-процесуального, кримінально-процесуального та інших галузей права.

Вищим джерелом банківського законодавства надають у Кыргызской Республіці є Конституція Кыргызской Республіки. За Конституцією Кыргызской Республіки (п. 3 статті 73) Уряд та Національний банк Кыргызской Республіки забезпечують проведення єдиної грошово-кредитної і валютної політики біля республіки. Конституцією Кыргызской Республіки (стаття 6) також зафіксовано, що грошової одиницею Кыргызской Республіки є сом, у своїй Національним банк Кыргызской Республіки володіє винятковим правом емісії грошових знаків в звернення.

Основними спеціальними законами, регулюючими банківську діяльність є Закони Кыргызской Республіки «Про Національного банку Кыргызской Республіки «і «Про банки та надійної банківської діяльність у Кыргызской Республіці «.

Закон Кыргызской Республіки «Про Національного банку Кыргызской Республіки «закріпив правової статус Національного банку України, принципи осередку, мета діяльності, основні завдання, функції та проведення операції, принципи взаємодії з органами структурі державної влади, питання звітності інформування про проведеної політики національного банку, питання формування капіталу банку і шляхом створення резервов.

Закон Кыргызской Республіки «Про банки та надійної банківської діяльність у Кыргызской Республіці «розмежував поняття депозиту і вкладу, встановив структуру банківської системи республіки, визначив основні питання, пов’язані зі створенням і діяльністю комерційних банків, взаємодії банків з органами структурі державної влади. Окремою главою виділено питання ліцензування банківських операцій, встановлюється перелік документів необхідні отриманні банківської ліцензії, підстави відмовити у видачі ліцензії, або відкликання ліцензії, порядок відкриття філій і представництв банку. У спеціальний розділ визначено питання, пов’язані до основних засад корпоративного управління у комерційних банках, розподілу обов’язків між органами управління і регламент прийняття рішень, ведення реєстру акціонерів банку. Регламентовані питання здійснення банківського нагляду, повноваження президента і обов’язки банківських експертів, і порядок застосування тих чи інших санкцій, питання банківської таємниці та заборони використання рахунків в злочинних цілях, випадки надання банками інформації третіх осіб, накладення арештів та звернення стягнення на кошти й інші цінності, перебувають у банку, питання антимонопольних правил, принципи забезпечення стабільності діяльності банку і попередження можливих ризиків, що з здійсненням банківську діяльність, питання страхування депозитів, організації облік і звітність у банку, публікації основних показників діяльності банку і др.

Діяльність комерційних банків, регулюється та інші законами Кыргызской Республіки, серед котрих необхідне виділити Закони «Про операції в іноземній валюті «, «Про господарських товариствах і суспільствах », «Про заставу », «Про ринок цінних паперів », «Про банкрутство (неспроможності) «і другие.

Особливе місце у правовій основі діяльності банків займають нормативні акти Національного Банка.

Нині законопроектные роботи з розвитку банківського законодавства направлені на першу чергу створення системи захисту депозитів, розвиток нових банківських інструментів, вдосконалення чинного законодавства спрямованих створення правова база, відповідає умовам ринкової экономики.

На наступних етапах розвитку банківського законодавства республіки бачиться необхідним продовжити із формування законодавчих основ, що з банківською діяльністю шляхом підготовки таких проектів Законів як «Про захист депозитів », «Про приєднання Кыргызской Республіки до Конвенції, встановлює Однаковий закону про перекладному і простому векселях », «Про акредитивах », «Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих незаконним шляхом », «Про банківську таємницю «і другие.

Важливим є й розвиток правових основ до створення та розвитку платіжної системи республіки, роботи різних виглядом платіжних інструментів, і навіть реалізації положень закону Кыргызской Республіки «Про електронних платежах «від 6 листопада 1999 року, спрямованих закріплення правового статусу здійснення платежів до електронної форме.

Програма економічних реформ в Киргизстані входять також створення нормативної бази щодо небанківських фінансових установ й подальшого формування ринку капіталу, вдосконалення діяльності інвестиційних фондів та поліпшення регулювання. На сьогоднішньому етапі вже ухвалено закон Кыргызской Республіки «Про кредитні спілки «від 28 жовтня 1999 року, яким визначається правову базу до створення і функціонування кредитних спілок, є некомерційними фінансово-кредитними організаціями, які у цілях надання допомоги своїм учасникам (членам) шляхом злиття особистих заощаджень учасників кредитної спілки та його спрямування взаємного кредитування по прийнятним відсоткових ставок, і навіть надання фінансових услуг.

Список КБ за станом 1 листопада 2000 года.

1 АКБ «Курулуш «.

2 АКБ «Инсан «.

3 АКБ «Киргизстан «.

4 АК Российско-Кыргызский «Аманбанк «.

5 АКБ «Эридан «.

6 АТВТ «Кайрат Банк «.

7 АТВТ Банк «Бакай «15 АК «АзияУниверсалБанк «.

8 АКБ «Дос-Кредо «16 Демир Кыргыз Інтернешнл банк.

9 АКБ «Кыргызкредит «17 Інвестиційний АКБ «Иссык-Кульинвест «.

10 АКБ «Крамдсбанк «18 АК «Кыргызэнергобанк «.

11 АКБ «Банк Азії «19 філія Центрально-Азиатского банку співробітництва уряду і развития.

12 АК «Автобанк «20 АТВТ Расчетно-сберегательная Компания.

13 АК «Экобанк «21 АК промышленнo-строительный банк «Кыргызпростройбанк «.

14 АКБ «Толубай «22 Філія Національного банку України Пакистана.

23 Інвестиційний АКБ «Акылинвест «(банк перебуває у процесі консервации).

СПІЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ Про РОБОТІ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ.

Необхідність банківського надзора.

У економіці будь-якого типу банки (і навіть парабанковские організації) ставляться до особливої категорії підприємств, у яких продуктом праці є гроші. Добре продумана, надійна і монолітна банківсько системо — це наріжний камінь фінансової систем. Хоча функції, що їх банківськими і фінансовими інститутами необхідні досягнення економічного успіху, ці самі функції самої своїй — природі несуть у собі потенційні ризики, що потенційно можуть звести нанівець можливість на успіх майбутньому. Саме ця реальність, і ключове становище, яке займають банки економіки змушують, зрештою, визнати, діяльність банківських та фінансових інститутів мусить бути об'єктом контролем із боку держави. Таке регулювання переважно пов’язане з наступним:

* банки володіють унікальною здатністю створювати кошти платежу, відкриваючи і ведучи різні рахунки, службовці основою безготівкового обороту;

* банки виконують життєво значної ролі посередника (перерозподіляють мобілізовані кошти для найефективнішого їх використання);

* потребою створення ефективно діючої платіжної системи;

* розсудливою «регулюванням — необхідністю гарантувати надійність банківського сектора залежать із єдиною метою допомогти створенню яка сприяла економічного зростання атмосфери довіри до країни і в середині країни, і там.

Отже, фінансування економіки кожної держави залежить стану її фінансової систем. Тому, діяльність банків та інших фінансово-кредитних установ служить об'єктом регулювання і нагляду державних органов.

Мета і завдання банківського надзора.

Банківський нагляд, у сенсі слова, є системою, яку використовує задля забезпечення стабільності фінансової систем, безпечності і надежности.

У ринковій економіці цілями регулювання діяльності банків та інших фінансово-кредитних закладів полягає в збереження стабільної фінансової систем, підтримки та питаннями захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, дотримання законодательства.

Основними завданнями, що стоять перед банківським наглядом, являются:

* забезпечення стабільності, надійності та безпеки банківського сектора залежать підвищення і сприяння економічного зростання країни;

* захист вкладників, котрі розміщують свої гроші у трилітрові банки;

* сприяти розвитку ефективною і конкурентоспроможної банківської системи, яка б задовольнити загальносуспільні потреби в висококваліфікованих фінансові послуги по розумною ціною;

* запобігання зосередження економічної влади у одні руки;

* підтримку стабільності платіжної системи;

* гарантування те, що діяльність банків вестиметься відповідно до чинним законодавством.

У цьому треба враховувати, банківський нагляд піднімає за мету виняток всіх видів ризику, властивих банківську систему. При занадто сильному нагляді, при недопущення всіх ризиків, з’являється можливість «морального ризику », тобто. ситуація коли він з’являється усвідомлення, що погане керований банк отримає офіційну допомогу. Але нагляд не гарантує банку, що не збанкрутує, бо ми завжди повинен працювати основний принцип ринкової системи: один процвітає, інші розоряються. Розумний банківський нагляд полягає в відповідному йому розумному регулюванні, цебто в системі законодавчих і нормативних актів, інструкцій і директив, і навіть використанні таких інструментів, які у рамках повноважень і персональної відповідальності б сприяли мінімізації можливих ризиків і забезпечення стійкості й стабільності діяльності окремих банків та всієї системи загалом. Робота органів банківського нагляду залежить від формулювання й застосування їх тих нормативних документів, що регламентують банківську діяльність, включаючи контролю над дотриманням чинного законодавства, перевірки й аналізі фінансового становища банків щодо можливостей погіршення та механізм виникнення неблагонадійних банков.

Організація ефективного банківського надзора.

Система нагляду Кыргызской Республіки, полягає в рекомендаціях Базельського комітету, що займається розробкою та впровадженням міжнародних стандартів з нагляду за банківської системой.

Киргизстан, будучи безпосередньо зацікавлений у стабільності розвитку та надійності своєї фінансової інфраструктури, передав Національний банк повноваження за проведення розумного банківського нагляду, основывающемся на системі законодавчих і нормативних актів, інструкцій, завдання яких залежить від мінімізації можливих ризиків і забезпечення стійкості й стабільності діяльності окремих банків та всієї системи загалом. Нагляд над діяльністю фінансових структур дозволяє попередити запобігати негативним явищам і усунути їх ще до його того як буде завдано непоправної шкоди як фінансовому ринку, і всю економіку загалом, тобто. центральної завданням є визначення ймовірності виникнення негараздів у роботі банку майбутньому. Досягнення своєї мети наглядові органи керуються тим, принципом, що банківський нагляд має здійснюватися щодо деяких мінімальних стандартів, розроблених з метою забезпечити загальну надійність банків цілому, й те водночас, наскільки можна менше втручатися у рішення посібники з приватним комерційним питанням. Виправданням предпринимаемым ними зусиллям є такий чинник, що що з слабкості банківського сектора залежать фінансове неблагополуччя позначатиметься збиранні податків, бюджетному дефіцит і темпах інфляції й у кінцевому підсумку ляже тягарем на плечі уряду та суспільства на целом.

З метою своїх функцій, що з регулюванням діяльності банків, НБКР проти неї застосовувати такі заходи воздействия:

* встановлювати економічні нормативи;

* перевіряти діяльність банків, їх філій і дочірніх банків чи доручати проведення таких перевірок незалежним аудиторам чи аудиторських фірм;

* видавати рекомендації для оздоровлення фінансового стану;

* спрямовувати обов’язкові виспівати розпорядження про усунення виявлених діяльності банку порушень та вад;

* застосовувати передбачені банківським законодавством застережні заходи і штрафні санкції;

* вимагати і реально отримувати баланси, звіти інші документи чи інформацію про діяльність банку;

* тимчасово припиняти чи забороняти проведення окремих банківських операцій;

* тимчасово припиняти дію чи відкликати банківську ліцензію;

* розпочати процес ліквідації у разі неплатоспроможності банку відповідно до законодавства про його банкрутство.

Розумний банківський контроль, з погляду його методів, складається з заходів, передбачених правової базою, що гарантує надання органам нагляду повноважень, дозволяють їм ефективно виконувати свої функции.

Задля належного нагляду над діяльністю банків та інших фінансово-кредитних установ, використовуються дві основні методу: метод зовнішнього нагляду і метод проведення інспекторських перевірок на местах.

Зовнішній нагляд над діяльністю банків — це метод розумного банківського нагляду, який залежить від розгляді і аналізі звітності, періодично (зазвичай, на щомісячної і щоквартальною основі) наданої комерційними банками до органів банківського нагляду. Зовнішній нагляд є «системою раннього попередження », яка попереджає інспекторів банківського нагляду про виникнення негараздів у діяльності окремого банку та протягом усього банківську систему.

Однак за результатами зовнішнього нагляду який завжди визначається рівень ризику по банківським операціям, і не можна надати оцінку суб'єктивним аспектам діяльності банку, особливо питанням якості керівництва банков.

Проведення інспекторських перевірок на місцях дозволяє їм отримати безпосередню картину, що характеризує фінансове становище банков.

Зазвичай, під час перевірки увагу інспекторів концентрується на перевірці заздалегідь намічених об'єктів у сфері найбільшого ризику (наприклад: якість активів, відсотковий ризик, валютні операції банку тощо.) й визначенні загального фінансового становища банку, і навіть у тих аспектів діяльності, у яких необхідно усунення недостатков.

Тож досягнення розумного банківським контролем необхідно поєднання цих методов.

Управління банківського нагляду Національного банку України Кыргызской Республики.

Усередині НБКР функцію банківського нагляду безпосередньо здійснює Управління банківського надзора.

У своїй роботі Управління банківського нагляду виконує такі функции:

* видача ліцензій на право займатися банківської і парабанковской діяльністю;

* обробка і відстеження банківської звітності, контроль економічних нормативів;

* перевірки діяльності банків на місцях, роботу з проблемними банками.

Вимоги, які творяться у процесі виконання функцій до цього структурному підрозділу НБКР: створення умов ефективнішого функціонування банківської системи, активність наглядових служб, підвищення відкритості ситуації у банківської сфери загалом й у конкретних банках як для НБКР, так для кредиторів і клієнтів, як вдосконалення звітності і здійснення публікацій банками основного фінансового інформацією СМИ.

Як і банківсько системо зазнає змін свого розвитку й удосконаленні, повинна вдосконалюватися система нагляду, у тому, щоб у умовах зуміти оцінити нові тенденції у розвитку банківської системи, ризики і ризикові ситуації, стаючи передусім домінуючими у цей час. З іншого боку постійне зростання економіки Кыргызской Республіки, у фінансовому системі зокрема, постійне поява нових сегментів ринку зумовлює зростання числа суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері банківського обслуговування. Останніми роками особливо бурхливий ріст зафіксований у діяльності небанківських установ і це могло б не позначитися на діяльності Управління банківського нагляду та її структуре.

Характерні особливості структури можна простежити щодо функцій, які покладаються на сформовані отделы.

Відділ методології нагляду покликаний забезпечити нормативну базу політиці, принципам і методам регулювання, проведеними НБКР у сфері банківського нагляду. Основні функції отдела:

* розробка політики, принципів, і методів нагляду над діяльністю банків та небанківських установ;

* контакти з Базельским комітетом по банківському нагляду і міжнародними фінансовими організаціями;

* вивчення банківських операцій, пов’язаних із найбільшим ризиком і вироблення підходів і методів з їхньої управлінню та зниження;

* розробка і впровадження нормативних і інструктивних документів, що стосуються питань банківського нагляду.

Основна проблема що стоїть перед відділом — розробка максимально ефективних методів виявлення з оцінкою ризиків банківську діяльність й забезпечення ефективної законодавчої базою, сприяє розвитку банківської системи та совершенствующей роботу Управління банківського надзора.

Відділ ліцензування та митного регулювання банків. Основні функції відділу:

* ліцензування банків та відкриття філій;

* вирішення питань, що з зміною контролю у діючих банках;

* вирішення питань, що з змінами банків;

* вироблення рекомендацій та заходів із оздоровленню фінансового становища проблемних банків;

* вирішення питань що з реорганізацією і закриттям банків;

* вирішення питань конкуренції на фінансові ринки.

При видачі ліцензії пильна увага приділяється таких моментів: мають бути дотримані вимоги до мінімального Статутному капіталу; надано повна, всеосяжна інформація про засновників підприємства; надано докладний бізнес-план, описує основну діяльність й обосновывающий можливість й необхідність функціонування даної организации.

