Готівково-грошовий обіг та облік касових оборотів банків

Готівково-грошовий обіг та облік касових оборотів банків

ЗМІСТ

• ВСТУП
• ГОТІВКОВО-ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА ОБЛІК КАСОВИХ ОБОРОТІВ БАНКІВ
• Облік касових оборотів
• Прогноз касових оборотів
• Готівкова виручка
• РОЗРАХУНКОВО — АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ
• ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Основний принцип ринкових відносин — це поєднання свободи і порядку. Історично склалося, що багато економічних та соціальних проблем в ринковому господарстві не можуть бути вирішені без державного втручання.

В розвинутих країнах функціонують регульовані, соціально орієнтовані ринкові відносини. Це регулювання застосовується як системний підхід до організації свого виробництва з наданням пріоритету інтересам громадян. Як правило, діють пропорційні закони регулювання — чим більше збурення системи викликає той чи інший чинник, тим більша регулююча дія, що зменшує вплив збурення.

В Україні продовжується розвиток реформ шляхом державного регулювання в ринкових відносинах, виходячи з діяльності систем у природі, а також базового закону макроекономіки — закону обміну.

В Україні найбільша перешкода розвиткові власного виробництва — це недосконалість грошово — кредитної системи, яка повинна бути усунена за допомогою посилення регулювання. Через вирішення невідповідності між надходженням грошей із державного виробництва у приватні, не керовані державою, банки, які це виробництво не підтримують, не надають йому кредит за прийнятною процентною ставкою. Тому саме банківська діяльність потребує жорстокого державного регулювання. Про це також свідчить аналіз макроекономічного закону обміну.

ГОТІВКОВО-ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА ОБЛІК КАСОВИХ ОБОРОТІВ БАНКІВ

Облік касових оборотів

Порядок обліку касових оборотів регламентує Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України (далі - Інструкція) розроблена згідно із Законами України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність» та чинним законодавством України. Інструкція регулює порядок організації роботи установами банків України з готівкового обігу національної валюти як єдиного законного платіжного засобу на території України, є обов’язковою для використання ними в роботі. Положення цієї Інструкції поширюються також на юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, постійні представництва юридичних осіб — нерезидентів, що здійснюють підприємницьку діяльність (далі - підприємства), а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі - підприємці), які використовують у роботі готівку в національній валюті та мають поточні рахунки в установах банків.

Національний банк України для забезпечення стабільності грошової одиниці України проводить єдину політику в сфері готівково-грошового обігу згідно з макроекономічними показниками та основними параметрами економічного та соціального розвитку України.

Установи банків відповідно до нормативно-правових актів Національного банку здійснюють аналіз готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території відповідних регіонів.

Основними завданнями установ банків в організації готівкового обігу є:

Ш повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових коштах;

Ш забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам і підприємцям на оплату праці, пенсій, допомоги та на інші цілі;

Ш створення умов для залучення готівки до кас банків;

Ш сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за товари і послуги шляхом упровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків.

Територіальні управління Національного банку:

Ш здійснюють аналіз і прогнозування готівкового обігу у відповідному регіоні. На підставі прогнозів касових оборотів визначають потрібний обсяг готівки для нормального та безперебійного функціонування економіки регіону;

Ш беруть участь в опрацюванні пропозицій щодо скорочення готівкового обігу в позабанківській сфері, розвитку та розширення безготівкових розрахунків, у тому числі в сфері обслуговування населення;

Ш інформують місцеві органи виконавчої влади про стан готівкового обігу в регіоні.

Установи банків:

Ш задовольняють потреби підприємств, підприємців і фізичних осіб — своїх клієнтів у готівці;

Ш систематично аналізують стан надходжень і видачі готівки;

Ш сприяють залученню вільних коштів населення на вклади та розширенню безготівкових перерахувань доходів громадян за їх бажанням на поточні (вкладні) рахунки в установах банків;

Ш сприяють подальшому розвитку безготівкових розрахунків за товари і послуги;

Ш установлюють підприємствам ліміти залишку готівки в їх касах, порядок і строки здавання готівкової виручки.

