Рекреаційні ресурси Дніпро-Дністровського туррайону

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ.

Міжнародний Слов’янський Університет.

Практична робота по предмету.

«Рекреаційна географія».

На тему:

«Туристсько-рекреаційні ресурси та центри туризму.

Дніпровсько-Дністровського туррайону".

Виконала: студентка 1 курсу 2-ї групи ТУР факультету МНС.

Солдатенка Е.О.

Під керівництвом Мірошниченко В.І.

Харків 2000.

Днепровско-Днестровский тур район.

Район охоплює Україну, крім Азово-Чорноморського і Карпатського тур районів. Клімат — помірно-континентальний; середня температура взимку— -9. З, влітку + 18. Рельєф: Розміщений у межах низовини, Приднепрово-Подольской височини. Водні джерела: Дніпро, Сіверський Донець, Південний Буг. Ліси: Є лісостепова зона, але у осн. — степ. Ґрунти: Переважають чернозёмные, сприятливі для вирощування овочів і фруктів. У межах району є 4 підрайону: 1. центральный (Київ, Чернігів, Черкаси, Кіровоград, Житомир, Вінниця) 2. северо-западный (Волинь, Хмельницький, Тернопіль, Рівно) 3. северо-восточный (Харків, Полтава, Суми) 4. юго-восточный (Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ, Запоріжжі) Сприятливий в туристському відношенні. У районі багато джерел мінеральних вод; річки й озёра добре прогріваються — на рік близько 70−90 купальних днів. У р-ні добре розвинені пізнавальний туризм, лікувально-оздоровчий, рекреаційний, промисловий. У р-ні дуже багато заповідників, дендропарків (знаменитий дендропарк — Софіївка, Черкаська обл.) Багаті природні ресурси, безліч овочів і фруктів робить р-н на місце с/г, зеленого, кантрі, еко і агро туризму. Р-н багатий історико-культурними ресурсами і визначними пам’ятками, велику цінність має собою столиця України, Полтава, Чернигов.

Винница Город. Центр області й району. Перебуває на берегах річки Південний Буг, в 260 кілометрів від Києва. Вперше згадується у історичних документах в 1363 року наче фортецю, побудована литовські князі Каратовичами. У місті збереглося багато Церков та ін. архітектурних пам’яток старовини. Домініканський монастир входила до складу оборонного комплексу Мури. У 1760 року він був перебудований в костел. Перестав існувати як монастир в 1831 г. Збереглися: костел, печери, сторожова вежа. Єзуїтський монастир був у складі оборонного комплексу Мури. На його території перебували костел, колегіум, чернечі келії. Тепер — краєзнавчий музей. Миколаївська церква, дзвіниця. Була реставрували в 1970 г; під час реставрації була оновлена форма й освоєно основні конструкції, аркада-галерея. Тепер — філія краєзнавчого музею. Садиба в Пятичанах. До комплексу входять: палац, флігель, павільйон. Розміщена у парку, де знаходяться рідкісні дерева хвойних і листяних порід. У місті багато музеїв: Краєзнавчий, літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського, музей-садибу М. Пирогова.

Буша Печерський храм. Найден в 1883 г У. Антоновичем. Лежить за щілини скелі над рікою Бушка. Покровський монастир. Споруджений на руїнах попереднього храму. На території монастиря збереглися: Покровську церкву з келіями, дзвіниця. Успенська церква. Споруджено дома Троїцької. З попередньої збереглася живопис 19 ст.

Могилёв-Подольский Миколаївський собор. Побудовано з цегли. Зараз території собору перебуває історико-краєзнавчий музей. Церква св. Параски, дзвіниця. Споруджено дерев’янний. Збереглася живопис поч. 20 ст., написана олією. Георгіївська церква Косьми і дзвіниця. Споруджено у проекті архітектора І. Фрейвальда у стилі класицизму. У інтер'єрі збереглися роботи поч. 20 ст.

