Сутність та структура готовності викладачів до контролю й оцінювання, стан сформованості основних компонентів готовності

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, теоретико-методологічні засади та методи дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне значення, подано відомості про експериментальну базу, апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Контроль та оцінювання професійної підготовленості студентів як педагогічна проблема» — розглянуто роль та місце контролю й оцінювання у структурі професійної діяльності викладачів університетів, виокремлено та обґрунтовано педагогічні основи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, визначено компоненти, рівні та стан готовності викладачів ВНЗ до контрольно-оцінювальної діяльності, висвітлено результати констатувального експерименту.

Аналіз наукових робіт І. Зімньої, Н. Кузьміної, О. Леонтьєва, Б. Лихачова, А. Реана, В. Сластьоніна, О. Щербакова дозволив виокремити в структурі професійної діяльності викладача ВНЗ контрольно-оцінювальну функцію як одну з найважливіших її складових частин. Контрольно-оцінювальна діяльність педагога пов’язана з: необхідністю аналізу результатів навчально-виховного процесу, виявленням позитивних сторін і недоліків, порівнянням досягнутих результатів із поставленими цілями і завданнями, оцінюванням результатів, внесенням необхідних корективів у педагогічний процес, пошуком шляхів його вдосконалення, впровадженням передового педагогічного досвіду.

Формування контрольно-оцінювальної діяльності викладача гуманітарних дисциплін відбувається стихійно та неусвідомлено з боку суб'єкта діяльності. Такий стан речей гальмує формування професійних знань та умінь студентів, сприяє невірному трактуванню критеріїв і норм контролю й оцінювання. У процесі дослідження встановлено, що якість контрольно-оцінювальної діяльності викладачів гуманітарних дисциплін перебуває у тісній залежності від реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів. Поняття «педагогічні основи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів» включає комплекс об'єктивних складових елементів контрольно-оцінювальної діяльності, які обумовлюють підвищення якості всього навчального процесу. У контексті підготовки викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності виокремлено та обґрунтовано такі педагогічні основи, як: тенденції Болонського процесу (прозорість навчального процесу та критеріїв оцінювання, використання різноманітних шкал оцінювання, підвищення ролі самостійної роботи студентів); вимоги до контролю (визначення мети контролю, встановлення конкретних, об'єктивних результатів контролю знань, застосування адекватних принципів, типів, форм і методів контролю); сучасні методи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів з гуманітарних дисциплін (письмові методи, тестові завдання, альтернативні методи оцінювання (написання есе, підготовка портфоліо, експрес опитування, самооцінювання), реалізація рейтингового підходу до контролю й оцінювання студентів за кредитно-трансферною системою організації навчальної діяльності); використання інноваційних технологій навчання (метод кейс-стаді, метод проектів, модульна технологія). Висунуто робочу гіпотезу про те, що якість контрольно-оцінювальної діяльності викладачів ВНЗ суттєво підвищується при реалізації у практичній діяльності виокремлених педагогічних основ контролю й оцінювання.

На підставі аналізу наукових праць, які розглядають питання контрольно-оцінювальної діяльності, ми дійшли висновку, що практична реалізація педагогічних основ контролю й оцінювання залежить від рівня готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності. Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури (Г. Балл, М. Дьяченко, К. Дурай-Новакової, Л. Кандибович, В. Моляко, С. Рубінштейн, В. Сластьонін) дав підстави констатувати, що немає загальноприйнятого підходу до трактування змісту поняття «готовність». Синтезувавши результати наукових пошуків фахівців, ми розглядаємо готовність до контрольно-оцінювальної діяльності як особливий стан, що інтегрує у собі психолого-педагогічну налаштованість та професійну спроможність до здійснення даного виду діяльності, структуру якого складають мотиваційний, емоційний, когнітивний та операційно-дійовий компоненти.

Мотиваційний компонент визначається наявністю у викладача установки на реалізацію контрольно-оцінювальної діяльності, позитивної мотивації, необхідності вдосконалення знань та умінь у цій галузі. Емоційний — це упевненість у собі як у викладачеві та вміння регулювати свій емоційний стан. Когнітивний компонент передбачає належний рівень теоретико-методологічної підготовки фахівця, його знання педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. Операційно-дійовий — забезпечує оволодіння викладачем практичними уміннями, необхідними для реалізації контрольно-оцінювальної діяльності.

У дослідженні охарактеризовано готовність викладачів у галузі контролю й оцінювання за трьома рівнями: низький, середній, високий. Високий — характеризується тим, що всі компоненти готовності виявляються яскраво, педагог уміло реалізовує педагогічні основи контролю й оцінювання у практичній діяльності; середній — більшість компонентів готовності до контролю й оцінювання виявляється достатньою мірою; низький рівень передбачає слабкий вияв компонентів готовності до контролю й оцінювання.

