Види загартовування. 
Загартовування

Повітряні ванни мають позитивну дію на функції всіх органів, підвищують загальну реактивність організму. Повітряні ванни можна умовно розділити на.

• · теплі (+30—20 °С)
• · прохолодні (20—14 °С)
• · холодні (14 °С та нижче).

Приймають повітряні ванни оголеними або в одязі, що добре пропускає повітря.

Для здорових людей тривалість повітряних ванн спочатку не повинна перевищувати 20—30 хвилин при температурі повітря +15—20 °'С. Потім поступово збільшують (щодня на—10 хвилин) тривалість ванн, довівши їх до 2 годин. Далі можна поступово переходити до повітряних ванн більш низької температури. Для цього починати загартовування потрібно в теплий час року, тоді до осені ви будете досить загартовані, щоб приймати холодні ванни. Після повітряної ванни рекомендується прийняти теплий душ.

Кращий час для прийому повітряних ванн — ранкові години, коли повітря насичене ультрафіолетовими променями сонця. Не можна приймати повітряні ванни натщесерце і відразу після їжі. Проміжок між прийомом їжі та ванною може бути 1,5—2 години.

Під час повітряної процедури не слід доводити себе до ознобу. Щоб уникнути його, можна зробити кілька фізичних вправ чи пробігтися.

У сиру і вітряну погоду тривалість повітряних ванн скорочується. Головне ж під час повітряних ванн —довіряти собі, прислухатися до свого самопочуття й інтуїції. Якщо перебування на повітрі протягом 2 годин видасться незначним, не буде нічого страшного, якщо ви пробудете там значно довше. При дефіциті часу можна поєднати повітряне загартовування з чим-небудь ще: з бігом, фізичними вправами, купанням і т.ін.

Вода — найсильніший і ефективний засіб, що загартовує. При зануренні в холодну воду в організмі людини відбувається своєрідна судинна реакція: судини шкіри скорочуються (шкіра блідне), і кров з периферії спрямовується до внутрішніх органів. Настає первинний озноб. Слідом за цим потоки крові знову спрямовуються від внутрішніх органів до периферії, судини шкіри розширюються, і людина відчуває приємне тепло, що зберігається до вторинного ознобу (який краще не допускати). Часта поява вторинного ознобу призводить до втоми, розбитості, порушення сну, головних болів.

Звуження і розширення кровоносних судин—своєрідна гімнастика судин, що тренує шкіру, змушує її краще пристосовуватися до коливань температури зовнішнього середовища.

Водяні процедури рефлекторно впливають і на діяльність всіх органів — серця, легень, мозкової тканини, а отже, на стан нервової системи, кровообіг і дихання. загартовування температурний діти сонячний Наявні рекомендації радять починати загартовування холодною водою з обливання теплою, а потім знижувати температуру води на 1 градус через день-два. І лише через 1,5—2 місяці приступати до холодних процедур.

Останні дослідження засвідчили, що за короткий час (від десятка секунд до-1—2 хвилин) тіло людини не встигає переохолодитися, зате пробуджується вся нервова система, включаються саморегулятори організму.

Обливатися потрібно повністю з головою. Для тих, кому відразу обливатися в такий спосіб важко, можна починати з обливання ніг. Важливо почати і проводити обливання регулярно, без перерв. Головний критерій тривалості процедури — власні відчуття. Якщо прислухатися до організму, то він сам підкаже, коли потрібно припиняти обливання. Тривалість процедури — справа індивідуальна. Для орієнтиру все-таки можна вказати початковий період обливання — 5−10 секунд.

Один з найпоширеніших методів загартовування — купання в природних водоймах. Починати його рекомендується навесні при температурі води +15—17 °С, поступово збільшуючи тривалість купання.

Прекрасним засобом загартовування є купання в морській воді. Під час купання в морі на організм людини діють не тільки температурний і механічний фактори (рухи самого плавця), але й хімічні — вплив солей, розчинених у воді.

До методів загартовування належить і ходіння босоніж. Як відомо, стопа — особлива частина тіла, адже на неї виведена величезна кількість нервових закінчень-рецепторів. Під час ходіння босоніж ми робимо своєрідний масаж стопи і таким чином тонізуємо весь організм. Ефект ходіння босоніж пояснюється тим, що стопи рефлекторно зв’язані з гландами. Прохолоджуючи стопи, ми тим самим загартовуємо горло. Але ж гланди—це імунний щит, що стоїть на шляху багатьох хвороб.

Прийнято вважати, що використовувати ходіння босоніж потрібно з першою ж нагодою, і тривалість ходіння повинна залежати тільки від самопочуття. Узимку ж практично кожний може бігати по снігу, поступово збільшуючи тривалість перебування босоніж на снігу (при сильному морозі, нижче двадцяти градусів, треба бути обережнішим, щоб не відморозити ступні). Після повернення ноги миють тільки холодною водою.

Спочатку проводиться контрастний душ голови.

Проводиться в три цикли (один цикл — душ гарячою водою, потім—холодною). Завжди потрібно починати з гарячої і закінчувати холодною (у тих випадках, коли душ приймається ввечері, перед сном, можна закінчувати теплою водою). Спочатку проводять процедури обережно. Перепади температури води для голови повинні бути не такими різкими, як для тіла.

Контрастний душ тіла також складається з трьох циклів. Кожен, хто цим займається, повинен прагнути поступово збільшувати тривалість перебування під холодною водою. Чим різкіший перепад температур, тим краще. Навіть якщо спочатку той, хто займається, зможе простояти під крижаною водою лише секунду, наступного разу він зможе протриматися вже дві секунди, а далі — три. Головне — отримувати задоволення, Ніякого насильства над собою!

Після душу потрібно розтерти спину бавовняним рушником уздовж хребта. Не рекомендується розтирання поперек спини.

Звикати до контрастного душу бажано поступово. Спочатку рекомендується щодня приймати душ приємної кімнатної температури. Потім роблять один контраст, причому під холодною водою перебувають недовго, потім переходять на два контрасти, три контрасти і поступово збільшують тривалість перебування під холодною водою. Іноді початківці загартовування припускаються помилки, яка полягає в тому, що вони поступово знижують температуру води. До певного моменту це припустимо, але коли температура води доводиться приблизно до 18—20 °С тепла, багато хто, продовжуючи загартовування, починає хворіти. Причина полягає в тому, що вода такої температури вже значно прохолоджує тіло, але вона ще недостатньо холодна, щоб включити захисні сили організму. Різке ж короткочасне обливання крижаною водою не встигає забрати багато тепла, але впливає на нервову систему, запускає терморегуляторний та імунний механізми. Тому навіть якщо починати поступово зменшувати температуру води, то, дійшовши до відчуття холодної води, треба зробити різкий стрибок і перейти відразу на крижану воду.

Організму потрібні і холод, і тепло, і механічні подразнення, і взаємодія з водяною стихією — і можливість одержати все це надає контрастний душ.