Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Оптимальне керування в рівняннях еліптичного типу (реферат)

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Вилучимо з послідовності (a 0 (x, u n), 0 (x, u n)) слабко збіжну до (a 0 (x), 0 (x)) підпослідовність. Оскільки — слабко замкнена множина, то (a 0 (x), 0 (x)) і, отже, існує вектор u ^ U такий, що a 0 (x) = a 0 (x, u ^), 0 (x) = 0 (x, u ^). Покажемо, що u ^ — оптимальне керування. Покажемо спочатку, що функція (x) буде розв’язком задачі (3.1), (3.2) при u… Читати ще >

Оптимальне керування в рівняннях еліптичного типу (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Реферат на тему:

Оптимальне керування в рівняннях еліптичного типу

Нехай G — обмежена область в Rn з кусково-гладкою границею . Розглянемо в G рівняння.

L ( u ) = f 1 ( x , u ) (1).

з граничними умовами.

N ( u ) = f 0 ( x , u ) . (2).

Тут.

L ( u ) = - i , j = 1 n x i ( a ij ( x , u ) x j ) + a 0 ( x , u ) , N ( u ) = L + ( x , u ) | . .

Будемо також вважати, що вектор u належить множині керувань U, f 1 ( x , u ) L 2 ( G ) , f 0 ( x , u ) L 2 ( ) , а коефіцієнти a ij ( x , u ) , i , j = 1, n , a 0 ( x , u ) , ( x , u ) - вимірні майже всюди обмеженіфункції, причому a 0 ( x , u ) , ( x , u ) - майже всюди невід'ємні і існує > 0, що.

i , j = 1 n a ij ( x , u ) i j >= ( i = 1 n i 2 ) , = ( 1 , . . . , n ) . .

Згідно з теоремою 1 при ( x , u ) > 0 в просторі W 1 ( G ) існує єдиний узагальнений розв’язок рівняння (1) з граничними умовами (2).

На просторі W 1 ( G ) x U введемо функціонал J ( , u ) , який будемо називати критерієм якості керування u.

Означення 1. Нехай) розв’язок задачі (1), (2). Вектор u ^ , на якому досягається мінімум критерія якості J ( , u ) , будемо називати оптимальним керуванням, а задачу.

J ( , u ) -> inf u .

задачей оптимального керування для рівняння (1) з граничними умовами (2).

Розглянемо теореми існування оптимального керування для часткових випадків. Припустимо далі, що від керування u залежить лише права частина рівняння (1). Покажемо, що має місце.

Теорема 1. Нехай множина F = { f ( x , u ) : u U } обмежена і слабко замкнена в просторі L 2 ( G ) , функціонал J ( , u ) = J ( ) слабонапівнеперервний знизу на просторі W 1 ( G ) . Тоді існує принаймні одне оптимальне керування.

Доведення. Нехай un мінімізуюча послідовність. Вилучимо з послідовності функцій fn (x)=f (x, un) слабозбіжну підпослідовність (тут і надалі залишимо у підпослідовності той же індекс n), тобто f n ( x ) -> f ^ ( x ) і оскільки множина F слабко замкнена, то f ^ ( x ) F , а це означає, що існує вектор u ^ U такий, що f ^ ( x ) = f ( x , u ^ ) . Покажемо, що вектор u ^ є оптимальним керуванням.

Позначимо через n ( x ) розв’язок задачі (1), (2) з правою частиною f (x, un). З нерівності.

n W 1 ( G ) <= C ( f n L 2 ( G ) + f 0 L 2 ( ) ) .

(див. теорему 3) випливає, що послідовність n ( x ) обмежена в просторі W 1 ( G ) . Із послідовності n ( x ) вилучимо підпослідовність, яка слабко збігається до функції ^ ( x ) , та перейдемо в співвідношенні.

i , j = 1 n G a ij ( x ) n x i x j dx + G a 0 ( x ) n dx + ( x ) n dx = G f n ( x ) ( x ) dx + f 0 ( x ) dx W 1 ( G ) .

до границі при n -> . Враховуючи слабку збіжність послідовностей f n ( x ) , n ( x ) , n ( x ) одержимо, що функція ^ ( x ) є розв’язком задачі (1),(2) при f ( x , u ) = f ^ ( x ) . .

Далі зауважимо, що в силу слабкої полунеперервності знизу функціоналу J (>

lim n -> J ( n ) >= J ( ^ ) , .

а оскільки un — мінімізуюча послідовність, то.

lim n -> J ( n ) = inf u J ( ) . .

З цих співвідношень одержимо, що u ^  — оптимальне керування. л.

Зауваження 1. Візьмемо функціонал J (вигляді.

J ( ) = G F ( x , ( x ) ) dx , .

де F (x, y) — необмежена вимірна функція на множині G x R 1 , майже для всіх х полунеперервна знизу по змінній y. Покажемо, що функціонал J (лабонапівнеперервний знизу. Нехай n ( x )  — слабозбіжна послідовність в просторі W 1 ( G ) . Оскільки W 1 ( G ) цілком неперервно вкладається в L 2 ( G ) , то n ( x ) буде збігатися сильно в L 2 ( G ) , а це означає, що з послідовності n ( x ) можна виділити майже всюди збіжну підпослідовність, яка прямує до деякої функції ^ ( x ) . Якщо далі скористуємося лемой Фату та напівнеперервністю знизу функції F (x, y), то одержимо.

lim n -> G F ( x , n ( x ) ) dx >= G lim F ( x , n ( x ) ) dx = G F ( x , ^ ( x ) ) dx = J ( ^ ) , .

що і потрібно було показати.

Припустимо, що U — банаховий рефлексивний простір, функціонал J ( , u ) слабонапівнеперервний на просторі W 1 ( G ) x U , причому виконується одна з двух умов:

  1. 1) lim n -> J ( ( u ) , u ) = , де ( u )  — розв’язок задачі (1),(2);

  2. 2)вектор u належить обмеженій слабозамкненій множині U1 простору U.

Тоді, якщо послідовність f (x, un) слабко збігається до функції f (x, u) в L2(G) для будь-якої слабозбіжної до вектора u послідовності un, то справедлива Теорема 2. В просторі U існує принаймні одне оптимальне керування.

Доведення. Нехай, наприклад, виконується умова 1). Тоді, якщо un мінімізуюча послідовність, то з цієї умови випливає її обмеженість. Оскільки простір U рефлексивний, то з послідовності un можна виділити слабозбіжну підпослідовність, тобто u n -> u ^ . В силу умов теореми послідовність fn (x)=f (x, un) буде слабко збіжною до функції f ( x , u ^ ) , а отже (див.доведення теореми 1) ( u n ) -> ( u ^ ) в W 1 ( G ) . Враховуючи слабку полунеперервність знизу функціонала J ( , u ) одержимо, що.

lim n -> J ( ( u n ) , u n ) >= J ( ( u ^ ) , u ^ ) . .

Звідки випливає, що u ^  — оптимальне керування. л.

Зауваження 2. Теореми, подібні теоремам 1 і 2 можна довести і в тому випадку, коли від керування u залежить також функція f 0 . .

Розглянемо далі той випадок, коли від керування залежить коефіцієнти еліптичного рівняння.

Для того, щоб спростити викладки припустимо, що від керування u залежить лише функції і a 0 , тобто = (x, u), a 0 = a 0 (x, u).

Теорема 3. Нехай критерій якості заданий у вигляді J ( , u ) J ( ) , де J ( ) слабонапівнеперервний знизу функціонал визначений на просторі W 1 ( G ) . Припустимо також, що множина = { ( a 0 ( x , u ) , ( x , u ) ) : u U } обмежена і слабкозамкнена в просторі L 2 ( G ) x L 2 ( ) . Тоді існує принаймні одне оптимальне керування.

Доведення. Нехай un — мінімізуюча послідовність, а n ( x ) = ( x , u n )  — відповідна послідовність розв’язків задачі (1), (2). Згідно означенню узагальненого розв’язка.

a ( u n , n , n ) = G i , j = 1 n a ij n x i n x j dx + G a 0 ( x , u n ) n 2 ( x ) dx + ( x , u n ) ( n ) 2 dx = G f ( x ) n ( x ) dx + f 0 ( x ) n ( x ) dx = F ( n ) .

Враховуючи далі обмеженість лінійного функціоналу F ( n ) в просторі W 1 ( G ) і коерцитивність форми a ( u n , n , n ) одержимо.

n W 1 ( G ) 2 a ( u n , n , n ) = F ( n ) <= C n W 1 ( G ) . .

З цієї нерівності випливає, що норми n W 1 ( G ) 2 обмежені і тому з послідовності.

n можна виділити слабко збіжну в просторі W 1 ( G ) підпослідовність, яка буде сильно збігатися (в силу цілком неперервності вкладення W 1 ( G ) в L 2 ( G ) ) в просторі L 2 ( G ) . Позначимо границю підпослідовності n через . .

Вилучимо з послідовності ( a 0 ( x , u n ) , 0 ( x , u n ) ) слабко збіжну до ( a 0 ( x ) , 0 ( x ) ) підпослідовність. Оскільки  — слабко замкнена множина, то ( a 0 ( x ) , 0 ( x ) ) і, отже, існує вектор u ^ U такий, що a 0 ( x ) = a 0 ( x , u ^ ) , 0 ( x ) = 0 ( x , u ^ ) . Покажемо, що u ^  — оптимальне керування. Покажемо спочатку, що функція ( x ) буде розв’язком задачі (3.1), (3.2) при u = u ^ . Для цього помітимо, що справедлива рівність a ( u n , n , ) = F ( ) W 1 ( G ) . Оскільки переводить слабко збіжну послідовність з простору W 1 ( G ) в сильнозбіжну послідовність простору L 2 ( G ) (див. []), то.

G ( x , u n ) n dx -> G ( x , u ^ ) dx . .

Крім того, в силу слабкої збіжності в W 1 ( G ) послідовності n ( x ) та сильної збіжності цієї ж послідовності в L 2 ( G ) .

lim n -> G i , j = 1 n a ij ( x ) n x i x j dx + G a 0 ( x , u n ) n ( x ) ( x ) dx = .

= G i , j = 1 n a ij ( x ) ^ x i x j dx + G a 0 ( x , u ^ ) ( x ) ( x ) dx . .

Отже, lim n -> a ( u n , n , ) = a ( u ^ , , ) . Звідки a ( u ^ , , ) = F ( ) W 1 ( G ) , тобто функція ( x ) є розв’язком задачі (3.1), (3.2).

Враховуючи далі слабку напівнеперервність функціоналу J ( ) одержимо, що.

lim n -> J ( n ) >= J ( ) = J ( ( u ^ ) ) , .

а це означає, що u ^  — оптимальне керування. л.

Зауваження 3. Припустимо, що критерій якості J ( , u ) слабонапівнеперервний знизу на просторі W 1 ( G ) x U , U  — рефлексивний банаховий простір, послідовність функцій ( a 0 ( x , u n ) , ( x , u n ) ) слабко збігається до функції ( a 0 ( x , u ) , ( x , u ) ) в просторі L 2 ( G ) x L 2 ( ) для будь-якої слабозбіжної до вектора u послідовності, причому або lim u -> J ( ( u ) , u ) = або вектор u належить обмеженій слабозамкненій множині простору U. Тоді також можна показати, що існує принаймні одне оптимальне керування.

Насамкінець розглянемо питання про існування оптимального керування в задачах, які описуються варіаційними нерівностями виду:

a ( , - ) >= G f ( x , u ) ( ( x ) - ( x ) ) dx + f 0 ( x , u ) ( - ) dx V . (3).

Тут.

a ( , ) = G i , j = 1 n a ij ( x ) x i x j dx + G a 0 ( x ) ( x ) ( x ) dx + ( x ) dx , .

V — опукла, замкнена множина в просторі W 1 ( G ) .

Теорема 4. Припустимо, що множина F = { ( f 0 ( x , u ) , f ( x , u ) ) : u U } обмежена і слабко замкнена в просторі L 2 ( ) x L 2 ( G ) , функціонал J ( , u ) = J ( ) слабонапівнеперервний знизу на просторі W 1 ( G ) . Тоді існує принаймні одне оптимальне керування варіаційною нерівністю (3.3).

Доведення. Нехай un мінімізуюча послідовність. Вилучимо з послідовності функцій ( f 0 ( x , u n ) , f ( x , u n ) ) слабко збіжну до функції ( f ^ 0 ( x ) , f ^ ( x ) ) підпослідовність. Зрозуміло, що існує вектор u ^ такий, що f ^ 0 ( x ) = f 0 ( x , u ^ ) , f ^ ( x ) = f ( x , u ^ ) . Покажемо, що вектор u ^ є оптимальним керуванням. Позначимо через n ( x ) розв’язок варіаційної нерівності (3.3), який відповідає керуванню un. Тоді неважко побачити, що справедливе співвідношення.

n W 1 ( G ) 2 a ( n , n ) <= a ( n , ) + G f ( x , u n ) ( n - ) dx + f 0 ( x , u n ) ( n - ) dx V . .

Враховуючи далі нерівність Коші-Буняковського, а також неперервність оператора , форми a ( , ) і обмеженість множини F одержимо, що існують невід'ємні константи С1 і С2 такі, що.

n W 1 ( G ) 2 C 1 n W 1 ( G ) + C 2 . .

З цієї нерівності випливає обмеженість послідовності n W 1 ( G ) . З послідовності n ( x ) виберемо слабозбіжну в просторі W 1 ( G ) підпослідовність. Границю цієї підпослідовності позначимо через ( x ) . Будемо також вважати, що відповідна підпослідовність функцій f 0 ( x , u n ) , f ( x , u n ) збігається до функцій ( f 0 ( x , u ^ ) , f ( x , u ^ ) відповідно. Покажемо спочатку, що ( x )  — розв" язок нерівності (3) при u = u ^ . Зауважимо, що n ( x ) буде сильно збігатися до ( x ) в просторі L 2 ( G ) , а n ( x ) буде сильно збігатися до ( x ) в просторі L 2 ( ) і lim n -> a 1 ( n , n ) >= a 1 ( , ) в силу слабкої напівнеперервності знизу форми a 1 ( , ) . Враховуючи також, що.

lim n -> G f ( x , u n ) n ( x ) dx = G f ( x , u ^ ) ( x ) dx , .

lim n -> f 0 ( x , u n ) n ( x ) dx = f 0 ( x , u ^ ) ( x ) dx , .

одержимо.

0 <= lim n -> [ a ( n , - n ) - G f ( x , u n ) ( - n ) dx - f 0 ( x , u n ) ( - n ) dx ] = a ( , - ) - G f 0 ( x , u ^ ) ( - ) dx - G f 0 ( x , u ^ ) ( - ) dx V , .

тобто ( x ) є розв’язком нерівності (3) при u = u ^ . Нарешті, з співвідношення lim n -> J ( n ) >= J ( ) випливає, що u ^ є оптимальним керуванням. л.

Зауваження 4. Для варіаційних нерівностей можна також довести теореми, подібні теоремам 2, 3.

Приведемо далі співвідношення, яким будуть задовільняти оптимальні керування для частинних випадків. Припустимо спочатку, що f ( x , u ) = Bu , де B L (U, L2(G)), U — рефлексивний банаховий простір, а керування u належить замкненій опуклій підмножині U1 простору U, причому критерій якості можна представити у вигляді.

J ( , u ) = J 1 ( ) + J 2 ( u ) . .

Тут J 1 ( ) і J 2 ( u )  — опуклі диференційовні за Гато слабонапівнеперервні знизу функціонали на просторі W 1 ( G ) і U відповідно. Будемо також вважати, що якщо ( x ) розв’язок задачі (1), (2) то похідна Гато функціоналу J 1 ( ) при = ( x ) належить простору L 2 ( G ) . Покажемо тоді, що має місце.

Теорема 5. Множина оптимальних керувань є непустою замкненою підмножиною простору U, яка співпадає з сукупністю розв’язків варіаційної нерівності.

G z ( x ) B ( v - u ) dx + ( J 2 ' ( u ) , v - u ) >= 0 v U 1 , (4).

де функція z (x) визначається з розв’язку рівняння.

L z = J 1 ' ( ( x ) ) , N z = 0 . (5).

Тут L z = - i , j = 1 n x i a ji ( x ) z x j + a 0 ( x ) z , N z = z L + ( x ) z . .

Доведення. Неважко бачити, що функціонал J ( u ) = J ( ( x ) , u ) є опуклим слабонапівнеперервним знизу і, отже, множина arg inf U 1 J ( u )  — непорожня, опукла і замкнена (див.також § 2).

Зауважимо далі, що диференціал Гато функціоналу J ( u ) можна представити у вигляді.

D J ( u ) v = G z ( x ) Bvdx + ( J ' ( u ) , v ) . Дійсно DJ 1 ( ) v = lim -> 0 J 1 ( ( u + ) - J 1 ( ( u ) ) = lim -> 0 J 1 ( ( u ) + 1 ( v ) ) - J 1 ( ( u ) ) = = G J 1 ' ( ( u ) ) 1 ( v ) dx . .

Тут 1 ( v )  — розв’язок задачі.

L 1 = Bv , N 1 = 0 . (6).

З означення узагальнених узагальнених розв’язків рівнянь (5) і (6) випливає, що.

G J 1 ' ( ( u ) ) 1 ( v ) dx = G i , j = 1 n a ij 1 x i z x j dx + G a 0 ( x ) 1 ( x ) z ( x ) dx = G z ( x ) Bv dx . .

Користуючись відповідним результатом § 2 одержимо, що множина arg inf U 1 J ( u ) співпадає з множиною розв’язків нерівності.

D J ( u ) ( v - u ) >= 0 u U 1 .

Враховуючи вид диференціала D J ( u ) одержимо потрібне співвідношення. л.

Зауваження 5. Якщо умова обмеженості множини U1 замінити умовою lim u -> J 2 ( u ) = , то теорема 5 також залишається справедливою, а в тому випадку, коли U1=U варіаційну нерівність (4) слід замінити рівнянням.

G z ( x ) Budx + J 2 ' ( u ) = 0 . (7).

Зауваження 6. Якщо функціонал J2(u) не диференційовний, то співідношення (4) заміняється нерівністю.

G z ( x ) B ( v - u ) dx + J 2 ( v ) - J 2 ( u ) >= 0 v U 1 . (8).

Зауваження 7. Позначимо через u (z) розв’язок варіаційної нерівності (3.4). Тоді оптимальне керування може бути знайдено з розв’язку системи нелінійних рівнянь з частинними похідними.

{ L = Bu ( z ) , N = f 0 ( x ) , L z = J 1 ' ( ) , N z = 0 . (9).

В якості наслідку з теореми (3.5) розглянемо один частковий випадок. Нехай Bu = b ( x ) u ( x ) , де b ( x ) L 2 ( G ) , U 1 = { u : u 1 ( x ) <= u ( x ) <= u 2 ( x ) майже всюди в G } , u 1 ( x ) , u 2 ( x ) L ( G ) , J 2 ( u ) = G | u ( x ) | p dx , p > 1, >= 0, функціонал J 1 ( )  — опуклий, слабонапівнеперервний знизу з похідною Гато, яка належить простору L 2 ( G ) . .

Покажемо тоді, що має місце Твердження 1. Оптимальне керування u (z) можна представити у вигляді.

u ( z ) = { u 1 ( x ) , b ( x ) z ( x ) + | u 1 | p - 2 u 1 > 0, u 2 ( x ) , b ( x ) z ( x ) + | u 2 | p - 2 u 2 < 0, .

а якщо u1(x) < u < u2(x), то визначається з співвідношення b ( x ) z ( x ) + | u | p - 2 u = 0, де функція z (x) знаходиться з розв’язку системи рівнянь.

{ L = b ( x ) u ( z ) , N = f 0 ( x ) , L z = J 1 ' ( ) , N z = 0 . (10).

Доведення. Зауважимо спочатку, що множина U1 обмежена, опукла і замкнена в просторі L 2 ( G ) . Покажемо, наприклад, замкненість. Нехай послідовність un (x) збігається в просторі L 2 ( G ) до функції u (x). З послідовності un (x) вилучимо підпослідовність, яка буде збігатися майже всюди до u (x), але тоді в нерівності u 1 ( x ) <= u n ( x ) <= u 2 ( x ) можна перейти до границі і одержати, що функція u (x) також задовольняє цю нерівність. Далі з теореми (3.5) випливає, що оптимальне керування знаходиться з розв’язку варіаційної нерівності.

G [ b ( x ) z ( x ) + p | u | p - 2 u ] [ v ( x ) - u ( x ) ] dx >= 0 v ( x ) [ u 1 ( x ) , u 2 ( x ) ] . (11).

Покажемо тепер, що справедлива.

Лема 1. Нехай функція f (x) належить простору Lq (G), u , v L p ( G ) , p > 1, 1 p + 1 q = 1, K — замкнена опукла множина в R1. Тоді нерівність G f ( x ) [ v ( x ) - u ( x ) ] dx >= 0 v K майже всюди, еквівалентна нерівності f ( x ) [ v 1 - u ] >= 0 майже для всіх x G , v 1 K . .

Доведення леми проведемо в припущені, що підинтегральна функція обмежена і неперервна на множині G. Нехай x 0 G . позначимо через Sn (x0) послідовність сфер з центром в точці x0 і радіусом 1 n , а V (Sn (x0)) об'єми відповідних сфер.

З оцінки.

m n <= V - 1 ( S n ( x 0 ) ) S n ( x 0 ) f ( v - u ) dx <= M n , .

де mn, Mn — точна верхня і точна нижня грань підинтегральної функції на сфері Sn (x0), випливає, що точки x 0 G .

lim n -> V - 1 ( S n ( x 0 ) ) S n ( x 0 ) f ( x ) [ v ( x ) - u ( x ) ] dx = f ( x 0 ) [ v ( x 0 ) - u ( x 0 ) ] . .

Візьмемо далі функцію v (x) у вигляді v=xnv1+[1-xn (x)]u, де xn (x) — характеристична функція сфери Sn (x0), а v1(x) — неперервна функція на G, причому v 1 ( x ) K x G . Тоді.

V - 1 ( S n ( x 0 ) ) G f ( x ) ( v - u ) dx = V - 1 ( S n ( x 0 ) ) S n ( x 0 ) f ( x ) [ v 1 ( x ) - u ( x ) ] dx >= 0 . .

Після переходу до границі при n -> одержимо.

f ( x 0 ) [ v 1 ( x 0 ) - u ( x 0 ) ] >= 0 v 1 K . .

Оскільки x0 довільна точка G, то лема доведена.

Продовжимо далі доведення теореми. Використовуючи лему, нерівність (3.11) перепишемо увигляді.

[ b ( x ) z ( x ) + p | u | p - 2 u ] ( v - u ) >= 0 v ( x ) [ u 1 ( x ) , u 2 ( x ) ] . .

Звідки.

u ( x ) = u 1 ( x ) при b ( x ) z ( x ) + | u 1 | p - 2 u 1 > 0, .

u ( x ) = u 2 ( x ) при b ( x ) z ( x ) + | u 2 | p - 2 u 2 < 0, .

b ( x ) z ( x ) + | u | p - 2 u = 0 при u1(x) < u < u2(x), що і потрібно було довести. л Наслідок. Нехай p=2, 0. Тоді співвідношення для оптимального керування набудуть вигляду.

u ( z ) = { u 1 ( x ) , u 1 ( x ) > - 1 2 b ( x ) z ( x ) , u 2 ( x ) , u 2 ( x ) < - 1 2 b ( x ) z ( x ) , - 1 2 b ( x ) z ( x ) , u 1 ( x ) < - 1 2 b ( x ) z ( x ) < u 2 ( x ) . .

Нарешті розглянемо той випадок, коли функціонал J 1 ( ) має вигляд.

J 1 ( ) = sup v V G [ ( x ) - 0 ( x ) ] v ( x ) dx ,.

де 0 ( x ) L 2 ( G ) , V  — обмежена множина в просторі L 2 ( G ) , J 2 ( u )  — опуклий слабонапівнеперервний знизу диференційовний за Гато функціонал на рефлексивному банаховому просторі U, причому lim u -> J 2 ( u ) = . Будемо шукати оптимальне керування з умови J 1 ( ) + J 2 ( u ) - inf u . .

Покажемо, що має місце Твердження 2. Для оптимального значення критерія якості справедливо представлення.

inf U [ J 1 ( ) + J 2 ( u ) ] = sup v V [ G B u ^ z ^ ( x ) dx + G 2 ( x ) v ( x ) dx - G 0 ( x ) v ( x ) dx + J 2 ( u ^ ) ] , .

де функція z (x) і вектор u ^ визначаються зі співвідношень.

{ L ^ 1 = B u ^ , N ^ 1 = 0, L z ^ = v ( x ) , N z ^ = 0, u - 1 B z ^ + J 2 ' ( u ^ ) = 0, .

а функція 2 ( x ) є розв’язком рівняння.

L 2 = 0, N 2 = f 0 ( x ) . .

Тут u  — канонічний ізоморфізм простору U на спряжений.

Доведення. Розглянемо на множині U x V функціонал K (u, v) вигляду.

K ( u , v ) = G [ ( x ) - 0 ( x ) ] v ( x ) dx + J 2 ( u ) . .

Зауважимо, що опуклий слабонапівнеперервний знизу по змінній u, лінійний по v функціонал. Згідно з теоремою про існування сідлової точки (див. § 2) має місце рівність.

inf u [ J 1 ( ) + J 2 ( u ) ] = sup v V inf u [ G [ ( x ) - 0 ( x ) ] v ( x ) dx + J 2 ( u ) ] . .

Представимо функцію ( x ) у вигляді ( x ) = 1 ( x ) + 2 ( x ) , де 1 ( x )  — розв’язок рівняння L 1 = Bu , N 1 = 0 . Тоді якщо ввести функцію z (x) як розв’язок рівняння L z = v ( x ) , N z = 0, то користуючись означенням узагальненого розв’язку рівняння неважко показати, що.

G 1 ( x ) v ( x ) dx = G z ( x ) Budx . .

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою