О формуваннях у Червоній Арміі, хто був складено за ознакою

О формуваннях у Червоній Арміі, хто був складено з національного признаку

Генерал-майор у відставці В. В. Градосельский В початку Великої Великої Вітчизняної війни Червона Армія зазнала значні людські втрати. А до осені 1941 року обстановка на фронтах вимагала прийняття негайних заходів для додаткової мобілізації людських ресурсів, і навіть прискорення підготовки военно-обученных контингентів. У умовах знову повернулися до ідеї створення національних військових формувань. Відповідно до рішенням ЦК ВКП (б), Державного Комітету Оборони, РНК СРСР робота з підготовці резервів та формування військових частин для фронту мала проводитися на місцях під керівництвом партійних органів прокуратури та командування військових округів. Вже 1941 року, і особливо з весни 1942 року у діючу армію стали прибувати національні військові з'єднання й окремі частини з Закавказзя, Середньої Азії, Казахстану, Башкирії й уряд Татарстану. Цікавий факт, що першим національним з'єднанням у роки Великої Вітчизняної війни стала 201-я Латиська стрілецька дивізія, створена за спеціальному рішенню Державного Комітету Оборони № 383 від 3 серпня 1941 року. Дивізія на 70 проц. була укомплектована добровольцями. У тому числі громадяни Латвійської РСР становили приблизно 90 проц.: латишів — 51 проц., російських — 26, євреїв — 17, поляків — 3, інших національностей — 6 проц. Дивізія вела успішні бойові дії складі 33-й армії Західного фронту (з п’ятьма грудня 1941 по 10 січня 1942 р.); в лютому до жовтня 1942 року його брала участь у боях під Старій Руссой у складі 1-ї ударної армії; з 15 жовтня 1942 року 201-я дивізія стала називатися 43-ї гвардійської Латиській стрілецької дивізією, а 1 944 року за оволодіння р. Ригою вона отримала найменування «Ризька » .

Что стосується Закавказзя Середньої Азії, то тут доводилося відтворювати дивізії і полки, сформовані ще до його 1938 року. І фронт. Серед перших з одинадцяти сполук і частин на фронт відправили: 47-ма і 9-та Грузинські горнострелковые дивізії; 63-тя Грузинська стрілецька дивізія; 306-й Кавказький (грузинський) стрілецький полк; 77-ма Азербайджанська і 76-я Вірменська стрілецькі дивізії; 20-я Таджицька і 18-та Туркменська кавалерійські дивізії; 1-ша Туркменська горнострелковая і 72-га Туркменська стрілецька дивізії; 19-та Узбецька кавалерійська дивизия.

Однако цього було замало. Державний Комітет Оборони 13 листопада 1941 року приймає постанову № 894 формування національних військових сполук і частин у 11 союзних і 4 автономних республіках. На виконання цієї постанови штабу Закавказького фронту й штабам відповідних військових округів потрібно було сформировать12 стрілецьких і горнострелковых, 19 кавалерійських дивізій та 15 стрілецьких бригад1. З іншого боку, відповідно до постановам ДКО СРСР від 18 грудня 1941 року № 1041 й близько року формувалися 16-а Литовська стрілецька дивізія і ще дві естонські стрілецькі дивізії (7-ма і 249-я)2. Загалом у листопаді-грудні 1941;го й у перші місяці 1942 року розгорнуто робота з формуванню 49 национальных Большая частина стрілецьких і горнострелковых дивізій принаймні формування вирушали в діючу армію, стосовно кавалерійських дивізій, те з передбачених 19 повністю завершили формування та убування на фронт лише шість: Таджицька, Туркменська, Узбецька, Калмыкская, Башкирська і Кабардино-Балкарская, інші 13 формування не завершили. Їх розформування було у різний час. Наприклад, 5 узбецьких — в березні-липні 1942 року, 2 туркменських — один на березні 1942;го, інша — у лютому 1943 року й т.д.3 Особистий склад принаймні розформування використовувався для комплектування інших частин, і навіть на підготовку военно-обученных резервів в запасних і навчальних підрозділах. З 15 запланованих стрілецьких бригад були цілком сформовані шість, решта дев’ятеро згідно з наказом Ставки Верховного Головнокомандування № 0051 від 16 березня 1942 року було расформированы4. Крім цих сполук сформувалися два управління стрілецьких корпусів: в вересні 1942 року — 8-го естонського, у червні 1944;го- 130-го латиського. У травні 1943 року була створена окрема Латиська авиаэскадрилья, з урахуванням якої зводилася до 17 червня завершилося формування 1-го Латиського бомбардировочного авіаційного полку, удостоєного за відмінностей у боях почесного найменування «Режицкий «5. Слід зазначити і те що, що у серпні 1942 року директивою заступника наркома оборони СРСР на Далекосхідному фронті була сформована 88-я окрема стрілецька бригада, укомплектована громадянами СРСР китайської національності. Вона брала участь у бойові дії 2-го Далекосхідного фронту період із 9 серпня до 2 вересня 1945 года.

Всего ж у роки Великої Вітчизняної війни у Червоною Армією налічувалося 66 національних військових формувань, у тому числі 26 стрілецьких і горнострелковых дивізій, 22 кавалерійські дивізії і 18 стрілецьких бригад. Із цієї кількості 37 формувань брали участь у боях на фронтах: 23 стрілецькі і горнострелковые дивізії, 6 кавалерійських дивізій, 8 стрілецьких бригад. Формування інших 29 національних сполук і частин не завершилося, і вони були расформированы.

ВООБЩЕ формування національних військових частин і з'єднань тривало все війну в зв’язку з їхнім важкими втратами особового складу. Частини також виводилися в тилові райони до місць колишньої дислокації фактично для переформування. Наприклад, двічі формувалися азербайджанські 77-ма горнострелковая, 416-я і 233-я стрілецькі дивізії, і навіть 392-я Грузинська стрілецька дивізія. У результаті битви за Кавказ восени 1942 року висловив низку загальносоюзних дивізій вивели на переформування в Закавказзі, де їх, поповнені населенням, стали, сутнісно, національними. Так, наново комплектувалася біля Грузії серпні 1942 року 276-я стрілецька дивізія, сформована липні 1941 року у Курській області; Вірменії вивели 261 -я стрілецька дивізія, сформована початку Великої Великої Вітчизняної війни Одеського військовий округ, (укомплектована переважно вірменами, вона почала іменуватися Вірменській); 349-та стрілецька дивізія, сформована перед війною в Астрахані, була переформирована в Грузії, після чого стала національної грузинської дивизией6.

Потери особового складу національних сполук і частин у роки Великої Вітчизняної війни окремо не враховувалися. Разом про те вони, як і всіх інших військах, були неминучими. Для їх поповнення в республіках створили мережу запасних полків і батальйонів, у яких проходили підготовку військовозобов'язані і призовники по відповідним військовим спеціальностями (стрілки, кулеметники, гранатометники, зв’язківці тощо.). Така система підготовки давала можливість враховувати національні традиції, і звичаї, дозволяла особового складу швидше адаптуватися до суворим умовам бойової обстановки й суттєво підвищувати згуртованість, бойове слаживание підрозділів. Створювалися також умови на виховання у покликаних почуття гордості за земляків, які виявили мужність і хоробрість з полів боїв, прагнення помножити їх бойову славу.

По завершенні навчання особовий склад маршовими ротами вирушав діючі національні з'єднання заліза і частини. У результаті бойової навчання тривалістю близько трьох місяців чимало часу відводилося вивченню російської, розумінню основних команд, вживаних на бойовий обстановке.

Надо відзначити, що останніми роками війни широко практикувалося перейменування національних військових формувань. Наприклад, 87-я Туркменська окрема стрілецька бригада перетворилася на 76-ю стрілецьку дивізію; 100-я Казахська стрілецька бригада — в 1-шу стрілецьку дивізію; 16-а Литовська стрілецька дивізія — в 16-ту стрілецьку Литовську Червонопрапорну Клайпедскую дивізію і т.д.