Тульчин Вперше згадується у 1607−1609 рр. Населення приймало активну участь у визвольних змагань 1648−1654гг. У місті перебуває краєзнавчий музей з пам’ятником композитору М. Леонтовичу. Палац (старий). Побудовано у проекті французького архітектора Лакруа. Є найкращим зразком стилю класицизм в Україні. У його складу входять театр та інших. будинку. Успенська церква. Дзвіниця; у стилі класицизму, зроблена з камня.

Дніпропетровськ Заснований князем Потёмкиным в 1787 дома Запорізької слободи Мостина. Назва одержав у честь Катерини ІІ. За наказом Петра І перейменували до Новоросійська. З 1802 р став губернським центром. Бистре розвиток міста почалося 70-х рр. 19 ст. після проведення залізниці, яка поєднала Криворізький залізорудний та Донецький вугільний басейни. Церкви, пам’ятники історії держави та архітектури: Брянська Миколаївська церква. Споруджено в 1913;1915 рр. з цегли в стилі, характерне для архітектури початку 20 в. Миколаївська церква, 19 ст. У архітектурному стилі з'єднані риси класицизму з єпархіальної архітектурою 2-ї половини 19 ст. Миколаївська церква, 1807. Перебуває поблизу колишньої дерев’яної Миколаївській церкві в містечко Новий Кодак, побудовано стилі класицизм. Збереглися розписи 20 ст. Преображенський собор. Споруджено у проекті арх. Захарова у «класичному стилі. Палац Р. Потьомкіна. У 1961 р. став палацом культури студентів. Пам’ятки: Т. Г. Шевченка на парку ім. Шевченка; Б. Хмельницькому у парку їм. Хмельницького; Л. Глобі під столітнім дубом у парку їм. Глобы.

Новомосковськ Місто правому березі р. Самари. Миколаївська церква Самарського монастиря. Збудована стилю бароко. На території перебувають монастирські келії - одноповерхові, кам’яні з коридорною системою планування. Троїцький собор. Побудовано А. Погребняком. Дерев’яний, на кам’яному фундаменті, побудований у стилі бароко. Єдиний з української архітектурі дерев’яний храм.

Донецк Город, обласної та районний центр. Розташоване річці Кальміус. Давнє назва — Юзівка. У 1924;1961 рр. називався Сталіно. У місті багато будинків, останніх побудований у 30−60гг: Театр Опери і Балету, будинок Управління вугільної промисловістю, Театр юного глядача. Окремою визначною пам’яткою є Донецький Ботанічний сад. Там перебувають теплиці із рідкими тропічними рослинами і вирощують сотні сортів троянд (Донецк-город троянд). Головна вулиця -вул. Артема. Тут розташований пам’ятник Артёму та Перший танквизволитель міста, у роки ВОВ.

Памятники: Т. Шевченка, Артёму, І.Франка, А.Пушкину.

Артёмовск Місто, розташований на р. Бахмутівка. Промисловий центр солеварения. Раніше в печерах, у тому числі добувалася сіль, перебували склади шампанського знаменитого Артёмовского заводу шампанських вин.

Маріуполь Місто, біля гирла річки Кальміус. Заснований у 1778 під назвою Павловск. У 1779 перейменований греками у Маріуполь. У 1948;1990 — Жданов. Краєзнавчий музей, Художній музей їм. Куїнджі Російський театр. Побудовано дома старої церкви св. Марії Магдалини .

Слов’янськ Районний місто, розташований на р. Казенний Торець. Вперше згадується у документах в 1646 г. наче фортецю під назвою Тор. У 1784 перейменований на Слов’янськ. У 1969 р. у місті було встановлено пам’ятник Т. Шевченко.

Славяногорск Місто річці Сіверський Донець. Святогорський Успенський монастир. Вперше згадується у 1624 г. У 1783 р. закрили. З 1844 відкритий під назвою" Святогорская Успенська пустище". До монастирському комплексу ставляться: Миколаївська церква, Успенський собор, келії, підземний хід, паломницький павільйон, печери, вежі, трапезна, дзвіниця тощо З 1922 монастир використовують як будинок відпочинку і санаторій. Хомутовський степ. Філія Українського державного степового заповедника.

