Висновок. 
Нанотехнології в медицині

«Наномедицина» — це стеження, виправлення, конструювання та контроль над біологічними системами людини на молекулярному рівні, використовуючи розроблені нанороботи та наноструктури.

Всі варіанти застосування нанотехнології в медицині можна розділити на три великі групи: 1) терапевтичні підходи, засновані на застосуванні нанотехнології, 2) діагностичні наномедичні процедури, 3) використання наноматеріалів в технології виготовлення різних виробів медичного призначення. Впровадження нанотехнологічних підходів у практику медичної діагностики дозволяє здійснювати ранню діагностику захворювань, виявляти онкологічні, ендокринні, серцево-судинні захворювання, вірусні та бактеріальні інфекції та покращити продуктивність діагностики, основаної на передачі візуальної інформації про молекулярні структури — молекулярної фізіографії .

Сучасні нанотехнології в медицині можна розділити на кілька груп:

• · Наноструктуровані матеріали, в т. ч., поверхні з нанорельефом, мембрани з наноотверстіямі;
• · Наночастки (в т. ч., фулерени та дендримеру) (мал.1.1);
• · Мікро-і нанокапсули;
• · Нанотехнологічні сенсори і аналізатори;
• · Медичні застосування скануючої зондової мікроскопії;
• · Наноінструменти і наноманіпулятор;
• · Мікро-та нанопристрої різного ступеня автономності.

Наноматеріали — це матеріали, структуровані на рівні молекулярних розмірів або близькій до них. У медицині матеріали з наноструктурованою поверхнею можуть використовуватися для заміни тих чи інших тканин. Клітини організму пізнають такі матеріали як «свої» і прикріплюються до їх поверхні.

Адресно доставляти лікарські речовини в клітини-мішені джерела розвитку патологічного процесу можна за допомогою наночастинок, які стають своєрідними «кур'єрами» або «контейнерами». В якості останніх можуть бути використани наночіпи — фосфоліпідні частинки, ліпосоми і фулерени. Спектр можливих застосувань надзвичайно широкий. Він включає боротьбу з вірусними захворюваннями такими, як грип і ВІЛ, онкологічні та нейродегенеративними захворюваннями, остеопорозом, захворюваннями судин.

В даний час все більшого поширення одержують мініатюрні пристрої, які можуть бути поміщені всередину організму для діагностичних, а можливо, і лікувальних цілей.

Використання мікро — і нанотехнологій дозволяє багаторазово підвищити можливості щодо виявлення та аналізу надмалих кількостей різних речовин. Одним з варіантів такого роду пристроїв є «лабораторія на чіпі» (lab on a chip). Це диск, на поверхні якої впорядковано розміщені рецептори до потрібних речовин, наприклад, антитіла.

Розглядаючи окремий атом в якості цеглинки або «детальки» нанотехнології шукають практичні способи конструювати з цих деталей матеріали із заданими характеристиками. Багато компаній вже вміють збирати атоми і молекули в певні конструкції. У перспективі, мабуть, молекули будуть збиратися подібно до дитячого конструктора. Для цього планується використовувати нанороботів (наноботів). У медицині проблема застосування нанотехнологій полягає в необхідності змінювати структуру клітини на молекулярному рівні, тобто здійснювати «молекулярну хірургію» за допомогою наноботів. Очікується створення молекулярних роботів-лікарів, які можуть «жити» всередині людського організму, усуваючи всі виникаючі ушкодження, або запобігаючи виникненню таких.

Нанороботи повинні бути спроектовані так, щоб уникнути збоїв у роботі і зменшити медичний ризик.

Для досягнення цих цілей людству необхідно вирішити три основні питання:

• 1. Розробити і створити молекулярних роботів, які зможуть ремонтувати молекули.
• 2. Розробити і створити нанокомп’ютери, які будуть керувати наномашинами.
• 3. Створити повний опис всіх молекул в тілі людини, інакше кажучи, створити карту людського організму на атомному рівні.

В Україні, для виконання передових досліджень і розробок в області наномедицини та нанобіотехнологій, спрямованих на створення інноваційних лікарських препаратів і систем діагностики з приватної ініціативи за підтримки президента Національної академії наук України академіка Б.Є. Патона створено ТОВ «НаноМедТех».

Я думаю, що можливі ризики будуть порівнянні з перспективами. Так що громадськості треба більше приділяти уваги цьому питанню. Щоб вчені не тільки розглядали «обидві сторони монети», а й ставили суспільство до відома про це.

Незважаючи на всі побоювання, перспективи наномедицини в цілому залишаються обнадійливими. Оптимісти прогнозують, що незабаром вченим вдасться об'єднати вже створені окремо елементи, такі, як двигуни, маніпулятори, вантажний відсік у вигляді нанокапсул, і створити повноцінного наноробота, який буде переміщатися по організму і діагностувати хвороботворні процеси, очищати кров, поліпшувати роботу клітин, регулювати баланс речовин, знищувати інфекцію і хворі клітини, а можливо — чим чорт не жартує - дозволить нам не старіти.