Гитлер і фашизм

Гитлер і фашизм Фашизм, як історичне явище досі викликає дискусії і запал політичних пристрастей. Його глибоке вивчення необхідна за зв’язки Польщі з живучістю фашистських ідей, запобігання їх возраждения. Вивчаючи становлення націонал-соціалізму у Німеччині, ми маємо можливості простежити шляхи та засоби формування фашистської тоталітарної диктатури, що дуже актуальний і злободенно в наші дні, коли націоналізм, шовінізм та насильство піднімають голову.

Необходимо постійно нагадувати людям про те жахи, які несе у собі фашизм, щоб не повторилося оте, що відбувалося у 30−40 роки в Германии.

Центральной постаттю німецького фашизму — був Адольф Гітлер. Як зразок особистості, якого є примітним случаем.

В перебігу перших 30-ти років житті не зміг показати себе, а й за решта останні 26 років зміг, будучи диктатором Німеччині, й людиною, развязавшим страшну геноцидную війну, оставившую більшу частину Європи і сподівалися Німеччину в руинах.

Деятельность Гітлера, починаючи із перших етапів його політичної кар'єри і аж до фіналу — це з класичних зразків діянь фашизму, котра рветься до своєї влади з усіх, до партії влади сприймають їм, як самоціль. «Я дуже хочу влади», — писав Пауль Гітлер в «Майн Кампф».

Можна виділити етапи його кар'єри, як безупинної послідовності дій, вкладених у досягнення цієї цели:

1-ї етап — Захоплення абсолютної влади над НСДАП (1919;34 гг.).

2-ї етап — Захоплення абсолютної влади над Німеччиною (1933;39 гг.).

3-й етап — Спроба захоплення влади над миром.

Первые два етапу Гітлер подолав успішно, й вийшов переможцем, але третьому на нього чекала гибель.

Откровения самого А. Гітлера, «Майн Кампф», де зараз його висвітлює свій шлях сходження до української влади, демонструє своє ставлення до опозиції, постає як ідеолог НСДАП. Фюрер дуже багато хвалить себе, й у цих суб'єктивних судженнях вимальовується особистість, котра рветься до української влади будь-якою ціною і коштами. Гітлер легко розвиває і трансформує ідеї любові до нації до національної винятковості й вседозволенности.

Совершенно інший підхід у Германа Раушинга, котре складалося в найближче оточення Гітлера, але розчарувалося в нацизм. 1939;го року у Англії він опублікував мою книжку «Каже Гітлер. Звір з безодні», де відкрито остерігає світ від небезпек фашизму. Спогади Альберта Шпеєра, придворного архітектора Гітлера та керівника військової промисловості, у роки Другої Першої світової, написані після двадцятирічного ув’язнення. Це — історія життя одарённой особистості, яка працювала служінні зла. Діяльність Шпеєра поєднуються розчарування і захопленість фюрером: «Якби в Гітлера друзі, почав його іншому. Я зобов’язаний йому захватам і славою моєї юності, як і жахом і виною пізніших лет».

Стремление Гітлера до влади країни підтверджується законодавчими актами, що вийшли відразу ж перебування фюрера у власти.

На кордоні джерела і дослідження перебувати робота У. Ширера «Злет спади Третього рейху». Ширер — відомий американський журналіст перебуваючи з 1926 по 1941 рік у Німеччини. Ця книга свідчення очевидця, у якому документальність узагальнена особистим сприйняттям подій. У ньому всю історію фашизму — починаючи з зародження партії до поразки Третього рейху у війні. Автор вивчає фашизм як явище загалом, її дуже цікавив образ і самої фюрера, і етапи приходу Гітлера до власти.

Таким чином, вивчення висунутої теми досить серйозно забезпечене джерелами, що дозволяє відповісти на поставлені вопросы.

Что стосується спеціальної літератури з питанням нацизму, то вона широка. Її можна, умовно, розділити на дві групи. До першої ставляться роботи, присвячені загальному аналізу фашизму Європі і Германии.

Д.М. Проэктор, П. Ю. Райхшмир, Л. А. Безименський в свої роботи розглядають внутрішню й зовнішній політиці Гітлера та нацистів після приходу до тієї влади. З праць тих авторів извлечён багатий фактичний матеріал, що дозволило простежити процес поневолення фюрером армії й генералітету.

Во другу групу входять монографії і вітчизняних і зарубіжних істориків, які висвітлюють особистість Гітлера, біографічні роботи про неї та її оточенні, описують його боротьбу власть.

Первой їх, що вийшла нашій країні, була робота Мельникова Д. І Чорній Л. «Злочинець № 1», яка з’явилася лише на початку 80-х. Ця книга, присвячена Гітлерові та нацизму, пробивалася крізь ідеологічні перепони і догми. У ній вперше нашій країні було зазначено про Гітлера, як і справу тоталітарної особистості, диктаторі правого толка.

Вторая вітчизняна книга, використана я робота Чорної Л. «Коричневі диктатори. (Гітлер, Герринг, Гіммлер, Геббельс, Борман, Ріббентроп)». У плані, присвяченій Гітлеру, дана його стисла біографія цього. До того ж автор підбиває підсумки роботи, проведеної що з Мельниковим Д. над книгою «Злочинець № 1».

Это зажадало вивчення становлення та розвитку Гітлера як політичного діяча партійного і державної масштабу, зародження вождизму і внутрішньопартійної боротьби в НСДАП, нацификации держави після приходу Гітлера до влади Німеччини, і навіть неймовірної політичної спраги влади в фюрера. Особливий інтерес викликали механізм та природа, характері і прояви диктаторською сили Гитлера.

При підготовці цієї роботи було використані матеріали із російського сайту internet.