Відділ зовнішнього нагляду займається збиранням й аналізом фінансових даних, характеризуючих поточний стан окремо взятих банків та банківської системи загалом і покликаний своєчасно виявляти прогресуючі негативні тенденції за умов розвитку банківських взаємин у державі. Основні функції отдела:

* контролю над дотриманням економічних нормативів та інших вимог, встановлених НБКР;

* моніторинг діяльності банків та виявлення наметившихся тенденцій;

* система раннього попередження «проблем » ;

* аналіз стану та комплексна оцінка діяльності банків;

* проведення робіт із виявлення банків, що зазнають труднощів своєї діяльності, формулює проблеми освіти й виробляє пропозиції щодо їхнього преодолению;

* здійснення з іншими відділами УБН поточного аналізу банківської системи з урахуванням діяльності небанківських учреждений.

Основний діяльністю відділу інспектування (найбільш численний) є проведення інспекторських перевірок банків та небанківських установ безпосередньо на місцях і виявлення недоробок у діяльності банку (переважно недоробок нашої політиці банку, системи управління ризиками, соціальній та правильності ведення фінансової звітності). Основні функції відділу перевірка, аналіз стану та оцінка за такими направлениям:

* загальне фінансове становище банку;

* достовірність отриманої інформації;

* якість активів;

* система внутрішнього контролю, систему управління ризиками;

* існують, та недоліки, виявлені під час попередніх перевірок і з результатів зовнішнього нагляду;

* діяльність керівництва банку;

* підготовка пропозицій й рекомендацій щодо виправлення виявлених недоліків.

У цьому треба додати, що відділ інспектування банків піднімає за мету дублювання роботи ревізійних комісій і аудиторських фирм.

Відділ нагляду над небанківськими установами покликаний забезпечити ліцензування, проведення зовнішнього аналізу та інспектування на місцях діючих біля Кыргызской Республіки фінансових компаній, ломбардів і обмінних бюро контролю над виконанням діючих економічних нормативів. Основні функції отдела:

* ліцензування небанківських установ;

* нагляд над діяльністю небанківських установ.

Банківський нагляд з нашого республіці - динамічно розвиваючись система. Навіть у умовах нормально функціонуючої економіки зміна зовнішніх умов діяльності кредитних організацій, ускладнення самої банківської практики, поява нових фінансових інструментів викликають розширення складу ризиків, прийнятих банками, і ставлять перед органами банківського нагляду завдання постійного вдосконалювання застосовуваних методів надзора.

У ситуації ж, коли зберігаються складнощі у реальному реальному секторі економіки, є певні проблеми, у самої банківської сфери, потрібне прийняття комплексу заходів для зміцнення банківської системи, підтримці фінансової стійкості банків, зниження ризику системної кризи. Обіймаючи активної позиції, НБКР розмірковує так, що наглядова діяльність повинен мати конструктивний характер, тобто. залучити до практиці регулювання такі інструменти, які сприяли формуванню прогресивної банківської системы.

Економічні нормативи, встановлені НБКР.

Сьогодні діє п’ять видів нормативів, обов’язкових до виконання всіма банками, функціонуючими біля Кыргызской Республіки. Ці нормативи меті обмежити схильність банків ризикам, присутнім у тому діяльності, отже допомогти банкам на більш стабільному і динамічному развитии.

НБКР встановлено такі економічні нормативи, які меті обмежити схильність банків ризикам і отже допомогти банкам на більш стабільному і динамічному развитии:

* норматив по максимальному розміру кредиту однієї позичальника покликаний знизити в банку ризик залежність від окремих суб'єктів господарювання, підвищити його фінансову стабільність;

* нормативи адекватності капіталу (показник платоспроможності банку): — сумарний капітал банку має становити щонайменше 12% від зважених за ризиком активів, а капітал першого рівня — щонайменше 6%;

* норматив ліквідності - ліквідні активи банку мають не меншим 30% з його короткострокових зобов’язань;

* ліміт відкритої валютну позицію- (трохи більше 10% відкритої валютну позицію одній валюти, і 20% для кошика валют банку) — обмежує схильність банку ризику через зміну курсів іноземних валют.

* норматив граничного розміру коштів на на кореспондентських рахунках.

Поруч із переліченими нормативами існує вимога щодо мінімальної розміру статутного капіталу діючих і знову відкритті банків, як за участю, і й без участі іноземного капіталу. Відповідно до цього вимозі з 31.07.00 р. мінімальний розмір капіталу діючих й без участі іноземного капіталу дорівнює 50 млн. сомів, для знову відкритих банків з участю, і й без участі іноземного капіталу — 300 млн. сомів.

Штрафи та санкції, взыскиваемые з комерційних банков.

У разі невиконання комерційними банками банківського законодавства Національний банк Кыргызской Республіки проти неї застосувати такі меры:

* видати обов’язкові виспівати розпорядження, що стосуються виправлення виявлених порушень, негайно або протягом за встановлений термін;

* стягнути штрафи чи застосувати санкції, передбачені банківським законодавством;

* призупинити чи відкликати ліцензію;

* розпочати процес ліквідації у разі неплатоспроможності.

Штрафи у вигляді трохи більше 1% оплаченого статутного капіталу кожний конкретний випадок порушення встановлюються при:

* порушенні банком банківського законодавства, нормативних актів НБКР;

* невиконанні розпоряджень НБКР;

* порушення письмового угоди між банком і НБКР у зв’язку з проханням чи заявою самого банку;

* порушення письмового угоди між банком і НБКР;

* ненадання чи надання банком недостовірну інформацію і/або інформації над обсязі;

* у разі залучення банку небезопасную і нездорову банківську практику.

Штраф то, можливо стягнуто і з окремих виконавчих посадових осіб, у розмірі до 20 мінімальних розмірів оплати праці (мінімальної ставки), встановленої законодавством КР.

Приміром, в Кыргызской Республіці, за результатами зовнішнього нагляду над 1997 роки до комерційних банків в десятьох випадках було застосовано штрафні санкції, загалом у сумі 41 267.7 сомів. Також у банки було спрямовано 32 попередження й 21 розпорядження порушення інструкцій і нормативних документів НБКР. Регулярно проводилися наради з керівниками відповідних структурних підрозділів комерційних банків по проблемним і спірних питань у тому діяльності. Протягом року відбулося 14 подібних совещаний.

За більш великих порушеннях законодавства НБКР вправі застосувати такі санкции:

* запровадити більш високі економічні нормативи;

* підвищити розмір обов’язкових резервів;

* звертатися зі вимогою, обов’язковим до виконання:

1. зміни всіх, чи деяких виконавчих посадових осіб;

2. проведення заходів із фінансового оздоровлення;

3. проведення рекапитализации або реорганізації;

4. проведення позапланового аудиту рахунок коштів проверяемого;

* призначити тимчасову адміністрацію терміном до 6 місяців;

* тимчасово зупинити дію ліцензії із можливим призначенням тимчасового управляючого і обмеженням всіх, чи окремих операцій, передбачених ліцензією терміном до 6 місяців.

У 1997 року Управлінням банківського нагляду провели 7 комплексних перевірок на місцях, які охоплюють усі аспекти діяльності банків. Крім цього, провели перевірки правильності скоєння обмінних валютних операцій та їх облік переважають у всіх 17 діючих комерційних банках (за станом березень 1997). Разом з Управлінням готівки у серпні перевірено 19 банків, включаючи 11 філій м. Бішкек і 37 філій областями, у справі правильності скоєння касових операцій та дотримання касової дисципліни. У грудні 1997 року у 8 банках було зроблено перевірки в двох напрямах: перевірка інвестиційного і кредитного портфелів та молодіжні організації системи внутрішнього контролю у області валютних операций.

За результатами виконаної роботи у звітній року: до одного банк за недотримання банківського законодавства було запроваджено Тимчасова адміністрація; з однієї банку, за результатами рекапитализации і поліпшення фінансового становища, було знято все обмеження, запроваджені раніше Національного банку; в однієї банку діяла Тимчасова Адміністрація до визнання Арбітражним судом неплатоспроможності банку; в однієї банку, у зв’язку з самоліквідацією, була відкликана лицензия.

Робота Управління банківського нагляду над 1999 рр.

Розвиток комерційних банків звітному року багато в чому склалося під впливом макроекономічної дестабілізації 1998 року внаслідок впливу російської кризи, девальвації валют країн-торговельних партнерів, і загострення проблем, накопичених всередині банківської системи та що з неефективною кредитної політикою окремих комерційних банків, з перекосами у відсотковій політиці, неадекватним моніторингом кредитів низьким управлінням, і навіть порушеннями у діяльності банков.

Це виявилося у погіршенні якості кредитного портфеля банків, збільшенні частки збиткових чи неповернутих кредитів через фінансової скрути найбільших позичальників, стали неплатоспроможними. Через війну, кредитні втрати сильно вплинули на фінансове становище окремих банків та сприяли неплатоспроможності декого з тих. Усе це призвело до скорочення сумарного капіталу, як і номінальному, і у реальному вираженні з урахуванням інфляції і девальвації. Стан справ було також ускладнене незаконними діями і зловживаннями керівників окремих банків. Тож у звітному року НБКР вимушений був зробити ряд екстрених заходів із метою нейтралізації посталої загрози системного ризику у банківській системі.

Національного банку Кыргызской Республіки було розпочато комплекс заходів із реструктуризації та закриття окремих банків. З метою захисту національних інтересів вкладників виділили кредити банкам для проведення оздоровчих заходів для із затвердженим планом. У які закривають банках була переуступлена чергу НБКР на користь вкладників фізичних осіб. Одночасно проводилися комплексні і спеціальні перевірки комерційних банків, у ході були й ліквідовано порушення у діяльності окремих банків та проведена переклассификация активів на формування адекватного рівня резервів.

У результаті прийнятих Національного банку заходів для оздоровленню та підтриманню стабільності банківської системи, що виник новому році системний ризик був локалізований і потім, нейтралізований. Фінансове становище банків поступово стало поліпшуватися, і з середини 1999 року відзначається перелом окремих негативних тенденцій.

Банківський надзор

Суть банківської справи і особливість функціонування банків ринкової економіки визначають необхідність організації певної системи регулювання і нагляду над діяльністю комерційних банків з боку держави. Метою банківського нагляду є підтримання стабільності й надійності банківської системи у вигляді запобігання системного ризику, тобто. ризику те, що банкрутство однієї чи кількох банків призведе до кризи всієї системи. Здійснення нагляду над діяльністю комерційних банків економіках затяжного перехідного періоду є і вимагає встановлення жорсткіших стандартів, ніж у розвинутих країн і стабільних країнах, оскільки умови затяжного перехідного періоду характеризуються своєї нестабільністю, підвищеним ризиком проведених операцій та низькому рівні ринкової дисципліни. Аналіз причин, викликали проблемні ситуації у окремих банках показує, що неефективна систему управління в російських банках і відсутність над діями виконавчих посадових сторонніх осіб акціонерів (Спостережних Рад чи Рад директорів), неадекватна система внутрішнього контролю та неякісна робота служби внутрішнього аудиту стали основними причинами шахрайських операцій та зловживань від керівництва окремих банків. Їх дії остаточному підсумку сприяли банкрутства банків «Меркюри «і «Максат ». Тому дії Національного банку цій ситуації були спрямовані для проведення комплексу заходів із реструктуризації системоутворюючих банків та тих, у яких зосередилися значні обсяги вкладів найменш захищених у соціальному плані верств населення, і навіть на мінімізацію втрат для вкладників та інших кредиторів таких банків. Через війну реструктуризації банку «Максат «було створено новий банк «Кайрат », якому було також передано частина активів та зобов’язання з КыргызКРАМДС-банка. Ці заходи дозволили уникнути поширення ризику протягом усього систему.

Події звітного року засвідчили, що окремі банків опинилися нездатними адекватно реагувати на зміни над ринком. На додачу до цього, стала очевидною, що систему управління ризиками в російських банках неможливо контролювати позиції банків тій чи іншій операції повному обсязі (тобто. виникала схильність не окремому виду ризику, а сукупності різних ризиків). У результаті втрати, які банки мали протягом року прямим чином вплинули до рівня капіталу. З огляду на ця обставина, Національний банк вимушений був ухвалити будь-яке рішення до збільшення мінімальної відстані статутного капіталу.

Розглядаючи підсумки звітного року, можна буде усвідомити, що, попри і складнощі у діяльності окремих банків, які виникли у основному через зовнішніх шоків, загалом банківсько системо Кыргызской Республіки виконує роль фінансового посередника, забезпечуючи населення і господарючих суб'єктів базовими банківськими продуктами і послугами.

Ліцензування.

Ліцензійна викласти діяльність Національної банку була для підвищення вимог до капіталу банків, і навіть до керівного складу комерційних банків частини їхнього здібності забезпечити якісне управління банком.

Однією з важливих проблем продовжує залишатися недостатня професійна підготовленість керівників окремих банків, що було причиною погіршення фінансового становища низки банків, стали банкрутами. Тому НБКР було переглянуто вимоги для оцінювання фаховий рівень керівників комерційних банків.

Через війну, за звітний рік процедуру узгодження на керівні посади пройшли 104 співробітника комерційних банків, а 1998 року аналогічну процедуру пройшли 40 співробітників комерційних банків.

Протягом звітного року 11 комерційних банків розширили масштаби своєї діяльності, відкривши 25 філій різних регіонах республіки, що проект відбиває тенденцію до розширення спектра надання банківських послуг CSFB загалом республіці. На 1 січня 2000 року філіальна мережу комерційних банків становила 150 одиниць (на 1 січня 1999 року у республіці було 141 філій). Переважно філії відкрили р. Бішкек і півдні республики.

З іншого боку, з розширення наданих банківських послуг CSFB населенню протягом 1999 року комерційними банками було відкрито 111 банківських терміналів і 59 ощадних касс.

Була продовжено для вдосконалення нормативної бази. Так, затвердили Тимчасовий порядок, який регламентує процедуру наділення капіталом філій, відкритих біля Кыргызской Республіки банками-нерезидентами.

У 1999 Національний банк продовжував здійснювати ліцензування та регулювання діяльності інших небанківських фінансово-кредитних установ. Так було в звітному періоді Національного банку було видано ліцензію фінансово-кредитної компанії «Кыргызайылтраст «(Баткенська область), що є спеціалізованим кредитним установою, яку здійснює мікрокредитування за схемою Граминбанка.

Розвиток кредитних спілок дозволило Національний банк, з участю Фінансовій компанії з підтримки та розвитку кредитних спілок, видати 82 ліцензії новим кредитним спілкам. У найгіршому разі 1999 року у Кыргызской Республіці діяло 165 кредитних союзов.

Попри тенденцію зменшення кількості діючих ломбардів біля республіки було зареєстровано й одержали ліцензію за проведення ломбардної діяльності 7 новостворених ломбардів. Порушення тих нормативних документів Національного банку України почали вносити відкликання ліцензії у 10 ломбардів, а 4 ломбарду самі припинили своєї діяльності. На 1 січня 2000 на території Кыргызской Республіки діяло 49 ломбардів.

Певне місце над ринком займають обмінні бюро. На 1 січня 2000 року у Кыргызской Республіці діяло 312 обмінних бюро, їх на Бішкек і Чуйскую область доводиться 66 відсотків.

Недотримання касової дисципліни і уявлення звітності, і навіть невчасне і недостовірне уявлення звітності обмінними бюро обумовило проведення Національного банку низки заходів, вкладених у дотримання законодавства та встановлених доз у діяльності обмінних бюро, включаючи поведінка перевірок.

У цілому нині, число відкритих обмінних бюро республіки збільшилося. У 1999 було видано 335 ліцензій на право проведення обмінних операцій.

Інспектування банков.

Відповідно до завданнями банківського нагляду у звітній року було продовжено з проведення інспекційних перевірок діяльності комерційних банків на місцях. Аналіз ситуації, яка склалася банківський сектор республіки до 1999 року усунув акцент в спрямованості інспекційних перевірок. Тож якщо 1998 року, переважно, інспекційні перевірки було цільовими, то 1999 року провели 12 комплексних перевірок. У результаті інспекційних перевірок основна увага приділялася питанням якості управління й уміння керівництва банків здійснювати ефективну політику. За результатами інспекційних перевірок розроблялися конкретні пропозиції кожному за банку і було пожорсткішали нормативні вимогами з оцінці кваліфікації, і ступеня відповідальності керівництва банку, переглянуті параметри оцінки якості виданих кредитів і з обмеження ризиків. У результаті, банками було збільшено розміри відрахувань до резерви на покриття кредитних збитків можливих збитків, зниження рівня відсоткові ставки за депозитами з приведення їх до реальних показниками тощо.

У результаті інспекційних перевірок, діяльність банків також розглядалася з погляду схильності різних видів ризиків (кредитного, валютного ризику, ризику ліквідності тощо.) з оцінкою наслідків можливих втрат цих видів ризиків. За підсумками результатів інспекційних перевірок було переглянуто окремі нормативні документи, регулюючі діяльність комерційних банків.

Велика увага приділялася вивченню організаційної структури банків, функціонуванню системи внутрішнього контролю та системи управління ризиками, порядку роботи, оптимізації своєї діяльності з метою запобігти виникнення проблем у банків та, відповідно, мінімізації можливих втрат у кредиторів і вкладників.

Національного банку за звітний період також проводилися інспекторські перевірки діяльності інших небанківських фінансово-кредитних установ. З метою перевірки правильності ведення обліку, дотримання касової дисципліни, і навіть дотримання вимог законодавчих і нормативних актів у здійсненні діяльності, зі готівкової іноземною валютою Національного банку за звітний року було вироблено 500 перевірок діяльності обмінних бюро. Проведено 16 рейдів, зокрема що з Державній податковій інспекцією і з участю правоохоронних органів, у ході перевірено більш 170 обмінних бюро.

Діяльність банків.

У звітному року було продовжено для вдосконалення нормативно-правової бази на пруденціального нагляду над діяльністю комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ. Ключовим напрямом у цій роботі є процес наближення вітчизняної практики здійснення банківського нагляду до стандартів та принципами, розробленим Базельским комітетом по банківському нагляду (25 принципів ефективного банківського нагляду).

З огляду на ослаблення ступеня капіталізації банків, значення коефіцієнта адекватності сумарного капіталу було збільшено до 12 процентов.

З метою своєчасного визначення негараздів у банках було збільшено періодичність їх перевірок. Тепер комерційних банків підлягають комплексної перевірці не менше десь у год.

Проведені Національного банку перевірки показують, що чільними вадами у діяльності банків є неадекватна оцінка якості активів; рискованнная кредитна політика, що виражається порушення основних принципів зваженою практики видачі кредитів; незадовільна і недостатня оцінка фінансового становища позичальників, відсутність иили недостатнє проведення моніторингу виданих кредитів, не ефективна робота з поверненню кредитів, зловживання при кредитуванні що з банком осіб і концентрація кредитів на галузі чи кола позичальників.

Аналіз основних порушень та вад, допускающихся в російських банках, показав, більшість проблем пов’язані з завищеним і невиправданим прийняттям ризиків під час видачі кредитів певним великим позичальникам, коли проблема однієї з них призводить до проблемі всієї групи. Це як порушення економічного нормативу максимальної величини ризику однієї позичальника. З огляду на результати перевірок, підвищили вимоги до класифікації кредитів і своєчасному створенню достатнього обсягу резервів, встановлено обов’язковий моніторингу ринкову вартість застави, тривало вдосконалення політики обліку, і уявлення фінансової отчетности.

Слід звернути увагу до значні вади на оцінці банками ризику зміни обмінного курсу. Ці недоліки знаходилися під пильнішою увагою нагляду і за ними робилися основні заходи впливу. Зокрема, за допущені порушення, за результатами розгляду комісії з санкціям НБКР за 1999 рік у відношенні комерційних банків та їхнього керівництва за недотримання банківського законодавства було накладено штрафи деякі комерційних банків та їхніх керівників, і навіть застосовані інші санкції як персональних попереджень та діяльності.

Усього за 1999 рік у адресу комерційних банків було відправлено 44 попередження, 27 розпоряджень і десяти рекламаций.

ПЛАТІЖНА СИСТЕМА.

Платіжна система Кыргызской Республики.

Однією з основних цілей Національного Банку Кыргызской Республіки на відповідність до Законом «Про Національному Банку Кыргызской Республіки «є забезпечення ефективності, безпеки й надійності банківської і платіжної системи.

Нині платіжна система є централізованої. Комерційні банки проводять все міжбанківські розрахунки з республіці у вигляді клірингової і гроссовой систем. Засобами розрахунків у платіжної системі є вартість на кореспондентських рахунках, відкритих у Національному банке.

Учасниками платіжної системи КР є Національний банк, комерційних банків і. На 1 жовтня 2000 року учасниками платіжної системи були 23 комерційних банку і 146 філій.

До правової базі регулювання платіжної системи ставляться Цивільний кодекс Кыргызской Республіки, закони Кыргызской Республіки, основними серед яких є закони «Про Національного банку Кыргызской Республіки «і «Про банки та надійної банківської діяльності «, прийняті відповідність до ними нормативні акти Національного банку України, і навіть банківські правила. З іншого боку, платіжна система КР регулюється договорами заключаемыми між Національного банку і фінансово-кредитними установами, фінансово-кредитними установами i їх клієнтами. Зазначені документи є правовими підвалинами для функціонування та її подальшого розвитку платіжної системи КР.

Основним безготівковим платіжним інструментом, які у платіжної системі КР, є платіжне поручение.

Поточне стан платіжної системы.

