Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Анотації. 
Ірландський автономізм у роки першої світової війни: позиція Партії гомруля та політика британських урядів

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Обгрунтовано поширення відкритого воєнним теоретиком К. фон Клаузевіцем «закону крайнощів» на ідеологічне протистояння. Доведено, що британські воєнні цілі формулювалися з урахуванням реакції ірландців. Спроба поширити на них військову повинність — не «помилка Ллойд Джорджа», а вияв динаміки тотальної війни, яка продиктувала умови, за яких політичне розв’язання ірландського питання стало… Читати ще >

Анотації. Ірландський автономізм у роки першої світової війни: позиція Партії гомруля та політика британських урядів (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Сахновський О.Є. Ірландський автономізм у роки Першої світової війни: позиція Партії гомруля та політика британських урядів. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 — всесвітня історія. — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2006.

У дисертації проаналізовано політику британських урядів в ірландському питанні у роки Першої світової війни у зв’язку з позицією Ірландської парламентської партії (ІПП). Доведено, що традиційна ставка прибічників ірландської автономії (гомруля) на Ліберальну партію у плані перспективи була помилковою, оскільки британський лібералізм перебував у кризовому стані і загалом не витримав серйозних випробувань воєнного часу.

Використовуючи різноманітні джерела, зокрема матеріали британських архівів, автор прослідковує еволюцію політичного процесу в Ірландії у 1914 — 1918 рр. Послаблення відверто проімперських позицій ІПП відкривало широкі можливості для посилення впливу радикальних партій та підпільних організацій. Рубіжною подією у цьому плані стало Квітневе повстання 1916 р. в Дубліні.

Обгрунтовано поширення відкритого воєнним теоретиком К. фон Клаузевіцем «закону крайнощів» на ідеологічне протистояння. Доведено, що британські воєнні цілі формулювалися з урахуванням реакції ірландців. Спроба поширити на них військову повинність — не «помилка Ллойд Джорджа», а вияв динаміки тотальної війни, яка продиктувала умови, за яких політичне розв’язання ірландського питання стало неможливим.

Ключові слова: ірландське питання, гомруль, урядова політика, Ірландська парламентська партія, Квітневе повстання 1916 р., «конскрипційна криза».

Сахновский А. Е. Ирландский автономизм в годы Первой мировой войны: позиция Партии гомруля и политика британских правительств. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — всемирная история. — Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. — Черновцы, 2006.

В диссертации исследуются особенности политики британских правительств в ирландском вопросе в годы Первой мировой войны. В центре внимания автора находится проблема ирландской автономии (гомруля). Проанализирована позиция Ирландской парламентской партии (ИПП) и показан механизм разработки и формирования правительственных подходов в решении ирландского вопроса.

В жестких рамках господствовавшей раньше и, к сожалению, не изжитой до сих пор детерминистской и редукционистской исторической концепции заключительная фаза ирландского автономизма, как правило, игнорировалась, поскольку её приверженцы знали наперед конечный ход событий, т. е. поражение движения за гомруль. Автор диссертации предлагает воспользоватся методологией исторической альтернативистики, в пределах которой существует реальная возможность свести к минимуму т. н. «ретроспективные смещения». В процессе исследования доказано, что традиционная ставка сторонников гомруля, в частности лидеров ИПП, на Либеральную партию в плане перспективы оказалась ошибочной, поскольку британский либерализм пребывал в критическом состоянии и в целом не выдержал трудных испытаний военного времени. Либеральный кабинет Асквита, не представляя ни длительности, ни остроты начавшегося в 1914 году вооруженного мирового конфликта, обнадеживал гомрулеров перспективой решения ирландского вопроса сразу после окончания войны. Однако, нарастающее влияние консерваторов — решительных противников гомруля в первом (май 1915 г.) и втором (декабрь 1916 г.) коалиционном правительстве свидетельствовало о безперспективности реальной постановки вопроса о гомруле.

