Основні методи генної інж
Технології одержання рекомбінантних молекул ДНК і клонування (розмноження) генів передували методи, за допомогою яких молекулу ДНК розщеплюють на фрагменти, модифікують і знову реконструюють в одне ціле. При цьому мають багато копій цієї молекули. Потім, використовуючи цю рекомбінантну молекулу, можна синтезувати молекули РНК і одержати білок з певними якостями і властивостями. Біологи оволоділи… Читати ще >
Основні методи генної інж (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Гемнна інженерімя —це є біотехнологічним прийомом спрямованого конструювання рекомбінантних молекул ДНК на основі ДНК, взятої з різних джерел.
Методи:
Генна інженерія ґрунтується на молекулярній біології, яка дає можливість вносити зміни в молекулярну взаємодію основних біологічних молекул у клітині й поза нею.
Біологи оволоділи методами, які дають можливість маніпулювати біологічними молекулами, досліджувати і змінювати їх структуру. За рахунок змін в основних біологічних молекулах ДНК є можливість створювати варіанти живих систем, які не виникають в результаті природної еволюції.
Технології одержання рекомбінантних молекул ДНК і клонування (розмноження) генів передували методи, за допомогою яких молекулу ДНК розщеплюють на фрагменти, модифікують і знову реконструюють в одне ціле. При цьому мають багато копій цієї молекули. Потім, використовуючи цю рекомбінантну молекулу, можна синтезувати молекули РНК і одержати білок з певними якостями і властивостями.
Особливості цитоплазматичного успадкування ознак
СПАДКОВІСТЬ ЦИТОПЛАЗМАТИЧНА-позаядерна спадковість, позахромосомна спадковість — спосіб передавання генетичної інформації, локалізованої не в ядерних генах, що входять до складу хромосом, а в цитоплазмі та її структурних елементах — мітохондріях, пластидах (див. Спадковість пластидна), плазмідах та ін. Позаядерні гени (плазмони) здатні до розмноження і випадково розподіляються по дочірніх клітинах. Вони передаються наступному поколінню у складі цитоплазми яйцеклітини. Тому найголовніша роль у передаванні позаядерних генів належить цитоплазмі материнського організму, і прояв ознаки, що визначається позаядерним геном, буде неоднаковим у прямому і зворотному схрещуваннях (див. Реципрокне схрещування). Прояв ознаки може здійснюватись і при взаємодії ядерних та цитоплазматичних генів (напр., цитоплазматична стерильність пилку у рослин). Іноді до С ц. відносять неменлелівське успадковування (див. Менделя закони), пов' язане з наявністю в цитоплазмі клітин деяких внутрішньоклітинних паразитів і симбіонтів.