Прогноз касових оборотів

Прогноз готівкового обігу встановлює обсяг і джерела надходжень готівки до кас банків, обсяг і цільове спрямування видачі готівки з кас банків, обсяг випуску готівки або вилучення її з обігу в цілому по країні, Автономній Республіці Крим і регіонах.

Для обґрунтування прогнозних розрахунків касових оборотів здійснюється аналіз:

Ш змін у тенденціях соціально-економічного розвитку;

Ш тенденцій, що характерні для готівкового обігу;

Ш джерел надходжень готівки в каси банків та напрямів видачі її з кас банків;

Ш швидкості повернення готівки в каси банків;

Ш рівня інкасації торговельної виручки;

Ш змін у напрямах використання грошових доходів населення та джерел їх формування.

Порядок і форми складання розрахунків звітного балансу грошових доходів і витрат населення визначаються Державним комітетом статистики України, а прогнозного — Міністерством економіки України.

Для складання звітного балансу грошових доходів і витрат населення територіальні управління Національного банку подають регіональним державним статистичним органам звітну інформацію про касові обороти.

Прогноз касових оборотів по Україні в цілому складається Національним банком у розрізі регіонів, а по регіонах — територіальними управліннями Національного банку на квартал із розподілом за місяцями.

Прогноз касових оборотів складається за такими джерелами надходжень і напрямами видачі готівки:

Територіальні управління Національного банку для складання прогнозів касових оборотів отримують від республіканських, обласних органів виконавчої влади та від органів статистики такі звітні та прогнозні матеріали:

Ш розрахунки роздрібного товарообороту і дані про обсяги продажу товарів за безготівковим розрахунком;

Ш розрахунки доходів за видами платних послуг, що надаються населенню;

Ш розрахунки про надходження страхових платежів і виплати страхових відшкодувань;

Ш інформацію про фонд оплати праці;

Ш дані про обсяги реалізації послуг зв’язку населенню, прогнозні розрахунки реалізації друкованих видань за раніше сплаченою передплатою, а також дані про очікувані в цьому кварталі готівкові надходження за передплатою;

Ш дані про витрати на виплату пенсій і допомоги.

Банки для визначення потреби в готівці можуть використовувати методику прогнозних розрахунків касових оборотів за окремими статтями, яка пропонується для територіальних управлінь Національного банку.

Розподіл квартальних прогнозів касових оборотів за місяцями установи Національного банку здійснюють з урахуванням:

Ш кількості днів кожного місяця та інших особливостей;

Ш можливих змін (за місяцями) обсягу роздрібного товарообороту, фонду оплати праці, обсягу закупівлі сільськогосподарської продукції і продуктів її перероблення (залежно від сезонності роботи в окремих галузях промисловості, сільського господарства, будівництва, впливу святкових та вихідних днів тощо);

Ш строків сплати фізичними особами податків, зборів та інших платежів, часу масових відпусток.

Департамент готівково-грошового обігу складає квартальні прогнози касових оборотів у цілому по країні із щомісячним розподілом за два робочих дні до початку наступного кварталу.

Усі підприємства та підприємці, які відкрили поточні рахунки в установах банків, зберігають на них свої кошти на договірних умовах.

касовий оборот готівковий обіг

Готівкова виручка

Готівкова виручка, що надійшла до кас підприємств, має здаватися ними до установ банків для зарахування на їх поточні рахунки.

Здавання готівкової виручки здійснюється підприємствами (підприємцями) у денні та вечірні каси установ банків самостійно або через:

Ш інкасаторів Національного банку або установ банків (далі - інкасація);

Ш Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України;

Ш підприємства поштового зв’язку для переказу на поточні рахунки в установах банків.

Здавання готівкової виручки може здійснюватися на будь-який поточний рахунок підприємства (підприємця) за його вибором.

Відокремлені підрозділи, що входять до складу підприємств — юридичних осіб, можуть здавати готівкову виручку до будь-якої установи банку на користь юридичних осіб для зарахування на їх поточні рахунки.