Житомир Місто, обласної та районний центр. Розташоване на берегах річки Тетерів і її припливу Кам’янки. Церкви, пам’ятки культури та архітектури. Городище. Пам’ятник археології 2-ї половини 1-го тисячоліття. Преображенський кафедральний собор. Побудували наново в 1847 р. в візантійському стилі. Висота собору 53 м. Церква пресвятій богородиці. Одне з найстарших храмів Житомира. Кафедральний собор Св. Софії. Побудований у стилі пізнього ренесансу і бароко. У 1801 перебудований у стилі класицизму. Пам’ятки: А. Пушкіну, С.Королёву.

Бердичів Місто, розташований річці Гнилопять. Починаючи з зі 2-ї половини 18 ст., Бердичів став однією з найбільших торгових центрів України. Костел Св. Варвари. Тут вінчався Оноре де Бальзак з Евеліною Ганської. Марьинский костел. Побудований у стилі бароко. Інтер'єр розписував італійський художник У. Фредериче.

Кіровоград Місто, обласним центром, що у верхньому перебігу річки Інгул. У 1775 р. називався Єлисаветград. У 1934 місто перейменували на Кірово, з 1939 р. — Кіровоград. Церкви, пам’ятки культури та архітектури. Покровську церкву. Зразок еклектичною архітектури. У інтер'єрі збереглися залишки розписи 2-ї половини 17 ст. Грецька церква. Зроблено із каменю. У інтер'єрі збереглися розписи, хто був реставровано в 1905 г. Поруч із церквою перебуває кам’яна дзвіниця. Фортеця св. Єлизавети. Залишки кріпаків валів й військової поселення, які переросли в город.

Луганськ Місто Армянськ і обласним центром. Розташоване біля стику річок Ольховка і Лугань.

Полтава Місто, обласним центром. Розташоване правому березі річки Ворскла. Вузол залізничних колій. Один з найважливіших мест-скоплений української культури. Точна дата виникнення міста невідома. У передмісті, на Білої горі, знайдено стоянка первісної людини періоду неоліту, але в Соборній площі - залишки скіфської і давньослов’янською культури. Церкви, пам’ятники історії. Спаська церква. Дерев’яна. Збудована дома зруйнованої вогнем церкви Спаса Преображення. Єдиний зразок дерев’яного містобудування 18 ст. на Полтавщині. Хрестовоздвиженський собор; дзвіниця. Споруджено силами ігумена Лубенського Мгарського монастиря Калістрата за власний кошт старшини з полковником М. Пушкарём. Дзвіниця Успенського собору. Успенський собор був охарактеризований першим кам’яним спорудою у Полтаві. Його висота зі шпилем-44м. Будинок духовної семінарії. Тут навчався З. Петлюра, письменники М. Нуайме, П. Капельгородский. Тепер — сільгоспінститут. Будинок Губернского земства. Побудований у стилі модерн. Фасад прикрашають герби міст губернії. Оснащён спеціальної керамікою і маёликой. Будинок інституту шляхетних дівиць. У 19 ст. в інституті працювали М. ГулакАртемівський, Боровиковский, Бодянський. Кругла площа. У 1804−1811 навколо неї було споруджено адміністративні будинку: присутствених місць, дворянських зборів, резиденція генералгубернатора, поштамт. Садиба Котляревського. Вона складається з хати, коморки, колодязя з журавлем. При реконструкції взятий за зразок малюнок Т. Г. Шевченко, написаного з натури в 1845 г. Пам’ятки: Т. Шевченка. Символізує курган, увінчаний статуєю Т. Шевченка. І. Котляревському. На високому постаменті бронзовий погруддя поета, внизу горельєфи із зображенням сцен з художніх творів письменника. Могила Котляревського. Надмогильний пам’ятник побудований до 100-річчя «Енеїди». Дуб Шевченка. Посаджений полтавської «Громадою» у травні 1861 на згадку про про перевезення тіла поета на Украину.

