Особливості використання неологізмів англомовного походження в засобах масової інформації

На сьогодні у сучасній науці про мову не існує точного визначення поняття «неологізм», щодо якого пропонують різні варіації. У самому загальному значенні неологію розуміють як процес утворення та виникнення неологізмів; дослідження науки, вчення про неологізми. Питанням неологіз-мів займалося і займаються багато лінгвістів, серед яких А. В. Янков, А. А. Харьковская, Н.К.Щулікін, Ю. А. Зацний, І.І.Мурко та багато інших.

Численні дослідження неологізмів свідчать про те, що це є історична категорія. Неологізмами є нові слова, словосполучення, фразеологізми. Слово є новим поки воно не стає загальновживаним. Протягом короткого часу слово може вийти з ужитку разом із зникненням того поняття, яке це слово означає. Потреба в нових словах зумовлюється насамперед позамов-ними чинниками, зокрема соціальними і політичними змінами в суспільстві, розвитком науки і техніки, духовної культури тощо [7, с.218].

Досить актуальним є вживання неологізмів англомовного походження в усних засобах масової інформації (далі ЗМІ). Так, аналіз мовлення дикторів на телеканалах «ICTV», «1+1», «Інтер», «Україна», «5-й канал», «Новий канал» та радіо свідчить про те, що вони часто використовують слова промоушен, мейкап, шоумен тощо.

У науково-популярних програмах, новинах, кіно, музичних телепереда-чах можна простежити вживання таких слів: тендер, консенсус, волонтер, сіті-хол, бой-френд, нюзсмейкер, камбек, перфоманс, комунікейшн, лізінг, лоу-кік, іміджмейкер, CD-холдер, оф-сайд, моніторинг, кастинг, сешн, екшн, гендерний поділ, а також преференції, сатисфакції і аутсайдер. Найчастіше слованеологізми можна почути у рекламі, випусках новин, фільмах — рідше у науковопопулярних програмах. При цьому у фільмах, зазвичай, використовується побутова лексика англійського походження, часто молодіжний сленг, у новинах — запозичення на політичну тему. У спортивних новинах, більшість лексики є також неологізмами англомовного походження. Це пов’язано з тим, що багато спортивних ігор мають англійське чи американське походження.

Щодо рекламного тексту, то його прагматичне спрямування проявляється шляхом актуалізації тих елементів структури висловлювання, які здійснюють найбільший вплив на адресата. Ці елементи вказують на необхідність відповідних дій, а саме через код (заклик користуватися товаром чи послугою), або шляхом використання низки слів (короткий девіз, який виражає рекламну ідею). Більшість англіцизмів не мають точних еквівалентів в сучасній українській мові, а, отже, їх використання можна вважати обгрунтованим. Наприклад, Xerox, Panasonic, Sony, Audi, Nissan, Adidas, Brown, Pampers Англійські елементи, виконують у мові сучасного телебачення і радіомовлення найрізноманітніші функції - від номітативної до експресивної.

Дивлячись рекламу на телебачені, увагу глядачів часто привертають не лише McDonald’s з нетутешнім меню (гамбургер, фішбургер, чісбургер, чікенбургер, чікенмакнагетс, картопля фрі, шейк та ін.), а й Galina Blanka (яка на справді просто «біла курка»), Obolon beer, Mirgorodska, Nemiroff. Варто вказати і на використання у сучасних ЗМІ таких слів і фраз: made in high-tech, ICTV, BIZ-TV і MTV, ток-шоу, хіт-парад, експрес-інформ, медія, телемаркет, FM-станція і ефемізація, e-mail, Ukrnet, 3D-графіки, рок-гурт «Green Grey».

Все це ми дивимось і сприймаємо як належне, і на сьогодні пересічний глядач і, разом з тим, користувач мовою, з дитинства і до самого літнього віку, використовує у повсякденному житті, так би мовити «модні» слова, навіть не замислюючись про їхнє походження.

Дивлячись спортивні новини, вболівальник футболу, баскетболу, боксу чує слова: челендж, лоу-кік, плей-офф тощо. Англіцизми використовуються у різних сферах життя, і спорт не став виключенням. На телебаченні та радіо англійська спортивна термінологія, повністю витіснила українську: армреслінг — «єдиноборство на руках»; бейсбол — «спортивна гра м’ячем і биткою»; бічволейбол — «пляжний волейбол»; бодібілдинг — «культуризм «; допінг-тест — «перевірка спортсмена на предмет вживання стимулюючих фармакологічних засобів»; пас — «передача м’яча напарнику»; пенальті - «одинадцятиметровий удар».

Звісно, у кожному виді спорту є своя власна термінологія. Наприклад, у популярному у всьому світі боксі використовуються такі слова: аперкот, джеб, джолт, накаут, нокдаун, раунд тощо. Кожного дня, дивлячись спортивні новини, ми маємо змогу чути ці слова. Іноді слова-англіцизми Спортивна термінологія часто використовується у кіно, побуті і навіть у політиці.

Слова англійського походження простежуються у багатьох фільмах. Це може бути спортивна термінологія, технічна, молодіжний сленг чи просто вирази на зразок: «I'm here!», «I'm sorry!», «Thank you!». Багато неологізмів виникає у молодіжних колективах. Досить часто такі слова стають молодіжним сленгом: бос — «хазяїн підприємства чи просто голова банди»; денс — «танці, дискотека»; драгс -«наркотики»; пікап — «знойомитись на вулиці»; пліз — «будь ласка»; пікапер — «той, хто знайомиться на вулиці»; problems — «проблеми»; смайл — «посмішка».

Отже, дослідження неологізмів англомовного походження у сучасних ЗМІ, вказують на те, що такі слова, зазвичай, входять до повсякденного вжитку українців, що призводить до зміни словникового складу української мови. Це відбувається досить динамічно і є результатом об'єктивного процесу історичного розвитку. Причинами використання англійських слів в українській мові стали прагнення до більшої змістовності та експресивності висловлювань.