Установи банків, виходячи з потреби в прискоренні обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків, установлюють підприємствам — юридичним особам такі строки здавання готівкової виручки, що відображаються в заявці-розрахунку для встановлення лімітів залишку готівки в касі, порядку і строків здавання готівкової виручки (далі - заявка-розрахунок):

Ш для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є установи банку і готівкова виручка здається до установ банків (а за відсутності установ банків — на підприємства поштового зв’язку), — щодня в день надходження виручки до їх кас;

Ш для підприємств, які через специфіку діяльності чи режим роботи, а також за відсутності відповідної домовленості з установою банку на інкасацію чи здавання виручки до вечірньої каси банку не можуть щодня здавати готівкову виручку, — наступного дня;

Ш для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає установ банку чи підприємств поштового зв’язку, — не рідше ніж один раз за п’ять робочих днів.

З метою забезпечення максимального і своєчасного здавання виручки підприємствами до установ банків та дотримання ними лімітів залишку готівки в касі установи банків можуть створювати вечірні каси для приймання готівкової виручки в робочі, вихідні та святкові дні.

Якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні й не мають змоги через відсутність відповідної домовленості з установою банку на інкасацію чи здавання виручки до вечірньої каси банку здати одержану ними за ці дні готівкову виручку, то ця виручка має здаватися підприємствами до каси установи банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то воно може в ці дні не здавати в установлені строки готівкову виручку до кас установ банків.

Усі підприємства — юридичні особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та мають поточні рахунки в установах банків, можуть тримати в своїй касі на кінець дня готівку в межах установлених їм обслуговуючими установами банків лімітів каси.

При укладанні договору на розрахунково-касове обслуговування підприємство — юридична особа має подати до установи банку заявку-розрахунок у двох примірниках для встановлення загального ліміту каси (з урахуванням потреби його відокремлених підрозділів), строків та порядку здавання готівкової виручки, яка є невід'ємною частиною цього договору і оформляється як додаток до цього договору, або копію заявки-розрахунку, засвідчену підписом уповноваженого працівника та відбитком печатки установи банку, що встановила ліміт каси, або копію документа про самостійно встановлений підприємством ліміт каси для внесення розміру цього ліміту в договір на розрахунково-касове обслуговування, що є невід'ємною умовою цього договору. Відповідальність за достовірність даних у заявці-розрахунку даним касової книги та бухгалтерського обліку несе підприємство — юридична особа.

У разі звернення підприємства — юридичної особи (за наявності обґрунтованих причин — зміни розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здавання виручки тощо) або з ініціативи банку, який установив загальний ліміт каси, він може переглядатися. Для цього підприємство — юридична особа подає до банку заявку-розрахунок, яка і є підставою для перегляду діючого ліміту каси (у разі обґрунтованості її даних) та оформляється додатковою угодою до договору на розрахунково-касове обслуговування.

Відповідальність за невстановлення лімітів каси підприємствам згідно з чинним законодавством України покладається на банки лише в тому разі, якщо за наявності поданої підприємством заявки-розрахунку ліміт каси не був установлений. Банки не несуть відповідальності за неповідомлення підприємством своїм відокремленим підрозділам розміру установленого банком ліміту каси, порядку і строків здавання готівкової виручки.

Ліміт каси для кожного підприємства визначається установами банків з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків і порядку здавання готівкової виручки, тривалості операційного часу установи банку, наявності домовленості підприємства з установою банку на інкасацію та здавання готівкової виручки у вечірню касу банку тощо:

Ш для підприємств, які мають готівкову виручку зі строком здавання її в банк щодня в день надходження до каси підприємства, — у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи ранком наступного дня;

Ш для підприємств, які мають готівкову виручку зі строком здавання її наступного дня, — у межах середньоденної готівкової виручки;

Ш для підприємств, що мають готівкову виручку з іншим строком здавання її в банк (передбачених абзацом четвертим пункту 4.3 цієї Інструкції), — у розмірах, що залежать від установлених строків здавання виручки та її суми;

Ш для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов’язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), — у межах середньоденної видачі готівки.

Ліміт каси підприємствам (крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг) установлюється установами банків за погодженням із керівниками підприємств на підставі розрахунку середньоденного надходження готівкової виручки або середньоденної видачі готівки.

У деяких випадках згідно з особливостями діяльності підприємств та на підставі їх відповідних обґрунтувань за письмовим рішенням керівників установ банків цим підприємствам може встановлюватися ліміт каси в розмірах більших, ніж середньоденна готівкова виручка чи середньоденна видача готівки.

Під час затвердження ліміту каси установа банку має право вимагати від підприємства подання документів, що обґрунтовують розміри касових оборотів, наведених у заявці-розрахунку підприємства.

Згідно з чинним законодавством контроль за дотриманням підприємствами встановлених їм лімітів каси здійснюють органи державної податкової служби України.

Державному казначейству, його територіальним органам та бюджетним установам і організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів і обслуговуються органами Державного казначейства, ліміт каси установою банку не встановлюється. Державне казначейство самостійно визначає порядок установлення такого ліміту в його касі та касах бюджетних установ і організацій, що ним обслуговуються.

Селянські (фермерські) господарства, які діють відповідно до статті 25 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», самостійно визначають розмір готівки, що постійно перебуває в їх касах, повідомляючи про нього обслуговуючим установам банків. Готівку понад визначені розміри вони мають здавати до установ банків.

Установи банку з урахуванням специфіки виробництва та переробки сільськогосподарської продукції можуть за пропозицією сільськогосподарських товаровиробників різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агрофірми та інші виробники сільськогосподарської продукції) і переробних підприємств установлювати (переглядати) їм ліміт каси на період заготівлі та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року.

Ліміт каси для підприємств грального бізнесу, включаючи гральні будинки, казино, ігрові автомати з грошовим виграшем тощо, установлюється з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих закладів відповідно до переліку та правил ведення азартних ігор та затвердженого підприємством положення про призовий фонд у межах середньоденної видачі готівки, але не більше максимально можливого виграшу відвідувача.

Фінансовим установам (кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг) ліміт каси установою банку не встановлюється. Зазначені установи самостійно встановлюють ліміт каси.

Підприємствам поштового зв’язку ліміт каси установою банку не встановлюється. Зазначені підприємства самостійно встановлюють такий ліміт у їх касах та касах структурних підрозділів, які входять до їх складу.

Для новостворених підприємств, що розпочинають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси має встановлюватися обслуговуючими установами банків, виходячи з наданих цими підприємствами прогнозних розрахунків. Установлений ліміт каси з урахуванням представлених розрахунків переглядається та затверджується за фактичними показниками діяльності підприємства за три календарних місяці в установленому порядку.

Релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничу або інші види підприємницької діяльності, ліміт каси не встановлюється.

Порядок використання готівки, одержаної в банку, готівкової виручки та здійснення готівкових розрахунків підприємств (підприємців) викладено в нормативно-правових актах Національного банку з регулювання готівкового обігу.

Цільове призначення готівки, яку одержують підприємства (підприємці) із своїх поточних рахунків, має зазначатися ними в грошовому чеку з чітким формулюванням суті операцій, що будуть здійснюватися.

Надання установами банків кредитів суб'єктам господарської діяльності, а також їх погашення та сплата за ними відсотків мають здійснюватися в безготівковій формі. У готівковій формі може надаватися кредит суб'єктам господарської діяльності лише для розрахунків із здавальниками сільськогосподарської продукції та фізичним особам, а також малим і середнім підприємствам (для їх розвитку) за кредитною лінією Європейського банку реконструкції та розвитку для розвитку малих і середніх підприємств у національній валюті в сумах, які на дату зарахування готівки не перевищують еквівалент 10 000 доларів США за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком.

Установи банків одержують від підприємств (включаючи установи та організації, що обслуговуються органами Державного казначейства України) календар видачі заробітної плати, до якого підприємство включає основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Якщо на підприємстві виплати заробітної плати передбачені не за один, а за кілька днів, то керівник підприємства за погодженням з установою банку встановлює, у які конкретно дні та в яких сумах підприємство одержуватиме готівку на заробітну плату.

Видача готівки на виплату заробітної плати в ті строки, що припадають на вихідні (святкові) дні, проводиться установами банків напередодні (за два робочих дні). У четвер може також проводитися видача готівки, якщо строк виплати заробітної плати припадає на п’ятницю.

Підприємствам, вихідні дні яких не збігаються з суботою і неділею, видача готівки на виплату заробітної плати в ті строки, що припадають на вихідні дні цих підприємств, проводиться напередодні (за два робочих дні).

Видача готівки підприємствам для розрахунків з працівниками, які звільняються або йдуть у відпустку, а також із позаштатними працівниками здійснюється банком незалежно від установлених строків виплати заробітної плати.

Строки видачі стипендій установлюються керівниками відповідних навчальних закладів.

Установи банків задовольняють вимоги своїх клієнтів щодо видачі готівки на заробітну плату.

Для регулювання касових ресурсів установи банків складають зведений календар видачі заробітної плати щодо всіх підприємств, що ними обслуговуються.

У календарі зазначаються строки видачі готівки на підприємствах і конкретні суми видачі за кожним місяцем.

У календарі видачі заробітної плати зазначаються платежі за всіма числами місяця, включаючи й неробочі дні.

У календар включаються всі суми заробітної плати, премій, постійних надбавок, інших видів оплати праці, які виплачуються готівкою з кас банків.

Не включається в календар заробітна плата, що переказується підприємствами через підприємства поштового зв’язку і для зарахування на поточні (вкладні) рахунки фізичних осіб в установах банків.

За підприємствами, що обслуговуються установою банку, яка не здійснює операцій з готівкою, календарі видачі на заробітну плату складаються і надсилаються установі банку, що здійснює касове обслуговування цих підприємств.

Територіальні управління Національного банку під час проведення інспекційних перевірок (у складі інспекційних груп) перевіряють роботу банків, філій з питань дотримання ними вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку щодо здійснення касових операцій та оформлення касових документів, достовірності статистичної звітності, встановлення лімітів каси та строків здавання готівкової виручки і з інших питань щодо контролю за готівковим обігом.

Територіальні управління Національного банку аналізують статистичну звітність про касові обороти в розрізі банків (філій) за окремими символами надходжень та видачі готівки і при виявленні тенденцій, які можуть свідчити про динаміку росту окремих символів касових оборотів та можливу наявність готівкових операцій сумнівного характеру, використовують таку інформацію під час проведення відповідних перевірок банків (філій) або надають її службі банківського нагляду для проведення інспекційної перевірки.

Видача готівки під звіт працівникам банків для проведення операцій з клієнтами банку за межами кас банків забороняється, крім доставки працівниками уповноважених банків пенсій та грошової допомоги за місцем проживання одержувача.

Видача готівки під звіт працівникам установ банків для здійснення розрахунків, пов’язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі на відрядження, проводиться безпосередньо з їх кас або через банкомати із застосуванням корпоративних карток. Підзвітні особи зобов’язані подати до бухгалтерії банку разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних під звіт сум (незалежно від того, отримані ці кошти з каси банку або через банкомати) у строки, визначені чинним законодавством.

РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ

Таблиця 1 — Вихідні дані

Зробимо розрахунки відносно прирісту цін за допомогою вихідних даних (таблиця1), положень й формул, наведених в методичних вказівках до цієї роботи, а саме:

y = - (xa) / (1+ x),

де x = B / B, a = M / M + V / V + M / M * V / V.

Для цих розрахунків складемо таблицю 2

Таблиця 2 — Необхідні дані для розрахунку відносного приросту цін

1 ситуація: а = 0,21 + 0,19 + 0,21 * 0,19 = 0,4399

y = - (x — 0,4399) / (1 + x)

Для 1-ої ситуації характерна невелика емісія грошової маси 21% (М) та приріст швидкості обороту грошей 19% (V). В такій ситуації при зменшенні обсягів виробництва на 3% (Q) = x = -0,03) ціни повинні збільшитися на 53,18% (y = 0,5318).

