Развитие Інтернету з метою образования

Розвиток Інтернету з метою образования В час Інтернет стає важливий чинник інформаційного взаємодії, тієї реальністю, ігнорувати якої вже видається можливим. Інтернет поступово проникає в освітню область, що йдеться у ряді документів. Проте включення Інтернету в освітній процес наштовхується на ряд проблем (які потім буде приведено нижче.) а насамперед, проблема самої інформації, що у Інтернеті: може бути некоректною, перекрученою, то, можливо спрямовано досягнення політичних, економічних чи іншого. Школярі мало підготовлені роботи з такою інформацією. Вони, найчастіше, самостійно інтерпретує їх у залежність від знань, віку, життєвого досвіду, культурної середовища, ментальності та ін. Адекватність сприйняття інформаціі школярами залежатиме від цього, навчені або навчені вони аналітичної працювати з інформацією, чи мають критичним мисленням, чи зможуть зробити оцінку достовірності інформації, співвіднести інформації і наявні знання, зуміти правильно організувати інформаційний процес, оцінити й забезпечити інформаційну безпеку. На жаль, навчання школярів цим навичок утруднено і те, що зовсім в повному обсязі школи мають вихід до Інтернету, інші ж, які мають, зіштовхуються з різними технічними проблемами й скрутами включення Інтернету в класно-урочну систему через брак методичного забезпечення і якості зв’язку. Урок потроху перестало сприйматися як шлях отримання знань, він — один із форм, і не сама продуктивна. Оптимальний шлях освоєння знань завжди пов’язане з особистісної активністю учнів, зі своїми зацікавленістю. Виходячи з цього, у шкільництві необхідно постійно створювати ситуації ігрового, творчого характеру, в котрих діти міг би вирішувати конкретні освітні завдання, пов’язані лише з освоєнням певної суми знань, але й формуванням інформаційних умінь. У цих ситуаціях відносини «учитель-учень «трансформуються, навчительство, володіє монополією на істину у кризовій ситуації стандартного уроку, змінюється в ролі консультанта, партнера по творчому поиску.

Таким чином, спостерігається протиріччя між необхідністю вивчення Інтернету як частини освітній галузі інформатики, і відсутність методики вивчення у трьох аспектах: використання технології (технологічна складова); оцінка інформації (оцінюють складова); вилучення деякого сенсу (значеннєва составляющая).

Проблеми включення Інтернету в загальноосвітній процесс.

1. Основні завдання освіти у умовах розвитку Глобального інформаційного пространства Развитие Інтернет, і Глобального інформаційного простору (ГІП) і створення комунікаційної й інформаційної інфраструктури України ставить у природничо-технічній освіті дві важливі задачи:

1. навчання й тренінг у сфері сучасних комп’ютерних мереж, і мережевих інформаційних технологій (КС і СИТ);

2. широке використання можливостей Інтернет у освіті підвищення якості і інтернаціоналізації освіти у всіх галузях знань. Необхідність широкого впровадження сучасних СІТ із єдиною метою інтеграції України в Глобальне інформаційне простір викликає потреба розвитку, як професійного освіти, які мають створити необхідне кількість спеціалістів підтримки та розвитку національної інформаційної інфраструктури, і короткочасного тренінгу для задоволення термінових потреб фірм та організацій у фахівцях для експлуатації власних комп’ютерних инфомационных мереж. Якщо воно це може стати вирішеною із залученням зарубіжних фахівців і тренінгу зарубежем, то перше завдання повинно вирішуватися лише України та включати створення освітньої матеріальну годі й методичної бази, включаючи підготовку підручників, методичних вказівок й розробка термінології. Основними проблемами розвитку професійної освіти у сфері мережевих інформаційних технологій являются:

. недостатня кількість викладачів і фахівців, котрі мають досвід роботи у Інтернет, і розробки додатків для Интернет;

. відсутність навчальної та методичної літератури українською та російському языках.

. недостатньо розвинена комунікаційна інфраструктура у країні й швидкість каналів підключення до Інтернету у університетів і навчальних заведений;

. бідні інформаційні ресурси освітнього характеру українською та руссокм мовами (включаючи ресурси СНГ);

. слабка оснащеність комп’ютерами до шкіл і університетах. Частина наведених проблем може бути розв’язана університетами і навчальними організаціями у процесі порушення й вирішення розвитку навчальних курсів, використовуючи нові парадигми та організаційні принципи освіти у ГІП, коротко розглянуті нижче. Проте цього потрібна початкова підготовка викладачів і традиційно сильні мотиваційні чинники орієнтації зусиль на освітні потреби. Питання, пов’язані з розвиток комунікаційної інфраструктури, ставляться до компетенції державної політики й успішно вирішуються. Стимулюючим чинником тут і те, що Україна зовсім розвивається великий транзитний вузол на По-європейськомуАзіатському напрямі. Досвід розвитку Інтернету до й реалізації телекомунікаційних програм, у Європейському Співтоваристві показує, що став саме комунікаційна інфраструктура є основою, на якої починають працювати механізми інвестування вживлення і розвитку мережевих та інформаційних приложений.

2. Можливості Інтернет з метою образования Интернет і ГІП надають нові можливості і реальне середовище у розвиток освіти, у своїй істотно змінюючи сам характері і основні парадигми образования.

Интернет надає такі змогу цілей образования:

1. електронна пошта — обмінюватись інформацією між студентами і преподавателеми;

2. списки розсилки — для розсилки загальної інформації навчальної групі та молодіжні організації колективних обсуждений;

3. передача файлів з допомогою FTP, що дозволяє через FTP-сервер организавать забезпечення у студентів і слухачів базовими методичними і навчальними матеріалами і програмним обеспечением;

4. використання технологій WWW, що на даний час може бути базовими технологіями на підтримку процесу і тренінгу у сфері СІТ та молодіжні організації дистанційної освіти з інтерактивними і кооперативними элементами;

5. доступом до світовим інформаційних ресурсів в предметних областях через.

Інтернет. У сучасному глобальної інформаційної середовищі фактично зникає межа між звичайним та дистанційною освітою, та й саме дистанційне освітою набуває нових рис, пов’язані які з використанням сервісів і можливостей Інтернет. Використання елементів дистанційного освіти у звичайному освіті дозволяє: зробити навчальний процес більш гнучким, сприяти всебічному розвитку фахівця, особливо, на етапі формування її професійного кредо. Перші дві сервісу — електронна пошта і списки розсилки, — є вже достатніми для організації найпростішої моделі дистанційної освіти, навіть якщо студенти немає повного доступу до Інтернету. FTP то, можливо использованно для базового забезпечення студентів інформаційними матеріалами навчальним програмним забезпеченням www надаючи базовий графічний гипертекствый інтерфейс в глобальному інформаційний простір, нині з'єднує у собі все основні сервіси Інтернет, і, під час використання Java і ActiveX, дозволяє організувати інтерактивний інтерфейс з серверної навчальної програмою. Важливим чинником необхідно і можливість створення з урахуванням WWW гнучкою системи тестування знань студентов.

3. Нові підходи до утворення за умов що розвивається ГІП Найважливішим чинником, визначальним і стимулюючим зміни основних підходів освіти за умов розвитку ГІП, і те, що сучасне навчання відбувається у швидко мінливих інформаційної середовищі, багатою знаннями, у якому мають учитися й учитися викладачі, і студенти. У умовах головне завдання освіти являются.

. формування базових знаний.

. формування вміння самостійно учитися й учитися професійно совершенствоваться.

. формування мотиваційної орієнтації на продуктивноконтрибутивный процес навчання. Для ілюстрації зміни головною парадигми освіти можна сформулювати наступний образний теза: «У навчальному класі, підключеному до Інтернет, учень мають вибір, залишитися то класі, чи «піти «в Інтернет». І якщо краще вчителя не зможуть утримати своїх учнів в «класі «, то США можуть загубитися у Інтернет. Завданням національної політики, але тільки освіти, має бути створення національного культурноінформаційного простору. Це дозволить зберегти нашу культуру для створення нового покоління, яке всі більше інформацією та знаннями буде отримувати з Інтернет. Початкова утворення вже має враховувати подальше сильний вплив ГІП формування свідомості людини та менталітету нової людини і формувати відповідну систему цінностей, орієнтовану існувати в умовах відкритого інформаційного нашого суспільства та пріоритети у розвитку національнокультурної інформаційного середовища і інтелектуальних ресурсів, які мають залишати національні пріоритети навіть за умов природною витоку «мізків» та розвитку мережі віддаленій роботи через Інтернет — «телероботи » .

Широкое поширення мусять знайти сучасні методики образования.

. Проектно-ориентировнное навчання (ПОО) чи проблемноорентированное навчання, ефективно використовуване у середовищі, багатою інформаційними ресурсами і знаниями.

