Розділ 1. Суть і зміст виховання поведінки дітей з вадами слуху

Особливості виховання поведінки дітей з вадами слуху

Діалектика виховання розкривається в складній взаємозалежності об'єктивного і суб'єктивного, внутрішнього і зовнішнього. Вимоги, що пред’являються педагогом учня, усвідомлюються, стають для нього внутрішніми і реалізуються згодом в практичній діяльності учня. Для дітей з вадами слуху процес перекладу зовнішніх, об'єктивних вимог в область свідомості важкий і тривалий через особливості психічного розвитку. Цим пояснюється те, що в школах-інтернатах для дітей з порушеним слухом зустрічаються ситуації не співпадання вимог педагога і діяльності учнів.

Діалектика виховання проявляється в його суперечливості. Рушійною силою виховного процесу є внутрішні суперечності: між соціальними завданнями, які висуває перед школярами педагог, і їх можливостями; між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями школярів; між претензіями учнів та їх реальними можливостями; між потребами учня і способами їх задоволення. Частина перерахованих суперечностей відноситься до суперечливих прагнень самого школяра, а інша частина — до діяльності педагога. У вихованні дітей з вадами слуху ці протиріччя вирішуються в ході цілеспрямованого впливу на поведінку, свідомість учня, розширення його досвіду, в процесі формування мови, яка полегшує осмислення пропонованих вимог та сприяє критичної оцінки своїх можливостей [3].

Крім внутрішніх протиріч на виховний процес впливають зовнішні протиріччя — між цілеспрямованим виховним процесом і стихійними впливами середовища, які не завжди бувають сприятливими. Ці протиріччя не є провідними, але вони в якійсь мірі можуть послабити виховний вплив педагога на учнів. Долаючи те чи інше протиріччя, особистість розвивається, піднімається на новий щабель, набуває нової якості.

Процес виховання дітей з вадами слуху будується на — основі загальних закономірностей, характерних для радянської педагогіки, визнає вплив соціального середовища на розвиток особистості і важливість активної позиції самої особистості.

Своєрідність психічного розвитку дітей з вадами слуху обумовлює особливості процесу їх виховання.

Однією з умов правильної організації виховного процесу в спеціальній школі є (знання складної структури дефекту і розуміння того, що відхилення у розвитку, названі первинним дефектом, піддаються виправленню, корекції. Тому виникає необхідність глибокого вивчення особливостей учнів. Знання їх дозволяє виділити загальнопедагогічні та корекційні завдання виховання, які вирішуються в органічній єдності. У цьому полягає перша особливість виховання дітей з вадами слуху.

Другою особливістю виховання глухих і слабочуючих є опора на потенційні можливості дитини, на його здорові сили, віра в можливості подолання відставання у розвитку. Російські і радянські сурдопедагоги відзначали і відзначають спрагу діяльності у глухих, їх завзятість, наполегливість, спостережливість, вміння наслідувати оточуючим. Виховання правильного ставлення до свого дефекту, життєвого оптимізму робить життя дитини радісною, мобілізує волю і життєву активність. Особлива роль при цьому належить сурдопедагог, його такту, поваги до особистості учня, поєднанню вимогливості з повагою та увагою.

Третьою особливістю виховання дітей з вадами слуху є його практична спрямованість, широке використання різноманітних видів діяльності. Діяльність, історично обумовлена і соціально мотивована, є основною умовою розвитку особистості. У процесі трудової, ігрової, пізнавальної діяльності глухі і слабочуючі оволодівають навичками організації та планування, навчаються входити в широке спілкування з оточуючими. Діяльність, в якій беруть участь школярі, повинна бути не тільки виховною, а й корекційною.

Четвертою особливістю виховання дітей з вадами слуху є облік індивідуальних особливостей кожної дитини, головним чином тих, які обумовлені порушенням слуху і мовним недорозвиненням. Знання причин, що викликають ті чи інші особливості поведінки або характеру дитини, допомагає вибрати засоби і методи виховання кожного.

Таким чином, виховання глухих і слабочуючих дітей спирається не тільки на загальні закономірності, але і на знання особливостей розвитку цих дітей.

Важливим для розуміння сутності процесу виховання дітей з вадами слуху є усвідомлення мети виховання.

В кінці 80-х років в педагогіці виникає новий напрям, що називається педагогікою співробітництва. Воно відображає нові умови життя суспільства — демократизацію всіх сфер життя суспільства.

В умовах демократизації школи постає питання про реальне здійснення ідеї всебічного розвитку особистості, бо в практиці виховної роботи давно намітився перекіс у бік розумового виховання на шкоду морального, естетичного і фізичного. Мова йде про створення умов для розвитку творчих здібностей і гармонійного розвитку кожного [9].

Висування в якості мети виховання всебічно розвиненого глухого або слабочуючих дітей передбачає, що вирішення завдань розумового, морального, ідейно-політичного, трудового, фізичного та естетичного виховання спирається на знання особливостей розвитку цих дітей і спрямоване на подолання наслідків дефекту слуху. Особливої ??значущості набуває робота спеціальної школи з формування мови як засобу спілкування. На її основі відбувається перетворення пізнавальної діяльності дітей з вадами слуху, більш повне і глибокий розвиток духовних сил кожного. Формування мови є однією з умов всебічного розвитку глухих і слабочуючих дітей.

Виховання дітей з вадами слуху носить комплексний характер. Головне в ньому — це єдність цілей, завдань, принципів, змісту, форм і методів виховної діяльності.

Комплексність виховання глухих дітей передбачає єдність виховного впливу всіх підсистем зовнішнього середовища (суспільно-політичної, виробничо-економічній, соціально-побутової, культурної та природно-екологічної), а також найближчого оточення дитини (мікросередовища). Зміст виховання дітей з вадами слуху передбачає органічний зв’язок усіх напрямків роботи (формування патріотизму, працьовитості, моральності, громадської активності, фізичного та естетичного розвитку).

Вибір заходів виховного впливу потребує поєднання різних груп методів, спрямованих на формування поведінки, свідомості, почуттів людини. Тільки комплексний підхід до вирішення всіх аспектів виховної роботи дає бажаний результат.