Судебная влада і судова система РК

Міністерство освіти і науки.

Республіки Казахстан.

Актауский коледж «Кайнар».

КОНТРОЛЬНА РАБОТА.

з дисципліни: Правоохоронні органи Республіки Казахстан.

Тема: Судова влада і судова система Республіки Казахстан.

Выполнил:

Булдин С.В.

Факультет — Правоведение,.

Курс — II, Група — Право 02/9.

Форма навчання — дневная.

Руководитель:

Рудакова М.А.

р. Актау 2004 год.

ПЛАН.

1.

Введение

.

2. Поняття судової системи Республіки Казахстан.

1. Судова влада Республіки Казахстан.

2. Судова системи Республіки Казахстан.

3. Верховного суду Республіки Казахстан.

4. Районні (міські) суди Республіки Казахстан.

5. Обласні суди Республіки Казахстан.

6.

Заключение

.

7. Список використаної литературы.

У цьому контрольної роботі йтиметься про основних напрямах судової системи Республіки Казахстан. Принципи роботи Верховного, Обласного і Районного суду як відбувається поділ влади з-поміж них, взаємодія між собою гілок нашої влади. Якими повноваженнями має Верховний, Обласний і Районний суд. Освіта наглядових колегій і пленарних засідань їх деятельность.

Тому мені починаю свою контрольну роботи з описи їх деятельности.

Поняття судової системи Республіки Казахстан.

Різниця судових будинків та усіх зацікавлених державних органів Республіки Казахстан різняться по символів державної власти.

На будинках й у залах для судових засідань встановлюється Державний прапор Республіки Казахстан і поміщається зображення Державного герба Республіки Казахстан. Для суддів Республіки Казахстан передбачена спеціальна форма одяг «Мантія» у яких здійснюють правосудие.

Судова влада Республіки Казахстан.

Судова владу у Республіки Казахстан належить лише судам від імені постійних суддів здійснюється від імені Республіки Казахстан і має своїм призначенням: захист прав, свобод і законні інтереси і організацій, забезпечення виконання конституції, законів інших нормативних правових актів, за міжнародні договори Республики.

Судова влада здійснюється з допомогою громадянського, карного і інших встановлених законом форм судочинства. Ніякі інші органи влади й особи немає права присвоювати собі повноваження судді чи функцій судової влади, звернення які підлягають розгляду гаразд судочинства, не можуть бути розглянуті чи вилучено для контролювання іншими органами та посадовцями, а також позбавлення прав в руки справи з усіх вимог законом і справедливості компетентним незалежним судом.

Судді під час розгляду справи незалежні, підзвітні лише конституції та Закону. Обмеження статусу незалежності суддів заборонена, як і не допускається втручання у діяльність суду з розгляд справи і тягне відповідальність, а, по конкретних справ взагалі неподотчетны.

Рішення й підвищити вимоги суддів під час здійснення повноважень обов’язкові виспівати усіма особами як державні і фізичними і юридичними. Невиконання рішень також тягне ответственность.

Судова система Республіки Казахстан.

Судова система Республіки Казахстан становить Верховного суду Республіки Казахстан і місцеві суди. Освіта спеціальних і надзвичайних судів під будь-яким назвою не допускается.

До місцевим судам относят:

— обласні та прирівняні до них суды.

— районні і прирівняні до них суди й у Республіки Казахстан можна створювати спеціальні суди (військові, налоговые).

Усі суди мають печатку із зображенням Державного герба Республік Казахстан і свій наименование.

Єдність судової системи Республіки Казахстан забезпечується: принципом правосуддя, встановлені конституцією є спільними і єдиними всім судів і участі суддів Республіки Казахстан, обов’язкове виконання на території Республіки які почали чинність закону судових актів, здійснення судової влади у єдиних формах, застосування чинного права. Фінансування судів відбувається з республіканського бюджета.

Верховного суду Республіки Казахстан.

Верховного суду Республіки Казахстан є найвищим судовим органом по цивільним, кримінальним й іншим справам, підсудним судам загальної юрисдикції, здійснює в передбачені законами процесуальних формах нагляд право їх банківською діяльністю та дає роз’яснення з питань судової практики.

Верховного суду Республіки Казахстан розглядає судових справ і матеріали, віднесені для її підсудності, вивчає судову практику, приймає нормативні постанови, дають роз’яснення з питань застосування у судовій практиці законодавства. Зокрема розглядає судових справ про державну зраду, допущені ним у період виконань своїх зобов’язань Президента Республіки Казахстан, про злочини досконалими особами, у період виконання своїх зобов’язань Судді Верховним судом Республіки Казахстан, депутата парламенту Республіки Казахстан, генерального прокурора Республіки Казахстан, і навіть про злочинах пов’язаних із виконанням службовими обов’язками скоєних членами Уряди Республіки Казахстан, першими керівниками центральних виконавчих органів, не входять до складу Уряди, а одно першими керівниками державні органи, підлеглих безпосередньо Президенту Республіки Казахстан. Також розглядає справи по апеляційним скаргам, протестам на не які вступили до чинність закону вироки, постанови обласної влади і прирівняних до них судов.

Верховного суду складається з Голову, голів колегій і суддів їх кількість встановлюється Президентом Республіки Казахстан по уявленню Голову Верховним судом, а органами Верховним судом являются:

— наглядова коллегия.

— колегія з цивільних делам.

— колегія у кримінальних делам.

— пленарне засідання суду як і при Україні та утворюється науково-консультативний рада та друкований орган — це дорадчий орган, у чиє завдання входить розробка науково обгрунтованих рекомендацій з питань правозастосовчої практики. Також має право експертної оцінки наукових робіт, закладах освіти і інших посібників, статей і публікацій, видаваних суддями та працівниками Верховним судом, і навіть іншими працівниками і практикантами, і 26 дають із них відповідні укладання, відгуки і. Науково-консультативний рада обирається пленарним засідання за уявленню голови Верховним судом Республіки Казахстан у складі учених терміном на 3 року й складається з 2 секцій — по цивільно-правовим питань, і по кримінальноправовим питанням. Їхню роботу забезпечує секретар Пленуму верховного суду Республіки Казахстан, який організує засідання, повідомляє відомості керівництво та приймає заходи до реализации.

Колегії з цивільних і кримінальних справ Верховним судом очолюється головою колегій, а наглядова колегія — Головою Верховним судом. Відповідно до постановою пленарного засідання Верховним судом Республіки Казахстан чисельність суддів у кожної колегії по уявленню Голову Верховним судом встановлено наступна чисельність судей:

— наглядової колегії 8 судей.

— колегії у справах 18 судей.

— колегії з кримінальних справ 19 судей.

Наглядова колегія складається з суддів Верховним судом, обраних таємним щорічним голосуванням на пленарному засіданні більшістю голосів від загальної кількості суддів. А колегія з цивільних і кримінальних справ складаються з суддів персонального складу, які Головою Верховним судом обговорюватимуться на пленарному засіданні. Також Головою Верховним судом можна створювати спеціалізовані составы.

Голова Верховним судом є суддею поруч з виконанням обов’язків судді і виконує такі організаційні роботи: організує розгляд судових справ суддями, покладає наглядову колегію, може головувати під час розгляду судових справ у колегіях, скликає пленарних засідань Верховним судом і головує ними, вносить в руки пленарного засідання Верховним судом матеріали до ухвалення нормативних постанов Верховного суду з питань застосування у судовій практиці законодавства, вносить на твердження пленарного засідання Верховним судом кандидатури секретаря пленарного засідання Верховним судом і членів науково-консультативної ради, у необхідних випадках приваблює суддів однієї колегії для розгляду справ у складі інший колегії крім наглядової колегії, стверджує план роботи Верховним судом, координує роботу колегії, здійснює загальне твердження керівництво апаратом Верховним судом стверджує структуру і штати, веде особистий прийом громадян, і видає распоряжения.

Насамперед голова верховної суду представляє інтереси судової системи республіки коїться з іншими органами та інших гілок структурі державної влади республіки і міжнародними організаціями, і навіть представляє кандидата посаду керівника уповноваженого органу Президенту Республіки Казахстан, виходячи з висновків пленарних засідань судів представляє кандидатури на вакантні посади голови районного суду, голови і голови колегії обласного суду, голови колегії судді Верховним судом, відповідно Вищий судовий рада чи кваліфікаційну колегію юстиції із фотографією усім кандидатів, розглянутих на пленарному засіданні судов.

Кваліфікаційна колегія юстиції - це автономне, незалежне установа формована із депутатів Мажиліса, суддів, прокурорів, викладачів юридичних дисциплін і ученых-юристов, працівників органів юстиції. Основними завданнями, якого є - забезпечення якісного добору, і дача рекомендацій кандидатам на вакантні посади голів і суддів, районних лікарнях та прирівняних до них судів, забезпечення незалежності судей.

Також вносить пропозицію щодо вдосконалення законодавства безпосередньо Президенту Республіки Казахстан, у разі виникнення підстави вносить подання з питання припинення повноважень голів, голів колегій і суддів судів республіки, вносить уявлення Президенту Республіки Казахстан про нагородження суддів державними нагородами і присвоєння почесних звань зі свого розсуду привласнює суддям Республіки Казахстан звання «Почесний суддя» й запевняє положення про присвоєння звании.

При часовому відсутності Верховного суду його обов’язки покладаються однієї голів колегій, а разі відставки чи дострокового припинення повноважень, тимчасове виконання обов’язків Голову покладається Президентом Республіки Казахстан однієї з голів колегій Верховного суда.

Голова колегії Верховним судом є й як і голова верховної суду, суддею поруч з виконанням обов’язки судді. Голова колегії Верховним судом здійснює таке: головує в судові засідання колегії, організує роботу з ведення судової статистики, вивченню і узагальнення судової практики застосування законодавства, забезпечує підготовку суддями відповідних документів до розгляду їх у пленарному засіданні Верховним судом, представляє інформацію пленарного засідання про діяльності колегії, здійснює інші повноваження передбачені в рамках закона.

Що стосується тимчасову відсутність виконання його обов’язків покладається за розпорядженням голови Верховним судом однієї суддя коллегии.

Пленарне засідання: встановлює чисельність колегій і обирає суддів у склад наглядової колегії, вивчає судову практику по підсумкам узагальнення розглядає питання дотримання законності при відправленні правосуддя, приймає нормативні постанови і дає роз’яснення з застосуванню судової практики, заслуховує інформацію голів Верховним судом й керівника уповноваженого органу, дає укладання разі визнання Президента Республіки Казахстан не дієздатним, обговорює кандидатури на вакантні посади голови і голови колегії обласного суду, голови колегії судді Верховним судом і виносить висновок, стверджує секретаря пленарного засідання і склад науково-консультативної совета.

Районні (міські) суди Республіки Казахстан.

Районні (міські) суди Республіки Казахстан утворюються, реорганізується, скасовуються Президентом Республіки Казахстан по уявленню уповноваженого органу узгодженим із головою Верховним судом. Також Президентом Республіки Казахстан може утворювати у кількох адміністративно-територіальних одиницях один районний суд чи лише у адміністративно-територіальної одиниці кілька районних судов.

Чисельність суддів до районних судів стверджує також Президент Республіки Казахстан за поданням уповноваженого органу, а кількість суддів кожному за районного суду встановлює уповноважений орган на підставі голови суда.

Районний суд складається з голови і суддів. Якщо штатному розкладі передбачено лише одне суддя (односоставный суд) то, на нього покладається виконує обов’язки голови цього суда.

У районному суді створюється канцелярія, її штатна чисельність встановлюється адміністратором судів області з узгодження з головою суда.

Районний суд є судом першої інстанції, вони розглядають все судових справ віднесені до підсудності і проводить судову статистику, за винятком віднесені підсудності обласного бюджету і прирівняну щодо нього суду, і навіть Верховним судом Республіки Казахстан.

Голова районного суду: є суддею і не здійснює обов’язків судді. Організує розгляд судових справ суддями суду, веде загальне керівництво канцелярією, приймає громадян, організує проходження стажування кандидатам посаду судді, організує ведення і аналіз судової статистики, видає розпорядження та здійснює інші повноваження передбачених у рамках закона.

Стажування — це вивчення специфіки роботи у районному і приравненном до нього суду, придбання необхідних практичних і організаторських навичок до роботи на посади судьи.

Що стосується тимчасову відсутність голови районного суду з розпорядженню голови цього суду виконання його обов’язків доручається однієї з суддів цього суда.

Без голови в односоставном суді виконання його обов’язків доручається однієї з суддів іншого суду розпорядженням голови обласної за поданням керівника територіального уповноваженого органа.

Обласні суди Республіки Казахстан.

Обласні і прирівняні до них суди утворюються як і міські суди, їх структура переважно однакова, там також загальна кількість суддів обласних судів стверджує Президент Республіки Казахстан за поданням уповноваженого органу і підставі подання голови цього суда.

Обласний суд складається з голови, голів колегій і суддів, їх органами є: наглядова колегія, колегія у справах, колегія з кримінальних справ, пленарне засідання суду. На повноваження входить розгляд судових справ віднесені для її підсудності, також веде судову статистику і вивчає судову практику, здійснює за діяльністю адміністраторів судів області, та здійснює інші повноваження передбачених у закону. Зокрема розглядає такі судових справ, які з скоєння злочину передбачають страту, і навіть справи про застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, вчинили може неосудності чи хворим на хворобу після їх здійснення. Також розглядає справи з апеляційним скаргам, протестам на не які вступили до чинність закону вироки, постанови обласної влади і прирівняних до них судов.

Колегія з цивільних і кримінальних справ обласного суду очолюються головами колегій, а наглядова коллегия-председателем суду. Кількість суддів у кожної колегії встановлюється на пленарному засіданні, наглядова колегія складається з числа суддів даного суду, обраних щорічним таємним голосуванням на пленарному засіданні більшістю голосів від загальної кількості суддів. Також можна створювати спеціалізовані склади в колегіях у кримінальних і громадянським справам головою суда.

Голова обласного суду є суддею і не здійснює обов’язків судді. Він організує розгляд судових справ суддями, покладає наглядову колегію вправі головувати під час розгляду судових справ у колегіях, у необхідних випадках приваблює суддів однієї колегії для розгляду справ у складі інший колегії крім наглядової колегії, скликає пленарне засідання обласного суду й головує ними, збуджує дисциплінарне провадження щодо голів колегій і суддів обласного суду, голів і суддів районних судів, видає розпорядження, здійснює загальне керівництво канцелярією суду, веде особистий прийом громадян, у разі тимчасової відсутності голови колегії покладає виконання його обов’язків однієї суддя коллегии.

З рекомендації пленарного суду направляє у Кваліфікаційну колегію юстиції висновок про результати стажування кандидата посаду судьи.

Що стосується тимчасової відсутності голови обласної суду його обов’язки з його розпорядженню покладаються однієї голів колегій суда.

Що стосується відставки чи іншого дострокового припинення повноважень голови обласної суду його обов’язки у вирішенні уповноваженого органу покладаються однієї голів колегій суда.

Голова колегії обласного суду є суддею поряд із виконанням обов’язків судді: організує розгляд судових справ суддями колегії, головує в засіданнях колегії, вносить голові суду пропозиції з формування в складі колегії спеціалізованих складів, організує роботу з вивчення і узагальнення судової практики та аналізу судової статистики, надає інформацію на пленарне засідання суду про діяльність коллегии.

Що стосується тимчасової відсутності голови колегії виконання його обов’язків покладається головою суду однієї суддя коллегии.

Пленарне засідання обласного суду проводить пленарних засідань по мері необхідності не рідше двох на рік і розглядає ними: чисельні склад колегії також обирає суддів у склад наглядової колегії, обговорює план роботи суду, заслуховує інформацію голів колегій, обговорює судову практику, дасть згоду уповноваженому органу в призначення особи посаду адміністратора судів області й розглядає кандидатури на вакантну посаду голови районного суду після чого виносить результат, заслуховує звіт адміністратора судів області про його діяльності, також з посади адміністратора судів області, розглядає стажування кандидатів посаду судді представляє укладання кваліфікаційну колегію юстиції заключение.

Пленарне засідання є правомочним за наявності щонайменше двох третину голосів від загальної кількості суддів обласного суда.

Заключение

.

У цьому контрольної роботі було розглянуто, як працює судова система і судова власть.

По наведених даним Судова система Республіки Казахстан єдина, це обгрунтовується — рівним статусом суддів всіх суден починаючи з нижчого і закінчуючи вищим, конституційними принципами правосуддя, здійснення судової влади у встановлених законом формах судочинства, застосування судами єдиного законодавства і запровадження закону систем виконання які почали чинність закону судових рішень по всій території республіки, конституційний порядок формування судів і участі фінансування всіх суден робиться з коштів республіканського бюджета.

Дізналися, як відбувається уявлення кандидатур на вакантні посади голів колегії суддів Верховним судом, голів колегії місцевих судів. Як переходить виконання обов’язків від однієї державного службовця до іншого. Які повноваження покладаю він суди Республіки Казахстан. Проходження стажування кандидата судді. Чисельність складу колегій суда.

Список використаної литературы.

1. У конституційному праві Республіки Казахстан Сапаргалиев — Алматы.

1998 г.

2. Правоохоронні органи Республіки Казахстан Ібрагімов — Алматы.

1999 г.

3. Закон Республіки Казахстан «Про судочинної системи і статусі судей».

4. Положення про проходження стажування в судьи.

5. Положення про кваліфікаційних класах суддів РК.

6. Закон Республіки Казахстан «Про кваліфікаційної колегії юстиции.

Республіки Казахстан".

7. Постанова пленарного засідання Верховного Судна РК. Про встановлення чисельності складу колегій Верховного суда.

8. Кримінально процесуальний кодекс Республіки Казахстан (особлива часть).