Страхування

Контрольна работа.

Страхование.

По темі: цикл фундаментальних дисциплин.

Викладач ______________________________________.

Євпаторія 1999.

1.Франшиза, її види й особливість применения.

У договір страхування можуть вноситися різні застереження й умови, що звуться клаузула (латів. Clausula — виняток). Однією з таких застережень є франшизу, що встановлюється визначення оптимального розміру страхового зобов’язання в виплату договорах страхування, що укладаються з інших, ніж страхування життя, видам страхования.

Франшизу є частиною можливої шкоди, що може бути завдано майновим інтересам страхувальника і підлягає відшкодуванню зі боку страховика, її конкретне значення міститься у договорі страхування виходячи з згоди сторон.

Франшизу буває два види — умовна і безусловная.

Умовна, чи інтегральна (невычитаемая), франшизу — умова звільнення страховика від відповідальності за збитки, не перевищує встановленої суми, але повне покриття шкоди страховиком, якщо розмір шкоди перевищує значення встановленої договором страхування франшизы.

Умовна франшизу вносять у договір страхування з допомогою записи «уникло x відсотків з страхової сумі (страхової вартості, убытку».

Безумовна, чи эксцедентная (вычитаемая), франшизу означає, що вона застосовується у беззастережне порядку. При безумовною франшизе збитки у першій-ліпшій нагоді відшкодовується з відрахуванням встановленого відсотка франшизы.

Безумовна франшизу оформляється у договорі страхування наступній записом: «уникло перших x відсотків з страхової сумі (страхової вартості, збитку).

Наявність франшизи визначається такими факторами:

— природними властивостями об'єкта страхування погіршувати його майновий стан (псування, гниття, випаровування і пр.);

— частими і незначними ушкодженнями об'єкта, вартість яких дорівнює або перевищує витрат з їхньої огляд страховщиком;

— бажання страховика дисциплінувати страхувальника у виконання умов договору страхування і недопущення дрібних убытков.

2. Принцип страхового інтересу й його зв’язку з об'єктом страхования.

Відповідно до принципу страхового інтересу страхувальник повинен мати законний майновий (фінансовий) інтерес до конкретного об'єкту, який підлягає страхуванню, виходячи з якого він може отримати користь як матеріальної захищеності втратою життя, здоров’я, працездатності або схоронності обсягу своїх коштів, або звільнення його від виниклого боргу чи матеріальну відповідальність за шкода іншим особам як наслідків своєї діяльності (бездіяльності).

Цей принцип вказує, що договір страхування передбачає відшкодування конкретних збитків, які завдані конкретній особі. Якщо з’ясується, що страхувальник у відсутності майнового інтересу — ні власником, орендарем, користувачем загиблого майна — отже, він неспроможна понести збитки і, отже, неспроможна виступати страхователем.

3. Ризики підприємницької діяльності. Склад, содержание.

Ризики підприємницької діяльності становлять небезпеку втрат надходжень у процесі финасово-хозяйственной діяльності. Вони означають невизначеність результатів від даної комерційної сделки.

По структурному ознакою ці ризики діляться на: майнові, виробничі, торгові, финансовые.

Майнові ризики — це ризики, пов’язані з імовірністю втрат майна підприємця через крадіжки, диверсії, халатності, перенапруги технічною і технологічною систем і т.п.

Виробничі ризики — це ризики, пов’язані зі збитками від зупинки виробництва внаслідок впливу різних факторів, і колись всього — з загибеллю чи ушкодженням основних та оборотних засобів (устаткування, сировину, транспорт тощо.), і навіть ризики пов’язані, з впровадженням у виробництво новій технології та техники.

Торгові ризики є ризики, пов’язані зі збитками по причини затримки платежів, відмовитися від платежу під час транспортування товару, не поставок товарів і т.п.

Фінансові ризики пов’язані з імовірністю втрат грошових средств.

Фінансові ризики поділяються на два виду: пов’язані з купівельною спроможністю грошей немає та з вкладенням капіталу (інвестиційні ризики).

До ризикам, що з купівельною спроможністю грошей, ставляться інфляційні, дефляционные, валютні ризики, і навіть ризики ликвидности.

Інфляція означає знецінення грошей немає та, природно, зростання цін. Дефляція — це процес, зворотний інфляції, виявляється у зниження цін і відповідно купівельної спроможності денег.

Валютні ризики є небезпечними валютних втрат, що з зміною курсу однієї іноземної валюти стосовно інший, під час проведення зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операций.

Ризики ліквідності - це ризики, пов’язані із можливістю втрат при реалізації цінних паперів чи інших товарів зміну оцінки їхньої якості і споживчої стоимости.

Інвестиційні ризики містять у собі такі підвиди: упущеної вигоди, зниження дохідності, прямих фінансових потерь.

Ризик упущеної вигоди — це ризик наступу непрямого (побічного) фінансового шкоди (неполученная прибуток) внаслідок нездійсненого будь-якого заходи (наприклад, страхування, хеджування, інвестування і т.п.).

Ризик зниження дохідності може виникнути від зменшення розміру відсотків і дивідендів по портфельним інвестиціям, за депозитними вкладами, кредитам.

Ризик снмжения дохідності входять такі різновиду: відсоткові ризики та кредитні риски.

До відсотковим ризикам належить небезпека втрат комерційними банками внаслідок перевищення прцентных ставок, які сплачуються вони за притягнутим засобам, над ставками за представленими кредитам.

Кредитний ризик — небезпека несплати позичальником основного боргу і прцентов належних кредитору. Кредитний ризик може статися різновидом прямих фінансових потерь.

Ризики прямих фінансових втрат включають такі різновиду: біржовий ризик, селективний ризик, ризик банкрутства, і навіть кредитний риск.

Біржові ризики є небезпечними збитків біржових угод. Це неплатежу з комерційних угодам, ризик неплатежу комісійної вознагрождения брокерської фірми і т.п.

Селективні ризики — це ризики неправильного вибору вкладення капіталу, виду цінних паперів для инвестирования.

Ризик банкрутства становить собою небезпеку повної втрати підприємцем власного капитала.