Історія розвитку ЕОМ

История розвитку ЭВМ

Первое покоління (1945;1954) — комп’ютери на електронні лампи (на кшталт того, що у старих телевізорах). Це доісторичні часи, епоха становлення обчислювальної техніки. Більшість машин першого покоління були експериментальними пристроями і будували з єдиною метою перевірки тих чи інших теоретичних положень. Вага й розміри цих комп’ютерних динозаврів, які нерідко вимагали собі окремих будинків, давно стали легендою.

Основоположниками комп’ютерна наука з права вважаються Клод Шеннон — творець теорії інформації, Алан Тьюринг — математик, який розробив теорію програм, тож алгоритмів, і Джон фон Нейман — автор конструкції обчислювальних пристроїв, яка досі є основою більшості комп’ютерів. У ті самі роки виникла одна нова наука, що з інформатикою, — кібернетика, наука про управління як одному з основних інформаційних процесів. Засновником кібернетики є американський математик Норберт Винер.

(Одно час слово «кібернетика «використовувалося для позначення взагалі всієї комп’ютерна наука, особливо тих її напрямів, які у 60-ті роки вважались найбільш перспективними: штучного інтелекту і робототехніки. Ось чому науково-фантастичних творах роботів нерідко називають «киберами ». На 90-ті роки ця слово знову спливло для позначення новопонять, що з глобальними комп’ютерними мережами — з’явилися такі неологізми, як «кіберпростір », «кибермагазины «і навіть «киберсекс » .).

Во другому поколінні комп’ютерів (1955;1964) замість електронних ламп використовувалися транзистори, а ролі пристроїв пам’яті стали застосовуватися магнітні сердечники і магнітні барабани — далекі предки сучасних жорстких дисків. Усе це дозволило різко зменшити габарити і вартість комп’ютерів, які вперше стали будуватися продаж.

Но основні досягнення цієї епохи належать до області програм. З другого краю поколінні комп’ютерів вперше з’явилося сьогодні називається операційній системою. Тоді ж розробили перші мови високого рівня — Фортран, Алгол, Кобол. Ці дві важливих вдосконалення дозволили значно спростити і прискорити написання програм для комп’ютерів; програмування, залишаючись наукою, набуває рис ремесла.

Соответственно розширювалася і сфера застосування комп’ютерів. Нині вже як вчені могли прогнозувати доступом до обчислювальної техніки; комп’ютери застосовуються в плануванні і потребу керувати, і деякі потужні фірми навіть компьютеризовали свою бухгалтерію, випереджаючи моду на двадцять років.

Наконец, у третій поколінні ЕОМ (1965;1974) вперше залучатися інтегральні схеми — цілі пристрої і вузли з десятків і сотень транзисторів, виконані однією кристалі напівпровідника (що зараз називають мікросхемами). У той водночас з’являється напівпровідникова пам’ять, що й у всій день використовують у персональні комп’ютери як оперативної.

В роки виробництво комп’ютерів набуває промисловий розмах. Пробившаяся в лідери фірма IBM першої реалізувала сімейство ЕОМ — серію повністю сумісних друг з одним комп’ютерів від найбільш маленьких, розміром як невелика шафу (менше тоді не робили), аж до потужних і дорогих моделей. Найбільш поширеним у роки було сімейство System/360 фірми IBM, з урахуванням що його СРСР було розроблено серію ЄС ЭВМ.

Еще на початку 60-х з’являються перші миникомпьютеры — невеликі малопотужні комп’ютери, доступні за ціною невеликим фірмам чи лабораторіях. Миникомпьютеры виглядали перший крок було шляху до персональним комп’ютерів, пробні зразки яких випустили лише у середині 1970;х років. Відому сімейство миникомпьютеров PDP фірми Digital Equipment послужило прототипом для радянської серії машин СМ.

Между тим кількість елементів і сполук з-поміж них, умещающихся лише у мікросхемі, постійно зростало, і у роки інтегральні схеми містили вже тисячі транзисторів. Це й дозволило поєднати у єдиною маленькій деталькою більшість компонентів комп’ютера — як і здійснила 1971 р. фірма Intel, випустивши перший мікропроцесор, що призначався для щойно що з’явилися настільних калькуляторів. Цьому винаходу судилося зробити наступного десятилітті справжню революцію — адже мікропроцесор є усім серцем і душею в нашого персонального компьютера.

Но і це ще все — воістину, кордон 60-х і 1970;х років був доленосним часом. У 1969 р. зародилася перша глобальна комп’ютерна мережу — зародок те, що ми зараз називаємо Інтернетом. І те ж 1969 р. одночасно з’явилися операційна система Unix і естонську мови програмування З («Сі «), які значний вплив на програмний світ образу і досі зберігають своє передове положение.

К жалю, далі струнка картина зміни поколінь порушується. Зазвичай вважається, що період із 1975 по 1985 рр. належить комп’ютерів четвертого покоління. Проте й іншої думки — багато хто вважає, досягнення цього періоду так великі, щоб можна вважати його рівноправним поколінням. Прибічники такий погляду називають цю десятиліття що належить «третьему-с половиною «поколінню комп’ютерів, і тільки з 1985 р., по їхньої думки, слід відраховувати роки життя власне четвертого покоління, здорового і з сьогодні.

Так чи інакше, очевидно, що з середини 70-х дедалі менше принципових новацій у комп’ютерній науці. Прогрес іде у основному шляху розвитку те, що вже винайдено і придумано, — передусім рахунок підвищення потужності і мініатюризації елементної бази й самих компьютеров.

И, ясна річ, найголовніше — що початку 80-х, завдяки появі персональних комп’ютерів, обчислювальної техніки стає по-справжньому масової і загальнодоступною. Складається парадоксальна ситуація: як і раніше, що персональні і миникомпьютеры як і як не глянь відстають від великих машин, левова частка нововведень протягом останнього десятиліття — графічний користувальницький інтерфейс, нові периферійні устрою, глобальні мережі - зобов’язані своєю появою та розвитком цієї «несерйозною «техніці. Великі комп’ютери і суперкомп’ютери, ясна річ, зовсім на вимерли і продовжують розвиватися. Але тепер вони не домінують на комп’ютерної арені, як було зазначено раньше.

Особого згадки заслуговує зване п’яте покоління, програма розробки якого було прийнято Японії 1982 р. Передбачалося, що 1991 р. будуть створено принципово нові комп’ютери, зорієнтовані вирішення завдань штучного інтелекту. З допомогою мови Пролог і нововведень в конструкції комп’ютерів планувалося упритул наблизитися до вирішення однією з основних завдань їх грона комп’ютерна наука — завдання збереження і обробки знань. Коротко кажучи, для комп’ютерів «п'ятого покоління «більше не довелося б писати програм, а вистачило б пояснити на «майже природному «мові, від яких требуется.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.