Общая теорія еволюції і матрешечная парадигма будівництва світобудови

Общая теорія еволюції і матрешечная парадигма будівництва мироздания.

Хаим Брейтерман.

E-mail: [email protected].

Для побудови загальної теорії еволюції (якої ще немає) необхідно, мій погляд, зробити з крайнього заходу два справи: 1) визначити ті рамки, котрі з сьогодні, відповідно до достовірним науковим знань, обмежують процес еволюції з боку його початку будівництва і з боку його вищого досягнення, інакше кажучи, необхідно визначити якими первинними (тобто, не створеними людиною з його проектам) системами представлені нині нижній і верхній рівні системної організації матерії, і 2) визначити елементарну формулу структурної основи первинних систем матеріального мира.

Первое необхідно оскільки, з одного боку, нижній рівень, куди добралася сучасна фізика, встановлено — це «елементарні» частки (слово «елементарні» взяте лапки, оскільки ясно, що в цих частинок щось є, але неясно, що став саме), але, з іншого боку, сучасна наука абсолютно не усвідомила чітко й ясно якими первинними системами представлене сьогоднішній день найвище досягнення еволюції, верхній рівень системної організації матерії. Річ у тім, що сучасні дослідники вважають людини вищим досягненням еволюції. (Див., наприклад, книжку ізраїльського вченого М. Нусинова «Життя невпинно й самоорганізація у Всесвіті», видану Єрусалимі англійською мові 1999 р. Її популярне виклад опубліковано при застосуванні «Вікна» до ізраїльської російськомовної газеті «Вести» за 04.01.1996года. І це випливає з лекції, прочитаної С. Хокингом в Білому будинку на березні 1998 р з його книзі «Коротка історія часу».). Тим більше що, насправді вищим досягненням еволюції нині не людина, а людський соціум від імені систем класу «сполуки держав». Обмеження процесу еволюції людиною і відрив у суспільному розвиткові людини від попереднього шляху прирікає будь-яку спробу побудови загальної теорії еволюції на невдачу, хоча б адже суспільний розвиток людину припадає, як побачимо далі, понад третину всього еволюційного процесу. (Такий відрив, до речі, уражає марксизму.). Загальна теорія еволюції повинна охопити весь, відомий науці шлях, пройдений матеріальним світом у його развития.

Второе необхідне виявлення тих фундаментальних змін, що відбувалися всередині систем у процесі їх еволюції і аналізу яких не можна побудувати загальну теорію еволюції. Для виявлення фундаментальної формули структурних змін всередині систем потрібні граничні спрощення, які, мій погляд, можна здійснити лише розглядаючи еволюційний процес через призму запропонованої мною «матрешечной парадигми» будівництва світобудови, суть якої викладена у роботі «Інформаційна теорія еволюції» (internet Матрешечная парадигма (МП) дає змоги виявити то, що організувати неможливо знайти з допомогою будь-якого фізичного приладу, створеного людиною. Бажана формула можна знайти лише абстрактним мисленням єдиного фізичного приладу, створеного сама природа заклала, абстрактним мисленням мозга.

В що ж суть МП? Вона зводиться ось до чого. Весь процес еволюції, як єдине ціле, розглядається через особливу призму, з особливою погляду, з місця зору того ІЗ ЧОГО створювалися системи кожної нової класу. Відомо, що все первинні системи нового класу створені з систем попереднього класу (попередніх класів). Так, все системи класу нуклони (протони і нейтрони) створені з певних «елементарних» частинок — кварків, все ядра створені з нуклонів, все атоми — з ядер і звільнення певних «елементарних» частинок — електронів, все молекули — з атомів, все хімічні сполуки — з молекул, усі клітини — з хімічних сполук, все організми — з клітин, всі сім'ї - з організмів, все пологи — сім'я, все племена — з історії пологів, усі держави (первинні, тобто інші як, скажімо, США, Канада тощо.) — з племен, все сполуки держав — державами. Сполуки держав — це сьогоднішній день еволюції систем нашого матеріального світу, її найвище досягнення.

В стиснутому вигляді сказане вище змальовується наступній схемою, що відбиває хід формування класів первинних систем матеріального світу, відомого сучасної науці:

Сх.1.

… «елементарні» частки нуклони ядра атоми молекули хімічні сполуки клітини організми сім'ї пологи племена держави сполуки держав …

(В початок і наприкінці схемы-1 поставлені крапки, відбивають та обставина, що, з одного боку, сучасної науці ясно, щодо «елементарних» частинок щось було, але не відомо що став саме — з цього приводу висунуті тільки різні гіпотези, з другого боку, ясно, що у «з'єднаннях держав» процес еволюції не закінчився, що він безсумнівно є «завтрашнє «. Забігаючи наперед, зауважу, що МП дозволяє належним чином розкрити перше три крапки і з наукової достовірністю прогнозувати цей «завтрашнє», процес створення якої на цей время).

Схема-1 охоплює весь, відомий науці шлях розвитку первинних систем нашого матеріального світу. Кожен із які у схеме-1 рівнів системної організації матерії є клас систем. Отже, схема-1 дає класифікацію первинних систем матеріального світу з рівню їх системної організації. У схеме-1 13 класів, у тому числі 5, тобто понад третини, це суспільний розвиток людини. Кожен із які у схеме-1 класів систем є поверх світобудови. Ці поверхи невидимі, вони мають видимих кордонів, але де вони реальні. Схема-1 — це невидимий стовбур еволюційного дерева. Цей стовбур будувався згідно із законом, що можна назвати законом матрьошки. Відповідно до цим законом, все первинні системи матеріального світу будувалися на кшталт матрьошки. Усередині них містяться системи всіх попередніх класів. Тому, розгляд процесу еволюції через призму цієї схеми я називаю матрешечной парадигмою будівництва мироздания.

Из закону матрьошки випливає, зокрема, що у людині містяться системи всіх «поверхів» світобудови, попередніх «організмам», включаючи «елементарні» частки, створені мільярди років тому, як і того, як зазначено на схеме-1 першим многоточием. Після людини світобудову будується вже з самих людей.

В відповідно до закону матрьошки сценарій процесу еволюції представляється наступним. Системи які у схеме-1 класів створювалися під впливом фундаментальних сил природи й поширювалися у просторі. У цьому під впливом фундаментальних сил їх створювалися різні космічні (зірки, галактики, планети тощо.) і земні об'єкти. Одночасно йшли процеси внутрішнього ускладнення систем від гранично простих до гранично складних. Так, ядра і атоми ускладнилися рівня важких ядер і атомів (за таблицею Менделєєва.). (Визначення «виделки» «елементарних» частинок і нуклонів — справа фізиків. Тут ми можемо безболісно оминути цей питання стороною). Молекули ускладнилися рівня макромолекул, хімічні сполуки — рівня органічних хімічних сполук, клітини — до нервових клітин, організми — до людини. (Тому, до речі, з погляду МП гіпотеза — про походження людини від мавпи немає істотного значення для аналізу процесу еволюції, важливе значення має той достовірний факт, що людина, як й інші живі організми, стався від клітини.) Питання «вилці» людських громадських систем залишимо вирішувати обществоведам.

Переход систем новий рівень системної організації матерії відбувався, зазвичай, доти, коли системи даного рівня досягали краю свого внутрішнього ускладнення. Так, молекули виникли доти, коли атоми досягли рівня важких атомів, хімічні сполуки виникли доти, коли молекули досягли рівня макромолекул, організми виникли доти, коли клітини ускладнилися рівня нервових клітин, а сім'ї - доти, коли людина.

Процесс еволюції йшов в такий спосіб, що у «поверхах» діяли принципи невизначеності, випадковості, мутацій, природного добору, і т.д., але невидимий «стовбур» Світобудови і все світобудову загалом будувалися суворо закономірно. Класи систем крок по кроку неухильно ускладнювалися і системи піднімалися вгору по Драбині еволюції. Тому, твердження багатьох дослідників у тому, що упорядкованість процесу еволюції є «своєрідною аберацією зору», «ретроспективної ілюзією» (див., наприклад, «Узагальнену теорію еволюції» Ю. Неэмана, суть якої викладена у додатку «Вікна» до ізраїльської російськомовної газеті «Вести» за 28.11, 5.12 і 15.12.1996 г.) є помилковим. Упорядкованість процесу еволюції - це реальність, яка можна знайти ретроспективно, але під час розгляду всього еволюційного процесу через призму МП.