. Кооперативноконтрибутивное навчання (ККО), найефективніше працююче за умов та розвитку і дуже внедряющихся технологій, які найбільш наближені до існуючим умовах перетворюється на Україні та інших країнах із реструктурируемой эконономикой. названі методи враховують існуючу як зарубежем, і у Україні зміну основний парадигми щодо навчання. Колишній метод навчання враховував таке розподіл ролей:

1. Учитель як джерело інформацією та знаннями — учень як одержувач і нагромаджувач інформацією та знаннями. Новий підхід, вживаний у ПОО чи ККО, передбачає кооперативний механізм взаємодії викладача і й таке розподіл ролей:

2. Учитель як производетель і покажчик інформації - учень як нагромаджувач інформації та формирователь знань. І тут викладач має виконувати роль «що грає тренера», створюючи які спонукають і мотиваційні чинники вивчення предмети й необхідних навичок і знаний.

4. Принципи навчання у умовах розвитку інформаційної інфраструктури і широкого запровадження нових інформаційних технологій Наявний досвід дозволяє сформулювати основні засади освіти у глобальному інформаційний простір за умов широкого запровадження нових інформаційних технологій :

1. Нова парадигма освіти має використовуватися у сучасній мережевий інформаційної среде:

Навчатися з Інтернет — розвивати Интернет.

2. Використовувати кооперативну модель проектноорієнтованого обучения.

Надавати і використовувати ініціативу студентів у освоєнні нових технологій і їх в розвитку навчально-методичної бази й створення корисних інформаційних ресурсів, у своїй викладач повинен в ролі консультанта чи куратора, використовуючи у своїй елементи кооперативного обучения.

3. Прагнути створити контрибутивный процес освіти, у якому проектна частина навчального курсу іде створення корисних інформаційних ресурсів чи розробку пілотних проектів. Не можна просто навчитися технологіям Інтернет, не беручи участь у розвиток інформаційних ресурсов.

4. Широке використання елементів дистанційного навчання з допомогою електронної пошти, списків розсилки, FTP і WWW із елементами інтерактивного спілкування. 5. Результати експериментального впровадження запропонованої методики Ініціативний проект розвитку професійної освіти у сфері комп’ютерних мереж, і мережевих інформаційних технологій по магістерської програмі було розпочато спеціалісти кафедри систем автоматизованого проектування (САПР) НТУУ «КПІ» в 1995 року. Нині випущена перша група магістрів з 17 людина. У процесі вироблення та її реалізації запропонованої методики розробили навчальні програми розвитку й матеріали з приводу курсів «Комп'ютерні мережі «, «Мережні інформаційні технології «, «Перспективні мережні технології «, «Застосування Інтернет у бізнесі і маркетингу ». Бистре розвиток мережевих технологій вимагало щорічної зміни змісту курсів більш, ніж 30%, у своїй питання, що стосуються сервісів Інтернет, і коштів розробки додатків для WWWІнтернет залишалися на самостійну опрацювання студентами. Така зміна курсів стала можлива лише за використанні кооперативноконтрибутивного підходу і студентів до розвитку курсів. Важливим компонентом запропонованої методики навчання курсове проектування, що й створює обьединяющий, інтегруючий елемент для кооперативноконтрибутивного процесу. Курсові проекти присвячені реальної тематиці і вибираються з представленого викладачем списку чи пропонуються студентами самостійно. Вони мають утримувати все необхідні компоненти створення реальних корпоративних чи кампусных мереж, включаючи розподіл обьязанностей в проектної группе:

. Дослідження реальних умов створити мережу на місцевості чи организации.

. Визначення робітників і користувальних груп, і їх інформаційних потребностей.

. Розробка структури мережі Интернет-интранет.

. Вибір устаткування, програмного забезпечення і провайдера Інтернет (на порівняльної основе).

. Розробка інформаційного серверу сети.

. Розробка інформаційного наповнення WWW-сервера та її розпорядження про навчальному сервері Результатом впровадження кооперативної і контрибутивной технології освіти у процесі курсового і дипломного проектування була реалізація низки проектів створення інформаційних ресурсів WWW на підтримку навчального процесу — інформаційне наповнення учебноосвітнього WWW-сервера кафедри (internet — і навіть створення інформаційних ресурсів культурноісторичного вмісту у проекту «Український Інтернетпавільйон» (internet.

1. Demchenko Yu.V. Cooperative and Contributive Learning — the real choice to push professional education in Networking Information.

Technologies in Ukraine and CIS. — JENC8 Proceedings. — Edinburgh,.

Scotland. — May 12−15, 1997. — Pp. 822−1 — 822−7.

2. Demchenko Yu.V. New Paradigm of Education in Global Information.

Environment: Learning from the Internet — Contributing to the.

Internet. — INET 97 Proceedings. — «The Internet: Global Frontiers.

The Annual Meeting of the Internet Society. — 24−27 June 1997, Kuala.

Lumpur, Malaysia.

Всё це були найдёно з допомогою пошукового серверу internet на сайте.