2 ситуація: а = 0,16 + 0,23 + 0,16 * 0,23 = 0,4268

y = - (x — 0,4268) / (1 + x)

В цій ситуації при збільшенні обсягів виробництва на 12% (Q) = x = 0,12), грошової маси на 16% та швидкості обороту грошей на 23%, ціни повинні збільшитися на 27,39% (y = 0,2739).

3 ситуація: а = 0,17 + 0,29 + 0,17 * 0,29 = 0,5093

y = - (x — 0,5093) / (1 + x)

І, нарешті, в цій ситуації при збільшенні обсягів виробництва на 3% (Q) = x = 0,03), грошової маси на 17% та швидкості обороту грошей на 29%, ціни повинні збільшитися на 46,53% (y = 0,4653).

Згідно цих трьох ситуацій побудуємо графік залежності відносного приросту цін від відносного приросту таких показників, як обсяг виробництва, грошова маса, швидкість обороту грошей. (Малюнок 1).

Аналізуючи отримані дані про відносний приріст цін по трьом ситуаціям, можна зробити висновок про те, що найкращим варіантом є 2-га ситуація. Можна виділити наступні фактори, які зумовили це :

Саме в 2-ій ситуації темп росту цін є найменшим й склав 27,39% в порівнянні з темпом росту цін 53,18% в 1-ій ситуації та 46,53% - в 3- ій ситуації. Тобто темп росту цін в другій ситуації на 194,2% менше темпу росту цін 1-ій ситуації і на 169,9% менше темпу росту цін відповідно 3-ої ситуації;

Навіть, якщо ми зафіксуємо відносний приріст обсягів виробництва на єдиному рівні, то ціна все одно буде збільшуватись меншими темпами в першій ситуації. Так, наприклад, відбувся спад виробництва на 10% (x = Q = -0,1), а значення показників приросту грошової маси (М) та швидкості обороту грошей (V) залишилася на тому ж рівні відповідно до ситуації. Тоді в результаті розрахунків отримуємо наступні значення приросту цін: 1-а ситуація — 60,00%, 2-а ситуація 58,53%, 3-я ситуація — 67,7%. Як бачимо найкращий варіант — 2-га ситуація.

Саме графік кривої 2-ої ситуації розміщується найближче до осі OX (Малюнок 1).

ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ

В розрахунково — аналітичному розділі було визначено, що кращим з трьох варіантів є перша фінансово — економічна ситуація, коли при збільшенні виробництва на 12% (Q), збільшення грошової маси на 16% та прискоренні обороту грошей на 23% (V) відбувся приріст цін на 27,39%.

Для поліпшення (оптимізації) цієї ситуації необхідно розробити додаткові заходи по зменшенню відносного приросту цін. Ці заходи розробляються за умови наявності значення показника відносного приросту обсягів виробництва. В нашій ситуації він значно менше ніж в третій ситуації, тому оптимізувати будемо другу ситуацію, при який відбувся приріст цін на 27,39%.

Оптимізувати 2-гу ситуацію можна шляхом зменшення відносного приросту грошової маси та швидкості обороту грошей. Але на практиці головною причиною зростання цін є не емісія грошей, як однієї із форм зростання грошової маси, а вплив зростання швидкості обороту грошей. Тому в даній ситуації потрібно заходи спрямувати саме на зменшення швидкості обороту грошей.

Зазначимо, що зростання швидкості обороту грошей є природним бажанням банківської діяльності, тому для поліпшення першої ситуації потрібно посилити регулювання банківської діяльності з боку держави. Цей напрям вирішення проблеми може дати віддачу дуже швидко, а головне — не потребує майже зовсім фінансових витрат.

