Оптимальне керування в рівняннях еліптичного типу (реферат)
Вилучимо з послідовності (a 0 (x, u n), 0 (x, u n)) слабко збіжну до (a 0 (x), 0 (x)) підпослідовність. Оскільки — слабко замкнена множина, то (a 0 (x), 0 (x)) і, отже, існує вектор u ^ U такий, що a 0 (x) = a 0 (x, u ^), 0 (x) = 0 (x, u ^). Покажемо, що u ^ — оптимальне керування. Покажемо спочатку, що функція (x) буде розв’язком задачі (3.1), (3.2) при u… Читати ще >
Оптимальне керування в рівняннях еліптичного типу (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Оптимальне керування в рівняннях еліптичного типу
Нехай G — обмежена область в Rn з кусково-гладкою границею Розглянемо в G рівняння.
(1).
з граничними умовами.
(2).
Тут.
.
Будемо також вважати, що вектор u належить множині керувань U, а коефіцієнти вимірні майже всюди обмеженіфункції, причому майже всюди невід'ємні і існує що.
.
Згідно з теоремою 1 при в просторі існує єдиний узагальнений розв’язок рівняння (1) з граничними умовами (2).
На просторі введемо функціонал який будемо називати критерієм якості керування u.
Означення 1. Нехай) розв’язок задачі (1), (2). Вектор , на якому досягається мінімум критерія якості будемо називати оптимальним керуванням, а задачу.
.
задачей оптимального керування для рівняння (1) з граничними умовами (2).
Розглянемо теореми існування оптимального керування для часткових випадків. Припустимо далі, що від керування u залежить лише права частина рівняння (1). Покажемо, що має місце.
Теорема 1. Нехай множина обмежена і слабко замкнена в просторі функціонал слабонапівнеперервний знизу на просторі . Тоді існує принаймні одне оптимальне керування.
Доведення. Нехай un мінімізуюча послідовність. Вилучимо з послідовності функцій fn (x)=f (x, un) слабозбіжну підпослідовність (тут і надалі залишимо у підпослідовності той же індекс n), тобто і оскільки множина F слабко замкнена, то а це означає, що існує вектор такий, що Покажемо, що вектор є оптимальним керуванням.
Позначимо через розв’язок задачі (1), (2) з правою частиною f (x, un). З нерівності.
.
(див. теорему 3) випливає, що послідовність обмежена в просторі Із послідовності вилучимо підпослідовність, яка слабко збігається до функції , та перейдемо в співвідношенні.
.
до границі при Враховуючи слабку збіжність послідовностей одержимо, що функція є розв’язком задачі (1),(2) при .
Далі зауважимо, що в силу слабкої полунеперервності знизу функціоналу J (>
.
а оскільки un — мінімізуюча послідовність, то.
.
З цих співвідношень одержимо, що — оптимальне керування. л.
Зауваження 1. Візьмемо функціонал J (вигляді.
.
де F (x, y) — необмежена вимірна функція на множині майже для всіх х полунеперервна знизу по змінній y. Покажемо, що функціонал J (лабонапівнеперервний знизу. Нехай — слабозбіжна послідовність в просторі Оскільки цілком неперервно вкладається в то буде збігатися сильно в а це означає, що з послідовності можна виділити майже всюди збіжну підпослідовність, яка прямує до деякої функції Якщо далі скористуємося лемой Фату та напівнеперервністю знизу функції F (x, y), то одержимо.
.
що і потрібно було показати.
Припустимо, що U — банаховий рефлексивний простір, функціонал слабонапівнеперервний на просторі причому виконується одна з двух умов:
1) де — розв’язок задачі (1),(2);
2)вектор u належить обмеженій слабозамкненій множині U1 простору U.
Тоді, якщо послідовність f (x, un) слабко збігається до функції f (x, u) в L2(G) для будь-якої слабозбіжної до вектора u послідовності un, то справедлива Теорема 2. В просторі U існує принаймні одне оптимальне керування.
Доведення. Нехай, наприклад, виконується умова 1). Тоді, якщо un мінімізуюча послідовність, то з цієї умови випливає її обмеженість. Оскільки простір U рефлексивний, то з послідовності un можна виділити слабозбіжну підпослідовність, тобто В силу умов теореми послідовність fn (x)=f (x, un) буде слабко збіжною до функції а отже (див.доведення теореми 1) в Враховуючи слабку полунеперервність знизу функціонала одержимо, що.
.
Звідки випливає, що — оптимальне керування. л.
Зауваження 2. Теореми, подібні теоремам 1 і 2 можна довести і в тому випадку, коли від керування u залежить також функція .
Розглянемо далі той випадок, коли від керування залежить коефіцієнти еліптичного рівняння.
Для того, щоб спростити викладки припустимо, що від керування u залежить лише функції і тобто = (x, u), = (x, u).
Теорема 3. Нехай критерій якості заданий у вигляді де слабонапівнеперервний знизу функціонал визначений на просторі Припустимо також, що множина обмежена і слабкозамкнена в просторі Тоді існує принаймні одне оптимальне керування.
Доведення. Нехай un — мінімізуюча послідовність, а — відповідна послідовність розв’язків задачі (1), (2). Згідно означенню узагальненого розв’язка.
.
Враховуючи далі обмеженість лінійного функціоналу в просторі і коерцитивність форми одержимо.
.
З цієї нерівності випливає, що норми обмежені і тому з послідовності.
можна виділити слабко збіжну в просторі підпослідовність, яка буде сильно збігатися (в силу цілком неперервності вкладення в ) в просторі . Позначимо границю підпослідовності через .
Вилучимо з послідовності слабко збіжну до підпослідовність. Оскільки — слабко замкнена множина, то і, отже, існує вектор такий, що Покажемо, що — оптимальне керування. Покажемо спочатку, що функція буде розв’язком задачі (3.1), (3.2) при Для цього помітимо, що справедлива рівність Оскільки переводить слабко збіжну послідовність з простору в сильнозбіжну послідовність простору (див. []), то.
.
Крім того, в силу слабкої збіжності в послідовності та сильної збіжності цієї ж послідовності в .
.
.
Отже, Звідки тобто функція є розв’язком задачі (3.1), (3.2).
Враховуючи далі слабку напівнеперервність функціоналу одержимо, що.
.
а це означає, що — оптимальне керування. л.
Зауваження 3. Припустимо, що критерій якості слабонапівнеперервний знизу на просторі — рефлексивний банаховий простір, послідовність функцій слабко збігається до функції в просторі для будь-якої слабозбіжної до вектора u послідовності, причому або або вектор u належить обмеженій слабозамкненій множині простору U. Тоді також можна показати, що існує принаймні одне оптимальне керування.
Насамкінець розглянемо питання про існування оптимального керування в задачах, які описуються варіаційними нерівностями виду:
(3).
Тут.
.
V — опукла, замкнена множина в просторі .
Теорема 4. Припустимо, що множина обмежена і слабко замкнена в просторі , функціонал слабонапівнеперервний знизу на просторі . Тоді існує принаймні одне оптимальне керування варіаційною нерівністю (3.3).
Доведення. Нехай un мінімізуюча послідовність. Вилучимо з послідовності функцій слабко збіжну до функції підпослідовність. Зрозуміло, що існує вектор такий, що Покажемо, що вектор є оптимальним керуванням. Позначимо через розв’язок варіаційної нерівності (3.3), який відповідає керуванню un. Тоді неважко побачити, що справедливе співвідношення.
.
Враховуючи далі нерівність Коші-Буняковського, а також неперервність оператора форми і обмеженість множини F одержимо, що існують невід'ємні константи С1 і С2 такі, що.
.
З цієї нерівності випливає обмеженість послідовності З послідовності виберемо слабозбіжну в просторі підпослідовність. Границю цієї підпослідовності позначимо через Будемо також вважати, що відповідна підпослідовність функцій збігається до функцій відповідно. Покажемо спочатку, що — розв" язок нерівності (3) при Зауважимо, що буде сильно збігатися до в просторі а буде сильно збігатися до в просторі і в силу слабкої напівнеперервності знизу форми Враховуючи також, що.
.
.
одержимо.
.
тобто є розв’язком нерівності (3) при Нарешті, з співвідношення випливає, що є оптимальним керуванням. л.
Зауваження 4. Для варіаційних нерівностей можна також довести теореми, подібні теоремам 2, 3.
Приведемо далі співвідношення, яким будуть задовільняти оптимальні керування для частинних випадків. Припустимо спочатку, що де L (U, L2(G)), U — рефлексивний банаховий простір, а керування u належить замкненій опуклій підмножині U1 простору U, причому критерій якості можна представити у вигляді.
.
Тут і — опуклі диференційовні за Гато слабонапівнеперервні знизу функціонали на просторі і U відповідно. Будемо також вважати, що якщо розв’язок задачі (1), (2) то похідна Гато функціоналу при належить простору Покажемо тоді, що має місце.
Теорема 5. Множина оптимальних керувань є непустою замкненою підмножиною простору U, яка співпадає з сукупністю розв’язків варіаційної нерівності.
(4).
де функція z (x) визначається з розв’язку рівняння.
(5).
Тут .
Доведення. Неважко бачити, що функціонал є опуклим слабонапівнеперервним знизу і, отже, множина — непорожня, опукла і замкнена (див.також § 2).
Зауважимо далі, що диференціал Гато функціоналу можна представити у вигляді.
Дійсно .
Тут — розв’язок задачі.
(6).
З означення узагальнених узагальнених розв’язків рівнянь (5) і (6) випливає, що.
.
Користуючись відповідним результатом § 2 одержимо, що множина співпадає з множиною розв’язків нерівності.
.
Враховуючи вид диференціала одержимо потрібне співвідношення. л.
Зауваження 5. Якщо умова обмеженості множини U1 замінити умовою то теорема 5 також залишається справедливою, а в тому випадку, коли U1=U варіаційну нерівність (4) слід замінити рівнянням.
(7).
Зауваження 6. Якщо функціонал J2(u) не диференційовний, то співідношення (4) заміняється нерівністю.
(8).
Зауваження 7. Позначимо через u (z) розв’язок варіаційної нерівності (3.4). Тоді оптимальне керування може бути знайдено з розв’язку системи нелінійних рівнянь з частинними похідними.
(9).
В якості наслідку з теореми (3.5) розглянемо один частковий випадок. Нехай де функціонал — опуклий, слабонапівнеперервний знизу з похідною Гато, яка належить простору .
Покажемо тоді, що має місце Твердження 1. Оптимальне керування u (z) можна представити у вигляді.
.
а якщо u1(x) < u < u2(x), то визначається з співвідношення де функція z (x) знаходиться з розв’язку системи рівнянь.
(10).
Доведення. Зауважимо спочатку, що множина U1 обмежена, опукла і замкнена в просторі Покажемо, наприклад, замкненість. Нехай послідовність un (x) збігається в просторі до функції u (x). З послідовності un (x) вилучимо підпослідовність, яка буде збігатися майже всюди до u (x), але тоді в нерівності можна перейти до границі і одержати, що функція u (x) також задовольняє цю нерівність. Далі з теореми (3.5) випливає, що оптимальне керування знаходиться з розв’язку варіаційної нерівності.
(11).
Покажемо тепер, що справедлива.
Лема 1. Нехай функція f (x) належить простору Lq (G), K — замкнена опукла множина в R1. Тоді нерівність майже всюди, еквівалентна нерівності майже для всіх .
Доведення леми проведемо в припущені, що підинтегральна функція обмежена і неперервна на множині G. Нехай позначимо через Sn (x0) послідовність сфер з центром в точці x0 і радіусом а V (Sn (x0)) об'єми відповідних сфер.
З оцінки.
.
де mn, Mn — точна верхня і точна нижня грань підинтегральної функції на сфері Sn (x0), випливає, що точки .
.
Візьмемо далі функцію v (x) у вигляді v=xnv1+[1-xn (x)]u, де xn (x) — характеристична функція сфери Sn (x0), а v1(x) — неперервна функція на G, причому Тоді.
.
Після переходу до границі при одержимо.
.
Оскільки x0 довільна точка G, то лема доведена.
Продовжимо далі доведення теореми. Використовуючи лему, нерівність (3.11) перепишемо увигляді.
.
Звідки.
при .
при .
при u1(x) < u < u2(x), що і потрібно було довести. л Наслідок. Нехай p=2, 0. Тоді співвідношення для оптимального керування набудуть вигляду.
.
Нарешті розглянемо той випадок, коли функціонал має вигляд.
,.
де — обмежена множина в просторі — опуклий слабонапівнеперервний знизу диференційовний за Гато функціонал на рефлексивному банаховому просторі U, причому Будемо шукати оптимальне керування з умови .
Покажемо, що має місце Твердження 2. Для оптимального значення критерія якості справедливо представлення.
.
де функція z (x) і вектор визначаються зі співвідношень.
.
а функція є розв’язком рівняння.
.
Тут — канонічний ізоморфізм простору U на спряжений.
Доведення. Розглянемо на множині функціонал K (u, v) вигляду.
.
Зауважимо, що опуклий слабонапівнеперервний знизу по змінній u, лінійний по v функціонал. Згідно з теоремою про існування сідлової точки (див. § 2) має місце рівність.
.
Представимо функцію у вигляді де — розв’язок рівняння Тоді якщо ввести функцію z (x) як розв’язок рівняння то користуючись означенням узагальненого розв’язку рівняння неважко показати, що.
.