Значение національних військових формувань під час бойових дій в настільки зросла, що 1 лютого 1944 року Верховною Радою СРСР прийнятий Закон, що дозволяє кожній союзній республіці мати свої військові формування. На республіки при цьому поклали відповідальність за укомплектованість їх особовим складом, транспортом, кіньми тощо. Розміщення й матеріальне забезпечення національних частин і з'єднань до формування та передачі у склад Збройних сил проводилися також рахунок ресурсів республік і автономних областей.

В післявоєнний період національні військові формування проіснували незалежності до середини 1950;х років, потім були ухвалено рішення знову повернутися до экстерриториальному принципу комплектування войск.

В сучасних умовах, коли стався розпад СРСР, проблема національного розбудови війська придбала зовсім інші військово-політичні і соціально-економічні аспекты.

ПЕРЕЧЕНЬ НАЦИОНАЛЬНЫХ СПОЛУК І ЧАСТИН ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВОЙНЫ АЗЕРБАЙДЖАНСКИЕ.

77-я горнострелковая дивізія (гсд) (перше формування). Сформована в 1919 р. У Баку із робітників загонів. З 25 травня 1942 р. Переформирована в 77-ю стрілецьку дивізію (сд) (Азербайджанську). Брала участь у бойові дії з грудня 1941 до березня 1942 р.; зазнала великих втрат і виведено на переформирование.

77-я стрілецька дивізія (сд) (друге формування). Бойові успіхи стала іменуватися 77-ма стрілецька Сімферопольська Краснознаменная, ордена Суворова дивізія імені Серго Орджоникидзе.

402-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у серпні 1941 р. на Закавказькому фронті. Брала участь у боях із першого жовтня 1941 р. по 90 березня 1943 р., зазнала втрат і лежить у резерві Закавказького фронта.

416-я стрілецька дивізія (сд) (друге формування) Сформована у березні 1942 р. на Закавказькому фронті. Брала участь у боях з 15 травня 1942 р. у складі 44, 58 28, 3-й гв. армій, 4-й і 3-й ударних армій. Бойові успіхи стали іменувати 416-я стрілецька Таганрокская Краснознаменная, ордена Суворова Азербайджанська дивизия.

223-я стрілецька дивізія (сд) (друге формування). Сформована у серпні 1941 р. на Закавказькому фронті. Брала участь у боях у складі 44, 58, 37 і 7-й гв. Армий. Бойові успіхи стали іменувати 223-я стрілецька Бєлградська Краснознаменная Азербайджанська дивизия.

АРМЯНСКИЕ.

76-я горнострелковая дивізія (гсд). У листопаді 1921 р. було сформовано Окремий вірменський полк з урахуванням партизанських загонів і бойових дружин. Вже у лютому 1921 р. полк розгорнуть в 1-шу Вірменську стрілецьку бригаду, а вересні 1922 р. — в стрілецьку дивізію. З червня 1936 р. — 76-я горнострелковая дивізія (гсд). Брала що у бойові дії. У листопаді 1941 р. перероблено і став іменуватися 51-шу гвардійська стрілецька Вітебська ордена Леніна, Краснознаменная Вірменська дивізія імені К.Є. Ворошилова.

409-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у серпні 1941 р. на Закавказькому фронті. Брала участь у бойові дії з грудня 1942 р. у складі 44, 37, 46 і 57-ї армій. Бойові успіхи нагороджено орденом Богдану Хмельницькому і має почесне найменування «Кировградско-Братиславская » .

408-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у серпні 1941 р. на Закавказькому фронті. Брала участь у бойові дії вересня до листопада 1942 р., зазнала великі втрата часу та расформирована.

89-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у вересні 1941 р. Бойові успіхи нагороджено орденами Червоного Прапора і Червоної Зірки й отримала почесне найменування «Таманська » .

ГРУЗИНСКИЕ.

47-я горнострелковая Краснознаменная дивізія імені т. Сталіна. Сформована у червні 1922 р. Брала участь у бойові дії вересня 1941 до червня 1942 р. Припинила існування у оточенні у складі 6-ї армии.

69-я горнострелковая ордена Червоного Прапора дивізія імені М. В. Фрунзе. Сформована в квітні 1924 р. Брала участь у бойові дії вересня 1941 до червня 1942 р. Припинила існування у оточенні у складі 44-ї армии.