Диканька Село, центр Диканьського району, перебуває у 25 км від Полтави. Вперше у історичних документах згадується у 1658 г. Родове гніздо Кочубеїв. Від старої діброви, яка палац, кілька «кочубеевских» дубів. У палаці була більш 100 кімнат, картинну галерею, музей, бібліотека. Усе було зруйновано під час революції 1917 року. Церкви, пам’ятники. Миколаївська церква, дзвіниця. Збудована у стилі класицизму. Родова церква Косьми і усипальниця Кочубеїв. У ньому перебуває музей атеїзму і філія краєзнавчого музею. Троїцький церква. Збудована стилю бароко. Згідно з розповіддю, у цій церкви коваль Вакула малював риса. У селі також містяться пам’ятники Т. Шевченка та М. Гоголю.

Миргород Місто річці Хорол. Заснований у 16 ст. Під час визвольної війни проти поляків у місті був Б. Хмельницький. З 1802 г. — повітове місто. З 1923 — райцентр. Церкви, пам’ятники Спасо-Преображенская церква. У спорудженні використаний стиль українське бароко. Збереглася розпис та живописні полотна 17 ст. На території перебуває усіма відомий бальнеологічний курорт з мінеральними джерелами. У місті також містяться пам’ятники Т. Шевченка та М. Гоголю.

Суми Обласний центр, розташований на берегах річки Псёл і її припливу Сумки, а також припливу Стрілки. Місто заснований 1655 р. У 1656−1658 споруджено фортеця — одне з наикрупнейших і укріплених на Слобожанщині. Церкви, пам’ятники минуле й архітектури. Воскресенська церква. Двох’ярусна, внизу розташована зимова, тепла церква. Належить до найвидатнішою пам’яткам слобожанской школи будівництва, виконаним у стилі українського бароко. Автор невідомий. Дзвіниця Воскресенской церкви. У стилі бароко, цегляна. Прикраси на фасадах схожі на декором храму. Спасо-Преображенський собор. Побудовано дома дерев’яної церкви. Автор невідомий. 56-метровая дзвіниця верховенствует в архітектурної композиції. Собор однобанный, з чотирма стовпами. Поєднує у собі елементи ренесансу, бароко, класицизму. Іллінська церква. Закладена в 1836 р. Автор невідомий. Храм побудований на штучному узвишші, що символізувало його велике значення. Пам’ятник у стилі класицизму із елементами еклектики. Троїцький собор. Побудований у стилі класицизму, із елементами бароко в декорі. Використовується як залу органної і камерній музики обласної філармонії і Музей скульптури. Пантелеймоновская церква. Композиційний центр однойменного монастиря, від якого залишилися двоповерхові келії, господарські прибудови. На заході - дзвіниця. Пам’ятник оригінальний своїм объёмно-пространственным рішенням. Петропавлівська церква. Цегляна, крестово-банная. Дзвіниця з'єднана з храмом коротким переходом. Збереглися первинні прикраси інтер'єру, олійна живопис. Пам’ятник — одну з найкращих прикладів класицизму в східних області України. Пам’ятки: Т. Шевченка, нагробні пам’ятники. Знаходяться дома поховання сім'ї промисловців, діячів культури, освіти, меценатів Харитоненків. Автор мармурових композицій на теми француз Арістид Круази.

Черкаси Місто, одне із найбільш великих портів річці Дніпро. Вперше згадується у історичних документах в 1286. Пам’ятки: Т. Шевченка, Б. Хмельницькому, І. Підкові, У. Симоненко.

Умань Місто, розташований на р. Уманка, в 188 кілометрів від Черкас. Дендрологічний парк Софіївка. Споруджено за заявкою графа З. Потоцького і названий на честь його дружини Софії. Парк площею 150 га включав у собі Великий водоспад з залізним містком, Амстердамський шлюз, вирубаний в скелі грот Льва, грот Венери з водоспадом, басейн Рибки, джерело Гиппокрены, Верхній і Нижній ставки, підземну річку Стікс та інших. Архітектурні споруди Софіївки: вхідні ворота, павільйон флори, грот Венери (як античного храму зі статуєю Венери Мілоської), рожевий павільйон на острові Любові у стилі ренесансу, Амстердамський шлюз, Китайська альтанка.

Дендропарк Софіївка — 8-ме диво света История Софіївки почалося з моменту, коли змучений розлученням з 1-ї дружиною граф Потоцький почув із вуст своєю «новою обраниці - прекрасної грекині Софії - її давню мрію про тихих тінистих липових алеях, про мармурових скульптурах, які нагадували їй давно покинуту батьківщину. Слова Софії запали в душу графа. Його возвышенно-романтическая натура шукала заспокоєння в відданою і «вічної любові, і він загорівся ідеєю створити рукотворний парк, який перевершив би за своєму архітектурному ансамблю все, побачене їм досі, і був би гідним подарунком коханої жінки. Для будівництва граф виділив суму 8 мільйонів польських злотих. І тому робота закипіла. Побудували річці Кам’янці греблю — розлилися води безліччю озер, вирвалися упродовж десятків метрів вгору струменями фонтанів, обрушилися вниз потоками водоспадів. Розбудували гроти і павільйони. Висадили алеї лип, кленів, каштанів. Поставили надзвичайної вроди скульптури «Грот Венеры"напоминает ворота античного храму, стіна спадаючої води подібно шлейфу огортає стан богині кохання та краси, висічений з білого мармуру. На самої середині Нижнього озера, згорнувшись клубком й підвищивши голову, є величезна змія, з лона якої б'є фонтан. «Грот Діани», «Левиний грот», «Долина гігантів» — це дивовижна поезія камені. Все таїть глибший зміст: в гроті» Страху й Сумнівів» прямо над головою нависає величезна кам’яна брила, готова щохвилини зірватися і розчавити під своєї вагою сумнівається мандрівника. Трохи осторонь — інша ілюзія: малюсінький горішок якимось дивом підтримує камінь, перевищує їх у вазі в 1000 раз! Однією з чудес стала ріка Стікс бажаючі сідали в човен, й, пройшовши шлюзи, несла їх, як міфічних героїв, до водам Верхнього озера, посеред якого затаївся «Острів любові». «…Творець пролив воду на грішну землю і кинув неї давнє каміння», -так говорили захоплені відвідувачі про парку. «Улюблений дарує Софії», — мовив про своєму витворі граф Фелікс Потоцький, й інші слова наказав висікти одній із колон біля входу до ця дивовижна парк. Тоді він тоді ще не знав, що його любові, увічненої в скелях, судилося розбитися подібно водам екзотичних фонтанов.

Чернигов Город, обласним центром правому березі Десни, які перебувають за 150 км від Києва. Одне з найстарших міст України. Пам’ятки, церкви, музеї: Єкатерининська церква. Кінець 17 — початок 18 в. Спасско-Преображенский собор. 1033−1034 рр. П’ятницька церква. 12 ст. — ровесниця «Слова…» Іллінська церква. 12 ст. Борисоглебовский собор. — 12ст. Будинок Лизогуба. 1680−1690гг. Чернігівський обласної історичний музей. Побудований у 1804 р. у проекті А. Захарова. Алея героїв. 1971 г.

Література: 1. Україна-Путівник. Київ «Смолоскип» 1995 2. Диканьский історико-краєзнавчий музей, путівник. Д. І. Гармаш і т.д. 1990 3. Суми, Місто сьогодні Харків, «Прапор» 1990р. 4.В. В. Ковтун, А. В. Степаненко — Міста України -довідник. Київ. «Вища школа», 1990 5. Журнал Ліза №№ 14−17/2000 Київ «Burda» 6. Журнал Наталі № 4/2000 Київ «Блиц-Информ».