Регулювання банківської діяльності повинно розроблятися шляхом застосування:

адміністративних заходів — контроль за діяльністю банків та їх вкладників за допомогою:

— періодичних перевірок відповідальності діяльності банків законодавству;

— перевірок ліквідності та інших економічних показників банків відповідно до нормативів;

— контролю та аналізу доходів та витрат банків.

економічних заходів — швидкість обороту грошей зменшується пропорційно:

— зменшенню норми банківського відсотка;

— зменшенню норм обов’язкового резервування;

— збільшенню норм кредитування;

— купівля цінних паперів на відкритому ринку.

Саме ці заходи повинні зменшити швидкість обороту грошей та рівень інфляції й в цілому скласти нормальні фінансові умови функціонування ринку. Але складно призвести банківську діяльність таким чином, щоб швидкість обороту грошей (V), а точніше приріст, звести до мінімуму. В нашому випадку ми можемо змінити V з 23% до 15%.

Але треба зазначити, що між швидкістю обігу грошей і грошовою масою існує зворотній зв’язок, тому головним завданням є стримати збільшення грошової маси (М) при зменшенні швидкості обороту грошей (V). В результаті проведення заходів по оптимізації ситуації 1 ми отримаємо наступні дані.

Таблиця 3 — Значення показників до і після проведення заходів по оптимізації

В результаті поліпшення показників (таблиця 3) формула оцінки відносного приросту цін буде мати вигляд:

y = - (x — 0,3800) / (1+ x)

В цій ситуації при збільшенні обсягів виробництва на 12%, збільшення приросту грошової маси на 20% та прискоренні швидкості обороту грошей на 15% приріст цін складе 23,21%. На малюнку 2 показаний графік ситуації 1 після проведення заходів по оптимізації, який теж свідчить про поліпшення фінансового стану (графік розміщується ще ближче до осі ОХ).

ВИСНОВКИ

В результаті проведення аналізу фінансово — господарського стану підприємства, посилаючись на закон обміну, було виявлено, що найкращою ситуацією є друга, коли при збільшенні темпів виробництва на 12%, приросту грошової маси на 16% й прискоренню швидкості обороту грошей на 23% відбувся приріст цін на 27,39%.

Для поліпшення була вибрана друга ситуація, для якої були розроблені заходи для зменшення відносного приросту цін. Ці заходи спрямовані на вдосконалення грошово — фінансової системи шляхом посилення регулювання банківської системи, якій вигідне зростання швидкості обороту грошей. Саме останнє є головною причиною зростання цін.

Регулювання банківської діяльності є найбільш ефективним засобом, тому що може дати віддачу дуже швидко і не потребує великих фінансових витрат. Це регулювання держава повинна здійснювати за допомогою адміністративних заходів (посилення контролю за діяльністю як банків так і вкладників) та економічне (зменшення норм банківського відсотка, тощо).

Так, здійснивши відповідні монетарні заходи, при незмінному зрості виробництва на 12%, приросту грошової маси на 20% й прискоренню швидкості обороту грошей на 15% відносний приріст цін склав 23,21% в порівнянні з приростом цін в 27,39% до впровадження заходів по оптимізації.

Розрахунки свідчать про ефективність впроваджених заходів, які призвели до зменшення приросту цін на 4,18%, в результаті чого повинен зменшитися рівень інфляції та встановитися нормальні фінансові умови функціонування ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затверджена Постановою НБУ від 19.02.2001 № 69

2. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV із змінами та доповненнями

3. Гроші та кредит: Підручник для вузів. Авт. Савлук М.І., Зуллас К. Г., Коряк А. М. та ін. — К.: Либідь, 1992.

4. Банківська діяльність: Збірник нормативних документів. К.: Торговий дім, 1999.

5. Банковское дело. Под ред. Лаврушина О. И. М.: Банковский и биржевой научно — конс. центр, 1999.

6. Черняк В. Палітра економіки. Аналіз економічної ситуації в Україні. — Голос України, 2000, 31 серпня.

7. Фінанси: Підручник для вузів. Авт. Марченко І.І., Володін П.М. та ін. — К.: Фотекс, 2000.