За результатами констатувального експерименту, у якому брали участь 187 викладачів ВНЗ встановлено, що домінуючим рівнем їхньої готовності до здійснення контрольно-оцінювальної діяльності є середній. За когнітивним компонентом: 73 викладача (39,04%) володіють низьким рівнем, 58 (31,01%) мають середній рівень, й лише 56 викладачів (29,95%) — високий. За мотиваційним компонентом: у 64 викладачів (34,22%) виявлено високий рівень мотивації, у 97 (51,87%) — середній, у 26 викладачів (13,91%) — низький рівень. Діагностика емоційного компоненту дала підстави стверджувати, що для 74 викладачів (39,57%) властивий високий рівень його сформованості, 77 (41,18%) володіють середнім, 36 (19,25%) — низьким рівнем. Найнижчі показники одержано при аналізі операційно-дійового компоненту готовності, зокрема лише 48 викладів (25,67%) володіють високим рівнем, тоді як 74 (39,57%) викладачам притаманний низький рівень та 65 (34,76%) — середній.

У процесі дослідження проведено анкетування на визначення об'єктивності відповідей викладачів. Отримані результати дають підстави констатувати, що 116 (62,03%) з опитаних викладачів не були адекватними у своїх відповідях, що свідчить про низький рівень об'єктивності відповідей на запитання анкети, а тому реальний рівень готовності викладачів до процесу контролю й оцінювання є нижчим від одержаного нами показника.

У межах констатувального експерименту було проведено анкетування викладачів з метою встановлення основних причин низького рівня готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності. До них належать: недостатня проінформованість викладачів (44,39%); недосконалість критеріїв оцінювання за ECTS (14,98%); брак практичного досвіду у молодих викладачів (29,93%); неготовність студентів до навчання в умовах нової системи (5,35%); відсутність належного матеріально-технічного забезпечення (5,35%).

Аналіз результатів опитування 460 студентів I-IV курсів університетів, що взяли участь у експерименті, дав можливість виявити основні фактори, які, на їхню думку, сприятимуть впровадженню педагогічних основ контролю й оцінювання, а саме: спрощення контрольно-оцінювальної системи (32,17%); забезпечення наступності контролю між школою і ВНЗ (19,57%); підвищення ролі самооцінювання (26,52%); використання інноваційних технологій навчання (21,74%). На констатувальному етапі експерименту було досліджено успішність 126 студентів I-IV курсів гуманітарно-педагогічного інституту Хмельницького національного університету та проведено контрольні роботи (КР) з дисциплін «Історія України», «Філософія», «Психологія», «Педагогіка», «Практичний курс англійської мови». Встановлено, що поточна успішність і якість знань студентів відрізняється від оцінки за контрольну роботу, викладачі приділяють недостатньо уваги контролю й оцінюванню професійної підготовленості студентів. Значне розходження поточних оцінок студентів із результатами КР свідчить про ліберальне ставлення викладачів до якості оцінювання знань студентів, що пояснюється їхньою недостатньою компетентністю з проблеми реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів.

У цілому, результати констатувального етапу дослідження свідчать про недостатній рівень сформованості компонентів готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності та необхідність організації цілеспрямованої їхньої підготовки до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін.

У другому розділі - «Практичні шляхи реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з дисциплін гуманітарного циклу» — розроблено і теоретично обґрунтовано модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, здійснено аналіз психолого-педагогічних умов підвищення результативності контролю й оцінювання, визначено етапи організації та методику проведення формувального експерименту, здійснено математичну обробку, аналіз, систематизацію й узагальнення його результатів.

Виходячи зі змісту педагогічних основ контролю й оцінювання, розроблено модель (рис. 1) підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. Модель трактуємо як комплексну інтегровану схему, що включає в себе послідовність оперативних дій, які забезпечують досягнення педагогічних цілей. Основними компонентами розробленої моделі є: мета, процес організації підготовки викладачів (принципи, зміст, завдання, засоби, форми й етапи підготовки), компоненти і рівні готовності викладачів, психолого-педагогічні умови та результат підготовки. Усі складові компоненти моделі спрямовані на формування належного рівня готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності.

Під час практичної організації процесу підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін було взято до уваги такі принципи андрагогіки: пріоритет самостійності, спільна діяльність, опора на практичний досвід викладача, індивідуалізація, системність, контекстність, актуалізація результатів, елективність, розвиток освітніх потреб, усвідомленість. Зміст підготовки забезпечив формування системи наукових знань та пов’язаних з ними практичних умінь і навичок, якими повинні володіти викладачі для здійснення контролю й оцінювання. Для ефективної підготовки викладачів до контролю й оцінювання, разом з технічними і словесними засобами підготовки використовувалася науково-методична література, періодичні видання, інструктивні картки.