Внешняя політика Петра I

Внешняя політика Петра I

Не припинялася століття боротьба за виходу до моря визначала всю зовнішню політику Петра I.

В 1695 рр. молодий цар зробив два походу на Азов — турецьку фортеця у гирлі Дону, преграждавшую шлях у Приазов'ї і Північне Причорномор’я.

В 1695 р. погано підготовлена армія окремо не змогла взяти Азов штурмом, а налагодити правильну облогу її неможливо було через брак флоту. Створивши кілька місяців флот на верфях під Воронежем, Петро в 1696 р. зумів обкласти міцність і з суші, і з моря, змусивши її гарнізон капітулювати.

В 1697 р. в напередодні грандіозної війни з Османської імперією Петро відправив зарубіжних країн Велике посольство — шукати у Європі військових союзників. Ці пошуки скінчилися безрезультатно; однак у 1698 г. Петру вдалося укласти Північний блок з Промовою Посполитой і Данією. Про цю подію різко змінило напрям російської зовнішньої політики: союзники збиралися воювати зі Швецією, захопила на той час велику частина Прибалтики.

Заключив в 1699 р. перемир’я з Османської імперією за умов збереження за Росією Азова, Петро в 1700 р. почав Північну війну, рушивши свої війська до Нарві — прикордонної шведської крепости.

Небольшое шведське держава виявилася набагато краще готова до війні, ніж його потужні суперники. До того ж на чолі Конвенту армії став молодий король Карл XII, чудовий полководець. У 1700 р. Карл, посадивши під Копенгагеном десант, змусив Данію капітулювати; після цього він перекинув військ у Прибалтику, атакувавши з тилу російську армію, безуспішно осаждавшую Нарву. Страшне поразка поставило Росію грань катастрофи.

Однако Карл передчасно вважав своє завдання розв’язаною і, щоб висунути свої основних сил вглиб Росії, повернув їх проти Речі Посполитої, надовго загрузнувши у війні проте цієї слабкої, але великої держави. Петро ж зумів за стислі терміни створити нову боєздатну армію. З кінця 1701 р. ця армія під командуванням Б. П. Шереметєва стала наносити поразки шведським військам в Прибалтиці. Протягом трьох років російська армія, захопивши низку фортець — Нотебург, перейменований Петром в Шліссельбург, Нарву, Дерпт, — оволоділа значної територією. У 1703 р. у гирлі Неви було закладено Петропавлівська фортеця, котра поклала початок Петербургу. Закріпившись на Балтійському узбережжі, Петро відразу почав створювати сильний військовий флот.

В 1706 р. Карл змусив польського короля Августа II до капітуляції і з Північного союзу. Після цього він почав нову кампанію проти Росії: в 1708 р. шведська армія рушила Білорусь, тримаючи курс — на Москву. Російська армія відступала.

Карл очікував підтримки з Балтії, але російські війська 26 вересня 1708 р. біля села Лісовий розбили загін генерала Левенгаупта, захопивши у своїй величезний обоз з продовольством. Після цього Карл повернув свою армію в Україну, де його кликав який змінив Петру гетьман Мазепа, обіцяв шведам відпочинку і підкріплення. Проте в Україні шведської армії довелося зіштовхнутися із жорстким опором і міських гарнізонів і партизанських загонів.

В квітні 1709 р. Карл почав облогу Полтави, нечисленний гарнізон якої зумів протриматися місяці, на підході російської армії на чолі з Петром. 27 червня 1709 р. відбулося Полтавське бій, кончившееся повним розгромом шведів. Сам Карл ніяк не уникнув полону, сховавшись з невеликим загоном в османських владениях.

В 1710 р. Османська імперія під тиском Карла та її союзника Англії оголосила Росії війну. У 1711 р. Петро зробив погано підготовлене вторгнення на османську територію. На р. Прут російська армія була оточена втричі переважаючими її силами ворога. Петро змушений був підписати Прутський договір, яким османам повертався Азов.

Однако ця невдача Росії не врятувала Швецію. У тому ж 1711 р. Петро переніс воєнних дій на шведську територію. Молодий російський флот здобув грандіозні перемоги на море: в 1714 р. у мису Гангут й у 1720 р. у острова Гренгам. Виснажена двадцятирічної війною Швеція запросила світу, який був ув’язнений у 1721 р. в р. Ніштадті (Фінляндія). У ньому Росія включила до свого складу прибалтійські володіння Швеції — Эстляндию, Лифляндию і Ингерманландию, і навіть частина Карелії. Т.а., вікова завдання — пробитися на море — було виконано.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.