Страхование інвестицій від турбують

Страхование інвестицій від політичних рисков

Реферат

Исполнитель магистрант грн. ММ — 33 Лук’янов Сергій Борисович

Министерство загального користування та професійної освіти Російської Федерации

Новосибирская Державна Академія Економіки і Управления

Институт економіки, обліку, і статистики

Кафедра страхования

НОВОСИБИРСК 1999

1. Поняття страхування фінансових инвестиций

Финансовые інвестиції є купівлю активів як майнових чи кредитних цінних паперів. У цьому ризик одна із ключових понять ринку, що зумовлює необхідність розробки адекватної системи страхової захисту.

Развитому фінансовому ринку притаманні багато способи страхової захисту. Одне з них проявляється у регулюванні державою ринку. Його є, з одного боку, підтримку ліквідності ринку, з другого — збереження довіри до нього з боку інвесторів і емітентів. Методами такого регулювання є ліцензування учасників ринку, встановлення правил випуску цінних паперів, запровадження обов’язки надавати інформацію про емітенти цінних паперів тощо. Другий спосіб організації страхової захисту є своєрідне самострахование інвесторів, що проявляється, зокрема, у проведенні операцій хеджування, коли інвестор разом із цінної папером набуває опціон їхньому купівлю тих чи продаж. Взаємна страхування інвесторів виявляється у організації системи котирувань цінних паперів на фондову біржу. Наявність цінних паперів тій чи іншій компанії, у листингу фондової біржі з її заздалегідь встановленими жорсткими вимогами, зазвичай, свідчить про достатньої надійність цих паперів.

Все ці засоби страхової захисту характерні тим, що вони закладено у саму модель функціонування ринку здійснюються за відсутності професійного страховика, котра приймає він ризики. До того вони не дають повної гарантії від збитків.

Особым виглядом страхової захисту є укладати договори страхування з страховими компаніями. Метою такого страхування є захист інвестицій від можливих втрат, що виникають унаслідок несприятливого, непередбачуваного зміни кон’юнктури ринку виробництва і погіршення інших умов здійснення інвестиційної діяльності.

Оно підрозділяється характером страхових ризиків страхування від політичних лідеріва і комерційних ризиків.

Договоры страхування від турбують укладають під час здійснення інвестицій у інші країни. Воно характеризується неможливістю математичної оцінки ймовірності наступу страхових випадків і дуже високими розмірами шкоди. Тому приватні страховики цим страхуванням за рідкісними винятками не займаються.

Такое страхування проводять у основному державні страхові структури країни-інвестора і фінансові організації. Нині на 3 державні організації (США, ФРН та Японії) доводиться 80% загальних обсягів операцій, здійснюваних у межах національних державних програм страхування інвестиційних ризиків.

Страховыми ризиками тут є події, які з органів влади, управління, інших державних утворень, і навіть народних мас. При визначенні конкретного їх переліку у договорі враховуються політичний і економічний становище країни, її потенційні можливості, рівень розвитку промисловості, сільського господарства та інфраструктури, величина валового внутрішнього продукту, обсяги внутрішньої і до зовнішньої заборгованості держави й її структура, своєчасність погашення наявних позик, рівень інфляції, об'єкт і суб'єкт страхування, сума іноземних інвестицій, географічне місцезнаходження об'єкта інвестицій, термін страхування тощо. У цьому вищевказані чинники можуть як на обсяг страхового покриття, а й у цілому на економічну доцільність і можливість страхування і, отже, на сам собою факт інвестування.

В світовому економічному господарстві виділяються зони «ризикованих інвестицій», які характеризуються загальної несприятливої оцінкою політичні й економічні умов інвестицій. До цих зонам і Росія. У цьому така оцінка інвестицій однаково застосовна щодо як іноземних інвестицій у Росію, і інвестицій іноземних инвесторов.

Страхование політичних ризиків вкрай проблематично, бо їх наступ, зазвичай, пов’язані з катастрофічним, спустошливим збитком. Справді, наступ такого політичного ризику, за зміну політичного режиму чи режиму конвертованості внутрішньої валюти, і вивезення прибутку, вплине попри всі виробничі на інвестиції та, з погляду страховика, матиме катастрофічного характеру. Через непередбачуваності турбують, неможливості математичної ймовірності наступу страхових випадків їх страхування проводиться вкрай редко.

Традиционно політичними ризиками вважаються ризики, що у результаті подій непереборної сили та мають політичного характеру, тобто які з органів влади й управління або від інших державних утворень чи народних масс.

В звичайному договорі страхування цей перелік ризиків, зазвичай, належить до так званої «форс-мажорної застереженню, за якою винесення шкоди майновим інтересам страхувальника в разі настання перелічених форс-мажорних подій не тягне у себе виникнення обов’язки страховика компенсувати завдані збитки.

Иногда договір страхування укладається спеціальних умовах, наприклад страхування від турбують (часто вживається визначення «страхування політичних ризиків») чи пізно це званих некомерційних ризиків. У принципі, вживання терміна «некомерційний ризик» недостатньо виправдано, оскільки кожен ризик, прийнятий страхування страховиком, неспроможна розглядатися як комерційний, оскільки зобов’язання страховика компенсувати завдані збитки не переслідує мети одержання прибутку з такої операції страхователем.

Страхование майнових інтересів інвестора від турбують може здійснюватися спеціалізованими національними, зазвичай, державними агентствами, міжнародними організаціями чи приватними страхові компанії.

Одним з спеціалізованих державних агентств, що забезпечує страхування майнових інтересів інвесторів, є Корпорація приватних зарубіжних інвестицій, (далі - ОПИК).

ОПИК як спеціалізоване агентство засновано в 1969 року спеціальної поправкою до законодавчому акту Федерального уряду США належать 1961 року про зарубіжної помощи.

Подобные страхові компанії здійснюють свою страхову діяльність із трьом наступним программам:

страхование майнових інтересів інвесторів від турбують, що з експропріацією чи націоналізацією, необоротністю місцевої валюти у Переяславі вільно конвертовану валюту, ушкодженням майна чи втратою прибутку на результаті цивільних заворушень, громадянську війну, зміни політичного режима.

Финансирование проектів та кредитування приватних інвесторів шляхом надання короткострокових і прямих довгострокових і гарантованих займов Оказание консультаційних послуг інвесторам, що з вивченням інвестиційного і політичного клімату в гаданої країні - реципиенте инвестиций Под ризиком «не конвертованості валюти «розуміється неможливість конвертації капіталу чи прибутку на тверду валюту внаслідок прийняття рішень національного уряду про блокаді вивезення капіталу чи встановлення несприятливого чи дискримінаційного обмінного курсу. Проте страхове покриття не поширюється на девальвацію національної валюти чи ринкове коливання курсу, тому що ці втрати ставляться до спекулятивному ризику і може принести не лише втрати, а й прибыль.

Включение в договір страхування ризику «експропріації чи націоналізації» інвестицій передбачає надання інвестору страхової захисту у випадках, що такі дії здійснено національним урядом без виплати передбаченої компенсации.

2. Класифікація видів страхування фінансових инвестиций

В залежності від перелічених вище чинників в обсяг страхового покриття можуть входити такі ризики:

изменения в валютному законодавстві, які б перешкоджати інвесторам здійснювати діяльність відповідно до раніше зумовленої программе;

изменения в валютному законодавстві, які перешкоджали б перекладу дивідендів іноземних інвесторів;

принятие нормативних актів, які перешкоджали б інвесторам використовувати інвестовані кошти й можливий прибуток від нього на подальше инвестирования;

национализация підприємств, створених із участю іноземних інвесторів експропріація їх активів внаслідок зроблених державою змін — у економіці чи політиці;

принятие законодавства, яке позбавляло б права володіння землею, що належить предприятию;

принятие законодавства, що дозволяє в цілому або частково конфіскувати продукцію підприємства, у якому вкладено іноземні инвестиции;

введение

законодавства у галузі оподаткування, яке перешкоджало б подальшому капиталовложению чи прибутковому ведення дела;

введение

нормативних актів, які забороняли б підприємствам, у яких домінують закордонні інвестори, брати участь у біржових угодах;

принятие законодавства, яке ущемляло б фінансове будь-який інший становище іноземних інвесторів проти початковими передумовами;

принятие нормативних актів, які обмежували право інвесторів укладати керівні органи підприємств, куди інвестори вклали відповідні кошти;

внесение змін — у арбітражну практику;

военные дії, цивільні хвилювання і соціальні заворушення, які спричинили у себе заподіяння шкоди майновим інтересам інвестора.

При цьому даний перелік можливих ризиків то, можливо доповнений з особливостей політичної та економічної ситуації у країні.

Одним з спеціалізованих державних агентств, здійснюють страхування майнових інтересів інвесторів від турбують, є заснована в 1969 р. урядом США Корпорації приватних іноземних інвестицій (ОПИК). Вона надає підтримку американським інвесторам у країнах за низкою програм, однієї з них є страхування майнових інтересів інвесторів від турбують, що з експропріацією чи націоналізацією, необоротністю місцевої валюти у Переяславі вільно конвертовану, ушкодженням майна чи втратою прибутку на результаті цивільних хвилювань і війн, зміною політичного режиму тощо. Діяльність ОПИК охоплює американські інвестиції в 140 країнах країн і ринкових економіках.

Особенность системи страхування у межах ОПИК у тому, що обов’язкової передумовою укладання з конкретним інвестором є висновок двостороннього міжурядової угоди сприянні капіталовкладенням. Чи ж тільки після підписання такої угоди між навіть Росією 1992 р. ОПИК отримала можливість брати участь у страхуванні некомерційних ризиків інвесторів США, здійснюють інвестиції у Росії. Останні 3 року корпорація підтримала 125 інвестиційних проектів, що оцінюються в 3 млрд дол. для здійснення 40 ділових проектів.

В відповідність з договором страхування, заключаемого ОПИК потім з американськими приватними підприємцями, ОПИК зобов’язується відшкодувати страхувальникові понесені ним збитки внаслідок наступу страхового випадку. Після виплати страхове відшкодування до страховику, тобто. США від імені ОПИК, з урахуванням принципу суброгации переходять повне право й підвищити вимоги страхувальника щодо третіх осіб, у зв’язки Польщі з настанням страхового випадку.

3. Об'єкти страхування фінансових инвестиций.

Объектом страхування можуть бути такими види инвестиций:

акции та інші цінні папери права участия прямые інвестиції, зокрема пов’язані одночасно з проведенням будівельно-монтажні роботи, модернізації виробництва та др.

имущественные права, пов’язані з ліцензуванням, міжнародним лизингом ссуды, кредити інші види инвестиций Страховая сума не перевищує 90 відсотків загального обсягу інвестицій, у своїй різниця залишається на ризик інвестора, яка то, можливо застрахована чи гарантована інакше. Страхові премії сягають від 0,3процента страхової суми при страхування від" неконвертируемости валюти" до 0,6 відсотка при страхуванні на випадок експропріації інвестицій і диференціюється залежно від рівня страхового риска Одним з необхідних умов надання страхового покриття є схвалення країноюреципієнтом майбутніх інвестицій. З іншого боку, запропонований до страхування проект може бути пов’язані з інвестиціями країну, у якій показник валового національного продукту розрахунку населення перевищує 2850 дол. США не повинен надавати негативного впливу американську экономику.

Договоры полягають терміном від 12 до 20 років.

Размер страхової суми становить від 100 млн до 150 млн дол. однією проект і зажадав від 300 млн до 350 млн дол. однією країну, але з більш 90% загального розміру інвестицій. У цьому з 1997 р. страхова сума при страхуванні інвестицій у Росії збільшена до 200 млн дол. однією проект. Ставки страхових внесків перебувають у діапазоні від 0,3 до 0,6% від страхової суми. За час діяльності ОПИК їм були застраховані капіталовкладення у сумі 9 млрд дол., що близько 10% загальних обсягів американських інвестицій.

Более широкий коло страхових ризиків покриває страхування, що здійснюється на рамках підрозділи страхування експорту міністерства зовнішньої торгівлі, і промисловості Японії. Це страхування обов’язковий нічого для будь-якого японського експортера. Крім ризиків, що з експропріацією іноземної власності які вживають державою, військовими діями, революціями і неконвертируемостью валюти, воно передбачає страхування від неможливості продовжувати здійснення підприємницької діяльності, від тимчасової (на термін більше 6 місяців) припинення цієї бурхливої діяльності, від призупинення проведення банківських операцій.

Сеульской конвенцією 1985 р. з ініціативи Світового банку було засновано Багатостороннє агентство за гарантіями інвестицій (МИТІ), що є акціонерним суспільством із капіталом 1 млрд дол. Його акціонерами є як 100 держав, котрі купили акції розмірі, пропорційному тому капіталу, який вони теж мають у банку. На першому місці за величиною капіталу займає США — 17%. Росія, підписала конвенцію 15 вересня 1992 р., є найбільшим акціонером МИТІ серед країн, володіє 2,78% акцій.

Задачей МИТІ є заохочення іноземних інвестицій у країнах шляхом надання приватних інвесторів додаткових гарантій і надання послуг за поліпшенню інвестиційного клімату країни, приймаючої іноземний капітал.

В основу запропонованої МИТІ системи захисту майнових інтересів іноземних інвесторів покладено договір страхування, сторонами у якому виступають МИТІ (страховик) і іноземного інвестора (страхувальник).

Агентство приймає страхування інвестиції в основний капітал, позички і гарантії позичок, видані власникам основний капітал, допомогу, контракти з надання послуг за менеджменту, домовленості про ліцензуванні про відкритті мережі підприємств. Страхуванню підлягають тільки новостворені інвестиційні проекти, зокрема, що передбачають розширення вже існуючих підприємств, приватизацію і реконструкцію.

Страховыми ризиками є: запровадження обмежень у перекладі сум прибутку зарубіжних країн; експропріація майна іноземного інвестора які вживають державою; порушення контракту, укладеного іноземним інвестором з які вживають державою; військові дії та цивільні хвилювання.

Стандартный термін страхування 15−20 років. Страхова сума звичайно може перевищувати 90% вартість проекту й у межах 50 млн дол. однією інвестиційний проект і 175 млн дол. до однієї країну. Тарифні ставки встановлюються в діапазоні від 0,5 до 3% від страхової цифру рік. Загальний ліміт страхування — 350% від акціонерного капіталу МИТІ, тобто. 3,5 млрд дол. Нині МИТІ застраховало інвестиції у сумі майже двом млрд дол. У цьому гарантії МИТІ мають високим мультипликационным ефектом: за кожен застрахований долар зазвичай інвестується ще чотирьох дол. Високо цінують гарантії МИТІ і банки, охоче виділяючи кредити під застраховані проекти.

Страхование інвестиційної діяльності комерційних ризиків проводиться, зазвичай, приватними страхові компанії. Метою такого страхування є захист інвестицій від втрат, що виникають унаслідок несприятливого, непередбачуваного зміни кон’юнктури ринку України і погіршення інших умов здійснення підприємницької діяльності.

Страховая сума як межа відповідальності за договором може бути оцінена кількома способами:

в розмірі величини інвестицій, вкладених у придбання акцій, інших цінних паперів і т.д.; •у вигляді суми і нормативної прибутку, яка то, можливо встановлено лише на рівні, обеспечиваемом безризиковим вкладенням капіталу.

При цьому сума страхове відшкодування обчислюється у вигляді різниці між страхової сумою і фактичним фінансовим результатом від застрахованих інвестицій, тобто. страхувальникові відшкодовуються втрати, якщо певного періоду застраховані інвестиції не дадуть передбаченої окупності внаслідок події страхового випадку.

Список литературы

Гвозденко А.А. Фінансово-економічні методи страхування. — М.: 1998. — 184 с.

Страховой портфель. М.: Соминтэк, 1994. — 629 с.

Страхование від До Я. /Під ред. Л. И. Корчевской. — М.: ІНФОМ, 1996. — 624 с.

Страховое справа./ Під ред Рейтмана Л. И — М.: Вид-во ТОВ НПФ Экос, 1997. — 524 с.

Финансовая газета № 31, 32, серпень, 1997 р., з. 9, 5.

Хэмптон Д. .Фінансове управління страхові компанії. — М.: 1995. — 263 с.