Кроме фундаментальної закономірності матрьошки, яку зазначалося вище, аналіз схемы-1 виявляє чимало інших, обумовлених законом матрьошки, закономірностей, яким підпорядковувався весь процес еволюції, як процес. Закономірно, належним чином цілеспрямовано змінювалися ВСЕ основні характеристики і параметри систем: їх середня площа, якісна характеристика і конфігурація оболонки, маса, енергія, основа їхньої внутрішньої структури, внутрішні і його зовнішні зв’язку, загальна кількість систем даного класу, швидкість формування нових класів, їх ІНФОРМАЦІЙНА складова. (Слово «інформаційна» виділено, оскільки МП надає інформації особливу, фундаментальну роль процесі еволюції). Ці закономірності коротко розглянуті мною у згаданій раніше роботі «Інформаційна теорія еволюції». Я докладно зупинюся лише з закономірності зміни основи внутрішньої структури систем. Ця закономірність можна знайти лише шляхом визначення елементарно простий формули структурної основи систем, суть якої у цьому, що у фундаменті будь-який системи лежить пара чи трійка основообразующих елементів. Так було в в основі всіх нуклонів лежить трійка кварків, основу ядер лежить пара нуклонів, основу атомів — пара нуклонів (ядро) плюс електрон. Тут слід помітити, що у атомі функцію управління виконує ядро — через її є і енергії. У основі молекул лежить пара атомів. (Одноатомные молекули, відповідно до МП, неможливо знайти віднесено до класу «молекули»). У основі хімічних сполук — пара молекул. У основі клітин — пара хімічних сполук (неорганічне і органічне). У основі організмів лежить пара клітин (одноклітинні організми, відповідно до МП, неможливо знайти віднесено до класу «організми»). Тут слід звернути увагу до таке. На рівні організмів з нервової системи у структурної основі систем сформувався третій елемент — нервова клітина, що стали елементом управління парою основообразующих клітин та всієї системи загалом. Отже, лише на рівні організмів з нервової системою елемент управління сформувався всередині самої системи «організм» і цей елемент управління представлений системою тієї самої класу, якого належить і кілька функціональних елементів. А ще слід звернути увагу, оскільки дещо нове. У основі систем класу «сім'я» лежить пара організмів (вона — він). У основі роду лежить пара сімей плюс глава роду, елемент управління, являє собою систему класу «організми», який передував класу «сім'я» — це нова ситуація, але аналогічна тієї, що була під час створення атома. Ми можемо помітити, що вибудовується ієрархія елементів управління всередині даної системи: нервова клітина всередині організму, що глава роду. У основі племені лежить пара пологів плюс вождь племені, як елемент управління — то це вже третій елемент управління всередині системи. У структурної основі систем класу «держава» (первинного.) лежить пара племен плюс главу держави, як третій тематичний елемент, він належить до систем класу «організми». Це вже четвертий елемент управління в ієрархії елементів управління. Ієрархія елементів управління робить систему погано керованої. Тому племена й пологів разом із їхніми елементами управління поступово розчиняються у системі «держава». І, нарешті, основу «сполук держав» лежить пара держав. Тут, як й у «сім'ї», спостерігається прагнення сформированию елемента управления.

Итак, закономірність зміни формули структурної основи первинних систем у тому, у процесі еволюції структурній основі систем, по-перше, відбувався періодичний повтор формул «двійка» і «трійка», і, по-друге, структурній основі систем виділився третій елемент, який став елементом управління — тож називаю цю закономірність кібернетичної. У результаті дії кібернетичної закономірності лише на рівні живих організмів і їхнього суспільного розвитку менша маса (всупереч законам фізики) стала управляти більша. Масою стало управляти сознание.

На рівні живих організмів елемент управління просторово злетів з пари функціональних елементів, але в рівні у суспільному розвиткові живих організмів ще більше віддалився від нього. У цьому, лише на рівні у суспільному розвиткові живих організмів функціональні елементи стали автономними системами із високим ступенем свободи пересування у просторі зі своїм «я». Докорінно перетворилися і всі внутрішні і його зовнішні зв’язку систем — вони роздвоїлись на матеріальні (фізичні) і нематеріальні (нефізичні), зв’язку интересов-сознания. Взаємодії интересов-сознания — це нові взаємодії, принципово які від фундаментальних фізичних взаємодій (сильних, слабких, гравітаційних і електромагнітних). Інтереси — це не є фізика, вони можуть виявлені і обмірювані з допомогою фізичних приладів, створених людиною, де вони підпорядковуються законам фізики. Фізика непомітно перейшов у лірику. Докорінно трансформувалася і оболонка систем, вона також роздвоїлася на матеріальну (територіальну) і нематеріальну — сферу інтересів (академік В. И. Вернадский назвав її ноосферою). На погляд, є підстави говорити про існування тенденції, що відбиває прагнення свідомості відірватися з його матеріального носія. На індивідуальному рівні ця тенденція невловима, але в громадському обнаруживается.

С появою структурній основі систем елемента управління стійкість і всі функціонування системи опинилися у прямої залежності від елемента управління, від рівня її свідомості.