Нині комерційних банків все міжбанківські розрахунки з республіці проводять у вигляді клірингової і гроссовой систем. Розрахунки проводяться з урахуванням паперових кредитових платіжних документів. У цьому середні показники з обробки міжбанківських платежів становлять:

* по гроссовой системі до 50 платежів до день (2% від загальної кількості платежів), що становить 40% від загального обсягу расчетов;

* по клірингової системі до 1500 платежів до день, 98% від загальної кількості платежів, обсяг яких у середньому становить 60% від загального обсягу розрахунків. У цьому загальна кількість платежів з клірингової системі за 1999 1999 рік становила — 351 867 платежів загальну суму — 18 543 028 618, 64 сома.

Як розрахункового агента для банків-членів клірингової палати виступає Національний банк, його роль залежить від обчисленні і свідомому урахуванні підсумків процесу обміну платіжними инструментами.

Гроссовая система міжбанківських розрахунків з урахуванням паперових платіжних документів є систему, у якій переклад коштів за кореспондентським рахунках комерційних банків, відкритих у банку, проводиться у разі кожному окремому платежу в міру їхнього надходження. Гроссовая система використовується комерційними банками з проведення термінових міжбанківських платежів й забезпечення розрахунку за угодами, ув’язненим на фінансові ринки. Що стосується недостатності коштів у рахунку щодо розрахунку платіж не приймається в обробку. Учасники платіжної системи самостійно забезпечують необхідний рівень ліквідності, використовуючи міжбанківські фінансові ринки. Негайне проводка платежів з рахунках у банку в безотзывном порядку дозволяє усунути ризики в гроссовой системі расчетов.

Розвиток платіжної системи у період 1998 — 1999 годы.

1998 Діяльність Національного банку області платіжних систем була розробці і низки технологічні рішення, які забезпечують ефективніше функціонування платіжної системи під час проведення міжбанківських платежів. Зокрема, збільшення швидкості і зручності обробки платежів було встановлено єдиний формат передачі по паперовим платіжним документам щодо розрахунків у клірингової системи та забезпечена надійна і стабільно працюють клірингової системи платежів з всієї республіці. Новий формат розробили з урахуванням стандартів передачі у системі SWIFT. З іншого боку, реалізація технологічні рішення дозволила значно скоротити терміни проходження платежів (з 3-х досі по Чуйскої області з 7-ї до 5-ти днів у всій республике).

Розпочато робота зі створення нормативної бази системи електронних платежів. Прийнята Концепція забезпечення безпеки інформаційних систем в банківських установах Кыргызской Республіки. Розроблено закону про електронні платежах і передано Законодавче збори ЖК КР.

Для вдосконалення технології проведення міжнародних платежів до умовах розширення економічних зв’язків Кыргызской Республіки як із державами СНД, і багатьма іншими державами в підготували «План підключення Національного Банку Кыргызской Республіки до системи SWIFT » .

1999 Основна праця на ниві платіжних систем була на вдосконалення нормативно-правової бази й технічного забезпечення платіжної системи із єдиною метою початку системі електронних платежів. Ключовими напрямами у цій роботі являлись:

* Розробка пакета тих нормативних документів і підготовка апаратно-програмного комплексу задля забезпечення початку системі електронних платежів;

* Реалізація цього проекту підключення Національного банку України до системи СВІФТ щодо міжнародних платежів;

* Удосконалення роботи клірингової системи з обробці паперових платіжних документов.

Прийняття Законодавчим зборами Жогорку Кенеша Кыргызской Республіки 15 жовтня 1999 року закону «Про електронних платежах «- важливий крок у розвитку банківської системи, що дозволить використовувати найпрогресивніші безпаперові технології у банківській системі під час проведення платежів і обгрунтованість розрахунків.

Забезпечували охорону переданої інформації з каналів зв’язку було встановлено система криптографічного захисту міжобласних виділених каналів зв’язку й каналів між НБКР і комерційними банками. Цю систему виконує функції криптографирования, межсетевого екранізування і пакетного фільтра. Реалізовано проект підготовці апаратного забезпечення до підключенню філій комерційних банків до системи електронних платежів.

Розроблений і підготовлений до проведення досвідченої експлуатації апаратно-програмний комплекс із формування цифрового електронного підпису — гарантії дійсності електронних платежів, з урахуванням технології асиметричних ключів з шифруванням за алгоритмом RSA. Технологія реалізована з допомогою спеціалізованих карток Криптофлекс виробництва компанії Шлюмбурже (Франція).

На виконання закону «Про електронних платежах «й у організації обміну електронними платіжними документами між учасниками платіжної системи Національний банк розробив і від ряд тих нормативних документів: «Положення про міжбанківських електронних платіжних документах », «Інструкція про порядок застосування електронного цифрового підпису в платіжної системі Кыргызской Республіки », «Інструкція щодо забезпечення необхідного рівня безпеки електронних платежів » .

Протягом 1999 року у Національного банку реалізували проект підключення до системи СВІФТ. З грудня 1999 року всі міжнародні платежі Національного банку України проводяться у системі СВІФТ. Технологічно дана система є центральний вузол, має вихід на систему СВІФТ, з створення системи колективного користування СВІФТ. Це означає, в комерційних банків з’явилася можливість підключення до системи через центральний вузол Національного банку України, що дозволить значно знизити початкові витрати з самостійного подключению.

З метою вдосконалення роботи клірингової системи з обробці паперових платіжних документів і майже зниження ризиків було розроблено та впроваджено систему встановлення лімітів на чисту дебетову позицію учасників клірингу. Ліміт на чисту дебетову позицію встановлюється з урахуванням зобов’язань учасника, що виникають внаслідок роботи з фінансові ринки. Система сприяє зниження ризиків під час проведення клірингу і своєчасному здійсненню розрахунку за рахунками комерційних банков.