Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Загальна характеристика роботи

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Актуальність теми. Складовою традицій кожного цивілізованого народу є історична пам’ять про його минуле. Особливого значення така закономірність має для сучасної України, в умовах переоцінки української історії. Українська історична наука відкриває суспільству все нові знання про минуле українського народу. В пам’яті народу чи не найвагоміше місце займає козаччина. Саме з українським козацтвом… Читати ще >

Загальна характеристика роботи (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Актуальність теми. Складовою традицій кожного цивілізованого народу є історична пам’ять про його минуле. Особливого значення така закономірність має для сучасної України, в умовах переоцінки української історії. Українська історична наука відкриває суспільству все нові знання про минуле українського народу. В пам’яті народу чи не найвагоміше місце займає козаччина. Саме з українським козацтвом пов’язана героїчна боротьба українського народу за свою свободу та самостійну державність. Козацтво і сьогодні надихає українські патріотичні сили зміцнювати нашу державу.

Вже чимало зроблено у висвітленні українського козацтва вітчизняними та зарубіжними вченими. Разом з тим дослідження діяльності видатних представників козацтва XVII ст., їх роль у вирішенні тогочасних військових та політичних завдань ще не є достатніми. Між тим військово-політичні чинники були одними із найголовніших у визначенні долі української державності. У вітчизняній історіографії встановлено, що в українській історії видатну роль відіграли гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний і Богдан Хмельницький. Саме за безпосередньою участю гетьманів формувалося козацьке військо, розгорталася національно-визвольна боротьба українського народу за визволення від польської шляхти. Кожний із гетьманів зробив суттєвий внесок у вирішення назрілих завдань. Тому важливо з’ясувати військово-політичні погляди цих непересічних діячів, порівняти їх спрямованість та висвітлити внесок кожного із них в розвиток козацтва.

Виходячи з актуальності теми та стану її наукової розробки, здобувач ставить перед собою наукове завдання, яке полягає у виявленні та вивченні архівних та опублікованих документів, науково-дослідної літератури, наявних історичних джерел і на їх основі відтворення військово-політичного розвитку українського козацтва та його визначних особистостей — П. Конашевича-Сагайдачного і Б. Хмельницького в першій половині та середині XVII століття.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи, яку розробляє кафедра історії України Черкаського державного технологічного університету «Історія української державності» (номер державної реєстрації 0103U0003693).

Метою дисертаційного дослідження є проведення науково-порівняльного аналізу військово-політичної діяльності гетьмана П. Сагайдачного та гетьмана Б. Хмельницького в контексті створення та розвитку українського козацького війська в умовах захисту українських земель та їх звільнення від чужоземного панування. Виходячи з поставленої мети, визначено такі основні завдання:

  • — встановити науковий рівень вивченості теми та проаналізувати джерельну базу дослідження;
  • — висвітлити соціально-економічне становище козацтва в першій половині XVII століття;
  • — розкрити роль гетьмана Петра Сагайдачного в створенні та вдосконаленні козацького війська;
  • — висвітлити розвиток гетьманом Б. Хмельницьким військово-політичних поглядів в ході Визвольної війни;
  • — встановити погляди гетьманів на шляхи забезпечення вольностей та прав козацтва в умовах панування польської шляхти;
  • — порівняти військово-політичну діяльність гетьманів П. Сагайдачного і Б. Хмельницького щодо вирішення державного статусу українських земель.

Об`єкт дослідження: Українське козацтво та діяльність гетьмана Петра Сагайдачного і гетьмана Богдана Хмельницького.

Предмет дослідження: військово-політичні погляди П. Сагайдачного і Б. Хмельницького, роль гетьманів у становленні та розвитку козацького війська в умовах захисту українських земель від чужоземних поневолювачів.

Хронологічні межі охоплюють першу половину та середину XVII століття.

Методи дослідження. При підготовці дисертації використовувалися принципи історизму та об'єктивності. Вони дозволили висвітлити предмет дослідження з урахуванням конкретних тогочасних умов. Особливо широко використовувався історико-порівняльний метод, який дав можливість порівняти військові та політичні погляди гетьманів П. Сагайдачного і Б. Хмельницького, та прослідкувати їх реалізацію в суспільному житті.

Наукова новизна одержаних результатів:

  • — вперше в історіографії здійснено історико-порівняльний аналіз військово-політичних поглядів гетьманів українського козацтва — Петра Сагайдачного та Богдана Хмельницького;
  • — на підставі розширення й уточнення даних першоджерел отримало подальший розвиток вивчення та висвітлення ролі гетьманів у становленні та використанні українського козацького війська в означений період;
  • — проведено порівняння поглядів гетьманів з військовими концепціями тогочасних іноземних держав;
  • — дістали подальше розкриття погляди гетьманів на досягнення прав і вольностей козацтва в умовах польського панування;
  • — уточнено погляди гетьманів на шляхи досягнення незалежного державного статусу українських земель.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертації можуть використовуватися при написанні узагальнюючих праць з історії козацтва, історії українського війська, при читанні нормативних і спеціальних курсів з історії України, загальної історії цивілізації в Європі.

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації наукові результати та висновки отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися та обговорювалися на наукових конференціях і семінарах: Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Історія і сучасність: погляд крізь віки» (Донецьк, 2007); ІІІ Гуржіївських читаннях (Черкаси, 2007); Других Сарбеївських читаннях (Київ, 2008); Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження: теорія та експеримент» (Полтава, 2008).

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою