Догляд за вишитими виробами

Реферат на тему:

Нові інформаційні технології і педагогіка Бурхливий розвиток інформатики та інфор­маційних технологій загострив перед освітою зав­дання розширення практики розвиваючого навчан­ня, використання новітніх технологій навчання, вдосконалення освітніх методик.

В умовах становлення інформаційного суспіль­ства навчальний процес розглядається як засіб роз­витку учнів. А головне завдання школи полягає в тому, щоб не лише дати знання, а й створити стійку мотивацію до навчання, спонукати учнів до само­освіти, пов’язаної з розвитком їхнього творчого та критичного мислення.

У ряді педагогічних досліджень останніх років особлива увага приділяється розробці шляхів фор­мування мислення, цілеспрямованому розвитку інтелектуальних вмінь, навчанню прийомів пізна­вального пошуку, до яких відносяться: аналіз, син­тез, порівняння, абстрагування, узагальнення, кон­кретизація, класифікація, систематизація тощо.

Розвиток певних якостей мислення засобами одного предмету значною мірою сприяє загально­му розвитку мислення учнів. Це не означає, що, наприклад, вивчення геометрії розвиває та формує ті самі якості мислення, що і заняття літературою. Інформатика ж має на меті навчити підходів та способів опрацювання інформації і має значні по­тенційні можливості перенесення розумової діяль­ності з однієї галузі знань в іншу.

Однак, як свідчить шкільна практика, вчителі сьогодні ще багато уваги приділяють саме переда­ванню учням змісту навчального матеріалу, а роз­витку їх мислення недостатньо. При такому підході учень може зберігати в пам’яті великі об'єми інфор­мації, але не вміти її застосувати ні у межах на­вчального процесу, ні, тим більше, у життєвих не­стандартних ситуаціях.

Традиційна система навчання націлює навчальне середовище на лінійну модель:

Знання — декомпозиція — навчання — синтез — знання — контроль.

Разом із тим, у багатьох випадках, особливо в прикладних предметних галузях, доцільно викори­стовувати нелінійні моделі, де навчання відбувається за схемою: Мета — задача — дослідження (пізнання) — знання — контроль.

Управління розумовою діяльністю передбачає послідовне переведення учнів на більш високий рівень цього процесу.

Розвитку мислення старшокласників приділяєть­ся значна увага, оскільки за психологічними до­слідженнями в цьому віці у них:

• формується активна життєва позиція;

• стає більш свідомим ставлення до вибору май­бутньої професії;

• різко зростає потреба у контролі та самокон­тролі;

• мислення стає більш абстрактним, глибоким, різнобічним;

• виникає потреба в інтелектуальній діяльності;

• зростає значущість процесу навчання, його ці­лей, задач, форм і методів;

• змінюється мотивація навчання, трансформу­ється співвідношення оцінки і самооцінки.

Таким чином, самосвідомість старшокласників переходить на більш високий рівень, що прояв­ляється у поглибленні самоконтролю, самооцінки, прагненні до самостійності та самовдосконалення. Потреба в саморегуляції, тобто в управлінні розвит­ком особистості, — важлива вікова особливість стар­шокласників, яку необхідно враховувати при орган­ізації навчального процесу.

Мислення старшокласників, а значить уміння користуватись розумовими діями, слід не тільки сти­мулювати, а і розвивати. Учням старших класів притаманний високий рівень узагальнення та аб­страгування, прагнення до встановлення причин-но-наслідкових зв’язків та інших закономірностей між предметами та явищами, критичність мислен­ня, здатність аргументувати свої переконання тощо. Ці якості дозволяють учителю цілеспрямовано роз­вивати гармонійну особистість, формувати здатність творчо підходити до розв’язання кожної конкрет­ної задачі.

Педагогічне управління процесом розвитку мис­лення учнів може досягти своєї мети лише за умов забезпечення поєднання ретельно підібраного та дидактичне представленого змісту, адекватних, вда­ло відпрацьованих методик та дійових соціальне значущих мотивів навчально-пізнавальної діяль­ності учнів з урахуванням індивідуальних власти­востей мислення, здібностей, інтересів.

Для реалізації конкретних педагогічних задач учитель повинен уявляти кінцеві результати своєї діяльності на кожному етапі (уроці). Необхідно так організувати навчальний процес, щоб він сприяв фор­муванню та розвитку розумової діяльності: стимулю­вав самостійне мислення, активізував процес оп­рацювання нової інформації, сприяв встановлен­ню зв’язків між знайомим та новим матеріалом, стимулював засвоєння раціональних прийомів на­вчальної діяльності.

Нові інформаційні технології не розкривають по­вною мірою свого навчального потенціалу в тра­диційній освітній системі, де домінують дидактичні лінійні технології передавання готових знань, оскільки стрімке зростання інформаційних потоків об'єктив­но не дозволяє повністю реалізувати принцип пере­давання всіх накопичених знань у процесі навчання. У зв’язку з цим інформаційні технології спрямову­ються на нелінійну структуризацію навчального про­цесу, яка створює умови для розвитку в учнів умінь та навичок постановки задач, моделювання, оптимізації, прийняття рішень в умовах невизначеності, вміння самостійно здобувати знання.

До нелінійних технологій належать:

• комп’ютерне моделювання як основний ме­тод пізнання;

• навчально-проектна діяльність;

• мультимедіа і телекомунікаційні технології;

• інформаційне моделювання;

• тестування;

• семінари, конференції, олімпіади, турніри тощо. Головною особливістю нелінійних технологій є.

постановка навчальних цілей і задач у предметній галузі, що дозволяють педагогу сформувати експер­тний шлях їх досягнення і розв’язання, запропону­вати необхідний інструментарій, методичний ма­теріал, інструкції, досвід.

Моделювання як метод пізнання є центральним в освітньому процесі, де використовуються комп’ю­терні технології.

Дидактичним засобом навчання з використанням технології моделювання є навчальний проект. Під проектом розуміємо чітко описану задачу, яка має кінцевий результат і практичну значимість. Мето­дика навчального проекту передбачає самостійне обрання учнем проекту, визначення з графіком його реалізації і формами звіту.

Продемонструємо ці теоретичні положення на прикладі вивчення інформатики.

Навчальні проекти з інформатики, як правило, реалізуються на факультативних і гурткових занят­тях, при проведенні спецкурсів і різноманітних практик, у той час, як атрибутом шкільного уроку залишається послідовне проходження курсу у формі «лекція-практикум». Поширеність проектного підходу в додатковому і профільному навчанні пояснюється можливістю (в рамках даної діяльності).

Імітувати процеси з реального життя, це може бути випуск шкільної газети, створення Web-сторінки, програмного засобу для навчання та оцінювання знань, побудова комп’ютерної моделі тощо.

Якість засвоєння теоретичного матеріалу або ви­конання практичних завдань залежить від потреб і мотивів учня. Адже інтерес є одним з найважливіших факторів сприйняття інформації. Тому метод проектів.

є потужним педагогічним засобом, а проектне навчан­ня активізує «істинне навчання», основою якого є інди­відуально-творчий розвиток кожної особистості, за­лучення до цього процесу самої дитини.

Проектний метод, як свідчить практика, можна застосовувати на уроках інформатики при вивченні комп’ютерних технологій. Наприклад, вивчати елек­тронні таблиці, враховуючи вік учнів та профільність навчання, можна таким чином. Спочатку доцільно ознайомити учнів з програмним матеріалом:

• Електронні таблиці (ЕТ) та їхнє призначен­ня. Введення й редагування даних в електронній таблиці. Форматування таблиць.

• Введення формул до електронної таблиці. Робота з аркушами. Опрацювання табличних даних.

• Використання логічних функцій під час оп­рацювання табличних даних.

• Ділова графіка. Побудова діаграм і графіків під час роботи з ЕТ.

• Підтримка баз даних в ЕТ. Упорядкування даних. Пошук інформації. Використання простого фільтру.

• Використання розширеного фільтру.

• Консолідація даних. Зведені таблиці. Важливу роль при вивченні як теоретичного, так і практичного матеріалу відіграють навчальні і мето­дичні посібники та їх комп’ютерна підтримка. А за­безпечення чисельності освітніх технологій, можли­вості їх вільного вибору обумовлює індивідуальний підхід до навчання, особливо необхідний при вив­ченні інформаційних технологій з урахуванням інте­ресів, здібностей та фахової орієнтації старшоклас­ників.

З метою ефективного використання навчального часу і підвищення якості засвоєння учнями матеріалу викладачі ліцею «Наукова зміна» м. Київ, разом із вчителем інформатики О. Кузьмінською розробили електронний запит, який можна розглядати як спробу подання цінної картини методів опрацювання інформації.

Електронний запит являє собою робочу книгу в середовищі Microsoft Excel, де програмний матеріал чітко структурований і викладений у вигляді окремих блоків (уроків). Кожен урок містить визначення нових понять, запитання для повторення пройденого матеріалу, алгоритми виконання основних операцій над об'єктами електронних таблиць, приклади їх реалізації. Теоретичні відомості підкріплюються вправами, що ілюструють викладений матеріалі можуть бути безпосередньо виконані.

Використання системного підходу до навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики із застосуванням нових інформаційних технологій навчання та методу проектів сприяє розвитку пізнавальної активності старшокласників, їх розумових здібностей спонукає до самостійної творчої роботи, самоосвіти та самовдосконалення.