На рівні у суспільному розвиткові живих організмів (і особливо це на рівні людини, який єдиний із усіх живих організмів поніс далі прапор еволюції) відбулося одне надзвичайно важлива подія: основообразующая пара функціональних елементів роздвоїлась на «вона — він» і «споживач — виробник». Відбулася своєрідна біфуркація еволюційного «стовбура». Весь еволюційний процес пішов двох лініях, що їх називаю: фізіологічної (основу лежить пара «вона — він») і производственно-трудовой (основу лежить пара: «споживач — виробник»). Це роздвоєння «стовбура» еволюції означало також, що весь еволюційний процес роздвоївся на первинний і вторинний — людина стала своїм свідомістю, за своїми проектам створювати вторинні системи з первинних. Причому, людську свідомість вторгається на всі рівні первинного процесу еволюції. Вторинний процес йде разом з первинним, невіддільне і взаємозалежне з нею, і видимої кордони між ними немає. На схеме-1 відбито лише первинний процес, тому нині ми повинні внести уточнення в схему-1:

.

Примечание до схеме-2: під кружечками, які позначають клас систем, вказані перші літери, їхня назв.

Невидимое відділення «производственно-трудовой» лінії від «фізіологічної» означало, що сила взаємодії свідомостей проявилася як первинна, фундаментальна сила, яка веде на дію фізичні сили. Заздалегідь створена основа майбутньої продовження процесу эволюции.

Вместе з роздвоєнням «стовбура» еволюції на «фізіологічний» і «производственно-трудовой» роздвоїлося і знепритомніла людей на інтуїтивне, прямо що з «фізіологічної» лінією, і логічне, прямо що з «производственно-трудовой» лінією. На рівні у суспільному розвиткові людини інтуїтивне мислення проявилося під час релігіях, які з багато років свого розвитку перейшли шлях від політеїзму і обожнювання сил природи до монотеїзму і обожнюванню людини, і ще завершено, оскільки ще немає єдиної, загальнолюдської релігії, а логічне — у науці, бурхливий розвиток якої почалося лише кілька століть тому і де вибудовується свій, ієрархічний «стовбур»: фізика, хімія, біологія, суспільствознавство, психологія. І тільки наука по-справжньому переходить до узагальнюючої все философии.

Вернемся, проте, до питання роздвоєнні «стовбура» еволюції. Слід зазначити, що елемент управління спочатку сформувався в «фізіологічної» лінії. Потім у «производственно-трудовой» лінії почали створювати свій елемент управління, який зв’язався з основообразующей парою функціональних елементів («потребитель-производитель») через особливе полі, полі інтересів — ринок. «Двовладдя» лише у системі були довго тривати, і після кривавої боротьби в системі лише на рівні держави сформувався єдиний елемент управління. Між тим, ринок — це автоматичний регулятор перетинів поміж «споживачем» і «виробником». Цей автомат поступово втрачає стихійний характері і стає дедалі керованим із боку елемента управления.

«Физиологическая» гілка, відповідно до МП, тупикова, бо її розвиток після «сполук держав» стає неможливим через ту причину що «сполуки держав» не можуть з'єднатися згідно із законом матрьошки на основі сполуки інтересів утворити нову системну оболонку. Це неможливо, оскільки у рівні «сполук держав» загальнолюдські світоглядні протиріччя, протистояння між матеріалізмом і ідеалізмом досягли свого піка і проявилися як непримиренні. Прапор еволюції може зазнати далі лише «производственно-трудовая» гілка еволюції з її научно-логическим мисленням, яке, аналізуючи пройдений еволюцією шлях, дійшов висновку про початкової інформаційної обумовленості еволюції, тобто — знову до ідеалізму, що й стане єдиним загальнолюдським громадським мировоззрением.

Рассмотрение процесу еволюції через призму МП дозволяє собі з наукової достовірністю прогнозувати майбутнє людства з системної погляду. Людство стане єдиною системою із елементом управління. Яким цей елемент управління — МП передбачити неспроможна, але створення таких організацій як ООН свідчить про наявність прагнення до її появи. МП дозволяє визначити основні умови сформування майбутньої системи, яка представляти собою НАЙБЛИЖЧУ МЕТА всього еволюційного процесу, і орієнтовний термін сформування майбутньої системи. Цими умовами є: 1) єдиний, науково керований ринок, що створить єдину матеріальну (територіальну) оболонку майбутньої системи, і 2) єдине загальнолюдське громадське світогляд, якого може бути створена єдина нематеріальна оболонка майбутньої системи. Що ж до терміну, то відповідність до закономірністю прискорення темпів классообразования йдеться тепер про тисячоліттях, і навіть про століттях, йдеться про десятиліттях і годах.

Вывод про неминуче об'єднанні людства на єдину систему здається сьогодні абсолютно нереальним, але пригадаємо недавнє «диво» розвалу Радянської «імперії зла». Пригадаємо також пророцтво іудаїзму: " … і перекують мечі свої на орала, і списи свої - на серпи; не підніме народ на народ меча, і більш вчитися воювати." (Танах, Книжка пророка Ісайї, гл. 2, стих4). Тепер про це свідчить і наукова логіка, науковий аналіз процесу эволюции.

Завершающая світоглядна сутичка буде, певне, жорстокою та авторитарною непримиренної, але він неминуче призведе до перемоги ідеалізму, адекватно відбиває реальность.

Гипотеза про існування «космологічного геному Всесвіту», висунута сучасної наукою, цілком узгоджується з МП, через яку процес еволюції спочатку визначений інформацією, закладених у матеріальний мир.

МП і гіпотеза — про «космологічному геномі» вимагають включення до наукову картину світу поняття Джерело всієї необхідної інформації світ і визнання існування Задуму, реалізованого через інформацію, спочатку закладену в матеріальний світ. Найближча мета Задуму — єдина система «людство». МП дозволяє відповісти питанням у тому, чим є Джерело інформації про мир, «Автор» Задуму. Ми можемо це, розглядаючи процес еволюції через призму МП, перетворившись на бік початку схем 1 і 2. Раніше говорилося, що є закономірності змін загальної кількості систем й середнього розміру систем, відповідних їм класи. Отож, загальна кількість систем зменшувалася у процесі еволюції, і це закономірність веде до одиниці системи найближчій мети, а середня площа збільшувався, і це закономірність веде до розміру системи найближчій мети процесу еволюції - єдину систему «людство». Логічно обгрунтована екстраполяція цих закономірностей убік початку веде кількісно до нескінченності, а, по розміру — нанівець. До таких ж показниками ведуть й інші закономірності. Тому, незалежно від досліджень фізиків про те, було до «елементарних» частинок, ми можемо науково обгрунтовано стверджувати, що у «початку» було стан, у якому нескінченності зводяться нанівець. І, отже, Джерело інформації світ і всього сущого характеризується саме як ноль-бесконечность. Отже, наукова логіка каже: на початку був нескінченний Абсолют, яка має зображення. Але саме про цьому свідчить і іудаїзм, який тисячі років тому основі інтуїтивного мислення увів у картину світу поняття нескінченний Бог, яка має зображення. З закону матрьошки ми можемо стверджувати, що іудаїзм інтуїтивно видав назовні інформацію, яка була від початку і існує понині в людському мозку. Юдаїзм вперше у історії всього людства відкрив Єдиного для всіх людей Бога, котра має зображення, і зробив людству моральні норми, гідні людини майбутнього. Ці норми наведені у знаменитих Десяти Заповідях Господніх. (Тора, Книжка Шемот (Результат), гол. 20 і Книжка Дыварим (Второзаконня), гл.5). Єврейський народ — громадський носій інформації про Єдиному Бога, проніс цю інформацію через тисячі років жахливих гонінь і доніс до сьогоднішнього людства. Тепер це Бог вводять у картину світу наукової логікою, і наука, отже, став головним і потужним союзником иудаизма.

МП дозволяє як науково прогнозувати майбутнє людства і будувати висновки про початкових моментах буття, а й по-новому аналізувати історичні і сучасні події, які відбуваються і які у світі. Приміром, вона дає змогу стверджувати, що істинні причини даної розвалу Радянської економіки та радянської «імперії зла» полягають у патологічних змінах, що сталися в структурної основі систем, у яких через насильство було ліквідовано приватна власність на гармати й засоби виробництва (задалеко зайшло втручання людської свідомості в первинний процес еволюції), що автоматично призвело до ліквідації ринку, як автоматичного регулятора зв’язків між споживачами і виробниками. Ринок замінили планом, які спускалися Держпланом. Синхронність перетинів поміж основообразующими елементами системи («споживачем» і «виробником») виявилася зруйнованою. У системі безупинно накопичувалися помилки і відбувалися збої, які наприкінці кінців й виробництвом призвели до «чуду» розвалу, здавалася незламною радянської економіки. Радянська система стала перешкодою по дорозі еволюції і ця перешкода був у вмить усунуто.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.