Розділ 1. Зміст проблеми в науковій літературі

Сутність, зміст і структура поняття «інноваційна педагогічна технологія»

Навчання і виховання — творчий процес взаємодії вчителя та учня. Це діалог двох рівних союзників, відсутність страху, задоволення від взаєморозуміння. Радість вчитель отримує від того, наскільки оволоділи «премудростями» шкільної науки його вихованці, тому і шукає педагог ключиків від таємниці гармонійного пізнання нового, незвіданого.

Тут на допомогу приходить інформація про особливості навчального процесу за новими технологіями навчання. Для того, щоб розкрити сутність та зміст поняття «інноваційна педагогічна технологія» вдамося до аналізу понять «технологія» та «інновація».

У ХХ столітті в понятійний апарат педагогічної науки тісно ввійшло поняття педагогічної технології. Оскільки поняття порівняно нове, точного і однозначного визначення немає. Тлумачний словник української мови дає таке визначення поняттю технологія: 1) Сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чого-небудь. || Навчальний предмет, що викладає ці знання, відомості. 2) Сукупність способів обробки чи переробки матеріалів, інформації, виготовлення виробів, проведення різних виробничих операцій, надання послуг тощо [1, С. 106].

Віктор Шепель дає таке визначення: «технологія — це мистецтво, майстерність, вміння, сукупність методів обробки, зміни стану» [15, С. 26].

Поняття педагогічної технології носить більш точний для понятійного апарату педагогіки характер. Уперше термін був вжитий англійським педагогом Джеймсом Саллі (1842−1923) у 1886 році, а от застосування на практиці педагогічних технологій відбулося набагато раніше. Ще Ян-Амос Коменський (1592−1670), визначний чеський педагог ХVII століття, говорив, що технологізація в навчально-виховному процесі повинна мати позитивний результат. Вона має діяти як дидактична машина, котра при умові правильного використання, зможе забезпечити корисний і очікуваний результат.

Пізніше, у радянські часи, педагогічна технологія стає цікавим об?єктом для вивчення. Б. Т. Лихачов дає таке визначення поняття: «Педагогічна технологія — це сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір та компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу» [17, С. 19].

Російські педагоги Т. М. Давиденко та Т.І. Шамова по-іншому трактують сутність поняття «педагогічна технологія»: «освітня технологія — це система спільної діяльності учнів і вчителя з проектування (планування), організації, орієнтування та коригування освітнього процесу з метою досягнення конкретного результату при забезпеченні комфортних умов усім учасникам» [11, С.161].

До моделювання при визначенні сутності поняття вдається В. М. Монахов. На його думку, «педагогічна технологія — це продумана у всіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів та вчителя [20, С. 21].

На думку В. П. Беспалько, «педагогічна технологія — це сукупність засобів і методів відтворення теоретично обґрунтованих процесів навчання і виховання, що дозволяють успішно реалізовувати поставлені освітні цілі» [4, С. 28].

Педагогічна технологія — це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що має на меті оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО) [8].

Щоб розкрити сутність поняття «інноваційна педагогічна технологія» вдамося до аналізу поняття «інновація».

Термін інновація походить із латинської мови («novatio»), що в перекладі означає оновлення (або зміну), і префікс «in», який перекладається з латинської «у напрямку». Якщо робити дослівний переклад, «Innovatio» — у напрямку змін, оновлення. В італійській мові значення дуже схоже, іnnovatione — це новизна, нововведення. У цілісному розумінні поняття «innovation» вперше з? явилося в науково-дослідницьких працях різних вчених ХІХ століття. У ХХ столітті остаточно був введений даний термін в економічну науку. У результаті аналізу «інноваційних комбінацій», змін у розвитку економічних систем, саме Й. Шумпетер ввів даний термін в науку.

Якщо інтерпретувати термін «інновація» в педагогічній науці, то його значення дещо змінюється. Інновація в педагогічній науці - це нововведення, яке сприяє покращенню перебігу і результату навчально-виховного процесу в навчальному закладі. І. Дичківська дала таке визначення інноваційної педагогічної технології: «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів» [12, С. 39].

У педагогічній практиці широко застосовується термін «інноваційна педагогічна технологія». Усі школи України спрямовують свою наукову роботу на пошуки нових форм і методів впровадження інноваційного досвіду аби сприяти всебічному розвитку «нової» людини. Звісно, інноваційні педагогічні технології тільки з? являються в педагогічній практиці, але їх види вже мають велике розповсюдження і широке застосування.

Застосування сучасних інноваційних педагогічних технологій на практиці має відповідати вимогам і характеристикам, які відокремлюють педагогічну технологію від методики навчання. Багато дослідників вважають, що кожна педагогічна технологія має наслідувати основні методологічні вимоги (критерії технологічності). Проте і ці вимоги недопрацьовані та мають багато недоліків, тому обрати якийсь один найголовніший сучасній педагогіці дається дуже тяжко. Загальноприйнятою в педагогіці є схема критеріїв технологічності, досліджена В. Кукушкіним (саме він приділяв цій проблемі велике значення) [17]:

• — Концептуальність. Будь-яка педагогічна технологія повинна спиратися на деяку наукову концепцію, яка містить філософське, соціальне, психологічне, дидактичне міркування щодо досягнення освітніх цілей;
• — Системність. Для педагогічної технології повинна бути притаманна логіка навчально-виховного процесу, взаємозв'язок його частин, цілісність;
• — Можливість управління. Педагогічна технологія має чітко визначені цілі та повністю покладається на них; вимагає від себе планування, проектування навчально-виховного процесу, варіантні пропозиції засобів і методів з метою корекції результату.
• — Ефективність. Інноваційні педагогічні технології повинні гарантувати досягнення освітнього стандарту, мають бути ефективними за результатом і сприятливими за витратами.
• — Відтворюваність. Педагогічна технологія створюється з метою отримання нових освітніх показників, вищого рівня знань. Якщо вона дійсно ввійшла в статус педагогічної технології, то повинна набути широкого розповсюдження в інших подібних закладах освіти.
• — Візуалізація. Вона характерна лише для окремих технологій і передбачає використання аудіо-, відеота електронно-обчислювальної техніки [14, С. 48].

Інноваційна педагогічна технологія застосовується в педагогічній практиці на трьох рівнях:

• — загальнопедагогічний рівень. Технологія розглядається як дидактична технологія та ілюструє навчально-виховний процес у певному масштабі. На цьому рівні педагогічна технологія прирівнюється до педагогічної системи (містить мету, зміст, засоби і методи навчання та виховання);
• — предметно-методичний рівень. Педагогічна технологія використовується як деяка методика, яка реалізовується в діяльності вчителя для ефективності навчально-виховного процесу;
• — локальний рівень. Педагогічна технологія є вирішенням деяких окремих дидактичних питань [19].

У вузькому розумінні педагогічна технологія має свою структуру, яка об?єднує різні мікроструктури: прийоми, методи, ланки та ін., які в цілісності утворюють технологічний ланцюг, який у педагогічній науці називається технологічним процесом.

До структури інноваційної педагогічної технології належать:

• а) Концептуальна основа;
• б) Змістовна частина навчально-виховного процесу
• — дуалістична мета: загальна і конкретна мета
• — зміст навчального матеріалу
• в) Процесуальна частина
• — організація навчально-виховного процесу
• — методи і форми навчальної діяльності школяра
• — методи і форми роботи педагога
• — учитель дбає про ефективність засвоєння матеріалу
• — діагностика навчально-виховного процесу. [21, С. 12].

Узагальнивши все вищезгадане, можна охарактеризувати педагогічну технологію з точки зору методологічних підходів. Проте, на даний момент, ще жоден із них не є пріоритетним і потребує подальшої розробки та удосконалення. Отже, інноваційна педагогічна технологія характеризується такими показниками:

• — має системний підхід як певну педагогічну категорію і як окрему систему конкретного дидактичного явища, взаємозалежно, інтегративно з іншими педагогічними категоріями (технологія освіти, технологія навчання); відображення шляхів реалізації технології освіти;
• — технологічний підхід як певний алгоритм (тактика, стратегія) педагогічної діяльності з метою досягнення поставлених дидактичних цілей, акцентуючи увагу на тому, що педагогічна технологія через суб'єктний чинник, з приводу якого постійно виникають педагогічні ситуації - обставини, за яких необхідно знайти правильний спосіб виходу, не може бути однозначно чітко запланованим та передбачуваним порядком дій;
• — дидактичний підхід як комплексне ціле, яке складається з навчання і виховання, утворюючи цілісний педагогічний процес, підкреслюючи наявність діяльнісного компонента — не просто алгоритму дій, а умов їх реалізації; вияв основних закономірностей навчально-виховного процесу шляхом детальної розробки та оптимального поєднання його змісту, форм, методів, прийомів і засобів як інструментарію педагогічного процесу.

Отже, аналізуючи різні підходи до розкриття суті поняття «інноваційна педагогічна технологія», ми маємо підстави дати таке визначення.

Інноваційна педагогічна технологія — це дидактичний, методично оброблений прийом подачі нової інформації та знань, який є зручним для використання в діяльності вчителя, і доступно та результативно дає можливість пояснювати учням необхідний для засвоєння матеріал.