Висновки. 
Наукова та громадська діяльність Миколи Чубатого (1889–1975 рр.)

У висновках узагальнено результати дослідження та викладено основні положення, що виносяться на захист.

• 1. Здійснений історіографічний аналіз дозволяє зробити висновок, що тема наукової та громадської діяльності М. Чубатого досі не була предметом спеціального комплексного дослідження. Наявні дослідження містять лише опосередковані твердження та інформацію, яка переважно розкриває окремі епізоди життя М. Чубатого і його наукового доробку. Введені до наукового обігу джерела дали можливість створити цілісну картину життя та діяльності вченого.
• 2. Становлення світоглядних позицій М. Чубатого відбувалося під впливом його соціального походження, родинного оточення, в період його навчання в Тернопільській гімназії, Львівському та Віденському університетах. На формування ідейних переконань молодого історика мали вплив М. Грушевський, І. Крип’якевич, В. Кубійович, К. Студинський, Й. Сліпий, А. Шептицький та інші. Звичайно, світогляд М. Чубатого впродовж його життя зазнавав змін, але основи його сформувалися ще протягом 1889−1918 рр.
• 3. М. Чубатий сформувався як науковець і громадський діяч у Львівській історичній школі М. Грушевського. Усе життя він перебував у творчому пошуку, постійно розширював сферу своєї наукової діяльності. Становлення особистості М. Чубатого відбувалося протягом трьох періодів. Вони пов’язані з місцем проживання (Тернопіль, Львів, Відень, Стемфорд, Нью-Йорк), віхами розгортання науково-педагогічної кар`єри (Український (таємний) університет, Греко-католицька богословська академія у м. Львові, Стемфордський коледж, Український вільний університет у Мюнхені, Український католицький університет у Римі), політичними подіями (Перша і Друга світові війни, Українська національна революція 1917;1920 рр.) й участю у наукових товариствах, насамперед, у Науковому товаристві імені Т. Шевченка у м. Львові і США та Українському історичному товаристві за кордоном.
• 4. Характерною рисою М. Чубатого як науковця є широта його досліджень. Можна виділити три напрямки його наукової праці - етногенез українського народу, історія українського права та історія української церкви. М. Чубатий спробував розкрити окремі етапи розвитку українського народу. Особливістю досліджень ученого є комплексний підхід до наукових проблем як історика України, історика права і церкви, що збагачувало його праці, збільшувало їх наукову цінність.
• 5. М. Чубатому належить першість у науці історії українського права. По-перше, він створив систему науки історії українського права. По-друге, став першим викладачем історії українського права. По-третє, він автор першого підручника з історії українського права. Цій темі він присвятив багато уваги та низку ґрунтовних праць, де обґрунтував положення, що національне право більше, ніж інші ділянки політики і культури народу, пов’язане з формуванням засад державного життя.
• 6. М. Чубатий у першу чергу був науковцем, але ґрунтовні знання історії та права України дали можливість йому стати громадським діячем. Учений брав активну участь у Листопадовому повстанні 1918 р., діяльності делегації ЗУНР в час підписання Акту злуки 22 січня 1919 р. у Києві та Трудового конгресу. Він був першим асистентом державного секретаря освіти А. Артемовича в уряді ЗУНР. Тому найяскравішими у громадсько-суспільній діяльності історика були 1918;1919 рр.
• 7. Громадська робота М. Чубатого знайшла своє послідовне і закономірне продовження на посаді голови НТШ у США, для якого він придбав приміщення, налагодив проведення наукових засідань, організував видавничу діяльність, створив бібліотеку та архів. За час головування М. Чубатого, НТШ у своїй діяльності вийшло на високий рівень, стало найвпливовішою українською організаційною одиницею у США. М. Чубатий взяв участь у створенні Українського конгресового комітету Америки, був редактором його журналу «The Ukrainian Quarterly» і одним з організаторів Українського історичного товариства за кордоном.
• 8. В ході написання праці було проведено пошукову роботу, виявлено значну кількість нових документів, доповнено й уточнено перелік праць М. Чубатого, встановлено псевдонім та криптонім вченого.
• 9. Предметне вивчення всебічної наукової та громадської діяльності М. Чубатого, з’ясування ролі історика у процесах державотворення ХХ ст., спростовує оцінки і погляди, які применшували значення спадщини вченого.