414-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у березні 1942 р. на Закавказькому фронті. Брала участь у бойові дії у складі 44, 37, 58 і 46-ї армій. Нагороджено орденом Червоного Прапора і має почесне найменування «Анапская » .

406-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у серпні 1941 р. на Закавказькому фронті. Брала участь у бойові дії у складі 46-ї армії з 17 по 28 січня 1942 р., потім із травня до грудня 1942 р. З січня 1943 р. — в резерві Закавказького фронта.

296-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у липні 1943 р. на Закавказькому фронті. У боях участі не приймала, полягало у резерві Закавказького фронту (друге формирование).

392-я стрілецька дивізія (сд) (перше формування). Сформована у серпні 1941 р. на Закавказькому фронті. Брала участь у бойові дії з грудня 1941 до січня 1942 р., у складі 44-ї армії; із травня до вересня 1942 р., у складі 37-й армії. Понесла великі потери.

392-я стрілецька дивізія (сд) (друге формування) Сформована у грудні 1942 р. на Закавказькому фронті. У бойові дії участі не приймала, полягало у резерві Закавказького фронта.

276-я стрілецька дивізія (сд) (друге формування). Сформована у вересні 1942 р. на Закавказькому фронті. Бойові успіхи двічі нагороджено орденом Червоного Прапора і має почесне найменування «Темирюкская » .

349-я стрілецька дивізія (сд) (друге формування). Сформована у вересні 1942 р. У бойові дії участі не приймала, полягало у резерві Закавказького фронта.

9-я горнострелковая дивізія (гсд). Сформована 1941 р. як 1-ша стрілецька Кавказька дивізія. У 1928 р. присвоєно ім'я ЦВК РСР Грузії, нагороджено почесним революційним Червоним Прапором, в 1936 р. — орденом Червоного Прапора. Брала що у бойові дії. У вересні 1943 р. дивізія стали іменувати 9-та пластунська стрілецька (горнострелковая) Краснодарська Краснознаменная, орденів Кутузова і Червоного Прапора добровольча дивизия.

306-й Кавказький стрілецький полк (сп). Сформовано в 1919 р. У 1936 р. отримав найменування 25-й стрілецький полк імені ЦВК АРСР Аджарії. Брав що у бойові дії. Бойові успіхи нагороджений орденом Суворова і одержав її найменування — 36-ї мотострілковий ордена Суворова полк (у складі 9-ї мотострілецькій дивизии).

ТАДЖИКСКИЕ.

20-я гірничо-кавалерійська дивізія (гкд). Сформована до Великої Великої Вітчизняної війни. Брала що у бойові дії. Бойові успіхи у вересні 1943 р. отримала нове найменування — 17-та гвардійська кавалерійська Мозырьская ордена Леніна, Краснознаменная, орденів Суворова і Кутузова дивизия.

104-я кавалерійська дивізія (кб). Сформована у листопаді 1942 р. Формування не завершено, особовий склад звернений на комплектування запасних частей.

98-я і 99-я стрілецькі бригади (рб). Формування розпочато грудні 1941 р. Формування не завершено. У тому 1942 р. особовий склад звернений на комплектування запасних частей.

ТУРКМЕНСКИЕ.

18-я кавалерійська дивізія (кб). Сформована у вересні 1932 р. Брала що у бойові дії з 17 листопада 1941 по 7 серпня 1942 р., зазнала великих втрат і расформирована.

1-я Туркестанська горнострелковая дивізія (гсд). Сформована у травні 1922 р. У червні 1936 р. перейменовано на 86-ту Туркестанскую горнострелковую дивізію. Брала що у бойові дії. У 1943 р. Перейменована в 128-ю гвардійську горно-стрелковую Туркестанскую Краснознамённую дивизию.

97-я і 98-я кавалерійські дивізії (кб). Формування розпочато листопаді 1941 р. Формування не завершено. У 1943 р. Броненосної дивізії розформовані, особовий склад звернений на комплектування інших формирований.

87-я окрема стрілецька бригада (осб). Сформована у грудні 1941 р. Брала що у бойові дії з жовтня 1942 р. По 9 квітня 1943 р. У складі 27-ї і 11-й армій. Перероблено в 76 стрілецьку дивізію (друге формирование).

88-я окрема стрілецька бригада (осб). Формування розпочато грудні 1941 р. Формування не завершено. У тому 1942 р. Расформирована.

72-я горнострелковая дивізія (гсд). Сформована у липні 1922 р. Брала що у бойові дії, зазнала великих втрат й у грудні 1941 р. Розформована на Південно-Західному фронте.

УЗБЕКСКИЕ.

19-я кавалерійська дивізія. Сформована до Великої Великої Вітчизняної війни. У 1941 р. фінансовий боєць і зазнала великих втрат. Розформована на Південно-Західному фронте.

90-я окрема стрілецька бригада (рб). Сформована у грудні 1941 р. Брала участь у бойові дії з жовтня 1942 р. до січня 1943 р. Понесла великих втрат й у складі 3-й армії расформирована.

94-я окрема стрілецька бригада (рб). Сформована у грудні 1941 р. Брала участь у бойові дії з жовтня 1942 р. до січня 1943 р. Понесла великих втрат й у складі 3-й армії расформирована.

89, 91, 92, 93, 95, 96 і 97-я окремі стрілецькі бригади (рб). Формування розпочато грудні 1941 р. Формування не завершено. Особистий склад звернений на комплектування закладах освіти і запасних частей.

99, 100, 101, 102 і 103 кавалерійські дивізії (кб). Формування розпочато грудні 1941 р. Формування не завершено. У червні-липні 1942 р. расформированы.

КАЗАХСКИЕ.

100-я стрілецька бригада (рб). Сформована у грудні 1941 р. Брала що у бойові дії з жовтня 1942 р. до вересня 1943 р. У грудні 1943 р. перетворять на 1-шу стрілецьку дивізію. Нагороджено орденом Червоного Прапора і отримала почесне найменування «Брестська «(друге формирование).

105 і 106 кавалерійські дивізії (кб). Формування розпочато грудні 1941 р. Формування не завершено, у серпні 1942 р. він був призупинено. Особистий склад звернений на комплектування інших формирований.

101-я окрема стрілецька і 102-я стрілецька бригади. Сформовано у грудні 1941 р. Брали участь у бойові дії з жовтня 1942 до липня 1944 р. у складі 39-й і 4-й ударних армій, де й були расформированы.

КИРГИЗСКИЕ.

107, 108 і 109 кавалерійські дивізії (кб). Формування розпочато грудні 1941 р. У червні-серпні 1942 р. формування заснували призупинено, а особовий склад звернений на комплектування інших формирований.

ЭСТОНСКИЕ.

8-й стрілецький корпус (управління). Сформовано у грудні 1942 р. з урахуванням 7-й і 249-й стрілецьких дивізій (сд). СК (управління) брав участь у бойових діях із грудня 1942 р. У 1945 р. перетворений на 41-му гвардійський стрілецький Естонський Талліннський корпус.

249-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у грудні 1942 р. Брала участь у бойових діях із червня 1942 р. у складі 42-й і 1-ї ударних армій. У 1945 р. перетворять на 122-ю гвардійську стрілецьку Естонську Червонопрапорну дивизию.

7-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у грудні 1942 р. Брала що у бойові дії з 17 листопада 1942 р. у складі 3-го 1-ї ударних, 8-ї і 42-й армій. У 1945 р. перетворять на 118-ту гвардійську Естонську стрілецьку Талліннську Червонопрапорну дивизию.

ЛИТОВСКИЕ.

16-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у лютому 1942 р. Брала участь у бойових діях із грудня 1942 р. у складі 2-ї танкової, 48, 10, 6-ї гвардійських і 4-й ударної армій. Нагороджено орденом Червоного Прапора, отримала почесне найменування «Клайпедская » .

ЛАТЫШСКИЕ.

130-й стрілецький корпус (управління). Сформовано у червні 1944 р. СК (управління) брав участь у бойові дії. Бойові успіхи відзначені орденом Суворова.