Используя различные исторические источники, в том числе недоступные раньше материалы британских архивов, автор прослеживает эволюцию политического процесса в Ирландии в 1914;1918 гг. Показано, что проимперская позиция ИПП не принесла ей ожидаемых дивидендов даже в начале войны, а с её продолжением все более усиливалось влияние радикальных ирландских партий и подпольных организаций. Рубежным событием в этом плане стало Апрельское восстание 1916 г. в Дублине («Красная пасха»). Принятое правительством Асквита решение чрезмерно сурово расправиться с повстанцами произвело обратный эффект: сломленные в неравном сражении революционеры одержали полную моральную победу. Ирландский вопрос из внутриполитического перерос в сложную имперскую и международную проблему.

В диссертации обосновано распространение открытого военным теоретиком К. фон Клаузевицем «закона крайностей» на сферу идеологического противостояния. В этом контексте, используя для анализа источников семиотический метод, доказано, что британские военные цели 1917;1918 гг. формулировались и корректировались с учётом возможной реакции на них ирландцев, хотя последние в текстах соответствующих заявлений не упомянуты. Теоретическим положением о «чистой логике войны» объясняется в диссертации и решение правительства в апреле 1918 г. распространить на ирландцев военную повинность (конскрипцию). Это — не «самая большая ошибка Ллойд Джорджа», как считают некоторые английские историки, а проявление динамики тотальной войны, которая продиктовала условия, при которых политическое решение ирландского вопроса стало невозможным. Вызванный внешним фактором (весенним наступлением германских войск на Западном фронте) «конскрипционный кризис» похоронил саму идею ирландской автономии и предопределил полное поражение Партии гомруля на всеобщих парламентских выборах в декабре 1918 г. Ирландский вопрос получил дополнительные стимулы для своего решения на путях революционной альтернативы.

Ключевые слова: ирландский вопрос, гомруль, правительственная политика, Ирландская парламентская партия, Апрельское восстание 1916 г., «конскрипционный кризис».

Sakhnovs’kyy O.Y. The Irish Autonomism during World War I: Home Rule Party Position and the British Governments Policy. — Manuscript.

Thesis for the Candidate of Sciences Degree in History. Speciality 07.00.02. — World History. — Yuriy Fed’kovych Chernivtsi National University, Chernivtsi, 2006.

The thesis deals with the research of the peculiarities of the British governments policy on Irish problem during World War I. The author focuses on the Irish autonomy issues (home rule) and characterizes the position of the Irish Parliamentary Party (IPP) and government approaches to solution of the Irish problem.

The author has proved that traditional position of the home rule supporters, especially the IPP leaders, to count for the Liberal Party in terms of the future perspectives was erroneous because British liberalism was in critical condition and was not able to cope with the challenges of wartime. Expansion of the Conservatives' influence, opponents of the Home Rule in the 1st (May 1915) and the 2nd (December 1916) coalition governments, showed no prospect in putting question of the Irish autonomy.

Using numerous historical sources, especially inaccessible before records of the British archives, the author traces the evolution of the political processes in Ireland in 1914;1918. It has been proved that weakening of the Home Rule Party positions provided extensive possibilities for strengthening the influence of radical Irish parties. A remarkable event was April rebellion (`Red Easter') in Dublin in 1916. A decision to punish rebels severely adopted by Asquith government under the Conservatives' pressure led to contradictory outcomes: they earned a moral victory after defeat in unequal armed fight.

Widening discovered by C. von Klausewitz, military theoretician, of the `Law of Extremes' at ideological confrontation is discussed in the thesis. Using semiotic method the athor proved that British military aims in 1917;1918 were formulated taking into consideration possible Irish reaction. A government’s attempt to spread a military duty to Irishmen (April 1918) was not `a Lloyd George’s mistake' but expression of total war dynamics, which dictated conditions under which the Irish issue solution became impossible. Caused by external factors the `conscription crisis' had buried the idea of the Irish autonomy and predermined a crushing defeat of the Home Rule party at the parliamentary election in December, 1918. The Irish issue had got additional impacts for further political exacerbation.

Key words: Irish issue, home rule, government policy, Irish Parliamentary Party, April rebellion of 1916, `conscription crisis'.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою