Аналіз результатів дослідження

Наприкінці експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент, у ході якого було проаналізовано результат експериментальної роботи.

На контрольному етапі експерименту нами були використані для вивчення пізнавальної активності студентів експериментальної та контрольної груп. Контрольний етап мав на меті перевірку змін рівня сформованості ґендерної компетентності студентів ЕГ після впровадження у навчально-виховний процес активних методів навчання, а також порівняння контрольної та експериментальної груп за критерієм — зниження впливу ґендерних стереотипів.

Критерій «формування ґендерної коптетентності» вивчався на констатувальному та контрольному етапі дослідженні за двома складовими: ґендерна ідентичність та сформованість поглядів на роль та статус жінки і чоловіка у сучасному суспільстві. Для порівняння обраних для експерименту академічних груп та оцінки їх за показником «мотивація досягнення успіху» використовувалася методика тест-опитувальник С. Бем (Маскуліність-феміність). Для порівняння обраних студентських груп та оцінки їх за показником"сформованість поглядів на роль і статус жінки і чоловіка у сучасному суспільстві" використовувалася анкета власної розробки.

Вивчивши на контрольному етапіекспериментуучнів ЕГ та КГ за показником"ґендерна ідентичність «встановили, що у виборістудентівв ґендерній ідентичності не відбулося значних змін і показники залишилися майже такими, які були на константувальному етапі. Розподіл виборів студентів за цим показникам на констатувальному та контрольному етапах експерименту занесено в таблиці2.3.

Таблиця 2.3 Порівняльна таблиця розподілу студентів експериментальної та контрольної груп за результатами виявлення ґендерної ідентичності студентів за методикою С. Бем (у відсотках).

Для зручнішого сприйняття аналітичного матеріалу, його було представлено у вигляді діаграми (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Динаміка змін ґендерної ідентичності у студентів КГ і ЕГ до і після формувального експерименту (у відсотках)

Якісний аналіз кількісних даних щодо визначення з ґендерною ідентичністю у студентів показав, що найбільш значущі зміни відбулися у показнику вираженої андрогіності (у ЕГ з 34% зріс до 40%,). Дані показники свідчать про, те що певна кількість студентів все ж таки зрозуміли що якості, які є у їх характері не варто розподіляти та проявляти у своїй поведінці, спираючись лише на те, що вони характеризуватимуть їх як представниць чи представників певної статі. Невеликих зрушень довелося домогтися і у зрушені показника вираження яскраво вираженої феміності (у ЕГ з 20% знизився до 17%), що є гарним показником зниження тенденції прояву в своєму характері лише жіночих рис.

В ході подальшого проведення контрольного етапу експерименту та визначення показників сформованість поглядів на роль та статус жінки і чоловіка у сучасному суспільстві в обраних групах, з метою їх подальшого порівняння з показниками константувального етапу, дав наступні результати. Висвітлення і порівняння отриманих результатів зображено в наступній таблиці (таб. 2.4).

Таблиця 2.4 Порівняльна таблиця результатів визначення поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів (у відсотках) (у відсотках)

Для кращого засвоєння та порівняння отриманих даних, результати дослідження були представлені у вигляді наступної діаграми (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Динаміка змін поглядів на роль жінки і чоловіка у суспільстві і вплив ґендерних стереотипів у студентів КГ і ЕГ до і після формувального експерименту (у відсотках)

Як видно з результатів зображених в таблиці та на діаграмі в експрементальній групі відбулися значні зміни в пониженні прихильників патріархальних поглядів (з 27% до 20%), що свідчить про ефективність роботи щодо подолання ґендерних стереотипів у студентів. А підвищення відсоткового рівня в показнику прихильників поглядів ґендерної рівності (з 53% до 56%) вказує не даремність і ефективність впровадження методів роботи, щодо формування ґендерної компетентності. І нехай ці показники ще не значні і серед студентів ще існує численна кількість тих, що розділяють погляди на роль і статус жінки та чоловіка відносно ґендерних стереотипів, але відсоток тих, хто думає інакше значно більше і він зростає. А це вказує на те, що заняття з формування ґендерної компетентності є важливими і ефективними, важливо те, що для такої роботи потрібно більше часу та застосування ширшого спектру соціально-педагогічних і педагогічних методик для досягнення більш значного результати, але й отриманні дані свідчать про те, що таку діяльність варто впроваджувати в навчально-виховний процес ВНЗ і займатися такою діяльністю не лише студентами спеціальності соціальної педагогіки, а й студентами — майбутніми спеціалістами в різних галузях педагогіки.

У цілому, проведене експериментальне дослідження дає підстави для таких висновків:

Педагогічний експеримент було проведено у 2012 навчальному році на базі Харківської гуманітарно-педагогічної академії з метою виявлення рівня сформованості знань і умінь ґендерної компетентності у студентів-майбутніх соціальних педагогів у три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. Констатувальний етап мав на меті перевірку рівня сформованості ґендерної компетентності у студентів, а також порівняння контрольної та експериментальної груп за визначеними критеріями — ґендерна ідентичність студентів та погляди студентів на місце і статус жінки та чоловіка у сучасному суспільстві.

Костантувальний етап дослідження дозволяє зробити висновки про те, що в більшості студентів в процесі виявлення ґендерної ідентичності, високий рівень посідає ідентифікація якостей відносно феміності чи маскуліності (беручи і до уваги ярко вираженні види). З цього випливають показники наступного дослідження, які свідчать про високий вплив ґендерних стереотипів на свідомість студентів.

Ми дійшли до висновку щодо важливості формування і розвитку знань і умінь ґендерної компетентності студентів-майбутніх соціальних педагогів шляхом впровадження у навчальний процес активних методів навчання.

На формувальному етапі експерименту відбувалася робота з експериментальною групою щодо формування ґендерної компетентності у студентів через реалізацію комплексу навчальних занять. В контрольній групі проводилися традиційні для навчально-виховного процесу ВНЗ заняття, з використанням звичних дидактичних засобів.

На формувальному етапі дослідження проведено заняття зі студентами з впровадженням активних методів навчання у навчальний процес ВНЗ. У процесі реалізації експериментальної роботи у групі ЕГ використано широкий спектр дидактичних засобів стимулювання пізнавальної активності студентів. Серед яких бесіди з наочними зображеннями, практичних вправ «Дівчата-хлопці», «Особливості статі», рефлексійних вправ, завдання «Як би я був президентом» і т.д.

Наприкінці експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент, у ході якого підведено підсумок експериментальної роботи. Данні контрольного дослідження свідчать про позитивні зміни, що відбулися у експериментальній групі, тоді як показник"поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів" у контрольній групі залишився майже без змін. Проте відносно інших результатів дослідження відносно визначення «ґендерної ідентичності», то тут показники у обох групах залишилися майже без змін. Але з отриманих даних можна зробити висновок про, те що формування і розвиток знань і умінь ґендерної компетентності в умовах навчально-виховного процесу ВНЗ є вкрай важливим, оскільки ґендерні стереотипи, що зараз сформувалися у студентів можуть не лише негативно відбиватися у житті студентів, але й впливати на їх професійну діяльність, що може призвести до низького рівня професійної майстерності студентів — майбутніх соціальних педагогів.