201-я стрілецька дивізія (сд). Сформована у серпні 1941 р. Брала що у бойові дії з грудня 1941 р. у складі 33-й і 1-ї ударної армій. З жовтня 1942 р. отримала найменування 43-ї гвардійської стрілецької Латиській дивізії. У 1944 р. за оволодіння Ригою присвоєно почесне найменування «Ризька » .

308-я стрілецька дивізія (сд). Сформована в січні-жовтні 1944 р. За успішні бойові дії стали іменувати 308-й стрілецької Латиській Червонопрапорною дивизией.

КАЛМЫКСКИЕ.

110-я кавалерійська дивізія (кб). Сформована у листопаді 1941 р. Брала що у бойові дії із травня 1942 р. у складі 51-ї армії й 4-го гвардійського кавалерійського корпусу, зазнала великих втрат у особистому складі - й расформирована.

111-я кавалерійська дивізія (кб). Сформована у листопаді 1941 р. Формування не завершено. У тому 1942 р. особовий склад звернений на комплектування запасних і навчальних частей БАШКИРСКИЕ.

112-я кавалерійська дивізія (кб). Сформована у листопаді 1941 р. Брала що у бойові дії. За успішні бойові операції дивізія у лютому 1943 р. отримала нове найменування — 16-а гвардійська кавалерійська Башкирська Чернігівська ордена Леніна, Краснознаменная орденів Суворова і Кутузова дивизия.

113-я кавалерійська дивізія (кб). Формування розпочато листопаді 1941 р. Формування не завершено, у березні 1942 р. особовий склад звернений на комплектування інших формувань і поповнення запасних частей.

ЧЕЧЕНО-ИНГУШСКИЕ.

114-я кавалерійська дивізія (кб). Формування розпочато листопаді 1941 р. Формування не завершено, у березні 1942 р. особовий склад направлений у запасні і навчальні части.

КАБАРДИНО-БАЛКАРСКИЕ.

115-я кавалерійська дивізія (кб). Формування розпочато листопаді 1941 р. Брала що у бойові дії із травня до жовтня 1942 р. у складі 51-ї армії, зазнала великих втрат і було расформирована.

КИТАЙСКИЕ.

88-я окрема стрілецька бригада (рб). Сформована у серпні 1942 р. у складі радянських громадян китайської національності на Далекосхідному фронті. Брала що у бойові дії з 9 серпня до 2 вересня 1945 р. у складі 2-го Далекосхідного фронта.

Список литературы

1. Архів генерального штабу, ф. 15, вп. 162, л. 5, л. 6, 41−44; ф. 15, вп. 2729, буд. 305, л. 31, 32.

2. Перелік об'єд-нань і сполук Радянських Збройних сил, входили до складу діючої армії у період Великої Великої Вітчизняної війни 1941;1945 рр. (Довідник). М.: Воениздат, 1993.

3. Архів 1-го Управління ГОМУ генерального штабу. Історична довідка про з'єднаннях і частинах, створених у роки громадянської війни як національні формирования.

4. Директиви Головного Командування Червоною Армією 1917;1922 рр. М.: Воениздат, 198 878. Т. 4. З. 175, 178, 224.

ПРИМЕЧАНИЯ.

1. Архів ГШ, ф. 15, вп. 2729сс, буд. 305, л. 31, 32; вп. 162сс, л. 41−43.

2. Саме там, вп. 162сс, буд. 5, л. 6, 41.

3. Саме там, вп. 312, д. 5, л.43;оп. 1б2, д. 5, л.42;оп. 362сс, буд. 5, л. 40.

4. Саме там, вп. 162сс, буд. 5, л. 41−43.

5. Кірсанов Н.А. Національні формування Червоної Армії Великої Вітчизняної війні 1941;1945 // Вітчизняна історія. 1995. № 4. З. 118.

6. Кірсанов НА. У бойовому строю народів-братів. М.: Думка, 1984. З. 57.

7. Ведучи мову про заповненні бойових втрат, слід зазначити, що національні частини й сполуки поповнювалися з числа корінного національного населення відповідних союзних республік, а й звичайним шляхом — з запасних і навчальних частин, готували поповнення для Червоною Армією. Інакше кажучи, національні формування під час Велі дідька лисого Великої Вітчизняної війни поступово ставали интернациональными.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.