Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Загальна характеристика дисертації

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Ключове місце в українському національно-визвольному русі в Австро-Угорщині належало Галичині, що з частиною польських земель була об'єднана австрійським урядом в окремий коронний край, незважаючи на різницю в етнічній приналежності мешканців цих земель. Такий суто територіальний поділ надавав можливості зміцнювати австрійське панування у краї за принципом «розділяй та володарюй», але призвів до… Читати ще >

Загальна характеристика дисертації (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Актуальність теми. Актуальність проблеми обумовлена останніми історичними і політичними подіями на шляху розбудови демократичної Української держави та значними змінами у свідомості більшості населення України. Вивчення важливих аспектів суспільно-політичного життя української нації надає можливості узагальнити досвід державотворення і провести певну аналогію з історичними процесами початку ХХ ст. Сьогодні, як і на початку ХХ ст., оборона ідеї соборності українських земель була і залишається нагальною потребою українського народу. Як на початку ХХІ ст. світове суспільство спостерігало за подіями в Україні, так і на початку ХХ ст. вся Європа стежила за вирішенням українського питання. Відтак, можна простежити певну паралель сучасних процесів із тими, що відбувалися на українських землях початку ХХ ст., зокрема в Галичині.

Ключове місце в українському національно-визвольному русі в Австро-Угорщині належало Галичині, що з частиною польських земель була об'єднана австрійським урядом в окремий коронний край, незважаючи на різницю в етнічній приналежності мешканців цих земель. Такий суто територіальний поділ надавав можливості зміцнювати австрійське панування у краї за принципом «розділяй та володарюй», але призвів до міжетнічних конфліктів.

Оскільки населення східної частини Галичини в досліджуваний період складали українці, а всі гілки влади, судова система, освіта коронного краю були спольщені та поставлені на службу передусім польським інтересам, то антиукраїнська політика польської адміністрації обурювала українську громаду Галичини. Внаслідок цього на початку ХХ ст. в Галичині набуло небувалої гостроти польсько-українське протистояння. Боротьба українського населення за свої права вилилася в національно-визвольний рух, який поєднував політичний і культурний напрямки.

Усі ці процеси знайшли своє відбиття в українській пресі, зокрема тій, що виходила на території Наддніпрянської України на початку ХХ ст. і була впливовим і могутнім засобом масової інформації. Українська преса слугувала розповсюдженню ідеї соборності, розвитку національної освіти та культури, була важливим ідеологічним чинником у національно-визвольному русі.

Хоча сьогодні Україна є незалежною та суверенною державою, невирішеними залишаються деякі внутрішні проблеми. Зокрема і на сучасному етапі залишається актуальною ідея єдності української нації, її соборності. Особливо гостро стоїть питання порозуміння між українським населенням окремих регіонів України. Вирішенню цього питання слугувала і українська преса початку ХХ ст. Вивчення досвіду минулого надає нам можливості уникнути помилок у майбутньому. Таким чином, вивчення національно-визвольної боротьби українського народу в Галичині за матеріалами української наддніпрянської преси є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація написана відповідно до наукової програми кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна «Нові тенденції в соціально-політичному житті й національно-визвольному русі в Україні на початку ХХ ст.».

Об'єктом дослідженняє український національно-визвольний рух початку ХХ ст. в Галичині та його висвітлення в українській пресі Наддніпрянської України.

Предмет дослідження - діяльність українських депутатів у галицькому сеймі й австрійському парламенті, студентської молоді у Львівському університеті, українського селянства Галичини у процесі боротьби за національне визволення і свої права та роль української преси в Російській імперії у висвітленні національно-визвольного руху в Галичині.

Мета дослідження— висвітлення проблем національно-визвольної боротьби українського народу в Галичині на початку ХХ ст. в українській пресі Наддніпрянської України.

Для реалізації мети дослідження поставлені такі завдання:

  • — з'ясувати, які українські газети та журнали в Наддніпрянській Україні висвітлювали українське питання в Галичині на початку ХХ ст.;
  • — окреслити основні питання, які поставали перед українським суспільством Галичини у боротьбі за національне визволення й аналіз цих питань у пресі Наддніпрянської України;
  • — розглянути польсько-українські відносини на західноукраїнських землях на початку ХХ ст., зокрема звернути увагу на те, як протиборство українського та польського представництв у галицькому сеймі й австрійському парламенті оцінювалося українською наддніпрянською пресою;
  • — дослідити боротьбу українських національно-визвольних сил Галичини за український університет та висвітлення цього питання в українській пресі Наддніпрянської України;
  • — простежити польсько-українське протистояння під час реформування виборчого законодавства до австрійського парламенту і галицького сейму, з’ясувати позиції польських і українських політиків, як ці питання аналізувалися в українській пресі Наддніпрянської України;
  • — показати зміну поведінки австро-угорського уряду до вирішення українського питання в Галичині та висвітлення цієї поведінки в наддніпрянській пресі.

Хронологічні рамкидослідження охоплюють період 1900;1914 рр. Визначення нижньої межі пов’язане із посиленням українського національно-визвольного руху в Галичині як реакції на обмеження прав українського населення. Верхня межа обмежена початком Першої світової війни і зміною соціально-економічної та політичної ситуації в Галичині внаслідок війни.

Територіальні межідослідження — Галичина, яка знаходилася в досліджуваний період у складі Австро-Угорщини і була головним регіоном українського національного життя на західноукраїнських землях.

Методологічною основоюпраці є принципи історизму й об'єктивності. Використано загальнологічні (аналіз і синтез) методи, порівняльно-історичний, описовий, проблемно-хронологічний методи, метод періодизації та причинно-наслідковий аналіз.

Наукова новизна роботи обумовлена нерозробленістю даної історичної проблеми у вітчизняній історіографії. Вперше було проведено комплексне вивчення українського національно-визвольного руху в Галичині на початку ХХ ст. під кутом зору української преси Наддніпрянської України. Зокрема:

  • — показано, як українські газети та журнали надавали інформацію про український національно-визвольний рух в Галичині початку ХХ ст. і роль цієї інформації у пропаганді національно-визвольного руху, соборності українських земель;
  • — окреслено основні питання, які, за матеріалами української наддніпрянської преси, поставали перед українським суспільством Галичини у боротьбі за національне визволення, та шляхи їх вирішення;
  • — встановлено основні стадії у розвитку українського національно-визвольного руху в Галичині на початку ХХ ст. за аналізом української преси Наддніпрянщини;
  • — простежено, як у пресі висвітлено боротьбу українських політичних сил за вирішення українського питання на рівні галицького сейму й австрійського парламенту, реформування виборчої системи на засадах демократичних принципів, боротьбу українського студентства за відкриття українського університету у Львові;
  • — показано, як висвітлювалися й аналізувалися результати боротьби українців Галичини за український університет і реформування виборчої системи в українській пресі Наддніпрянської України;
  • — визначено, як оцінювала політику Відня щодо українського руху в Галичині українська преса.

Практичне значення здобутих результатів. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення історії України ХХ ст., підготовки узагальнюючих праць, розробки спецкурсів, лекційних і практичних курсів з історії українського національно-визвольного руху і міжнаціональних відносин, а також з історії національної преси.

Результати дослідження апробованона конференції молодих учених «Слобожанщина на межі культур» (Харків, 2002). Основні положення дисертаційної роботи викладено у трьох наукових публікаціях у фахових виданнях ВАК України.

Структура і обсяг дисертаційного дослідження. Структура роботи відповідає меті та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури, який містить 289 позицій. Загальний обсяг роботи складає 183 сторінки, із них 164 основного тексту.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою