Методика краєзнавчої роботи в школі

Реферат на тему:

Методика краєзнавчої роботи в школі.

План

1. Науково-методичне обґрунтування необхідності краєзнавчої роботи в школі.

2. Система методичної роботи з краєзнавства.

3. Етапи, форми і методи краєзнавчої роботи.

1. Науково-методичне обґрунтування необхідності краєзнавчої роботи в школі.

Важливою ділянкою краєзнавчої роботи в школі є факультативні заняття. Досвід підтверджує, що вони хоча й належать до категорії навчальних, однак в основному передбачають широку позакласну і позашкільну діяльність. Головними особливостями факультативів є: поглиблене теоретичне вивчення матеріалу, різноманітність форм і методів роботи. В їх основі лежить добровільний та глибокий інтерес учнів до краєзнавства, а також самостійна діяльність. Краєзнавчі факультативи організовують тих школярів, які прагнуть самостійно отримати знання про рідний край, поглиблено вивчають документальні матеріали місцевих архівів, музеїв, наукову краєзнавчу літературу, беруть участь в експедиціях.

Аналіз науково-методичної літератури засвідчує, що за змістом факультативні курси поділяються на ті, які повністю ґрунтуються на краєзнавчому матеріалі, та на загальноісторичні, з використанням місцевого матеріалу. Перші дають учням можливість отримати систематичні знання з історії рідного краю, в других — краєзнавчий матеріал включається тільки на основі логічних зв`язків. Вибір факультативу з історії краю обумовлюється підготовкою вчителя до його проведення, інтересом учнів до вивчення свого краю, наявністю навчальної бази. Дослідницька спрямованість у роботі факультативу з історії краю є необхідною умовою його успішної діяльності. Тому в роботі краєзнавчого факультативу особлива увага приділяється самостійній дослідницькій діяльності його слухачів. Факультативні заняття вимагають диференційованого підходу до учнів, врахування їхніх інтересів, умінь і пізнавальних можливостей.

2. Система методичної роботи з краєзнавства На основі вивчення досвіду організації і проведення краєзнавчої роботи була розроблена система методичної роботи з краєзнавства. Вона передбачає: покращення рівня знань, умінь і навичок учнівпоглиблення історичної пам`яті про минуле рідного краю і тим самим сприяє вихованню любові до нього.

Розроблені програма і методичні рекомендації проведення факультативних занять з краєзнавства включають в себе різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об`єктів учнями. Серед них визначальними є: методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об`єктівекскурсії до краєзнавчого музеютематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативунавчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю) — зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольного руху українського народупрактикуми в місцевому архівітематичні походи та експедиціїконференції з історії краюорганізація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краюробота з краєзнавчими текстамидидактичні ігри з краєзнавстваярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту.

Для вчителя, який організовує вивчення історії рідного села (міста) рекомендуємо таку послідовність цієї роботи:

Розповідь про першу історичну згадку про село (місто).

Розпочати збір матеріалів про історію села (міста) або якщо вони зібрані, то їх підготовку (або вивчення) здійснити у такій послідовності:

— історичні відомості про заснування і назву села (міста);

— як здійснювалась його забудова;

— перші поселенці і їхні заняття;

— як зростала чисельність жителів;

— умови життя, національний і соціальний склад населення;

— вулиці і площі населеного пункту, їх назви та історія;

— які визначні історичні місця знаходяться у вашому селі (місті);

— формування архітектурного обличчя села (міста);

— визначні особистості - вихідці з рідного села (міста).

В процесі виконання цієї роботи періодично з учнями проводяться бесіди на тему: «Історія села (міста) — історія нашої Батьківщини», «Роль і місце вивчення історії села (міста) в нашому житті», «Історія села (міста) в народних піснях, переказах, легендах, віршах, оповіданнях» .

Поглиблюється вивчення певного краєзнавчого об`єкту з учнями і під час тематичних екскурсій до краєзнавчого музею села (міста). Підсумком роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання яких ставляться певні вимоги: різноманітність тем, відображення в них всієї специфіки краєзнавчої роботи, самостійність у роботі над рефератом, збір і оброблення матеріалу, його систематизація, написання і захист реферату.

Для поглиблення і деталізації краєзнавчої роботи можна запропонувати учням написання рефератів про історію вулиці села (міста), де вони проживають у відповідно обраний період. Схема підготовки матеріалів до написання реферату з історії вулиці буде мати такий вигляд: історія назви вулиціподії, що відбулися на цій вулиціісторія її забудови, перспективи розвиткуісторія побудови та розвитку промислових підприємств, установ та закладів, що розташовані на цій вулиціісторія окремих будинків і спорудбібліографії цікавих людей. які жили або проживають на вулиціпам`ятники історії, культури на вулиці. Крім цього учням, які бажають вивчати історію конкретної вулиці, можна запропонувати підготувати реферат на одну з таких тем: «Рідна вулиця», «Історія вулиці, на якій ти живеш», «Роль вулиці у твоєму житті». «Меморіальна дошка — візитна картка історії вулиці» .

Важливим об`єктом для вивчення може стати історія якогось підприємства, процесу колективізації або створення першого фермерського господарства. Зазначений вид краєзнавчої роботи крім суто історичного аспекту має виховне значення. Адже в процесі дослідження конкретного господарського об`єкту чи соціально-історичного явища учні отримують безцінний досвід сприйняття соціальної інформації з перших рук, у всіх її проявах.

3. Етапи, форми і методи краєзнавчої роботи У сучасній методиці викладання історії в школі розроблено систему, що включає ряд етапів та різноманітні форми і методи її реалізації.

Перший етап (підготовчий) передбачає орієнтовні поради щодо вибору школярами теми дослідження історії рідного краю. Вона повинна:

— мати важливе освітньо-виховне значення;

— бути тісно пов`язана з програмою з історії України;

— сприяти глибокому розумінню загальних закономірностей історичного процесу й особливостей історичного розвитку краю;

— мати новизну і актуальність;

— відображати єдність цивілізаційного й культурного підходів при її дослідженні;

— враховувати диференційований підхід до учнів.

Другий етап (освітньо-пізнавальний) передбачає рекомендації щодо організації і проведення краєзнавчого дослідження у такій послідовності:

— вибір теми, визначення мети і завдань дослідження;

— розроблення загального плану роботи;

— підготовка програми збирання і систематизації краєзнавчих матеріалів;

— розподіл пунктів плану теми, видів роботи і встановлення строків виконання;

— визначення форм, методів і прийомів роботи;

— встановлення строків підбиття підсумків з кожного розділу теми;

— вивчення різноманітних джерел з теми дослідження;

— виявлення і вивчення документальних джерел, які зберігаються в місцевих архівах, музеях;

— пошук учасників історичних подій, очевидців, що мають відношення до проблеми дослідження;

— збирання предметів матеріальної і духовної культури, перевірка їх достовірності;

— науково-методичне оформлення зібраного матеріалу;

— використання зібраного і опрацьованого дослідницько-краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі школи.

Синхронно другий етап роботи з учнями передбачає формування практичних умінь і навичок роботи з першоджерелами на факультативному занятті, в місцевому архіві, музеї, бібліотеці, участь у походах, тематичних екскурсіях.

Певна частина учнів об`єктом дослідження вибирає усну народну творчість на території краю. Їм можна запропонувати таку схему роботи, порядок вивчення:

— вид творчості (дума, легенда, переказ, прислів`я, пісня);

— місце запису (населений пункт, район, область);

— дата запису (рік, місяць, число);

— автор твору (певна особа, колектив);

— події, що могли лягти в основу твору;

— відомості про осіб. які згадуються в творі;

— ступінь поширеності твору в даній місцевості;

— популяризація твору гуртами художньої самодіяльності.

Для поглибленого вивчення учнями усної народної творчості використовуються різні форми і методи діяльності: стаціонарну й експедиційну. До стаціонарної належить заняття в гуртку «Юний фольклорист». До другої - експедиції по рідному краю.

Схожу роботу можна проводити з тими учнями, які прагнуть вивчати етнографію. Робота по організації етнографічних досліджень учнями може мати таку сутність і послідовність:

— вид і назва етнографічного твору;

— давність виявленого твору, предмета та його місцезнаходження, реєстрація (село, район, область);

— дата запису (рік, місяць, число);

— автор твору (певна особа, колектив);

— наявність регіональної специфіки;

— ступінь поширення етнографічного твору в даній місцевості.

Поглиблювати знання з етнографії учні можуть в гуртку «Юний етнограф». Тематика занять може мати такий вигляд: «Суть етнографії та її методи», «Етнографія нашого краю», «Традиційні народні ремесла краю». Важливо провести з учнями екскурсії в музеї етнографії з подальшою підготовкою повідомлень, виступів на такі теми: «Українське житло та його особливості», «Особливості побуту гуцулів», «Особливості одягу бойків», «Старовинні знаряддя праці селян на території краю». З метою систематизації і закріплення знань з етнографії можна з учнями провести вікторини: «Чи знаєте ви народні ремесла краю?», «Традиційний одяг етнічних груп краю та його елементи» .

Важливим краєзнавчим об`єктом для вивчення може стати вивчення історія свого роду. Можна запропонувати такі рекомендації щодо вивчення історії родоводу:

Мої батьки, їхнє походження, національність.

Мої предки: дідусі, бабусі, прадіди, прабаби. Їхнє походження, заняття. Про які важливі факти з життя краю ви дізналися від них?

Що мені відомо про життя інших родичів? Чи знають вони український фольклор? Які з народних пісень їм найбільше до вподоби? За що ви любите і поважаєте своїх родичів? Як ви доглядаєте за могилами померлих? Запишіть до свого родоводу пісні, легенди, приказки, колядки і гаївки, які знають ваші рідні. Яким є походження вашого прізвища?

З метою поглиблення цієї роботи можна організувати і провести цикл бесід на тему: «Пам`ять родоводу». «Історія роду — історія нашого народу» — експедицію: «Визначні діячі краю та їхні родичі» .

Зацікавленість певної частини учнів школи історією родоводу і родинними традиціями може сприяти створенню секції «Пам`ять родоводу». Підсумки цієї важливої роботи можна підвести на загальношкільному святі «Родина, родина — від батька до сина… Родина. Родина — це вся Україна», де у різних формах звітують всі, хто займався дослідженням проблем родоводу. Можна також провести конференцію, на яку винести захист таких науково-дослідницьких робіт: «Славетні галицькі родини», «Історія роду — історія України і краю» .

Особливе місце займає вивчення героїчних і трагічних сторінок з історії рідного краю. Ця робота проводиться в тісному поєднанні з вивченням всієї історії України. Можна організувати і провести експедиції по рідному краю з метою ознайомлення з її героїчним минулим, зокрема, з історією «Українських січових стрільців». Привести в порядок їхні могили та вшанувати їхню пам`ять, організувати тематичний вечір «Наші земляки — українські січові стрільці» .

Література:

1. 1.Белов А. В. Новые подходы к изучению местной истории и использование краеведческого материала в школе // Преподавание истории и обществоведения в школе. — 2000. — № 10. — С.47−50.

2. 2.Вагин А. А. Методика преподавания истории в средней школе. — М., 1968.

3. 3.Герасимов Т. А. Кабинет истории в школе. — М., 1974.

4. 4.Дайри Н. Г. Обучение истории в старших классах средней школы. — М., 1966.

5. 5.Методика историко-краеведческой работы в школе / Сост. Н. С. Борисов. — М., 1982.

6. 6.Трефяк Я. Методика краєзнавчої роботи в школі // Історія в школах України. — 2002. — № 1. — С.33−37.